Ухвала

від 15.01.2024 по справі 755/7692/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №755/7692/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/335/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_9 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року відмовлено адвокату ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , у задоволенні його скарги про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою скасувати письмове повідомлення про підозру від 09.06.2023 ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42023102040000088, внесеного до ЄРДР 26.05.2023, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, яке складено заступником начальника відділу поліції - начальником слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 .

Зобов`язати уповноважену особу - слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві та/або прокурора окружної прокуратури Дніпровського району м. Києва вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 09.06.2023 року.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді прийнята упереджено та всупереч положенням КПК України не тільки в частині вручення повідомлення про підозру у понад час, визначений для затриманої особи (у межах 24-х годин), але і у зв`язку з невідповідністю змісту повідомленої підозри матеріалам справи та КПК України.

Апелянт вказує на те, що слідчим суддею не буловраховано та не надано правової оцінки підставам та моменту затримання ОСОБА_7 . Він фактично був затриманий 08 червня 2023 р. о 14 годині 27 хвилин 58 сек., однак усупереч вимогам ч. 5 ст. 208 КПК України йому процесуальні права було роз`яснено лише у період з 18 год. 52 хв. до 19 год.05 хв. і затримання, проведення особистого обшуку, огляду місця події за участі ОСОБА_7 в той же день проводилося без участі захисника у справі, що є порушенням особи права на захист та згідно ч.2 ст.87 КПК України відносяться до істотних порушень прав людини і основоположних свобод.

Під час розгляду у судовому засіданні 22 вересня 2023 р. захисником ОСОБА_7 на вказані обставини було звернуто увагу слідчого судді, яка відразу оголосила перерву у судовому засідання, яка продовжувалася фактично до 24 жовтня 2023 р., допоки прокурор у кримінальному провадженні не надав до суду невідомого походження довідку, завірену невідомо коли слідчим Дніпровського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_12 , яка усупереч положенням ст. ст. 84-86, 89, 93 КПК України судом прийнята за належний доказ, без надання правової оцінки.

Також апелянт зазначає, про невідповідність змісту повідомленої підозри матеріалам кримінального провадження. У тексті пред`явленого ОСОБА_7 повідомлення про підозру відсутня правова кваліфікація за ст.201-2 КК України, яка б узгоджувалась з диспозицією інкримінованої статті, передбаченою законодавцем, що не відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 277 КПК України, а викладені обставини спотворені органом досудового розслідування та не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Апелянт також звертає увагу на те, що у постанові заступника керівника Київської міської прокуратури у КП № 42023102040000088 щодо доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 21 липня 2023 р. конкретно вказано, що до цього часу (станом на 21 липня 2023 р.) походження гуманітарної допомоги та вартість вилученого майна не встановлено, осіб, які зберігали товар у Рівненській області, не встановлено та не допитано, причетність підозрюваних осіб до благодійного фонду не перевірено, що свідчить також про невідповідність змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 матеріалам кримінального провадження. Інших доказів сторона обвинувачення до суду не надала.

Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, всупереч статті 214 КПК України, Положенню про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298, правовим позиціям Верховного Суду, лише на підставі супровідного листа СБ України від 26.05.23 p. № 5\6\3\1 -10392 в якому вказано, що направляються матеріали, а фактично долучено до нього лише рапорт про «виявлення кримінального правопорушення» на одному аркуші у тексті якого відсутній склад кримінального правопорушення, 26 травня 2023 р. вніс відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. З ст.201 -2 КК України за реєстраційним номером 42023102040000088.

Отже, відомості до ЄРДР були внесені незаконно, а відтак всі отримані данні та докази є нікчемними.

З огляду на викладені обставини кримінального провадження та повідомленої підозри ОСОБА_7 вбачається, що повідомлення було вручено після збігу 24 годинного терміну, визначеного законодавцем для підготовки процесуального документу та його вручення затриманому в порядку ст.208 КПК України підозрюваному ОСОБА_13 , тобто в порушення вимог КПК України. Крім того, повідомлення було вручено не зважаючи на відсутність достатніх і вагомих доказів у справі щодо висунення обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.201-2 КК України як «незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги», оскільки в матеріалах провадження відсутні дані про належність сухих пайків «Sopakco» до гуманітарної (благодійної) допомоги як і до БФ «Будуй нову країну», «Незламність і відвага» як і відсутні дані про власника даного товару. Крім того, ОСОБА_7 не був працівником благодійного фонду і не жодним чином не співпрацював з ним, а керівники вказаних благодійних фондів у даній справі допитані в якості свідків і до кримінальної відповідальності не були притягнуті, ні на момент повідомлення ОСОБА_7 про підозру, ні на сьогоднішній стан, а отже підзахисний не може бути окремим суб`єктом вчинення злочину.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із матеріалів судового провадження, 28.08.2023 адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_7 , у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102040000088 від 26 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, в якій просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 09.06.2023 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Скарга мотивована тим, що на даний час, слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023102040000088 від 26 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

09 червня 2023 року було складено та погоджено з прокурором письмове повідомлення про підозру ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, обставини якого є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Це повідомлення було вручено після збігу 24 годинного терміну, визначеного законодавцем для підготовки процесуального документу та його вручення затриманому у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, підозрюваному ОСОБА_7 , тобто в порушення вимог КПК України. Крім того, повідомлення було вручено не зважаючи на відсутність достатніх і вагомих доказів у справі щодо висунення обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 201-2 КК України, як «незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги», оскільки в матеріалах провадження відсутні дані про належність сухих пайків до гуманітарної (благодійної) допомоги як і відсутні дані про власника даного товару. Крім того, ОСОБА_7 не був працівником благодійного фонду і жодним чином не співпрацював з ним, а керівники вказаних благодійних фондів у даній справі допитані, як свідки і до кримінальної відповідальності не були притягнуті ні на момент повідомлення ОСОБА_7 про підозру, ні на сьогоднішній стан, а отже підзахисний не може бути окремим суб`єктом вчинення кримінального правопорушення. Насамперед, повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручено о 15 годині 31 хвилині 09 червня 2023 року, у протоколі затримання зазначено, що ОСОБА_7 фактично затриманий о 15 годині 40 хвилин 08 червня 2023 року. Однак, ці дані не відповідають дійсності, оскільки відповідно до відеозапису огляду місця події, затримання ОСОБА_7 почалося о 14 годині 27 хвилин 58 секунд, таким чином були пропущені строки вручення повідомлення про підозру. Крім того, в ЄРДР були внесені незаконно усі відомості, оскільки вони усі незаконно отримані, відтак всі отримані дані та докази є нікчемними.

24.10.2023 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в скарзі адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 09.06.2023 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України у кримінальному провадженні №42023102040000088, перевірялись судом при розгляді даної скарги. При цьому було враховано позицію захисника та підозрюваного в підтримку поданої скарги та прокурора, який заперечував щодо її задоволення, досліджено докази сторони обвинувачення та захисту, з`ясовані інші обставини, які мають значення при розгляді скарги на повідомлення про підозру.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що посилання сторони захисту на порушення порядку пред`явленої підозри, є безпідставними, а зміст її відповідає положенням ст. 277 КПК України. З наявних даних, що містяться в матеріалах скарги вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 09 серпня 2023 року за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить усі необхідні відомості, отже слідчим були дотримані вимоги закону у повному обсязі. Відтак, слідча суддя прийшла до висновку, що наразі відсутні законні підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102040000088 від 26 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України

Дане рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Під час перегляду оскаржуваної ухвали апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 09.06.2023 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України у кримінальному провадженні №42023102040000088 від 26 травня 2023 року, в повній мірі дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального закону.

Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.

Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.

Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки, як допустимих.

При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали, слідчим суддею встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 09 серпня 2023 року за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК Україниі містить усі необхідні відомості.

В ході розгляду апеляційної скарги встановлено, що доводи апеляційної скарги фактично зведені до питань доведення винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів.

Однак, з`ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.

Так, згідно оскаржуваного повідомлення про підозру, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 09.06.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Під час вручення повідомлення про підозру було дотримано вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, які давали можливість дійти висновку про ймовірну причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України та вручено в день його складання.

Таким чином, підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що зміст повідомленої підозри не відповідає матеріалам справи, авикладені обставини спотворені органом досудового розслідування та не відповідають матеріалам кримінального провадження, тобто фактично зведені до питань доведеності винуватості, наявності складу інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення.

Однак, з`ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, колегія суддів не бере до уваги твердження сторони захисту, про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручено після збігу 24 годинного терміну, зауважуючи на наступному.

Згідно ч. 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 08.06.2023 ОСОБА_7 було затримано 08.06.2023 о 15 год. 40 хв. /а.с. 20/.

Повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручено 09.06.2023 о 15 год. 30 хв., тобто до спливу 24 годин з моменту його затримання.

Разом з цим, твердження захисника про затримання підозрюваного 08.06.2023 о 14 год. 27 хв. не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Відтак, під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України, які б стали підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 .

Доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості оскаржуваної ухвали не можуть бути визнані переконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді скарги повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує вирішення питань, які стосуються повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, про обґрунтованість такої підозри.

Під час вирішення питання щодо скасування повідомлення про підозру оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів - не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв`язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4