Постанова

від 24.10.2023 по справі 2-10/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-10/11

Провадження № 22-ц/801/1980/2023

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Саламаха О. В.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 рокуСправа № 2-10/11м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.

за участю секретаря судового засідання: Кахно О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №2-10/11 за позовом ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 , про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю

за апеляційноюскаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Павлюка Сергія Миколайовича на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 серпня 2023 року про відмову у скасуванні заходу забезпечення позову, постановлену у складі судді Саламахи О. В., -

встановив:

До Тульчинського районного суду звернувся представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Чернілевська Р.В. з клопотанням, про скасування заходу забезпечення позову у вигляді заборони відчуження нерухомого майна, по цивільній справі №2-10/11 за позовом ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 , про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 04.04.2011 у цивільній справі № 2-10/11 за позовом ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 , про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю, задоволено заяву директора ТОВ «Меркурій» про забезпечення позову, накладено заборону на відчуження ОСОБА_2 особисто чи через представників будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 23.04.2012, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27.06.2012, позов було задоволено, рішення суду набрало законної сили. Однак, питання скасування заходів забезпечення позову в рамках цивільної справи не вирішено.

З врахуванням того, що зазначену цивільну справу розглянуто, рішення суду набрало законної сили, на переконання заявника, потреба у заході забезпечення позову у вигляді накладення заборони відчуження нерухомого майна відпало, у зв`язку з чим просить суд скасувати заходи забезпечення позову на підставі ч.1, 7 ст. 158 ЦПК України.

Оскаржуваною ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 серпня 2023 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого представником адвокатом Чернілевською Русланою Віталіївною, про скасування заходу забезпечення позову у вигляді заборони відчуження нерухомого майна у справі № 2-10/11 за позовом ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 , про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю - відмовлено.

Не погодившись з оскаржуваною ухвалою представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Павлюк Сергій Миколайович подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постановлена оскаржувана ухвала, суд першої інстанції не відповідає нормам процесуального та матеріального права. Судом першої інстанції при розгляді клопотання не було з`ясовано чи існує на день розгляду справи необхідність в накладенні заборони на відчуження.

Просив скасувати ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 серпня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходили.

Учасники справи в судове засідання не з`явились про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

24 жовтня 2023 року представник відповідача адвокат Павлюк С.М. надав суду заяву в якій просив розгляд справи провести у його відсутності, апеляційну скаргу підтримує та просить її задовольнити.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши матеріалисправи,межі тадоводи скарги,колегія суддіввважає,що апеляційнускаргу необхіднозалишити беззадоволення виходячи із такого.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини першої завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постановляючи оскаржувануухвалусуд першої інстанції виходивз того,що Відповідно до ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 04.04.2011 у цивільній справі № 2-10/11 за позовом ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 , про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю, задоволено заяву директора ТОВ «Меркурій» про забезпечення позову, накладено заборону на відчуження ОСОБА_2 особисто чи через представників будинку АДРЕСА_1 (а.с. 3).

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 23.04.2012, у цивільній справі № 2-10/11 за позовом ТОВ «Меркурій» до ОСОБА_1 , про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні власністю, позов задоволено та зобов`язано ОСОБА_1 повернути в натурі житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_2 по належності ТОВ «Меркурій» (а.с.37-39).

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27.06.2012, зазначене рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 23.04.2012, залишено без змін (а.с. 40-41).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.10.2012, рішення першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції, залишено без змін (а.с 42-43).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 337008010 від 26.06.2023, право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на житловий будинок за АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_1 . Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: № 31944391 від 23.09.2016, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: 5213175, виданий 19.09.2016 Тульчинський районний відділ ДВС Головного територіального районного управління юстиції; № 31980914 від 23.02.2011, ухвала, серія та номер 2-10/11, виданий 21.02.2011, видавник Тульчинський районний суд (а.с. 15-18).

Відповідно до ч.1, 7, 8 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.10.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

За наслідкаминаданихтадосліджених усудовомузасіданнідоказів,недоведено,щовідпалапотреба узаборонінавідчуження ОСОБА_2 особисточичерез представників спірного нерухомого майна, і останнім необґрунтовано належними доказами порушення його прав та необхідність скасування забезпечення позову.

Також, згідно позиції Верховного Суду зазначеної у постанові від 21.12.2021 у справі № 148/2112/19: «факт належності спірного нерухомого ТОВ «Меркурій» установлена судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відсутність у Державному реєстрі речових прав запису про право власності позивача на таке майно зумовлена не введенням його в експлуатацію внаслідок перешкод з боку відповідача, суди встановили, що ТОВ «Меркурій» є неволодіючим власником спірного об`єкту нерухомого майна».

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про не обґрунтованість вимог заявника та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують та не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення питання про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову, тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 372, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Павлюка Сергія Миколайовича залишити без задоволення, а ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

І.М. Стадник