Ухвала

від 30.10.2023 по справі 160/25651/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

30 жовтня 2023 р.Справа №160/25651/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », третя особа Дніпровська міська організація Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій про визнання бездіяльності неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », третя особа Дніпровська міська організація Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, в якому просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 - не розгляд по суті рапорту від 24.08.2023р. старшого солдата ОСОБА_1 про надання інформації стосовно неї;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт від 24.08.2023р. старшого солдата ОСОБА_1 про надання службової інформації стосовно неї;

- визнати неправомірними діями в/ч НОМЕР_1 - застосування 13.09.2023р. психологічного тиску до старшого солдата ОСОБА_1 з метою отримання персональних даних складу профкому і членів первинної організації Дніпровської міської організації Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, створеної у в/ч НОМЕР_1 та підпорядкованих їй підрозділах;

-визнати неправомірними діями в/ч НОМЕР_1 - застосування до старшого солдата ОСОБА_1 27.09.2023р. психологічного тиску з метою складення нею рапорту про звільнення з посади бухгалтера II категорії фінансово економічної служби із наданням згоди на істотну зміну умов служби;

-визнати неправомірними діями в/ч НОМЕР_1 - заборону 02.10.2023р. доступу старшому солдату ОСОБА_1 до службового кабінету і доступу до особистих речей;

- визнати неправомірними діями в/ НОМЕР_1 - несанкціонований доступ 02.10.2023р. до 2-x ноутбуків старшого солдата ОСОБА_1 , огляд і копіювання особистої інформації;

-визнати неправомірним та скасувати п.5 наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 29.09.2023 року № 245-PC про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 з посади бухгалтера II категорії фінансово - економічної служби із призначенням на посаду діловода відділення забезпечення медичної роти;

-зобов`язати в/ч НОМЕР_1 поновити старшого солдата ОСОБА_1 на посаді бухгалтера II категорії фінансово - економічної служби та виплатити належні суми грошового забезпечення за час лікування і вимушеного прогулу;

-стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь старшого солдата ОСОБА_1 моральну шкоду 67,5 тис. грн.

30.10.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через канцелярію суду ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просить застосувати заходи забезпечення позову, а саме: зупинити дію п.5 наказу командира в/ч НОМЕР_1 віл 29.09.2023 року № 245-PC про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 з посади бухгалтера II категорії фінансово - економічної служби із призначенням на посаду діловода відділення забезпечення медичної роти - до прийняття судового рішення у справі № 160/25651/23.

В обґрунтування заяви зазначено, що предметом позову старшого солдата ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 , серед іншого є, визнання неправомірним та скасування п.5 наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 29.09.2023року № 245-Р про звільнення з посади бухгалтера II категорії фінансово - економічної служби із призначенням посаду діловода відділення забезпечення медичної роти та зобов`язання в/ч НОМЕР_1 поновити на посаді і виплатити суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Заявник зазначає, що день подання позову станом на 30.10.2023 року позивач проходить стаціонарне лікування через різке погіршення стану здоров`я внаслідок незаконних дій відповідача. Проте, виходячи зі специфіки військової служби - із закінченням терміну лікування на старшого солдата ОСОБА_1 буде покладено обов`язок виконати оскаржуваний наказ, а саме, здати справи, вибути до нового місця служби Донецьку область в інший підрозділ та прийняти справи за новою посадою. Водночас, із прийняттям старшим солдатом ОСОБА_1 справ на новому місці за новою посадою буде унеможливлено реальний судовий захист інтересів, а оспорюваний наказ внаслідок його виконання фактично вичерпає свою дію. Через це буде утруднено реальний i своєчасний судовий захист, а виконання судового рішення на практиці - буде унеможливлено.

Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає вказану заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову визначений частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених норм Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Тобто, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Здійснивши аналіз вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1). якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2). якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Тягар доказування при розгляді заяви про забезпечення адміністративного позову покладається виключно на заявника. Заявник обов`язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.

Згідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Вжиття заходів забезпечення позову належить до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.

Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Отже, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов`язком, яке він реалізує залежно від обставин справи. Крім того, спосіб у який вживаються заходи забезпечення адміністративного позову не може бути причиною порушення чи звуження прав інших осіб.

Суд звертає увагу, що предметом спору у справі № 160/25651/23 є, зокрема, визнання неправомірним та скасування п.5 наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 29.09.2023 року № 245-PC про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 з посади бухгалтера II категорії фінансово - економічної служби із призначенням на посаду діловода відділення забезпечення медичної роти.

У той же час, позивач заявляє заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії п.5 наказу командира в/ч НОМЕР_1 віл 29.09.2023року № 245-PC про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 з посади бухгалтера II категорії фінансово - економічної служби із призначенням на посаду діловода відділення забезпечення медичної роти - до прийняття судового рішення у справі № 160/25651/23.

Суд звертає увагу на те, що обставини, на які посилається заявник у заяві про забезпечення позову, можуть бути встановлені судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

У разі забезпечення позову, суд фактично надасть правову оцінку правомірності оскаржуваного п.5 наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 29.09.2023 року № 245-PC про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 з посади бухгалтера II категорії фінансово - економічної служби із призначенням на посаду діловода відділення забезпечення медичної роти.

Забезпечивши позов у зазначений заявником спосіб, судом фактично вирішується спір без проведення правового аналізу та розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог.

Суд має переконатися в тому, чи існує реальна загроза невиконання, чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивачів, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Дослідивши вказані обставини, суд встановив, що такі заходи забезпечення позову, про які просить заявник є неспівмірними.

Окрім того, суд наголошує на тому, що порушене право заявника/позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у запропонований заявником спосіб, тому заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони «Схід», третя особа Дніпровська міська організація Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій про визнання бездіяльності неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька