Ухвала

від 01.11.2023 по справі 160/25651/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 листопада 2023 року Справа 160/25651/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи у справі №160/25651/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », третя особа Дніпровська міська організація Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій про визнання бездіяльності неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », третя особа Дніпровська міська організація Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, в якому просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 - не розгляд по суті рапорту від 24.08.2023р. старшого солдата ОСОБА_1 про надання інформації стосовно неї;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт від 24.08.2023р. старшого солдата ОСОБА_1 про надання службової інформації стосовно неї;

- визнати неправомірними діями в/ч НОМЕР_1 - застосування 13.09.2023р. психологічного тиску до старшого солдата ОСОБА_1 з метою отримання персональних даних складу профкому і членів первинної організації Дніпровської міської організації Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, створеної у в/ч НОМЕР_1 та підпорядкованих їй підрозділах;

-визнати неправомірними діями в/ч НОМЕР_1 - застосування до старшого солдата ОСОБА_1 27.09.2023р. психологічного тиску з метою складення нею рапорту про звільнення з посади бухгалтера II категорії фінансово економічної служби із наданням згоди на істотну зміну умов служби;

-визнати неправомірними діями в/ч НОМЕР_1 - заборону 02.10.2023р. доступу старшому солдату ОСОБА_1 до службового кабінету і доступу до особистих речей;

- визнати неправомірними діями в/ НОМЕР_1 - несанкціонований доступ 02.10.2023р. до 2-x ноутбуків старшого солдата ОСОБА_1 , огляд і копіювання особистої інформації;

-визнати неправомірним та скасувати п.5 наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 29.09.2023 року № 245-PC про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 з посади бухгалтера II категорії фінансово - економічної служби із призначенням на посаду діловода відділення забезпечення медичної роти;

-зобов`язати в/ч НОМЕР_1 поновити старшого солдата ОСОБА_1 на посаді бухгалтера II категорії фінансово - економічної служби та виплатити належні суми грошового забезпечення за час лікування і вимушеного прогулу;

-стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь старшого солдата ОСОБА_1 моральну шкоду 67,5 тис. грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 160/25651/23. Призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

30.10.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через канцелярію суду ОСОБА_1 подано заяву про призначення судової психологічної експертизи, в обґрунтування якої зазначено, що предметом позову старшого солдата ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 , зокрема, є стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення неправомірних дій.

В означеному клопотання зазначено, що факт завдання їй моральної шкоди позивач буде доводити медичними документами, проте, станом на 30.10.2023року продовжує проходити стаціонарне лікування через різке погіршення стану здоров`я.

Відповідно до Науково-методичних рекомендації з питань призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98р. №53/5 відноситься питання визначення можливого розміру грошової компенсації за завдані особі страждання (моральну шкоду), якщо такі страждання будуть встановлені, віднесені до компетенції атестованого судового експерта - психолога.

На теперішній час в Реєстрі судових методик зареєстрована та введена в дію з 18.01.2019 року - Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди за реєстраційним номером 14.1.75, яку судовий експерт - психолог обов`язково повинен застосувати при проведенні цього дослідження.

Отже, належним тa допустимим джерелом доказів у справі № 160/25651/23 має стати результат експертного дослідження щодо розрахунку орієнтовно-рекомендованого розміру компенсації за завдані позивачу моральні страждання, яке необхідно замовити атестованому Міністерством юстиції України судовому експерту - психологу.

На підставі означеного вище, відповідно до ст. ст. 68,81,102 КАС України, заявник просить суд призначити судову психологічну експертизу у справі № 160/25651/23, проведення якої доручити атестованому Міністерством юстиції України судовому експерту - психологу, на вирішення якого поставити наступні питання: якими чинниками можна охарактеризувати глибину та тяжкість спричиненої ОСОБА_1 моральної шкоди: в чому полягає основний травмуючий фактор, що вирішальним чином вплинув на психологічний стан ОСОБА_1 на обстежуваний період часу? яким є орієнтовно-рекомендований розмір компенсації за завдані ОСОБА_1 моральні страждання?

Вирішуючи означене клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 102 КАС України, обов`язковими умовами для призначення судом експертизи є, у тому числі: необхідність з`ясування певних обставин у справі, які не стосуються питань застосування права; без призначення судом експертизи виявиться неможливим з`ясування цих обставин, внаслідок чого може виникнути прогалина у їх встановленні.

Поряд з цим, суд ураховує, що Кодекс адміністративного судочинства України та спеціальний Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994р. №4038-XII не передбачають обов`язкового призначення судом експертизи у справах, де однією із позовних вимог є вимога про відшкодування моральної шкоди, як і не надають висновку судово - психологічної експертизи переваги порівняно із іншими засобами доказування, що можуть підтвердити чи спростувати як факт, так і розмір заподіяної моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Водночас загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019р. (справа №464/3789/17). Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Верховний Суд у п.п. 51-53 постанови від 27 листопада 2019 року (справа №750/6330/17) зазначив, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При цьому, слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд зазначає, що при розгляді цієї справи правова оцінка факту заподіяння позивачу моральної шкоди та її розміру надаватиметься із урахуванням норм Цивільного кодексу України та зазначених висновків Верховного Суду, у яких визначено стандарти доказування в адміністративних справах, де однією із вимог заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи у справі №160/25651/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони «Схід», третя особа Дніпровська міська організація Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій про визнання бездіяльності неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Керуючись статтями 102, 103, 173, 180-183, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи у справі №160/25651/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони «Схід», третя особа Дніпровська міська організація Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій про визнання бездіяльності неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька