Постанова

від 15.05.2024 по справі 160/25651/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/25651/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року (суддя Лозицька І.О.) в справі № 160/25651/23 за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дніпровська міська організація Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, до військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дніпровська міська організація Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, про:

визнання неправомірною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду по суті рапорту від 24 серпня 2023 року старшого солдата ОСОБА_1 про надання інформації стосовно неї;

зобов`язання військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт від 24 серпня 2023 року старшого солдата ОСОБА_1 про надання службової інформації стосовно неї;

визнання неправомірними дій військової частини НОМЕР_1 в частині застосування 13 вересня 2023 року психологічного тиску до старшого солдата ОСОБА_1 з метою отримання персональних даних складу профкому і членів первинної організації Дніпровської міської організації всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, створеної у військовій частині та підпорядкованих їй підрозділах;

визнання неправомірними дій військової частини НОМЕР_1 в частині застосування до старшого солдата ОСОБА_1 27 вересня 2023 року психологічного тиску з метою складення нею рапорту про звільнення з посади бухгалтера ІІ категорії фінансово-економічної служби із наданням згоди на істотну зміну умов служби;

визнання неправомірними дій військової частини НОМЕР_1 в частині заборони 02 жовтня 2023 року доступу старшому солдату ОСОБА_1 до службового кабінету і доступу до особистих речей;

визнання неправомірними дій військової частини НОМЕР_1 в частині несанкціонованого доступу 02 жовтня 2023 року до 2-х ноутбуків старшого солдата ОСОБА_1 , огляду і копіювання особистої інформації;

визнання неправомірним та скасування пункту 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29 вересня 2023 року № 245-РС про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 з посади бухгалтера ІІ категорії фінансово-господарської служби із призначенням на посаду діловода відділення забезпечення медичної роти;

зобов`язання військову частину НОМЕР_1 поновити старшого солдата ОСОБА_1 на посаді бухгалтера ІІ категорії фінансово-економічної служби та виплатити належні суми грошового забезпечення за час лікування і вимушеного прогулу;

стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь старшого солдата ОСОБА_1 моральної шкода в розмірі 67,5 тис. грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано п. 5 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29 вересня 2023 року № 245-РС про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 з посади бухгалтера ІІ категорії фінансово-господарської служби із призначенням на посаду діловода відділення забезпечення медичної роти.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 поновити старшого солдата ОСОБА_1 на посаді бухгалтера ІІ категорії фінансово-економічної служби з 29 вересня 2023 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між грошовим забезпеченням за весь час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді.

У іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухваливши нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Вказує, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у призначенні судової психологічної експертизи, чим позбавлено позивача права в отриманні доказів.

Судом першої інстанції проігноровано приписи ч. 2 ст. 77 КАС України щодо обов`язку відповідача доведення правомірності своїх дій та рішень, необґрунтовано вказано про не надання доказів саме позивачем.

Вважає необґрунтованим висновок про відсутність причинного зв`язку між діями відповідача та хворобою позивача, не надання оцінки підставам не надання відповіді на рапорт позивача.

Судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, не надано оцінки доводам про порушення прав позивача як військовослужбовця, зокрема, у зв`язку з обранням її керівником первинної профспілкової організації та її переслідування по службі.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Вказує на неврахування судом першої інстанції, що наказ в частині переміщення на іншу посаду на час ухвалення судом рішення вже не діяв у зв`язку з його скасуванням в цій частині наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15 жовтня 2023 року № 261-РС, станом на час ухвалення рішення у відповідача не існувало посади бухгалтера 2 категорії фінансово-економічної служби через проведення організаційних заходів зі зміни штату на виконання розпорядження військової частини НОМЕР_3 .

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач просить відмовити у її задоволенні.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд доходить до висновку, що апеляційні скарги не можуть бути задоволені з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 56 від 24 березня 2022 року відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом солдата запасу ОСОБА_1 призначено бухгалтером фінансово-економічної служби управління.

Позивач є ветераном війни-учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 07 липня 2023 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №143-РС від 24 червня 2023 року старшого солдата ОСОБА_1 переміщено на посаду бухгалтера (2 категорії) фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 .

24 серпня 2023 року бухгалтер ІІ категорії старший солдат ОСОБА_1 звернулась до помічника командира бригади з фінансово-економічної роботи начальника ФЕС в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 з рапортом, в якому зазначила, що нею отримано відомості про проект наказу, який підготовлено, про її переведення поза штат, що є істотними змінами умов проходження служби та не узгоджується з попереднім рішенням про підвищення категорії позивача «бухгалтер» на «бухгалтер ІІ категорії», просила роз`яснити їй підстави прийняття вказаного рішення письмово.

24 серпня 2023 року рапорт отримано ОСОБА_3 .

Листом голови Дніпровської міської організації ВПВПП УБД № 13/8-ТРО від 31 серпня 2023 року, адресованим командиру військової частини НОМЕР_1 , повідомлено про те, що до складу Дніпровської міської організації профспілки за територіальним принципом входять первинні організації, створені, у тому числі, за участі військовослужбовців міста Дніпра, міст та районів області представниками військових колективів та ветеранських організацій, учасниками АТО з 2014 р. жорстоких боїв 2022-2023 р. Відомості щодо складу профкому первинних організацій уважно вивчаються керівництвом ради. 24 серпня 2023 року групою військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 згідно зі статтею 7 Закону № 1045-ХІ проведено установчі збори, створено первинну організацію профспілки у в/ч НОМЕР_5 та підпорядкованих їй підрозділах, обрано склад профкому. Членами ради проведено перевірку даних про особисті і ділові якості голови профкому ОСОБА_1 (бухгалтер ФЕС). У зв`язку з тим, що відповідальність за дії новообраного активу бере на себе Рада, - Організацією буде проводитись необхідне його навчання, надаватись організаційна та методологічна допомога.

Наказом командира військової частини № 245-РС від 29 вересня 2023 року відповідно до пункту 84 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року (зі змінам), старшого солдата ОСОБА_1 звільнено із займаної посади бухгалтера та призначено діловодом відділення медичного постачання медичної роти військової частини НОМЕР_1 . Призначення на нижчу посаду у зв`язку з проведенням організаційних заходів з шпк «старший солдат» на шпк «старший солдат».

Встановивши, що наказом № 245-С від 29 вересня 2023 року позивача звільнено з посади бухгалтера та призначено на посаду діловода медичної роти з посиланням на пункт 84 Положення №1153/2008, за яким випускники вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти призначаються на відповідні вакантні посади безпосередньо після закінчення навчання у цих навчальних закладах, за винятком випускників, які зараховуються у розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 , направляються до інших військових формувань та відряджаються до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, суд першої інстанції вважав, що оскільки ця норма застосована відповідачем при переміщенні позивача на нижчу посаду безпідставно, суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ № 245-РС від 29 вересня 2023 року прийнятий відповідачем за відсутності підстав, визначених пунктом 83 Положення № 1153/2008, та із застосуванням п. 84 вказаного Положення, який не підлягає застосуванню до позивача як військовослужбовця, тому дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині шляхом визнання протиправним та скасування п. 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29 вересня 2023 року № 245-РС про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 з посади бухгалтера ІІ категорії фінансово-господарської служби із призначенням на посаду діловода відділення забезпечення медичної роти та поновлення позивача на попередньому місці служби та на відповідній посаді з 29 вересня 2023 року.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою ефективного та повного відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві різницю між грошовим забезпеченням за весь час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді з урахуванням вимог абз. 3 частини другої статті 8 Закону №2011-ХІІ.

Щодо не розгляду по суті рапорту позивача від 24 серпня 2023 року судом першої інстанції вказано, що рапорт від 24 серпня 2023 року подано позивачем до свого безпосереднього керівника з питання щодо отриманням нею відомостей про переведення поза штат, про що вона дізналась із чуток, рапорт не мастить жодних вимог щодо реалізації прав позивача та намагання захистити свої інтереси, тому суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи позивача про визнання неправомірною бездіяльності щодо не розгляду вказаного рапорту позивача.

Щодо психологічного тиску та несанкціонованого доступу до особистих речей позивача судом першої інстанції вказано, що позивач, посилаючись на вчинення стосовно неї психологічного тиску та несанкціонованого доступу до її особистих речей, крім своїх доводів не надала суду жодного достовірного, достатнього та належного доказу, що підтверджували б її аргументи, а надання медичних документів жодним чином не підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та погіршення стану здоров`я позивача.

Стосовно несанкціонованого входу (зламу) 2-х ноутбуків, які належали позивачу та залишились у її кабінеті, до якого вона не змогла потрапити, суд першої інстанції звернув увагу на відсутність у матеріалах справи жодного доказу її слів, тому позовні вимоги в цій частині є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність наявності підстав для відшкодування моральної шкоди.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 56 від 24 березня 2022 року солдата запасу ОСОБА_1 призначено бухгалтером фінансово-економічної служби управління.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №143-РС від 24 червня 2023 року старшого солдата ОСОБА_1 переміщено на посаду бухгалтера (2 категорії) фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 24 серпня 2023 року звернулась до помічника командира бригади з фінансово-економічної роботи начальника ФЕС в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 з рапортом, в якому зазначила, що нею отримано відомості про проект наказу, який підготовлено, про її переведення поза штат, що є істотними змінами умов проходження служби та не узгоджується з попереднім рішенням про підвищення категорії позивача «бухгалтер» на «бухгалтер ІІ категорії», просила роз`яснити їй підстави прийняття вказаного рішення письмово.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 245-РС від 29 вересня 2023 року відповідно до пункту 84 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року, старшого солдата ОСОБА_1 звільнено із посади бухгалтера та призначено діловодом відділення медичного постачання медичної роти військової частини НОМЕР_1 . Призначення на нижчу посаду у зв`язку з проведенням організаційних заходів з шпк «старший солдат» на шпк «старший солдат».

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить наступного.

Загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 2 якого встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 2 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами п`ятою та сьомою статті 6 Закону № 2232-ХІІ військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов`язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, а в Службі безпеки України та Службі зовнішньої розвідки України - в порядку, визначеному їх керівниками.

Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дія якого у подальшому продовжувалась, тобто на час виникнення спірних правовідносин в Україні триває воєнний стан, період дії якого, відповідно до Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про оборону України» є особливим періодом, який передбачає перехід Збройних Сил України та інших військових формувань на штати воєнного стану, які передбачають заміщення воєнних посад.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення), відповідно до пункту 1 якого це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв`язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Згідно з пунктом 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 82 Положення призначення військовослужбовців на посади здійснюється, зокрема, у зв`язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану.

Згідно з абзацом другим пункту 257 Положення для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.

Підпунктом 3 пункту 82 Положення № 1153/2008 передбачено умови призначення військовослужбовців на нижчі посади:

3) на нижчі посади:

у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;

за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;

у зв`язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов`язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;

за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад.

Як вказано вище, наказ № 245-С від 29 вересня 2023 року, яким позивача звільнено з посади бухгалтера та призначено на посаду діловода медичної роти, копія якого подана позивачем, містить посилання на пункт 84 Положення №1153/2008.

Згідно з пунктом 84 Положення № 1153/2008 випускники вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти призначаються на відповідні вакантні посади безпосередньо після закінчення навчання у цих навчальних закладах, за винятком випускників, які зараховуються у розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 , направляються до інших військових формувань та відряджаються до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі.

Відтак, положення пункту 84 Положення № 1153/2008 застосовуються у разі призначення випускників вищих навчальних закладів та військових навчальних закладів підрозділів вищої освіти, тоді як після закінчення вищого навчального закладу 1999 році проходила службу.

Тому суд погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність переміщення позивача на нижчу посаду із посиланням саме на пункт 4 Положення № 1153/2008.

Доводи відповідача про те, що наказ в частині переміщення на іншу посаду на час ухвалення судом рішення вже не діяв у зв`язку з його скасуванням в цій частині наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15 жовтня 2023 року № 261-РС, станом на час ухвалення рішення у відповідача не існувало посади бухгалтера 2 категорії фінансово-економічної служби через проведення організаційних заходів зі зміни штату на виконання розпорядження військової частини НОМЕР_3 , суд відхиляє з наступних підстав.

Відповідачем до апеляційної скарги додано витяг з наказу командиру військової частини НОМЕР_1 від 29 вересня 2023 № 245-РС (по особовому складу) наступного змісту: «Відповідно до пункту 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (зі змінами), нижчепойменованих осіб рядового, сержантського та старшинського складу Збройних Сил України ЗВІЛЬНИТИ з займаних посад і ПРИЗНАЧИТИ:

5. Старшого солдата ОСОБА_4 , бухгалтера (2 категорії) фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , ДІЛОВОДОМ ВІДДІЛЕННЯ МЕДИЧНОГО ПОСТАЧАННЯ МЕДИЧНОЇ РОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 , ВОС 901074А.

1972 р.н., освіта: Дніпропетровський державний університет у 1999.

у ЗС із 03.2022.

2658119167.

Призначається на нижчу посаду у зв`язку з проведенням організаційних заходів з шпк «старший солдат» на шпк «старший солдат».».

Крім того, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 15 жовтня 2023 року № 261-РС пункт 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29 вересня 2023 року № 245-рс про переведення старшого солдата ОСОБА_1 , бухгалтера (2 категорії) фінансово-економічної службі військової частини НОМЕР_1 , діловодом відділення медичного постачання медичної роти військової частини НОМЕР_1 скасовано.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 15 жовтня 2023 року № 261-РС відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (зі змінами), якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отримання пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, з метою доукомплектування посад та якісного використання кадрового потенціалу рядового та сержантського складу, звільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 та утримується у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 , колишнього бухгалтера (2 категорії) фінансово-економічної службі військової частини НОМЕР_1 .

Частиною першою статті 308 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами частини четвертої статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Надані суду апеляційної інстанції докази не надавались відповідачем суду першої інстанції, хоча судом першої інстанції виконано вимоги процесуального законодавства, направлено на електронну адресу відповідача, зокрема, ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій запропоновано надати суду усі наявні докази.

Відповідач, не заперечуючи отримання такої ухвали суду першої інстанції, не наводить будь-яких обґрунтувань, за якими докази, надані суду апеляційної інстанції, не надавались суду першої інстанції.

Тому, враховуючи, що відповідачем не доведено неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції, суд не приймає подані відповідачем докази та відхиляє доводи відповідача, за якими відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції.

При цьому суд зауважує, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано факт зазначення у витязі з наказу командиру військової частини НОМЕР_1 від 29 вересня 2023 № 245-РС (по особовому складу), що долучений позивачем до позову, та витязі з того самого наказу командиру військової частини НОМЕР_1 від 29 вересня 2023 № 245-РС (по особовому складу), поданого відповідачем до суду апеляційної інстанції, різних пунктів Положення № 1153/2008 як юридичної підстави звільнення позивача з посади бухгалтера 2 категорії фінансово-економічної службі військової частини НОМЕР_1 .

Факт відсутності у штаті військової частини посади бухгалтера 2 категорії фінансово-економічної служби через проведення організаційних заходів зі зміни штату не змінює висновків суду першої інстанції, адже ці обставини відповідачем не повідомлялось суду першої інстанції.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції, який слугував підставою для задоволення частини позовних вимог.

Стосовно позовних вимог, в задоволенні яких судом першої інстанції відмовлено, суд зазначає таке.

Позивачем вказується на не розгляд по суті рапорту позивача від 24 серпня 2023 року, який подано нею до безпосереднього керівника, з питання щодо отриманням нею відомостей про переведення поза штат.

Як встановлено Інструкцією з діловодства у Збройних Силах України, затвердженою наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07 квітня 2017 року № 124, рапорт це усне чи письмове звернення військовослужбовця до вищого по посаді чи званню з викладом питань службового чи особистого характеру.

Відповідно до пункту 14 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, рапорт є засобом реалізації прав військовослужбовців.

Враховуючи, що рапорт позивача від 24 серпня 2023 року не містить жодних вимог щодо реалізації прав позивача та намагання захистити свої інтереси, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо не розгляду рапорту, який по суті не містить вимог щодо захисту власних прав та інтересів позивача.

Позовні вимоги стосовно протиправності психологічного тиску, несанкціонованого доступу до особистих речей позивача, несанкціонованого входу (зламу) 2-х ноутбуків, які належали позивачу та залишились у її кабінеті, до якого вона не змогла потрапити, також обґрунтовано визнані судом першої інстанції такими, що не підлягають задоволенню, адже жодних доказів вчинення психологічного тиску на позивача з боку відповідача, як й доказів несанкціонованого доступу до особистих речей та несанкціонованого входу (зламу) 2-х ноутбуків, які належали позивачу та залишились у її кабінеті, до якого вона не змогла потрапити, позивачем не надано, а судом першої інстанції не встановлено.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відтак, обов`язок доказування суб`єктом владних повноважень відповідачем правомірності рішень, дій чи бездіяльності не є абсолютним, адже на позивача законодавцем також покладено обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи не надання позивачем жодних підтверджень чинення не неї відповідачем психологічного тиску, також здійснення несанкціонованого доступу до її особистих речей, несанкціонованого входу (зламу) 2-х ноутбуків, суд погоджує висновок суду першої інстанції про необґрунтованість цих позовних вимог, як й про те, що медичні документи позивача жодним чином не підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та погіршення стану здоров`я позивача.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 67,5 тис. грн. суд зазначає таке.

Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція з питання відшкодування моральної шкоди.

Зокрема, в постанові від 10 квітня 2019 року в справі № 464/3789/17 Верховним Судом зазначено, що у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

При цьому у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків тощо.

У випадку заявлення вимог про відшкодування моральної шкоди саме позивач має зазначити та довести, в чому саме полягає моральна шкода, характер завданої шкоди, її прояви. Саме позивач має у своєму розпорядження необхідні докази завдання такої шкоди та обґрунтування розміру шкоди.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 листопада 2019 року в справі № 818/1430/17, в постанові від 14 травня 2020 року в справі №822/231/16.

В цьому випадку позивачем не надано доказів заподіяння їй душевних страждань діями відповідача, а медичні документи підтверджують стан здоров`я позивача, проте не підтверджують причинний зв`язок між захворюваннями позивача та діями відповідача.

Відтак, відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.

Доводи апелянта про безпідставність відмови судом першої інстанції у призначенні судової психологічної експертизи, чим позбавлено позивача в отриманні доказів, суд відхиляє, адже позивачем не приведено будь-яких обґрунтувань у спростування підстав, за якими суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про призначення такої експертизи ухвалою від 01 листопада 2023 року.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач в силу частини першої статті 104 КАС України має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відтак, позивач не позбавлена права подати до суду висновок, складений на її замовлення, якщо вважає, що такий висновок необхідний для підтвердження її позовних вимог.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в справі № 160/25651/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в справі № 160/25651/23 за позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дніпровська міська організація Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, до військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 15 травня 2024 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 15 травня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяД.В. Чепурнов

суддяВ.Є. Чередниченко