Рішення

від 19.10.2023 по справі 260/1120/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2023 року м. Ужгород№ 260/1120/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Луцович М.М.

при секретарі судового засідання: Полянич В.І.,

за участю:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: Тричинець Н.І.,

представник відповідача: Радь І.І.,

треті особи: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (вул. Свободи, 50, с. Холмок, Ужгородский район, Закарпатська область, 89422, код ЄДРПОУ 22096259) де треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ) про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Обслуговуючий кооператив «АВТОРИНОК КІНЧЕШ» звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, яким просив:

1) визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року, № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш» від 17.07.2017 року;

2) визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 503 «Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району» від 30.08.2018 року;

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.02.2019 залучено до участі у даній адміністративній справі в якості третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 , який просить: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш» від 17.07.2017 року; 2) визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 503 «Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району» від 30.08.2018 року;

Ухвалою суду від 26.02.2019 задоволено заяву представника позивача про залишення позову без розгляду, залишено без розгляду адміністративний позов в частині позовних вимог обслуговуючого кооперативу «АВТОРИНОК КІНЧЕШ» до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнння протиправним та скасування рішень.

Ухвалою суду від 20.05.2019 залучено до участі в даній справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: депутата Коритнянської сільської ради Ужгородського району ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ), депутата Коритнянської сільської ради Ужгородського району Продан Сергій Сергійович (вул. Шевченка,29 , с.Кінчеш , Ужгородський район, Закарпатська обл.), депутата Коритнянської сільської ради Ужгородського району Куклишин Василина Петрівна ( 89435, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Кінчеш, вул.Весни,1), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано Рішення десятої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 № 544, рішення сесії від 29.05.2017 № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш» від 17.07.2017; визнано протиправним та скасовано Рішення двадцять першої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 30.08.2018 № 503 «Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району».

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 було скасовано, а справу №260/1120/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2021 року справу було розподілено судді Луцовичу М.М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року прийнято до провадження адміністративну справу № 260/1120/18 та ухвалено розглядати таку за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є власником комплексу нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_7 . Для обслуговування даного комплексу будівель призначена земельна ділянка загальною площею 1,4 га, на яку ще у 2015 році позивачем розроблено детальний план території, що пройшов громадські слухання та отримав всі погодження для затвердження. З метою отримання відповідної земельної ділянки 30.07.2018 року позивач звернувся до Коритнянської сільської ради із заявою про отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність. Проте, вказана заява так і не була розглянута відповідачем. В той же час, відповідач прийняв Рішення № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчені», яким була передбачена земельна ділянка позивача для обслуговування комплексу будівель площею 1,4 га, а 30.08.2018 року прийняв Рішення № 503 «Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш Ужгородського району», яким безпідставно розмір даної земельної ділянки зменшено до 0,9 га. Зазначає, що оскаржувані рішення порушують права позивача на отримання земельної ділянки під його будівлями. А відтак, оскаржувані рішення вважає протиправними, незаконними та такими, що прийняті органом місцевого самоврядування поза межами своїх повноважень.

15 березня 2019 року до суду надійшов відзив на позов від Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечив з мотивів його необґрунтованості. Так, зокрема, зазначив, що рішення Коритнянської сільської ради за № 544 «Про затвердження генерального плану села Кінчеш» від 11.08.2015 року офіційно у встановленому законодавством порядку в друкованих засобах масової інформації визначених органом місцевого самоврядування, не пізніше ніж 21.08.2015 року не оприлюднене. Відповідні факти були з`ясовані відповідачем під час прийняття рішення за № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш» від 17.07.2017 року, оскільки відповідне рішення приймалося вже новим складом представницького органу Коритнянської сільської ради. За таких обставин, враховуючи позицію позивача про регуляторний характер рішення Коритнянської сільської ради № 544 «Про затвердження генерального плану села Кінчеш» від 11.08.2015 року, також враховуючи, що це рішення у встановленому законом порядку органом місцевого самоврядування не оприлюднювалося, воно не набуло законної сили, тобто не носить нормативний характер та не регулює правовідносини щодо містобудівної документації населеного пункту села Кінчеш Ужгородського району, а тому відповідач мав всі підстави для скасування відповідного рішення, як такого, що не набуло законної сили внаслідок його офіційного неоприлюднення. Також, на думку відповідача, позивачем не доведено факту порушень саме законних прав та інтересів ОСОБА_1 , як позивача по справі, та особи, яка має право на звернення з адміністративним позовом до суду, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування.

Також звертає увагу суду, що відповідно до наданих до Коритнянської сільської ради документів громадянином ОСОБА_1 , як засновником Фермерського господарства «Телчак С.І.», а саме статуту вказаної юридичної особи, нерухоме майно, яке позивач зазначає як власне було передано у статутний (складений) капітал вказаного господарства. Позивач ОСОБА_1 не є власником чи користувачем земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях, оскільки не надав суду відповідних доказів.

Окрім того, відповідач зазначає, що за час громадського обговорення містобудівної документації - генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш Ужгородського району, будь-яких пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування від жителів територіальної громади та юридичних осіб не надходило, у зв`язку з чим у відповідача, як органу місцевого самоврядування був відсутній обов`язок їх розгляду та, відповідно, врахування. У зв`язку з вищезазначеним, на думку відповідача, позивачем не доведено порушення його права внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, а тому суду слід відмовити у задоволені позову у повному обсязі, з підстав зазначених у даному відзиві на позовну заяву.

15 квітня 2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив на даний позов, відповідно до якої зазначає, що доводи відзиву вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відносяться до предмету доказування у даній справі з огляду на наступне. Зазначає, що позивач є особисто власником комплексу нежитлових будівель в с. Кінчеш, а оскаржуваними рішеннями, порушується його право на отримання земельної ділянки, призначеної для обслуговування його будівель в порядку, передбаченому ст. ст. 377 ЦК України, та ст.120 ЗК України. Крім того, зазначає, що позивач у позовній заяві взагалі не оспорював результати проведених громадських обговорень, а їх проведення не було підставою позову. Також, зауважує, що враховуючи ч.2 ст. 19 Конституції України, резолютивну частину рішення Конституційного Суду України від 17.04.2009 року, яке встановлює, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то відповідач, скасовуючи своє попереднє рішення від 11 серпня 2015 року № 544 «Про затвердження генерального плану населеного пункту с. Кінчеш», діяв не в порядку і не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак, таке рішення є незаконним.

25 квітня 2019 року від Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області надійшли письмові заперечення. Відповідно до яких проти доводів позивача викладених у відповіді на відзив заперечує, з підстав аналогічних, що зазначенні у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 08 червня 2023 року замінено первісного відповідача в адміністративній справі №260/1120/18 - Коритнянську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області на його правонаступника Холмківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів наведених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно з статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Згідно Договору дарування від 11.03.2010 року ПП «Телсі» подарувало ОСОБА_1 майно - деревообробний комплекс за адресою в АДРЕСА_7 , який розташований на земельній ділянці площею 1,4000 га кадастровий № 2124883602:04:003:0056., що було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно(т. 3 а.с. 22,23).

Кадастровий план вказаної земельної ділянки був погоджений Коритнянською сільською радою та Управлінням Держкомзему в Закарпатській області і присвоєно номер земельної ділянки (т. 3 а.с. 24,25).

На підставі заяви ОСОБА_1 03 вересня 2010 року Коритнянською сільською радою було винесено рішення № 474 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» щодо надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,40 га зайнятою під нерухомим майном в АДРЕСА_8 (т. 3 а.с. 28).

03 січня 2013 року Коритнянською сільською радою було прийнято рішення «Про розроблення генерального плану населеного пункту с. Кінчеш» (т. 2 а.с. 120).

28 травня 2015 року сільським головою Коритнянської сільської ради Марією Манді було затверджено «Завдання на розроблення генерального плану села Кінчеш», погоджене начальником відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації (т. 2 а.с. 121-123).

Проект Генерального плану села Кінчеш (2015) був розроблений сертифікованим головним архітектором ОСОБА_6 згідно вихідних даних на проектування, діючих законів, вимог державних стандартів , норм і правил (т. 2 а.с. 109-117,118).

11 серпня 2015 року рішенням Коритнянської сільської ради № 544 було затверджено Генеральний план населеного пункту с. Кінчеш.

29 травня 2017 року Коритнянською сільською радою було прийнято рішення № 256 «Про надання дозволу на розроблення проекту містобудівної документації внесення змін до Генерального плану с. Кінчеш».

10.07.2017 року ФОП ОСОБА_7 , сертифікований архітектор в галузі містобудування повідомив Голові Коритнянської сільської ради про зауваження до Генерального плану с. Кінчеш, виконаного у 2015 році (т. 2 а.с. 107).

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником фермерського господарства «Телчак С.І.», разом із сином та дружиною, що зареєстроване за адресою: АДРЕСА_9 , код ЄДРПОУ 40481412 (т.1 а.с.212-214).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 1300012020 від 06.07.2018 року та технічного паспорту позивач є власником комплексу нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_7 (т.1 а.с.215-216).

Для обслуговування даного комплексу будівель призначена земельна ділянка, загальною площею 1,4 га, та розроблено детальний план території, що пройшов громадські слухання та отримав погодження для затвердження (т.1 а.с.218-219,244).

Згідно Статуту Фермерського господарства «Телчак С.І.» в новій редакції (2018рік) засновниками даного господарства є ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Дане фермерське господарство є комерційною організацією, створено членами однієї сім`ї для здійснення підприємницької діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції з використанням земельної ділянки, наданої для цих цілей відповідно до чинного законодавства (т. 2 а.с. 26-35).

11 серпня 2015 року Коритнянською сільською радою було прийнято рішення «Про надання дозволу на розроблення детального плану» ОСОБА_1 для зміни цільового призначення, де знаходиться нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці колишнього колгоспного двору за адресою : АДРЕСА_7 .

27 жовтня 2015 року відбулися громадські слухання з приводу вищевказаного детального плану ФГ ОСОБА_1 , де архітектором ОСОБА_10 було зазначено, що проект розроблений на підставі рішення 40 сесії 6 скликання № 545 від 11.08.2015 року.

В Детальному плані території Фермерського господарства гр. ОСОБА_1 , який розроблений головним архітектором ОСОБА_6 зазначено, що проектом передбачається технічне переобладнання будівель та споруд колишньої пилорами під фермерське господарство і відповідно зміну цільового призначення земельної ділянки. Ці будівлі і споруди з 25 травня 2010 року знаходяться у приватній власності гр. ОСОБА_1 і використовуються для переробки та складування зерна. Власник має в оренді 60 га землі, яку обробляє власною сільськогосподарською технікою (т. 1 а.с. 226-228).

15.10.2015 року Головним Управлінням Держсанепідемслужби у Закарпатській області було повідомлено начальника відділу містобудування і архітектури Ужгородської РДА, що представлені матеріали по детальному плану території МСП ПП ОСОБА_1 в с. Кінчеш розроблено на підставі рішення 46 сесії 6-го скликання Коритнянської сільської ради від 10 вересня 2014 року № 541. Територія, охоплена детальним планом, знаходиться в центральній частині с. Кінчеш. Земельна ділянка площею 1,4654 га знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 . Заперечень щодо проекту не зазначено (т.1 а.с. 230).

28.10.15 року Головне Управління Держземагентсва України на адресу відділу містобудування та архітектури Ужгородської райдержадміністрації надало погодження щодо детального плану території для малого сільськогосподарського підприємства ПП ОСОБА_1 в с.Кінчеш розроблений на підставі рішення 40 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради від 11 серпня 2015 року «Про розроблення детального плану території». Вказало, що план території охоплює територію малого сільськогосподарського підприємства ПП ОСОБА_1 в с.Кінчеш для подальшого впорядкування існуючої території та переведення земель у землі для ведення фермерського господарства (т.1 а.с. 231).

На схемі розташування території в планувальній структурі села Кінчеш головним архітектором-розробником проекту позначено територію фермерського господарства Телчак, детальний план фермерського господарства гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_7 . план існуючого використання території, фотофіксацію з натури будівель малого с/г підприємства п.п. Телчак (т.1 а.с. 232-237).

01.12.2016 року Коритнянською сільською радою сьомого скликання винесено рішення «Про затвердження детального плану території», розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , детальний план фермерського господарства на підставі ПКМУ № 555 від 25.05.2011 року «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», Наказу Мінрегіонбуду України від 16.11.2011 року № 290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації» було затверджено Детальний план території фермерського господарства гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_7 .(т.1 а.с.238).

30 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області із заявою б/н від 30 липня 2018 року та доданими до неї документами, в якій просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення з подальшою передачею у власність земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_7 для ведення фермерського господарства (код 01.02). Також заявником повідомлено, що зазначена земельна ділянка розташована в с. Кінчеш в існуючій забудові (господарський двір), що використовується для потреб сільськогосподарського підприємства як склади для зберігання зернових культур. Окрім того, проінформував Коритнянську сільську раду, що він разом із членами своєї сім`ї заснував та зареєстрував фермерське господарство «Телчак С.І.», код ЄДРПОУ 40481412 (т.1 а.с.220-221).

15 серпня 2018 року постійна комісія по земельним та екологічним питанням Коритнянської сільської ради рекомендувала сесії сільської ради надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки орієнтовною площею 1,4 га для ведення фермерського господарства за адресою: АДРЕСА_7 .

Як встановлено судом, з метою отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, позивач звернувся із позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суду. 26.12.2018 року за результатами розгляду вказаного позову у справі № 260/1301/18 винесено рішення, яким: визнано протиправною бездіяльність Коритнянської міської ради щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_7 для ведення фермерського господарства (код 01.02); зобов`язано розглянути питання надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_7 для ведення фермерського господарства (код 01.02) із прийняттям рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або наданням мотивованої відмови у його наданні; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.240-243).

Вищевказане рішення набуло законної сили 01 березня 2019 року.

13 липня 2017 року відповідач прийняв Рішення № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року, № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш», яким була передбачена земельна ділянка позивача для обслуговування комплексу будівель, площею 1,4 га (т.1 а.с.23).

В газеті «Закарпатські оголошення» № 33-34(855) від 18-31 серпня 2017 року було опубліковано повідомлення про початок розроблення Генерального плану с.Кінчеш Ужгородського району (т. 2 а.с 129).

11 липня 2018 року № 35а/02-03 сільським головою Коритнянської сільської ради було видане розпорядження «Про проведення громадських слухань» про проведення громадських обговорень проектів Генерального плану с. Коритняни та Генерального плану села Кінчеш та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації (т.2 а.с.124).

В газеті «Новини Закарпаття» № 50(4761) від 07 липня 2018 року опубліковано оголошення про проведення вищевказаного громадського обговорення, а також зазначено, що пропозиції щодо генерального плану приймаються на електронну пошту Коритнянської сільської ради з кінцевим терміном подання 16.08.2018 до 09:00 (т.2 а.с.125).

В газеті «Новини Закарпаття» № 51(4712) від 14 серпня 2018 року було опубліковане «Уточнення до оголошення, надрукованого в газеті «Новини Закарпаття» №51 14.07.2018 року.» (т. 2 а.с 127).

Згідно роздруківки з офіційного сайту Коритнянської сільської ради - 10 серпня 2018 року було опубліковано Уточнення до оголошення від 14.07.2018 року (т.2 а.с.206).

15 серпня 2018 року в Коритнянській сільській ради було зареєстровано звернення за № 864/02-33 мешканців сіл Коритняни та Кінчеш, в тому числі і третьої особи ОСОБА_5 , де вказано, що проведення громадських слухань 16.08.2018 року о 10:00 годині є неможливим і суперечить чинному законодавству, оскільки оголошення від 07.07.2018 року не містить:

- інформацію про мету, склад і зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

- основні техніко-економічні показники. зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

- інформацію про місце ознайомлення з проектом містобудівної документації;

- оголошення, проекти генпланів не розміщено на офіційному сайті Коритнянської сільради.

-інше (т. 2 а.с.209-210).

15 серпня 2018 року в Коритнянській сільській раді було зареєстровано за вх.№ 863/02-33 звернення мешканців сіл Коритняни та Кінчеш, серед яких і третя особа ОСОБА_5 , в якому висловлена пропозиція про проведення повторних громадських слухань у зв`язку з тим, що не були оприлюднені проекти генеральних планів с. Коритняни та Кінчеш і мешканці цих сіл не мали змоги з ними ознайомитися, а також просили оприлюднити повідомлення про початок процедури розгляду та врахувань пропозицій громадськості під час розроблення проектів генеральних планів як у друкованих засобах масової інформації, так і на сайті Коритнянської сільради з врахуванням вимог Постанови КМУ № 555 від 25 травня 2011 року. Крім того, просили розмістити проекти генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш у загальнодоступному місті в приміщенні Коритнянської сільської ради та офіційному сайті (т.2 а.с. 211).

15 серпня 2015 року відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради при Закарпатській обласній державній адміністрації, де як вбачається з Протоколу засідання, розглядався також і проект Генерального плану села Кінчеш. На даному засіданні зацікавленими особами було зауважено, що Генеральний план був затверджений у 2015 році, а тому новий не може прийматися раніше ніж через п`ять років, а скасовувати своє рішення в даному випадку сільська рада не має повноважень.(т. 2 а.с. 213-218)

30 серпня 2018 року Коритнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області прийняла Рішення №503 «Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш Ужгородського району», яким розмір земельної ділянки позивача зменшено з 1,4654 до 0,9 га (т.1 а.с.246).

03 червня 2019 року Коритнянською сільською радою на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року у справі № 260/1301/19 винесено рішення № 666 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» (т. 3 а.с. 49).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 522/22780/16-а, від 26.11.2019 у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а, від 21.12.2019 у справі № 826/14366/15, від 04.03.2020 № 450/1236/17.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

В пунктах 2 та 7 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що:

- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією. У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання. Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Аналіз положень статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає змогу дійти висновку, що генеральний план населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

Затверджуючи своїм рішенням містобудівну документацію щодо внесення змін до генерального плану населеного пункту місцева рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

З огляду на вказане, рішення відповідача від 13.07.2017 № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 №544, рішення сесії від 29.05.2017 №256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш» та рішення від 30.08.2018 №503 «Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району» є нормативно-правовими актами органу місцевого самоврядування, оскільки містять правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Затверджуючи своїми рішеннями містобудівну документацію, а саме - генеральний план населеного пункту, сільська рада формує обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а, від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а, від 27.04.2021 у справі №260/1336/18, від 25.05.2021 у справі №520/1176/19.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень врегульовано статтею 264 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України встановлено, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Згідно з положеннями частин четвертої-десятої цієї статті у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження. Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею.

Відповідно до частин першої та другої статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Верховний Суд у постанові від 26 серпня 2021 року у даній справі вказав на те, що для оскарження нормативно-правових актів місцевого органу виконавчої влади передбачена інша процедура, ніж та, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії. Зважаючи на можливість багаторазового застосування нормативно-правового акта та поширення відповідних вимог на невизначене коло осіб, у випадку відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акта відповідач повинен виконати покладений на нього судом обов`язок опублікувати оголошення про це у виданні, в якому вказаний акт був або мав бути офіційно оприлюднений з урахуванням правил Указів Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ним чинності» від 10.06.1997 № 503/97, «Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.12.1996 № 1207/96.

З огляду на вказане судом протокольною ухвалою від 10.08.2023 та ухвалою суду від 15.09.2023 було зобов`язано Холмківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №260/1120/18 за позовом ОСОБА_1 до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, де треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень у виданні, у якому спірний нормативно-правовий акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

На виконання вищевказаних ухвал відповідачем подано до суду доказ опублікування оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №260/1120/18 на офіційному сайті Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш» від 17.07.2017 року суд вказує наступне.

У відповідності до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у Справі № 1-9/2009 дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Також констатував:

Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев`ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).

В інших положеннях Закону також визначено право ради скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, зокрема скасовувати дозволи на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення (пункт 36 частини першої статті 26), вносити зміни до місцевого бюджету (пункт 23 частини першої статті 26). Остання норма кореспондується з положенням частини сьомої статті 78 Бюджетного кодексу України, згідно з якою "рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу".

Згідно із Законом України "Про основи містобудування" сільські, селищні, міські ради уповноважені затверджувати місцеві правила забудови окремих частин населених пунктів та вносити в них зміни за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури (частина друга статті 12, частина п`ята статті 17). За Законом України "Про планування і забудову територій" місцева рада затверджує містобудівну документацію та після погодження зі спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури вносить до неї зміни своїм же рішенням (частини третя, четверта статті 10).

Аналіз наведених положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

Водночас, у ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення й у ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон 2712-VIII) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, в п. 2 ст. 1 якого вказано, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Вимоги щодо змісту, порядку розроблення та прийняття генерального плану населеного пункту встановлені статтею 17 Закону 2712-VIII, де зазначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки. (Частину сьому статті 17 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 2354-VIII від 20.03.2018)

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області №259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш» від 17.07.2017 року, яке є нормативно-правовим актом, є незаконним.

Суд вважає помилковими посилання відповідача на той факт, що рішення № 544 від 11.08.2015 року про затвердження генерального плану 2015 року є незаконним з тих підстав, що не було оприлюднено в належний спосіб, а тому не набуло законної сили, тобто не носить нормативний характер та не регулює правовідносини щодо містобудівної документації з огляду на наступне.

У відповідності до ст.144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Отже, виходячи з вищенаведеної норми Конституції України, в разі невідповідності рішення № 544 від 11.08.2015 року про затвердження генерального плану 2015 року вимогам законів, воно може бути визнано незаконним тільки у судовому порядку, однак рішення судів з цього питання відсутні, а відповідач перевищив надані йому повноваження.

Також суд констатує, що всі звернення ОСОБА_1 щодо отримання земельної ділянки в користування, власність, та рішення, які були винесені відповідачем за цими звернення, були прийняті та базувалися на рішенні № 544 від 11.08.2015 року про затвердження генерального плану, а отже прийняття оскаржуваного рішення погіршило становище позивача та позбавило його законних очікувань, що узгоджується з роз`ясненням, наданими Конституційним Судом України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у Справі № 1-9/2009, в яких вказано, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Наведене спростовує заперечення відповідача з приводу відсутності права ОСОБА_1 на звернення до суду за захистом свого права внаслідок непорушення ніяких прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями.

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області прийняла Рішення № 503 «Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району» від 30.08.2018 року.

Оскільки судом встановлено, що Коритнянська сільська рада не мала повноважень скасовувати рішення щодо затвердження Генерального плану 2015 року, а судових рішень щодо визнання даного рішення таким, що не відповідає законам та Конституції України не постановлено, то як наслідок рішення Про затвердження нового Генерального плану від 2018 року - є протиправним.

Крім того, вказане рішення суперечить вимогам законодавства України також з огляду на наступне.

У відповідності до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Крім того, обов`язок оприлюднювати проекти прийнятих рішень покладено на органи місцевого самоврядування Законом України «Про доступ до публічної інформації», де п.1 ч.1 ст.13 відповідач відноситься до розпорядників публічної інформації.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, серед іншого проекти рішень, що підлягають обговоренню, які підлягають обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

В статті 16 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Відповідно до статті 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Судом встановлено, що відповідачем не було оприлюднено жодної інформації, що стосується прийняття оскаржуваного рішення на офіційному вебсайті Коритнянської сільської ради: ні проектів рішень, ні самого рішення, ні оголошень щодо процедури громадських обговорень. Крім того, не було забезпечено відкритий доступ на електронних та паперових носіях до графічних матеріалів Генерального плану.

У відповідності до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (в редакції чинній на час спірних правовідносин) (далі - Порядок) (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 555) сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Суд критично оцінює посилання відповідача на належне інформування громадськості про проведення громадських слухань, оскільки Розпорядження сільського голови про громадські слухання було видане пізніше, ніж саме оголошення в газеті про такі громадські слухання. Крім того, законом не передбачено вносити уточнення в уже оприлюднене оголошення , і саме уточнення з новою для громадськості інформацією оприлюднене за один день до дати проведення громадських обговорень.

Крім того, звернення мешканців села Кінчеш, в тому числі і третьої особи ОСОБА_5 , які зазначали про порушення, допущені відповідачем та про необхідність проведення повторних громадських слухань були проігноровані, не розглянуті відповідачем, що суперечить Порядку, де зазначено, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

Затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач не має права брати участь у громадських обговореннях, оскільки не є жителем села Кінчеш, немає у власності або у користуванні земельної ділянки на території Коритнянської сільської ради, і не є тією особою, яка має право подавати та вносити будь-які пропозиції з приводу містобудівної документації, то суд констатує наступне.

Оскільки процедура оприлюднення відповідачем прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні, яка є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації, була порушена і не дотримана, то посилання відповідача на відсутність права позивача на подання пропозицій є некоректною та унеможливлює взагалі його право на отримання будь-якої інформації з приводу розроблення та рішень щодо містобудівної документації, яка була затверджена оскаржуваним рішенням.

Крім того, як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником деревообробного комплексу за адресою в АДРЕСА_7 , який розташований на земельній ділянці площею 1,4000 га кадастровий № 2124883602:04:003:0056., що було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а тому є власником і користувачем земельної ділянки під вказаними будівлями , а також користувачем земельної ділянки площею 1,4000 га кадастровий № 2124883602:04:003:0056., на розробку проекту землеустрою якої йому було надано дозвіл рішенням відповідача, то в силу п.п.3 ч.7 Порядку мав брати участь у громадських слуханнях та право вносити пропозиції до проекту містобудівної документації.

У відповідності до ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Конституційний Суд України у справі N 1-10/2004 від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 надав тлумачення поняттю «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», який треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, на підставі встановлених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуваними рішеннями порушено також і законні інтереси позивача, що стосуються його прагнення на користування вищевказаною земельною ділянкою, що не було враховано ні під час процедури прийняття оскаржуваних рішень і змістом самих оскаржуваних рішень.

Суд при вирішенні справи керується вимогами статті 77 КАС України, якою встановлено , що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд з`ясувавши обставини справи, надавши оцінку кожному аргументу сторін, керуючись вимогами статті 77 КАС України дійшов висновку, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам ст. 2 ч. 2 КАС України, де встановлено наступне: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (вул. Свободи, 50, с. Холмок, Ужгородский район, Закарпатська область, 89422, код ЄДРПОУ 22096259) де треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення десятої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року №256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш» від 17.07.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати Рішення двадцять першої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 30 серпня 2018 року № 503 «Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району».

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Луцович М.М. з 23.10.2023 по 30.10.2023 (включно) у відпустці, повний текст рішення виготовлено та підписано 31 жовтня 2023 року.