Постанова

від 23.01.2020 по справі 260/1120/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1120/18 пров. № 857/11018/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційною скаргою Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Плеханова З.Б., м. Ужгород) у справі № 260/1120/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в якому просив визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року, № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш від 17.07.2017 року. Визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 503 Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району від 30.08 без року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення десятої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш від 17.07.2017 року.

Визнано протиправним та скасовано Рішення двадцять першої сесії сьомого скликання Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 30 серпня року № 503 Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області( код ЄДРПОУ 04349768, с. Коритняни, вул. Духновича,66В) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі:

- 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.)грн. відповідно до квитанцій: від 05.02.2019 року №0.0 1258931827.1 Банк платника ПриватБанк.

- 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.)грн. відповідно до квитанцій: від 05.02.2019 року №0.0.1258930648. ПриватБанк.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем Коритнянською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Третьою особою ОСОБА_5 25.11.2019 Вх. №23180/19 подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права. Відповідач вважає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники сторін, крім відповідача, у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що Згідно Договору дарування від 11.03.2010 року ПП "Телсі" подарувало ОСОБА_1 майно - деревообробний комплекс" за адресою в с АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 /1, який розташований на земельній ділянці площею 1.4000 га кадастровий № 2124883602:04:003:0056., що було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно( т. 3 а.с. 22,23).

Кадастровий план вказаної земельної ділянки був погоджений Коритнянською сільською радою та Управлінням Держкомзему в Закарпатській області і присвоєно номер земельної ділянки ( т. 3 а.с. 24,25).

На підставі заяви ОСОБА_1 03 вересня 2010 року Коритнянською сільською радою було винесено рішення № 474 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" щодо надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 1,40 га зайнятою під нерухомим майном в с. Кінчеш, вул. АДРЕСА_3 "а".( т. 3 а.с. 28)

03 січня 2013 року Коритнянською сільською радою було прийнято рішення "Про розроблення генерального плану населеного пункту с. Кінчеш"( т. 2 а.с. 120)

28 травня 2015 року сільським головою Коритнянської сільської ради Марією Манді було затверджено "Завдання на розроблення генерального плану села Кінчеш", погоджене начальником відділу містобудування та архітектури Ужгородської районної державної адміністрації ( т. 2 а.с. 121-123).

Проект Генерального плану села Кінчеш ( 2015) був розроблений сертифікованим головним архітектором Хрущ Р. згідно вихідних даних на проектування, діючих законів , вимог державних стандартів , норм і правил.( т. 2 а.с. 109-117,118).

11 серпня 2015 року рішенням Коритнянської сільської ради № 544 було затверджено Генеральний план населеного пункту с. Кінчеш"

29 травня 2017 року Коритнянською сільською радою було прийнято рішення № 256 "Про надання дозволу на розроблення проекту містобудівної документації внесення змін до Генерального плану с. Кінчеш".

10.07.2017 року ФОП ОСОБА_6 , сертифікований архітектор в галузі містобудування повідомив Голові Коритнянської сільської ради про зауваження до Генерального плану с. Кінчеш, виконаного у 2015 році.

Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником фермерського господарства «Телчак С.І.» , разом із сином та дружиною, що зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 Закарпатська АДРЕСА_1 , с. Кінчеш, вул. АДРЕСА_3 А/1, код ЄДРПОУ 40481412 (Т.1 а.с.212-214).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 1300012020 від 06.07.2018 року та технічного паспорту позивач є власником комплексу нежитлових будівель за адресою вул. Шевченка, 1а/1, с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області (Т.1 а.с.215-216).

Для обслуговування даного комплексу будівель призначена земельна ділянка, загальною площею 1,4 га, та розроблено детальний план території, що пройшов громадські слухання та отримав погодження для затвердження.(Т.1а.с.218-219,244)

Згідно Статуту Фермерського господарства "Телчак С.І." в новій редакції (2018рік) засновниками даного господарства є ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Дане фермерське господарство є комерційною організацією, створено членами однієї сім`ї для здійснення підприємницької діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції з використанням земельної ділянки, наданої для цих цілей відповідно до чинного законодавства.

30.07.2018 року, позивач, з метою отримання відповідної земельної ділянки, звернувся до Коритнянської сільської ради із заявою про отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність.

З метою отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, позивач звернувся із позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суду. 26.12.2018 року за результатами розгляду вказаного позову у справі № 260/1301/18 винесено рішення, яким: визнано протиправною бездіяльність Коритнянської міської ради щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по вул. Шевченка, 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області для ведення фермерського господарства (код 01.02), зобов`язано Відповідача розглянути питання із прийняттям рішення.(Т.1 а.с.240-243).

11 серпня 2015 року Коритнянською сільською радою було прийнято рішення "Про надання дозволу на розроблення детального плану" ОСОБА_1 для зміни цільового призначення, де знаходиться нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці колишнього колгоспного двору за адресою : АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 .

27 жовтня 2015 року відбулися громадські слухання з приводу вищевказаного детального плану ФГ ОСОБА_1 , де архітектором ОСОБА_9 було зазначено, що проект розроблений на підставі рішення 40 сесії 6 скликання № 545 від 11.08.2015 року.

15.10.2015 року Головним Управлінням Держсанепідемслужби у Закарпатській області було повідомлено начальника відділу містобудування і архітектури Ужгородської РДА , що представлені матеріали по детальному плану території МСП ПП ОСОБА_1 в с. Кінчеш розроблено на підставі рішення 46 сесії 6-го скликання Коритнянської сільської ради від 10 вересня 2014 року № 541.Територія, охоплена детальним планом, знаходиться в центральній частині с. Кінчеш. Земельна ділянка площею 1,4654 га знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 . Заперечень щодо проекту не зазначено.(т.1а.с. 230)

28.10.15 року Головне Управління Держземагентсва України на адресу відділу містобудування та архітектури Ужгородської райдержадміністрації надало погодження щодо детального плану території для малого сільськогосподарського підприємства ПП Телчак С. ОСОБА_10 . в с. Кінчеш розроблений на підставі рішення 40 сесії 6 скликання Коритнянської сільської ради від 11 серпня 2015 року "Про розроблення детального плану території". Вказало, що план території охоплює територію малого сільськогосподарського підприємства ПП ОСОБА_1 в с.Кінчеш для подальшого впорядкування існуючої території та переведення земель у землі для ведення фермерського господарства.( а.с. 231)

На схемі розташування території в планувальній структурі села Кінчеш головним архітектором-розробником проекту позначено територію фермерського господарства Телчак, детальний план фермерського господарства гр. ОСОБА_1 в с. Кінчеш по вул. Шевченка,1а/1. план існуючого використання території, фотофіксацію з натури будівель малого с/г підприємства п.п. Телчак.

01.12.2016 року Коритнянською сільською радою сьомого скликання винесено рішення "Про затвердження детального плану території", розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , детальний план фермерського господарства на підставі ПКМУ № 555 від 25.05.2011 року "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні", Наказу Мінрегіонбуду України від 16.11.2011 року № 290 "Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації" було затверджено Детальний план території фермерського господарства гр. ОСОБА_1 в с. Кінчеш вул АДРЕСА_5 ( 238). 30 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - Коритнянська сільська рада) із заявою б/н від 30 липня 2018 року та доданими до неї документами, в якій просить надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення з подальшою передачею у власність земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по вул. Шевченка 1а АДРЕСА_3 в с. Кінчеш Ужгородського АДРЕСА_6 для ведення фермерського господарства (код 01.02). Також заявником повідомлено, що зазначена земельна ділянка розташована в с. Кінчеш в існуючій забудові (господарський двір), що використовується для потреб сільськогосподарського підприємства як склади для зберігання зернових культур. Окрім того, проінформував Коритнянську сільську раду, що він разом із членами своєї сім`ї заснував та зареєстрував фермерське господарство «Телчак С.І.» , код ЄДРПОУ 40481412.

15 серпня 2018 року постійна комісія по земельним та екологічним питанням Коритнянської сільської ради рекомендувала сесії сільської ради надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки орієнтовною площею 1,4 га для ведення фермерського господарства за адресою: вул. Шевченка 1а/1 в с. Кінчеш Ужгородського району Закарпатської області.

Рішенням Закарпатського окружного адмінсуду від 26 грудня 2018 року за позовом ОСОБА_1 по справі № 260/1301/18 було визнано протиправною бездіяльність Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області стосовно неприйняття рішення на пленарному засіданні сесії за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по АДРЕСА_5 в с. Кінчеш АДРЕСА_6 для ведення фермерського господарства (код 01.02) та зобов`язано Коритнянську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області розглянути питання надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому, з подальшою передачею у власність, земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться по вул АДРЕСА_5 в АДРЕСА_7 . Кінчеш АДРЕСА_6 для ведення фермерського господарства (код 01.02) із прийняттям рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або наданням мотивованої відмови у його наданні.

Вищевказане рішення набуло законної сили 01 березня 2019 року.

13 липня 2017 року Відповідач прийняв Рішення № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року, № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш» , яким була передбачена земельна ділянка позивача для обслуговування комплексу будівель, площею 1,4 га.

В газеті "Закарпатські оголошення" № 33-34(855) від 18-31 серпня 2017 року було опубліковано повідомлення про початок розроблення Генерального плану с.Кінчеш Ужгородського району.( т. 2 а.с 129).

11 липня 2018 року № 35а/02-03 сільським головою Коритнянської сільської ради було видане розпорядження «Про проведення громадських слухань» про проведення громадських обговорень проектів Генерального плану с. Коритняни та Генерального плану села Кінчеш та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації. Також визначено: дату проведення - 16.08.2018 року о 10-00 годині в приміщенні Коритнянської сільської ради та систематизувати письмові звернення.(т.2 а.с.124).

В газеті "Новини Закарпаття" № 50(4761) від 07 липня 2018 року опубліковано оголошення про проведення вищевказаного громадського обговорення, а також зазначено, що пропозиції щодо генерального плану приймаються на електронну пошту Коритнянської сільської ради з кінцевим терміном подання 16.08.18 до 09.00.( т.2 а.с.125)

В газеті "Новини Закарпаття" № 51(4712) від 14 серпня 2018 року було опубліковане "Уточнення до оголошення , надрукованого в газеті "Новини Закарпаття" № 51 14.07.2018 року." (т. 2 а.с 127).

Згідно роздруківки з офіційного сайту Коритнянської сільської ради - 10 серпня 2018 року було опубліковано Уточнення до оголошення від 14.07.2018 року.( т.2 а.с.206)

15 серпня 2018 року в Коритнянській сільській ради було зареєстровано звернення за вх.№ 864/02-33 мешканців сіл Коритняни та Кінчеш, в тому числі і третьої особи ОСОБА_5 , де вказано, що проведення громадських слухань 16.08.2018 року о 10-00 годині є неможливим і суперечить чинному законодавству, оскільки оголошення від 07.07.2018 року не містить:

- інформацію про мету, склад і зміст містобудівної документації, викладену у у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

- основні техніко-економічні показники. зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

- інформацію про місце ознайомлення з проектом містобудівної документації;

- оголошення, поректи генпланів не розміщено на офіційному сайті Коритнянської сільради;

-інше.

15 серпня 2018 року в Коритнянській сільській раді було зареєстровано за вх.№ 863/02-33 звернення мешканців сіл Коритняни та Кінчеш, серед яких і третя особа ОСОБА_5 , в якому висловлена пропозиція пор проведення повторних громадських слухань у звязку з тим, що не були оприлюднені проекти генеральних планів с. Коритняни та Кінчеш і мешканці цих сіл не мали змоги з ними ознайомитися, а також просили оприлюднити повідомлення про початок процедури розгляду та врахувань пропозицій громадськості під час розроблення проектів генеральних планів як у друкованих засобах масової інформації, так і на сайті Коритнянської сільради з врахуванням вимог Постанови КМУ № 555 від 25 травня 2011 року.

15 серпня 2015 року відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради при Закарпатській обласній державній адміністрації, де як вбачається з Протоколу засідання, розглядався також і проект Генерального плану села Кінчеш. На даному засіданні зацікавленими особами було зауважено, що Генеральний план був затверджений у 2015 році, а тому новий не може прийматися раніше ніж через п`ять років, а скасовувати своє рішення в даному випадку сільська рада не має повноважень своє ж рішення.(т. 2 а.с. 213-218)

30 серпня 2018 року, Коритнянська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області прийняла Рішення № 503 «Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району» , яким розмір земельної ділянки позивача зменшено з 1.4654 до 0,9га

У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.06.2019 року : об`єкт нерухомого майна - нежитлові споруди с. Кінчеш , вул. Шевченка,1а/1. У Розділі :Актуальна інформація про право власності міститься номер запису про право власності : 26930622, Дата та час державної реєстрації : 06.07.2018 року 15:00. Власник ОСОБА_1 . За іншими параметрами відомості відсутні.

03 червня 2019 року Коритнянською сільською радою на виконання рішення ЗОАС від 22.05.2019 року у справі № 260/1301/19 винесено рішення № 666"Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

У відповідності до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у Справі № 1-9/2009 дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Також констатував:

Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев`ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).

В інших положеннях Закону також визначено право ради скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, зокрема скасовувати дозволи на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення (пункт 36 частини першої статті 26), вносити зміни до місцевого бюджету (пункт 23 частини першої статті 26). Остання норма кореспондується з положенням частини сьомої статті 78 Бюджетного кодексу України, згідно з якою "рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу".

Згідно із Законом України "Про основи містобудування" сільські, селищні, міські ради уповноважені затверджувати місцеві правила забудови окремих частин населених пунктів та вносити в них зміни за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури (частина друга статті 12, частина п`ята статті 17). За Законом України "Про планування і забудову територій" місцева рада затверджує містобудівну документацію та після погодження зі спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури вносить до неї зміни своїм же рішенням (частини третя, четверта статті 10).

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Верховний Суд у своїй Постанові від 24 липня 2019 року справа №182/2428/16-а(2-а/0182/102/2016) також надав роз`яснення із зазначених питань, а саме:, що визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

У п. 18 ст. 4 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Пунктом 19 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( далі Закон 2712-VIII) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, в п. 2 ст. 1 якого вказано , що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Вимоги щодо змісту, порядку розроблення та прийняття генерального плану населеного пункту встановлені статтею 17 Закону 2712-VIII, де зазначено:

- що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

- на підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

- послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

- у складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

2. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

5. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

6. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

7. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки. (Частину сьому статті 17 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 2354-VIII від 20.03.2018).

Врахувавши наведені вище норми законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про затвердження генерального плану . рішення про внесення до змін до генерального плану є нормативно-правовим актом, оскільки фактично визначає територіальні межі та відповідно зачіпає інтереси усієї територіальної громади, має тривалу дію та не є актом одноразового застосування, на підставі чого прийняте відповідачем Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 259 «Про скасування рішення сесії від 11.08.2015 року № 544, рішення сесії від 29.05.2017 року, № 256 та розроблення нового Генерального плану населеного пункту села Кінчеш» від 17.07.2017 року є протиправним.

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області прийняла Рішення № 503 «Про затвердження Генерального плану сільського населеного пункту села Кінчеш, Ужгородського району» від 30.08.2018 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

3. Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

4. Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

5. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

6. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Обов`язок оприлюднювати проекти прийнятих рішень покладено на органи місцевого самоврядування Законом України "Про доступ до публічної інформації ", де п.1 ч.1 ст.13 відповідач відноситься до розпорядників публічної інформації.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації " Розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, серед іншого проекти рішень, що підлягають обговоренню, які підлягають обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про доступ до публічної інформації " розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Відповідно до статті 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не було оприлюднено жодної інформації, що стосується прийняття оскаржуваного рішення на офіційному вебсайті Коритнянської сільської ради: ні проектів рішень, ні самого рішення, ні оголошень щодо процедури громадських обговорень. Крім того, не було забезпечено відкритий доступ на електронних та паперових носіях до графічних матеріалів Генерального плану.

У відповідності до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (в редакції чинній на час спірних правовідносин) ( Далі-Порядок) (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 555) сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що звернення мешканців села Кінчеш, в тому числі і третьої особи ОСОБА_5 , які зазначали про порушення, допущені відповідачем та про необхідність проведення повторних громадських слухань були проігноровані, не розглянуті відповідачем, що суперечить Порядку, де зазначено, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

Затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.

Оскільки процедура оприлюднення відповідачем прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні, яка є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації, була порушена і не дотримана, то посилання на відсутність права позивача на подання пропозицій є некоректною та унеможливлює взагалі право позивача на отримання будь-якої інформації з приводу розроблення та рішень щодо містобудівної документації, яка була затверджена оскаржуваним рішенням.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником деревообробний комплекс" за адресою в с АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 , який розташований на земельній ділянці площею 1.4000 га кадастровий № 2124883602:04:003:0056., що було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно , а тому є власником і користувачем земельної ділянки під вказаними будівлями , а також користувачем земельної ділянки земельній ділянці площею 1.4000 га кадастровий № 2124883602:04:003:0056., на розробку проекту землеустрою якої йому було надано дозвіл рішенням відповідача, то в силу п.п.3 ч.7 Порядку мав брати участь у громадських слуханнях та право вносити пропозиції до проекту містобудівної документації.

У відповідності до ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Конституційного Суду України у Справі N 1-10/2004 від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 надав тлумачення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( 1501-06 ) та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції ( 254к/96-ВР ) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Врахувавши викладені обставини вище, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуваними рішеннями порушено також і законні інтереси позивача, що стосуються його прагнення на користування вищевказаною земельною ділянкою, що не було враховано ні під час процедури прийняття оскаржуваних рішень і змістом самих оскаржуваних рішень.

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у справі № 260/1120/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повне судове рішення складено 30 січня 2020 року.