Постанова

від 28.09.2010 по справі 25/535-29/371

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 р. № 25/535-29/371

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Се ліваненко В.П.- головуючий, суд ді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скарг у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних вип адків на виробництві та проф есійних захворювань України у м. Охтирка, м. Охтирка Сумськ ої області (далі - відділенн я виконавчої дирекції Фонду)

на постанову Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 27.04.2010 та касаці йну скаргу відкритого а кціонерного товариства “Укр нафта”, м. Київ (далі - Товарис тво), в особі нафтогазовидобу вного управління “Охтиркана фтогаз”, м. Охтирка Сумської о бласті (далі - НГВУ “Охтирка нафтогаз”)

на рішення господарсь кого суду міста Києва від 14.04.2009 та

постанову Київського апеляційного господарськог о суду від 27.04.2010

зі справи № 25/535-29/371

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду

до Товариства

про стягнення 32 656, 23 грн.

Судове засідання проведен о за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_5 ,

відповідача - ОСОБ А_3

За результатами розгляду к асаційних скарг Вищий господ арський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано пр о стягнення суми 32 656, 23 грн. у пор ядку зворотної вимоги (регре су).

Справа розглядалася госпо дарськими судами неодноразо во.

Так, постановою Вищого госп одарського суду України від 17.06.2008 рішення господарського с уду міста Києва від 25.12.2007 та пос танову Київського апеляційн ого господарського суду від 28.02.2008 з цієї справи скасовано та останню передано на новий ро згляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 14.04.2009 (суддя Власов Ю.Л.) позов було задово лено повністю; з Товариства с тягнуто на користь відділенн я виконавчої дирекції Фонду 32 656, 32 грн. шкоди; на назване відд ілення віднесено судові витр ати зі справи. У прийнятті заз наченого рішення суд з посил анням на приписи Закону Укра їни “Про загальнообов' язко ве державне соціальне страху вання від нещасного випадку на виробництві та професійно го захворювання, які спричин или втрату працездатності” ( далі - Закон), Основ законода вства України про загальнооб ов' язкове державне соціаль не страхування (далі - Основ и), Цивільного кодексу Україн и (далі - ЦК України) виходив з обґрунтованості позовних ви мог.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 06.07.2009 згадане рішення міс цевого господарського суду б уло скасовано; у позові відмо влено повністю.

Постановою Вищого господа рського суду України від 10.11.2009 в ідповідну постанову апеляці йної інстанції було скасован о з передачею справи на новий розгляд до Київського апеля ційного господарського суду .

Ухвалою Верховного Суду Ук раїни від 11.02.2010 відмовлено в пор ушенні касаційного провадже ння з перегляду постанови Ви щого господарського суду Укр аїни від 10.11.2009.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 27.04.2010 (колегія суддів у ск ладі: Баранець О.М. - голо вуючий, судді Чорна Л.В. і Зел енін В.О.): згадане рішення мі сцевого господарського суду змінено і викладено в іншій р едакції, згідно з якою позов з адоволено частково, з Товари ства стягнуто на користь від ділення виконавчої дирекції Фонду 28 464, 63 грн., а в задоволенні іншої частини позову відмов лено; з Товариства стягнуто в доход державного бюджету Ук раїни 284, 63 грн. державного мита і 102, 85 грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу; з відділення в иконавчої дирекції Фонду стя гнуто на користь Товариства 20, 97 грн. державного мита з апел яційної скарги. У прийнятті п останови суд з посиланням на норми Закону, Основ, ЦК Україн и, Господарського процесуаль ного кодексу України (далі - ГП К України) виходив з обґрунто ваності позовних вимог саме в зазначеній сумі (28 464, 63 грн.).

У касаційній скарзі до Вищо го господарського суду Украї ни відділення виконавчої дир екції Фонду просить: оскаржу вану постанову скасувати час тково і прийняти нове рішенн я, яким стягнути з Товариства на користь названого відділ ення суму 30 560, 43 грн.; у стягненні з відділення виконавчої дир екції Фонду на користь Товар иства суми державного мита 20, 97 грн. відмовити. Скаргу з посиланням на Закон, статті 1172, 1187, 1188, 1191, 1193, 1195, 1197 ЦК України, статт ю 22 Закону України “Про охорон у праці”, ГПК України мотивов ано неправильним застосуван ням апеляційним господарськ им судом норм матеріального права.

У відзиві на цю касаційну ск аргу Товариство заперечує пр оти доводів скаржника, зазна чаючи про їх необґрунтованіс ть, та просить оскаржувану по станову апеляційної інстанц ії в частині відмови у задово ленні позовних вимог залишит и без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Товариство у своїй касацій ній скарзі до Вищого господа рського суду України просить : рішення місцевого господар ського суду від 14.09.2009 та постано ву Київського апеляційного г осподарського суду від 27.04.2010 з ц ієї справи скасувати в части ні стягнення з Товариства зб итків у сумі 28 464, 63 грн. та прийня ти в цій частині нове рішення , яким у задоволенні позову ві дмовити; в іншій частині пост анову апеляційної інстанції з даної справи залишити без з мін. Скаргу мотивовано невір ним застосуванням господарс ькими судами норм матеріальн ого і процесуального права, в тому числі статті 1191 ЦК Україн и і статті 84 ГПК України.

Відзив на цю касаційну скар гу не надходив.

У розгляді даної справи в су ді касаційної інстанції огол ошувалася перерва до 28.09.2010.

За результатами цього розг ляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для зад оволення касаційних скарг з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що:

- 02.03.1998 у м. Охтирка з водієм Охт ирського управління техноло гічного транспорту НГВУ “Охт иркагаз” (яке є структурним п ідрозділом Товариства) ОСО БА_6 при керуванні автомобі лем д.н. 24-65 СУО сталася дорожньо-транспортна пригод а і було травмовано ОСОБА_7 , яка отримала тілесні ушкодж ення;

- згідно з Положенням про ро зслідування та облік нещасни х випадків, професійних захв орювань і аварій на підприєм ствах, установах і організац іях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 № 623, було складено акта за формою Н-1 про нещасний вип адок на виробництві, оскільк и ОСОБА_7, будучи працівни цею акціонерного товариства “Охтирсільмаш”, виконувала свої службові обов' язки (пр ямувала до Охтирської держав ної податкової адміністраці ї);

- відповідно до статей 21, 28, 34-36, 40 Закону ОСОБА_7 було призн ачено й виплачено відділення м виконавчої дирекції Фонду одноразову допомогу, а також призначено щомісячні грошов і виплати в розмірі 173, 47 грн.;

- у подальшому ОСОБА_7 зді йснювався щорічний перераху нок сум щомісячних страхових виплат, а також, відповідно до статті 29 Закону, перерахунок витрат на догляд;

- загальна сума страхових ви плат, здійснених відділенням виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_7, склала 21 524, 01 грн.;

- із зазначеного акта про не щасний випадок вбачається, щ о травми були заподіяні ОСО БА_7 з вини ОСОБА_8, праців ника Охтирського управління технологічного транспорту ( далі - Охтирське УТК), яке є ст руктурним підрозділом НГВУ “ Охтирканафтогаз”, а останнє, в свою чергу, є структурним пі дрозділом Товариства; на мом ент нещасного випадку ОСОБ А_6 виконував свої трудові о бов' язки водія Товариства;

- 15.12.1982 на автошляху Лохвиця - Бєлгород сталася дорожньо-тр анспортна пригода, внаслідок зіткнення автомобіля д.н. Н ОМЕР_1 під керуванням ОСОБ А_9, водія Охтирського УТК, і автобуса д.н. НОМЕР_2 під ке руванням ОСОБА_10, водія Ох тирського автотранспортног о підприємства 18014. У результа ті цієї пригоди ОСОБА_10 (пі д час виконання своїх службо вих обов' язків) отримав тіл есні ушкодження, що потягли з а собою стійку втрату працез датності; про це комісією з ро зслідування нещасного випад ку було складено акта від 16.12.1982 № 1;

- відповідно до Закону відді лення виконавчої дирекції Фо нду протягом листопада 2001 рок у - червня 2006 року здійснило ОСОБА_10 страхові виплати на загальну суму 11 132, 22 грн.;

- з вироку народного суду Ох тирського району Сумської об ласті від 14.03.1983 вбачається, що о бох водіїв, ОСОБА_9 і ОСО БА_10, визнано винними у вчине нні дорожньо-транспортної пр игоди на підставі частини др угої статті 215 Кримінального к одексу УРСР;

- з матеріалів справи не вба чається, з чиєї саме вини запо діяно шкоду ОСОБА_10; відта к відсутні підстави для стяг нення з Товариства суми 4 191, 60 грн. щомісячних страхови х виплат, здійснених відділе нням виконавчої дирекції Фон ду ОСОБА_10;

- у матеріалах справи наявні докази додаткових витрат ві дділення виконавчої дирекці ї Фонду на оплату постійного стороннього догляду та побу тового обслуговування потер пілого ОСОБА_10 у сумі 6 940, 62 гр н.

Причиною даного спору є пит ання про те, чи має відповідач відшкодовувати витрати відд ілення виконавчої дирекції Ф онду, які виникли внаслідок з дійснення останнім страхови х виплат відповідно до Закон у.

Принципи та загальні право ві, фінансові та організацій ні засади загальнообов' язк ового державного соціальног о страхування громадян в Укр аїни визначені Основами.

Відповідно до статті 21 Осно в внески на загальнообов' яз кове державне соціальне стра хування від нещасного випадк у на виробництві та професій них захворювань сплачує викл ючно роботодавець. Розмір вн есків встановлюється у відсо тках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших випл ат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибу тковим податком з громадян.

Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону визначено, що страхов ий ризик - це обставини, внас лідок яких може статися стра ховий випадок, а страховим ви падком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно з умовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначен их у статті 14 Закону, з настанн ям яких виникає право застра хованої особи на отримання м атеріального забезпечення т а/або соціальних послуг.

Згідно із статтею 2 Закону й ого дія поширюється на осіб, я кі працюють на умовах трудов ого договору.

Статтею 6 Закону встановлен о, що суб' єктами страхуванн я від нещасного випадку є зас траховані громадяни, а в окре мих випадках - члени їх сімей т а інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь як ої здійснюється страхування (працівник). Страхувальникам и є роботодавці, а в окремих ви падках - застраховані особи. С траховик - Фонд соціального с трахування від нещасних випа дків на виробництві та профе сійних захворювань України.

Відповідно до частини перш ої статті 1166 ЦК України майнов а шкода, завдана неправомірн ими рішеннями, діями чи безді яльністю особистим немайнов им правам фізичної або юриди чної особи, а також шкода, завд ана майну фізичної або юриди чної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї ї завдала.

При цьому під шкодою слід ро зуміти зменшення або втрату (загибель) певного особистог о чи майнового блага.

Отже, оскільки відділенням виконавчої дирекції Фонду з а рахунок коштів Фонду соціа льного страхування від нещас них випадків на виробництві та професійних захворювань У країни проведено страхові ви плати, що знаходиться в безпо середньому причинному зв' я зку з діями осіб (працівників відповідача), правовідносин и з якими не охоплюються сфер ою загальнообов' язкового д ержавного соціального страх ування від нещасних випадків на виробництві та професійн их захворювань, то витрачені позивачем кошти є для нього ш кодою у розумінні статті 1166 ЦК України.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особ а, яка відшкодувала шкоду, зав дану іншою особою, має право з воротної вимоги (регресу) до в инної особи у розмірі виплач еного відшкодування, якщо ін ший розмір не встановлений з аконом.

Згідно з частиною першою ст атті 1172 ЦК України юридична аб о фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівн иком під час виконання ним св оїх трудових (службових) обов ' язків.

Крім того, відповідно до час тини другої статті 1187 названо го Кодексу шкода, завдана дже релом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підс таві (право власності, інше ре чове право, договір підряду, о ренди тощо) володіє транспор тним засобом, механізмом, інш им об' єктом, використання, з берігання або утримання яког о створює підвищену небезпек у.

Таким чином, апеляційний го сподарський суд дійшов обґру нтованого висновку щодо задо волення позовних вимог у заз наченій в його постанові сум і.

Водночас судом апеляційно ї інстанції, на відміну від мі сцевого господарського суду , з урахуванням приписів стат ей 1188 і 1197 ЦК України встановлен о обставини, пов' язані з від сутністю підстав для стягнен ня з Товариства 4 191, 60 грн. щоміся чних страхових виплат, здійс нених відділенням виконавчо ї дирекції Фонду ОСОБА_10

Касаційна ж інстанція згід но з частиною другою статті 111 7 ГПК України не має права вста новлювати або вважати доведе ними обставини, що не були вст ановлені у рішенні або поста нові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати пи тання про достовірність того чи іншого доказу, про переваг у одних доказів над іншими, зб ирати нові докази або додатк ово перевіряти докази. Відта к посилання відділення викон авчої дирекції Фонду в обґру нтування його доводів щодо н еобхідності стягнення з Това риства суми 30 560, 43 грн. на “наявн і в справі докази” не може бут и підставою для скасування (в т.ч. часткового) оскаржуваної постанови. Поряд з тим відділ енням виконавчої дирекції Фо нду в суді апеляційної інста нції всупереч вимогам частин и другої статті 43, статей 33 і 34 ГП К України не доведено належн ими і допустимими доказами т і обставини, на які воно посил ається як на підставу своїх в имог у відповідній частині (щ одо “зобов' язання відповід ача відшкодувати ще додатков о хоча б 50% (2 095, 80 грн.) від суми випл аченого відшкодування, яке п роводилося відділенням Фонд у щомісяця ОСОБА_10М.”.

Порушене в касаційній скар зі названого відділення пита ння “повернення сплачених ко штів” (державного мита в сумі 163, 28 грн. з апеляційної скарги з а постановою Київського апел яційного господарського суд у від 06.07.2009, скасованою постанов ою Вищого господарського суд у України від 11.10.2009 з цієї справ и) не є предметом розгляду за д аною касаційною скаргою і ма є вирішуватися в установлено му законом порядку.

Доводи касаційної скарги Т овариства щодо неправильног о застосування попередніми с удовими інстанціями норм мат еріального права спростовую ться наведеним у цій постано ві, а доводи щодо неповного до слідження цими судовими інст анціями обставин та доказів у справі - змістом оскаржува них рішень; до того ж з урахува нням наведених приписів част ини другої статті 1117 ГПК Украї ни вирішення питань, пов' яз аних з встановленням фактичн их обставин справи та переві ркою доказів, перебуває поза межами перегляду справи в ка саційній інстанції.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГП К України, Вищий господарськ ий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 27.04.2010 зі справи № 25/535- 29/371 залишити без змін, а касаці йні скарги відділення викона вчої дирекції Фонду соціальн ого страхування від нещасних випадків на виробниц тві та професійних захворюва нь України у м. Охтирка та відкритого акціоне рного товариства “Укрнафта” в особі нафтогазовидобувног о управління “Охтирканафтог аз” - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов