Постанова

від 01.11.2023 по справі 317/2973/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 317/2973/17

провадження № 61-5574св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець Виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 09 грудня 2022 року у складі судді Каряки Д. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 березня 2023 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст скарги

ОСОБА_1 у вересні 2022 року звернувся до суду з вищевказаною скаргою, в якій просив:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. щодо примусового проникнення до будинку/будівлі/споруди, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0540 га за адресою: АДРЕСА_1 , які мали місце 26 серпня 2022 року;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. щодо опису та арешту майна, здійсненого 26 серпня 2022 року;

- визнати неправомірною постанову приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. від 26 серпня 2022 року в рамках ЗВП № НОМЕР_3 до складу якого входять ВП № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 про опис та арешт майна (коштів) боржника та зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. скасувати таку постанову;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. щодо призначення відповідальним зберігачем ОСОБА_2 відносно майна, яке було описане та арештоване на підставі постанови приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. від 26 серпня 2022 року в рамках ЗВП № НОМЕР_3 до складу якого входять ВП № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 про опис та арешт майна (коштів) боржника;

- зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. повернути рухоме майно, яке було описане та арештоване на підставі постанови приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. від 26 серпня 2022 року в рамках ЗВП № НОМЕР_3, до складу якого входять ВП № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 про опис та арешт майна (коштів) боржника, за його місцезнаходженням до проведення приватним виконавцем протиправних дій 26 серпня 2022 року;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_4 на підставі постанови приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. від 30 серпня 2022 року в рамках ЗВП № НОМЕР_3, до складу якого входять ВП № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні;

- визнати неправомірною постанову приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. від 30 серпня 2022 року в рамках ЗВП № НОМЕР_3, до складу якого входять ВП № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, №5 9659416, № НОМЕР_7, про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. скасувати таку постанову.

Зазначену скаргу ОСОБА_1 обґрунтував тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. перебуває зведене виконавче провадження НОМЕР_3, а саме:

1) виконавчий лист № 317/2973/17, виданий 24 липня 2019 року Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість на загальну суму 89 693,43 грн, з яких: основний борг 26 490 грн, відсотки за користування грошовими коштами 61 878,93 грн, штраф за порушення терміну повернення 1 324,50 грн. Дата приєднання до ЗВП 26 липня 2019 року;

2) виконавчий лист № 317/2973/17, виданий 24 липня 2019 року Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору 448,70 грн. Дата приєднання до ЗВП 26 липня 2019 року;

3) виконавчий лист № 317/35/16-ц, виданий 10 листопада 2016 року Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 4 217 583,78 грн з яких: за договором позики від 07 жовтня 2012 року у розмірі 492 249,05 грн, яка складається з: суми основного боргу 216 849,80 грн; відсотків за користування грошовими коштами 258 051,27 грн; пені у розмірі 17 347,98 грн; за договором позики від 01 грудня 2012 року у розмірі 1 049 200,07 грн, яка складається з: суми основного боргу 479 086,79 грн; відсотків за користування грошовими коштами 570 113, 28 грн; за договором позики від 07 березня 2013 року у розмірі 1 606 852,04 грн, яка складається з: суми основного боргу 756 452,82 грн; відсотків за користування грошовими коштами 850 399,22 грн; за договором позики від 11 березня 2013 року у розмірі 1 069 282,62 грн, яка складається з: суми основного боргу 504 301,88 грн; відсотків за користування грошовими коштами 564 980,74 грн;

4) виконавчий лист № 317/3680/19 виданий 08 жовтня 2020 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 384,20 грн.

Приватний виконавець виконавчого округу Сколибог О. С. звернувся із поданням про примусове проникнення до майна боржника ОСОБА_1 , в якому просив надати дозвіл на примусове проникнення до будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці площею 0,0540 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Запорізький районний суд Запорізької області ухвалою від 01 липня 2022 року у справі № 317/2973/17 подання задовольнив. На цю ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду, постановою Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року вищезазначена ухвала залишена без змін, повний текст постанови складено 18 серпня 2022 року.

17 серпня 2022 року дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (в період, коли справа № 317/2973/17 перебувала в Запорізькому апеляційному суді), звернулась із апеляційною скаргою на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 01 липня 2022 року у справі № 317/2973/17 до Запорізького апеляційного суду. Запорізький апеляційний суд ухвалою від 18 серпня 2022 року відкрив апеляційне провадження. Тобто, 18 серпня 2022 року Запорізьким апеляційним судом було складено повний текст постанови від 16 серпня 2022 року, і в цей же день, цією ж колегію суддів Запорізького апеляційного суду складено повний текст ухвали від 18 серпня 2022 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .

Ухвала Запорізького апеляційного суду від 18 серпня 2022 року оприлюднена в ЄДРСР 22 серпня 2022 року.

У зв`язку із відкриттям апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 ухвала Запорізького районного суду Запорізької області від 01 липня 2022 року у справі № 317/2973/17 не набрала законної сили.

Приватний виконавець Сколибог О. С. 26 серпня 2022 року провів виконавчі дії, а саме примусово проникнув до будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці площею 0,0540 га за адресою: АДРЕСА_1 , провів опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 , в результаті чого було вивезено описане та арештоване майно в невідомому скаржнику напрямку.

Під час проведення приватним виконавцем дій, на територію вищезазначеної земельної ділянки та будівлі, прибула ОСОБА_3 та її представник - адвокат Шкабуро О. В., які невідкладно повідомили приватного виконавця про те, що станом на 26 серпня 2022 ухвала Запорізького районного суду Запорізької області від 01 липня 2022 року у справі № 317/2973/17 про примусове проникнення до будівлі не набрала законної сили, і відповідно, приватний виконавець був повідомлений про те, що не має законних підстав і повноважень на проведення вищезазначених виконавчих дій.

За результатами проведених виконавчих дій, приватний виконавець склав постанову від 26 серпня 2022 року року в рамках ЗВП № НОМЕР_3 про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме на: будинок АДРЕСА_1 з цегли, приблизною площею 30 кв. м, який складається із 3-х кімнат (розмір та точна площа будинку та кімнат буде визначена після виготовлення технічної документації): огорожу по периметру земельної ділянки, ворота металеві, а також на рухоме майно, що перебуває у будинку Додаток 1 до постанови.

Далі, по тексту зазначеної постанови приватного виконавця від 26 серпня 2022 року вказано наступне, що оскільки вільного доступу до майна не було надано, на виконання ухвали суду про примусовий вхід при проведенні виконавчих дій були залучені представники внутрішніх справ: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , особа, залучена при проведенні виконавчих дій: Пянтковський В., ОСОБА_7 .

У додатку №1 до постанови приватного виконавця від 26 серпня 2022 року вказаний перелік рухомого майна, яке було описано та арештоване, передане на зберігання ОСОБА_2

27 серпня 2022 року ОСОБА_1 через сервіс «доступ сторін до виконавчого провадження» ознайомився із текстом постанови приватного виконавця від 26 серпня 2022 року про опис та арешт майна боржника, а також ОСОБА_1 стало відомо про те, що приватний виконавець прийняв ще декілька рішень, оформлених у вигляді постанов: постанову про залучення спеціаліста будівельної галузі від 22 серпня 2022 року, постанову про залучення спеціаліста із слюсарних робіт від 19 серпня 2022 року, крім того, під час підготовки цієї скарги, стало відомо про те, що приватний виконавець виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 30 серпня 2022 року.

Заявник вважає всі вищезазначені дії та рішення (оформлені у вигляді постанов) приватного виконавця є незаконними та неправомірними з огляду на наступне.

Станом на 26 серпня 2022 року приватний виконавець не мав правових підстав та повноважень примусово входити на території земельної ділянки та споруди (будівлі, будинку), розміщеної на такій ділянці, з огляду на оскарження ОСОБА_3 ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 01 липня 2022 року у справі № 317/2973/17 про примусове проникнення.

Також приватний виконавець всупереч вимог чинного законодавства: провів опис та арешт майна без повідомлення сторони боржника про вчинення вказаних виконавчих дій; безпідставно передав майно ОСОБА_2 , а не боржнику чи членам його родини, зокрема ОСОБА_3 , чи її представнику; не вказав в постанові про опис та арешт майна боржника паспортні дані та місце проживання зберігача майна; не вказав відмінні ознаки рухомого майна, яке було описано, арештоване та передане на відповідальне зберігання ОСОБА_2 .

Ідентифікувати описане та арештоване майно через незазначення відмінних ознак неможливо; приватний виконавець всупереч вимогам пункту 10 та пункту 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, у постанові про опис та арешт майна боржника не зазначив обсяг та строки обмеження майна; в постанові відсутня відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця.

Крім цього, згідно з частиною другою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» вилучення майна у боржника та передача на зберігання іншим особам здійснюється за наявності потреби у цьому, однак постанова приватного виконавця від 26 серпня 2022 року про опис та арешт майна боржника не містить обґрунтування чим викликана необхідність передачі всього описаного та арештованого майна на відповідальне зберігання ОСОБА_2 . Також, заявник зазначає, що приватний виконавець не дочекавшись спливу 10-ти денного терміну з дня винесення постанови про опис та арешт майна боржника виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 30 серпня 2022 року. Цією ж постановою приватний виконавець зобов`язав ФОП ОСОБА_4 надати звіти про визначення початкової вартості майна, яке було описано згідно з оскарженою постановою про опис та арешт майна боржника від 26 серпня 2022 року, у строк до 12 вересня 2022 року, однак відповідне право призначати суб`єкта оціночної діяльності у приватного виконавця виникло б 06 вересня 2022 року, зі спливом 10-ти денного строку з моменту винесення постанови від 26 серпня 2022 року.

У постанові про опис та арешт майна боржника від 26 серпня 2022 року, приватний виконавець зазначив описати та накласти арешт на майно, де вказав будинок АДРЕСА_1 , а в ухвалі Запорізького районного суду Запорізької області від 01 липня 2022 року у справі № 317/2973/17, йому було надано дозвіл на примусове проникнення до будівлі, яка знаходиться за вищевказаною адресою. Зазначає, що поняття «будівля», «споруда», «будинок» є абсолютно різними за своїм значенням і не є тотожними. Однак, приватний виконавець описав та арештував не будівлю, не споруду, а саме будинок АДРЕСА_1 , визначивши його як об`єкт нерухомого майна, хоча, його не можна взагалі відносити до нерухомого майна з огляду на те, що наявне саме самочинне будівництво, віднайдений приватним виконавцем «будинок» ніколи не вводився в експлуатацію, не був зареєстрований як об`єкт нерухомого майна.

Вказує, що на момент придбання земельної ділянки та забудови на цій земельній ділянці, перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , а вона як дружина боржника має беззаперечне право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, зазначених приватним виконавцем у якості «будинку АДРЕСА_1 ». Приватному виконавцю відомо, що з 12 листопада 2021 року в Запорізькому районному суді Запорізької області на розгляді перебуває позовна заява ОСОБА_1 до скаржника, про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки та виключення її з під арешту, оскільки приватному виконавцю було відомо, що боржник за зведеним виконавчим провадженням перебуває у шлюбі, він повинен був звернутись до суду з поданням питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє з іншими особами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Запорізький районний суд Запорізької області ухвалою від 09 грудня 2022 року у задоволенні скарги відмовив

Запорізький апеляційний суд постановою від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 09 грудня 2022 року без змін.

Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності підстав для задоволення вимог заявника, оскільки оскаржувані дії приватного виконавця були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця, право скаржника не було порушено, приватним виконавцем не порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Апеляційний суд додатково зазначав, що наведені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, та особистого тлумачення апелянтом норм закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Карабак В. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 09 грудня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 березня 2023 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким вимоги скарги задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення представник заявника посилається на пункти 1 частини другої та абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі

№ 754/4727/16-ц; від 11 квітня 2022 року у справі № 916/3143/19; від 14 квітня

2021 року у справі № 242/3822/19; від 20 вересня 2022 року у справі № 2608/774/12; від 27 травня 2022 року у справі № 922/82/21; від 16 червня 2021 року у справі

№ 362/3578/18; від 27 травня 2022 року у справі № 922/82/21.

Аргументом касаційної скарги також є те, що на думку представника заявника суди попередніх інстанцій не надали належної уваги тій обставині, що у зв`язку із поновленням строку на апеляційне оскарження та відкриттям апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 суд апеляційної інстанції повинен був в імперативному порядку зупинити дію оскарженого рішення, а отже рішення місцевого суду фактично не підлягає виконанню і його дія зупиняється внаслідок чого у приватного виконавця були відсутні підстави для примусового проникнення до будівлі.

Вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що заявника було належним чином повідомлено про вчинення виконавчих дій помилкові, адже такі докази ні боржнику ні його представнику не були передані.

Представник заявника вважає, що постанова приватного виконавця про опис та арешт майна боржника від 26 серпня 2022 року не містить обґрунтування, чим викликана необхідність передачі описаного майна на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , у ній не вказані паспортні дані та місце проживання зберігача майна. Крім того, не дочекавшись 10-ти денного строку з дня прийняття цієї постанови приватний виконавець прийняв постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності, що суперечить приписам статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Будинок, до якого було здійснено примусове входження не має статусу нерухомого майна, є об`єктом самочинного судівництва, а тому призначати оцінку такого майна підстав не було також.

Додатково зазначає, що судове рішення, яким було звернуто стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку наразі оскаржене у касаційному порядку.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від представника стягувача ОСОБА_2 - адвоката Клімченка М. Г. у травні 2023 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу ОСОБА_1 в яких представник стягувача у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, посилаючись на необґрунтованість її аргументів.

Вказує, що посилання у касаційній скарзі на неврахування правових позиції Верховного Суду не заслуговують на увагу, адже фактичні обставини у справах, на які посилається представник боржника та у справі, яка є предметом касаційного перегляду не однакові.

У поданих поясненнях представник стягувача вказує, що на момент вчинення виконавчих дій мало місце рішення суду, яке набрало законної сили про примусове проникнення до споруди боржника.

Твердження представника заявника про порушення порядку надання доказів не заслуговують на увагу, адже відсутність у касатора якихось документів зумовлено виключно його поведінкою, що полягає в ухиленні від отримання поштових відправлень.

Зазначає, що враховуючи чисельність справ, в яких суди дійшли висновку про недобросовісність дій подружжя ОСОБА_8 направлених на порушення прав кредитора є підстави вважати, що дружина боржника вчинить дії, направленні на відчуження рухомого майна, а тому висновки приватного виконавця про передачу майна на відповідальне зберігання саме стягувачу правильні.

Поділ майна подружжя використовується боржником для уникнення виконання судового рішення, адже рішення судів про стягнення боргу на суму понад

6 000 000 грн боржник не виконує протягом 7 років та вчиняє дії щодо зміни титульних володільців свого нерухомого майна та транспортних засобів.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 26 квітня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував справу із Запорізького районного суду Запорізької області.

Справа № 317/2973/17 (провадження № 4-с/317/18/2022) надійшла до Верховного Суду 05 травня 2023 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. перебуває зведене виконавче провадження НОМЕР_3, а саме:

- виконавчий лист № 317/2973/17, виданий 24 липня 2019 року Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість на загальну суму 89 693,43 грн, з яких: основний борг 26 490 грн, відсотки за користування грошовими коштами 61 878,93 грн, штраф за порушення терміну повернення 1 324,50 грн. Дата приєднання до ЗВП 26 липня 2019 року;

- виконавчий лист № 317/2973/17, виданий 24 липня 2019 року Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат зі сплати судового збору 448,70 грн. Дата приєднання до ЗВП 26 липня 2019 року;

- виконавчий лист № 317/35/16-ц, виданий 10 листопада 2016 року Запорізьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 4 217 583,78 грн з яких: за договором позики від 07 жовтня 2012 року у розмірі 492 249,05 грн, яка складається з: суми основного боргу 216 849,80 грн; відсотків за користування грошовими коштами 258 051,27 грн; пені у розмірі 17 347,98 грн; за договором позики від 01 грудня 2012 року у розмірі 1 049 200,07 грн, яка складається з: суми основного боргу 479 086,79 грн; відсотків за користування грошовими коштами 570 113, 28 грн; за договором позики від 07 березня 2013 року у розмірі 1 606 852,04 грн, яка складається з: суми основного боргу 756 452,82 грн; відсотків за користування грошовими коштами 850 399,22 грн; за договором позики від 11 березня 2013 року у розмірі 1 069 282,62 грн, яка складається з: суми основного боргу 504 301,88 грн; відсотків за користування грошовими коштами 564 980,74 грн. А також про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору 6 699,85 грн.

Відповідно до заяви стягувача, станом на 31 січня 2020 року заборгованість складає 4 223 183,63 грн. Дата приєднання до ЗВП - 03 лютого 2020 року;

- виконавчий лист № 317/3680/19 виданий 08 жовтня 2020 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 384,20 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В суді апеляційної інстанції приватний виконавець посилався на те, що наразі у зведеному виконавчому провадженні перебувають виконавчі листи щодо боржника на суму, яка перевищує 8 000 000 грн.

Перед здійсненням виконавчих дій, приватний виконавець виконавчого округу Сколибог О. С. звернувся із поданням про примусове проникнення до майна боржника - ОСОБА_1 , в якому просив надати дозвіл на примусове проникнення до будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці площею 0,0540 га за адресою: АДРЕСА_1 , ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01 липня 2022 справа № 317/2973/17, подання було задоволено.

На цю ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду, постановою Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року вищезазначена ухвала залишена без змін та постанова набрала законної сили з дня її прийняття (а. с. 40-46).

Для здійснення виконавчих дій, маючи дозвіл на примусовий вхід при проведенні виконавчих дій, приватний виконавець Сколибог О. С. прийняв постанови: 19 серпня 2022 року про залучення спеціаліста зі слюсарних робіт ОСОБА_7 (а. с. 25, 26); про залучення 2 (двох) працівників відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області (а. с. 38, 39); 22 серпня 2022 року про залучення спеціаліста будівельної галузі ОСОБА_9 для надання консультативно-довідкової та технічної допомоги (а. с. 23, 24), які були направлені боржнику, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень поданих в 35 відділення поштового зв`язку (а. с. 74, 75).

Приватний виконавець Сколибог О. С. 26 серпня 2022 року провів виконавчі дії, а саме: примусово проникнув до споруди, яка знаходиться на земельній ділянці площею 0,0540 га за адресою: АДРЕСА_1 ; провів опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 .

За результатами проведених виконавчих дій, приватний виконавець склав постанову від 26 серпня 2022 року в рамках ЗВП № НОМЕР_3 до складу якого входять ВП № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме на: будинок АДРЕСА_1 з цегли, приблизною площею 30 кв. м, який складається із 3-х кімнат (розмір та точна площа будинку та кімнат буде визначена після виготовлення технічної документації): огорожу по периметру земельної ділянки, ворота металеві, а також на рухоме майно, що перебуває у будинку додаток 1 до постанови, які передав на відповідальне збереження стягувачу ОСОБА_2 (а. с. 14-19).

Після повідомлення стягувача про незгоду боржника щодо вартості описаного майна (а. с. 73) постановою приватного виконавця Сколибог О. С. від 30 серпня 2022 року був призначений суб`єкт оціночної діяльності для проведення оцінки описаного майна (а. с. 20-22).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За приписами статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до пункту 13 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

За наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи виконавець має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду (пункту 4 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суди попередніх інстанцій встановили, що перед здійсненням виконавчих дій, приватний виконавець звернувся із поданням про примусове проникнення до майна боржника - ОСОБА_1 , в якому просив надати дозвіл на примусове проникнення до будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці площею 0,0540 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Запорізький районний суд Запорізької області ухвалою від 01 липня 2022 року у справі № 317/2973/17 подання задовольнив.

На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду, постановою Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року вказана ухвала залишена без змін.

Представник заявник вказував, що суди попередніх інстанцій не надали належної уваги тій обставині, що у зв`язку із поновленням строку на апеляційне оскарження та відкриттям апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 суд апеляційної інстанції повинен був в імперативному порядку зупинити дію оскарженого рішення, а отже рішення місцевого суду фактично не підлягає виконанню і його дія зупиняється внаслідок чого у приватного виконавця були відсутні підстави для примусового проникнення до будівлі.

Відповідно до частин першої, другої статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд постановляє ухвалу. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частини третя, четверта статті 359 ЦПК України).

Таким чином враховуючи те, що 18 серпня 2022 року апеляційне провадження було відкрито за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі дружини боржника ОСОБА_10 - ОСОБА_3 , проте ухвала місцевого суду про надання дозволу на примусове проникнення до будівлі за наслідками її апеляційного перегляду за апеляційною скаргою самого боржника - ОСОБА_10 була залишена без змін колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, який правильно вказував, що станом на момент вчинення виконавчих дій - 26 серпня 2022 року, було наявне рішення суду, яке набрало законної сили, що надавало право приватному виконавцю на примусове проникнення до споруди боржника.

Аргументи касаційної скарги відносно того, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що заявника не було належним чином повідомлено про вчинення виконавчих дій помилкові, адже такі докази ні боржнику ні його представнику не були передані колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, аналогічні за змістом аргументи також були викладені боржником і у апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції встановив та вказував, що для здійснення виконавчих дій, маючи дозвіл на примусовий вхід при проведенні виконавчих дій, приватний виконавець виніс постанови: 19 серпня 2022 року про залучення спеціаліста зі слюсарних робіт ОСОБА_7 (а. с. 25, 26); про залучення 2 (двох) працівників відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області (а. с. 38, 39); 22 серпня 2022 року про залучення спеціаліста будівельної галузі ОСОБА_9 для надання консультативно-довідкової та технічної допомоги (а. с. 23, 24), які були направлені боржнику, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень поданих в 35 відділення поштового зв`язку (а. с. 74, 75).

Разом із тим апеляційний суд, відхиляючи наведені доводи апеляційної скарги вказував, що посилання в апеляційній скарзі на те, що боржник був необізнаним про вчинення дій, спрямованих на виконання не є переконливими, адже ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про надання Запорізьким апеляційним судом права примусового проникнення до споруди боржника, а також, як слушно зазначив суд першої інстанції, факт прибуття на місце вчинення виконавчих дій ОСОБА_11 разом з адвокатом, підтверджує обізнаність боржника з вчиненням виконавчих дій.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Отже, згідно зі статтями 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може винести: постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, про арешт майна (коштів) боржника або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За приписами пункту 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

З матеріалів справи вбачається, що у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 серпня 2022 року приватний виконавець зазначив, що ним призначено відповідального зберігача ОСОБА_2 та попереджено його про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна. Копія постанови містить також підписи ОСОБА_2 .

Проаналізувавши встановлені судами фактичні обставини справи крізь призму вищенаведених норм права, Верховний Суд дійшов висновку про дотримання з боку приватного виконавця процедури складення опису та арешт майна (коштів) боржника під час винесення спірної постанови.

Крім того колегія суддів зауважує, що ОСОБА_2 є стягувачем у цьому провадження, а тому вказане надає можливість достовірно ідентифікувати особу, яка призначена зберігачем описаного майна, та відсутність паспортних даних цієї особи в постанові про опис та арешт майна не свідчить про наявність підстав для скасування такої постанови чи порушення прав боржника.

Щодо аргументів касаційної скарги про те, що приватний виконавець не дочекавшись десятиденного строку з дня прийняття наведеної постанови прийняв постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності, що суперечить приписам статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до частин першої та третьої статті 57 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що 30 серпня 2022 року ОСОБА_2 повідомив приватного виконавця про недосягнення згоди щодо вартості майна, а тому колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для скасування постанови приватного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Аргументи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 754/4727/16-ц;

від 11 квітня 2022 року у справі № 916/3143/19; від 20 вересня 2022 року у справі

№ 2608/774/12; від 27 травня 2022 року у справі № 922/82/21; від 16 червня

2021 року у справі № 362/3578/18 колегія суддів відхиляє, адже фактичні обставини у наведених представником заявника справах та у справі, яка є предметом касаційного перегляду не однакові.

Крім того колегія суддів відхиляє також і посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 14 квітня 2021 року у справі № 242/3822/19, оскільки відповідно до частин п`ятої та шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Разом із тим Верховний Суд зазначає, що при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Верховний Суд постановою від 29 березня 2023 року ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 13 січня 2022 року, якою місцевий суд звернув стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , що знаходиться на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, на території садівничого товариства «Колос», ділянка № НОМЕР_2 , а саме: споруду, право власності на яку не зареєстроване в установленому законом порядку, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0540 га, кадастровий номер 2322184600:06:002:0084 та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 червня 2022 року залишив без змін.

Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм матеріального закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 09 грудня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров