Справа № 527/2839/23
провадження № 2/527/820/23
УХВАЛА
03 листопада 2023 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Левицької Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області до виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поставки та застосування наслідків його недійсності,
В С Т А Н О В И В:
02 листопада 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсним договору поставки та застосування наслідків його недійсності.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що судовий збір позивачем не сплачено. При цьому, позивач, звертаючись в суд із вищевказаним позовом, заявив клопотання про відстрочку сплати судового збору до закінчення воєнного стану, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі судом.
Клопотання обґрунтоване тим, що в умовах воєнного стану майновий стан органів державної влади є вкрай обмеженим, що унеможливлює сплату судового збору одночасно з подачею позову.
Вищевказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Конструкція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності передбачених умов.
Зазначений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Разом з тим, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд вправі, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
Суд зауважує, що указом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022 введено в Україні воєнний стан. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до частини другої статті 9Закону України"Проправовий режимвоєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною не сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
До того ж, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, на яку посилається позивач в позовній заяві, зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак, у позовній заяві, окрім посилання на обмежений майновий стан позивача, викликаний режимом воєнного стану в Україні, не зазначено про вжиті заходи задля сплати у цій справі суми судового збору. Тобто, відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору та не надано докази в їх підтвердження, тому клопотання не підлягає задоволенню.
Відтак, позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, оскільки при її поданні судовий збір не сплачено.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно до ст.1Закону України«Про судовийзбір» справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.
Відповідно до ч. 1 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4Закону України"Просудовий збір" при зверненні до суду із позовною заявою немайнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2023 становить 2 684,00 грн), тобто 2684 грн.
Отже, позивачу необхідно здійснити сплату судового збору у розмірі 2684 грн (платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів ГУК у Полтавській області/тг м. Глобино/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37959255 банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA268999980313151206000016571, код класифікації доходів бюджету-22030101, призначення платежу Судовий збір).
На виконання ухвали суду необхідно надати оригінал платіжного документу про сплату судового збору.
Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Згідно ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин суд не може відкрити провадження у справі.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 3ст. 185 ЦПК Українипередбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, заява вважається поданою вдень первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України,Законом України «Про судовий збір», суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області до виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поставки та застосування наслідків його недійсності залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог, визначених ст.ст.175,177 ЦПК України унаданий строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. В. Левицька
Суд | Глобинський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2023 |
Оприлюднено | 08.11.2023 |
Номер документу | 114687880 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Глобинський районний суд Полтавської області
Левицька Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні