Ухвала

від 20.02.2024 по справі 527/2839/23

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/2839/23

провадження № 2/527/90/24

УХВАЛА

20 лютого 2024 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Левицької Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,

прокурора Бобровського С.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Глобине цивільну справу № 527/2839/23 за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області до виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поставки та застосування наслідків його недійсності,

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2023 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, яка 02 листопада 2023 року передана в провадження судді Левицькій Т.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді від 17 листопада 2023 року дану цивільну справу було прийнято до провадження, вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, для виконання завдань підготовчого провадження призначено підготовче засідання та надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

27 грудня 2023 року представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Пацулою В.О. подано до суду відзив на позовну заяву.

05.01.2024 року заступником керівника Полтавської обласної прокуратури І.Титарчуком направлено відповідь на відзив.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 08.02.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області Різніченка С.В. про зупинення провадження у справі.

13.12.2023 року представником Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області направлено до суду клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, в зв`язку з відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів органу місцевого самоврядування, яка мотивована тим, що 04.10.2023 року до Градизької селищної ради надійшов лист Полтавської обласної прокуратури № 15\2-542 вих-23 від 25.09.2023 року наявності порушень інтересів держави та необхідності вжиття заходів реагування до їх поновлення (самостійного звернення до суду з відповідним позовом). За результатами розгляду даного листа Градизькою селищною радою було надіслано лист № 02-44/2005 від 17.10.2023 року про відсутність правових підстав для залучення Полтавської обласної прокуратури щодо звернення до суду з позовом при визнання недійсними результатів закупівлі та договору. Також повідомлено про перебування на розгляді в суді матеріалів кримінального провадження за № 12022170000000151, предметом розгляду якого є проведена виконавчим комітетом Градизької селищної ради процедура закупівлі, за результатами якої із ОСОБА_3 укладено договір поставки № 246 від 26.11.2021 року на постачання асенізаційної автоцистерни (вантажна спеціалізована цистерна асенізаційна) на базі автомобіля MERSEDES BENZ моделі 1114D. Додатково листом № 02-44\2005 від 17.10.2023 року було повідомлено Полтавську обласну прокуратуру, що у разі виникнення підстав для визнання недійсними результатів закупівлі та договору, Градизькою селищною радою самостійно будуть захищатись власні інтереси у судовому порядку.

Прокурор Бобровський С.С. в судовому засіданні проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечував, просив призначити справу до судового розгляду

Представник Градизької селищної ради Голушко О.М. в судовому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду підтримала, проти призначення справи до судового розгляду заперечувала.

Відповідач - представник виконавчого комітету Градизької селищної ради Різніченко С.В. клопотання про залишення позову без розгляду підтримав, проти призначення справи до судового розгляду заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 , її представник ОСОБА_4 були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, в підготовче засідання не з`явились, представником направлено відзив на позов.

Заслухавши думку учасників судового засідання, розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересів.

Частиною 4 статті 42 ЦПК України передбачено, що у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У частинах 3-5 статті 56 ЦПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають прав власності й обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляють державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26)).

У пункті 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виняткових випадках і в порядку, визначеному законом.

Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частини четверта стаття 23 вказаного вище Закону).

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте, неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Зазначені вимоги Закону прокурором при поданні цієї позовної заяви дотримані. Зокрема, листом від 25.09.2023 року за № 15\2-542ВИХ.23 до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області Полтавською обласною прокуратурою направлено пропозицію самостійного вжиття заходів реагування на виявлені порушення.

У відповідьна лист,17.10.2023року за№ 02-44\2005Градизька селищнарада повідомила,що відсутні правовіпідстави длязалучення Полтавськоїобласної прокуратури щодо звернення до суду з позовом при визнання недійсними результатів закупівлі та договору. У разі виникнення підстав для визнання недійсними результатів закупівлі та договору, Градизькою селищною радою самостійно будуть захищатись власні інтереси у судовому порядку.

23.10.2023 року прокурором направлено повідомлення до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про звернення до суду з позовом.

На момент подання позовної заяви прокурором, Градизькою селищною радою заходи до усунення ймовірних порушень не вживалися, а отже були наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави, що повністю узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з ч.4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як убачається з матеріалів справи, прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Градизькою селищної радою Кременчуцького району Полтавської області (тобто навів підставу для представництва інтересів держави).

Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», а компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

За таких обставин відсутні підстави для залишення позовної заяви заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області без розгляду.

Інших клопотань, які повинні вирішуватися у підготовчому засіданні, сторонами до суду не направлено. Підстави для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви відсутні.

Відповідно до 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197-200,223, 257, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про залишення без розгляду позовної заяви відмовити.

Закрити підготовчепровадження поцивільній справіза позовом заступника керівникаПолтавської обласноїпрокуратури в інтересахдержави вособі органу,уповноваженого державоюздійснювати відповідніфункції успірних правовідносинах-Градизької селищноїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті довиконавчого комітетуГрадизької селищноїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті, ОСОБА_3 провизнання недійснимдоговору поставкита застосуваннянаслідків йогонедійсності та призначити цивільну справу до судового розгляду по сутіна 14 год 00 хв 25 березня 2024 року.

Про час і місце судового засідання повідомити учасників справи.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Т. В. Левицька