У Х В А Л А
07 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 752/13801/18
провадження № 61-14958ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Білий Дім», про відшкодування шкоди, визнання права користування квартирою та усунення перешкод у користуванні квартирою,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Зазначивши про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносин, заявник не зазначив стосовно яких саме норм права та яких правовідносин відсутній висновок Верховного Суду (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Посилаючись на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України заявник в касаційній скарзі не зазначив постанови Верховного Суду, в яких викладено висновки про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не були враховані в оскаржуваних рішеннях суду.
Як випливає з рішень судів заявник просив відшкодувати шкоду, завдану незаконними рішеннями органу державної влади, визнати право користування квартирою та усунути перешкоди у її користуванні.
У касаційній скарзі заявник зазначив, що звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Отже, в частині оскарження рішення щодо відмови у відшкодуванні шкоди, завданої незаконними рішеннями органу державної влади, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
У частині оскарження рішення суду про відмову у визнанні права користування квартирою та усуненні перешкод у користуванні нею заявнику необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) за подання до суду позовної заяви не майнового характеру сплачується судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 762,00 грн.
З позовом позивач звернувся у 2018 році, позов містить дві вимоги немайнового характеру. Судовий збір за дві вимоги немайнового характеру становить 704,80 грн. Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 2 819,20 грн ((704,80 грн?2)?200%)).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
Враховуючи викладене, заявнику необхідно подати нову редакцію касаційної скарги, надати копії нової редакції касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, сплатити судовий збір або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення її недоліку.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2023 |
Оприлюднено | 09.11.2023 |
Номер документу | 114757570 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Олійник Алла Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні