Ухвала

від 08.11.2023 по справі 357/13033/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 357/13033/21

провадження № 61-979св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області,третя особа - Комунальний заклад Білоцерківської міської ради «Білоцерківська музична школа № 3»,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Запаскін Максим Романович, на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа - Комунальний заклад Білоцерківської міської ради «Білоцерківська музична школа № 3» (далі - КЗ Білоцерківської міської ради «Білоцерківська музична школа № 3»), про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 27 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував наказ Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради від 30 вересня 2021 року № 63-к

про звільнення ОСОБА_1 викладача по класу скрипки.

Поновив ОСОБА_1 на посаді викладача КЗ Білоцерківської міської ради «Білоцерківська музична школа № 3» по класу скрипки з 24 квітня

2020 року.

Зобов`язав Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу звільнення 24 квітня 2020 року до часу поновлення на роботі, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Стягнув з Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області додатковим рішенням від 14 лютого 2022 року стягнув з Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 200 грн.

Допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за однин місяць.

Не погоджуючись з рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2022 року та додатковим рішенням цього ж суду від 14 лютого 2022 року, Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради оскаржило їх в апеляційному порядку.

Київський апеляційний суд постановою від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Київської області задовольнив частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 27 січня 2022 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради від 30 вересня 2021 року № 63-к, яким скасовано наказ № 17-к від 24 квітня 2020 року, наказ № 33-к від 13 липня 2020 року, та в частині зобов`язання нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасував та ухвалив в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовив.

В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2022 року та додаткове рішення цього ж суду

від 14 лютого 2022 року залишив без змін.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

Запаскін М. Р., просить скасувати постанову апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

Запаскін М. Р., міститься клопотання про розгляд справи за участю її представника.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція), навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення у справі «Жук проти України», заява

№ 45783/05, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.

ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78, від 08 грудня 1983 року).

Проте, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема, тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78, від 08 грудня 1983 року).

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

З огляду на вказане, а також ураховуючи те, що сторони у справі вже надали аргументи на підтвердження своїх вимог або заперечень, остання розглядатиметься без повідомлення та виклику учасників справи.

Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю позивача та/або його представника у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Підстав для розгляду справи в судовому засіданні за участю сторін немає, тому в задоволенні клопотання про розгляд справи за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна М. Р. необхідно відмовити.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою

статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Запаскін Максим Романович, про розгляд справи за участю представника позивачки відмовити.

справу за позовом ОСОБА_1 до Управління культури

і туризму Білоцерківської міської ради Київської області, третя

особа - Комунальний заклад Білоцерківської міської ради «Білоцерківська музична школа № 3», про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк