Ухвала

від 14.11.2023 по справі 127/3026/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/3026/23

Провадження № 22-ц/801/2073/2023

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іщук Т. П.

Доповідач:Ковальчук О. В.

УХВАЛА

14 листопада 2023 рокуСправа № 127/3026/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідачаКовальчука О. В.,

суддів: Сала Т. Б., Якименко М. М.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його законним представником опікуном ОСОБА_2 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центральний міський стадіон» про усунення перешкод у користуванні будинком,

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2023 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у задоволенні вказаного позову відмовлено.

10 квітня 2023, не погодившись із ухваленим рішенням, законний представник ОСОБА_1 його опікун ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

25квітня 2023року ухвалоюВінницького апеляційногосуду визнано, що звернення ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на вказане рішення суду, у якій використані образливі висловлювання щодо суддів та судової системи загалом є виявом очевидної неповаги, не спрямоване на ефективний захист його прав, свобод та інтересів, є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Застосовано до ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 2 684 грн.

На вказану ухвалу апеляційного суду ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу. Однак ухвалою Верховного Суду від 12червня 2023року такаскарга булазалишена безруху.У ційухвалі ВерховнийСуд зазначивтаке:«Нецензурна лексика,образливі талайливі словачи символи,зокрема,для наданняособистих характеристикучасникам справи,іншим учасникамсудового процесу,їх представникамі суду(суддям)не можутьвикористовуватися аніу заявахпо сутісправи,заявах зпроцесуальних питань,інших процесуальнихдокументах,ані увиступах учасниківсудового процесута їхпредставників.Використання учасникамисудового процесута їхпредставниками нецензурноїлексики,образливих ілайливих слівчи символіву поданихдо судудокументах іу спілкуванніз судом(суддями),з іншимиучасниками процесута їхнімипредставниками,а такожвчинення аналогічнихдій євиявом очевидноїнеповаги дочесті,гідності зазначенихосіб збоку тих,хто такідії вчиняє.Ці діїсуперечать основнимзасадам (принципам)цивільного судочинства(п.п.2і 11ч. 3ст.2ЦПК України),а такожйого завданню,яке превалюєнад будь-якимиіншими міркуваннямив судовомупроцесі (частиниперша тадруга вказаноїстатті).З оглядуна цевчинення такихдій судможе визнатизловживанням процесуальнимиправами тазастосувати,зокрема,наслідки,передбачені частиноютретьою статті44ЦПК України(правовийвисновок ВеликоїПалати ВерховногоСуду,викладеного упостанові від13березня 2019року усправі №199/6713/14-ц(провадження№ 14-92цс19). З огляду на викладене, ОСОБА_2 необхідно подати касаційну скаргу в новій редакції, відповідно до кількості сторін, та з урахуванням вимог указаних в цій ухвалі».

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху ОСОБА_2 подав касаційну скаргу в новій редакції та усунув недоліки касаційної скарги в повному обсязі, касаційне провадження було відкрито 08 серпня 2023 року.

20 вересня 2023 року постановою Верховного Суду ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 квітня 2023 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що при визнанні подання апеляційної скарги зловживанням процесуальними правами апеляційний суд виходив із того, що в тексті апеляційної скарги заявник використовує лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (в тому числі апеляційних скарг), зокрема, він негативно висловлюється про розумові здібності судді першої інстанції та цитує слова політичного діяча ОСОБА_3 , з яких вбачається зневажливе ставлення до суддів та до судової гілки влади загалом. Аналіз змісту апеляційної скарги представника позивача дає підстави для висновку, що вона містить критичні висловлювання щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції з посиланням на професійні якості судді першої інстанції, що виходить за межі лексики, допустимої в ділових документах, зокрема, документах, що подаються до суду. Разом із тим, апеляційна скарга не містить нецензурної лексики, лайливих слів чи символів, а також висловлювань, які вжиті в грубій формі та є явно образливими по відношенню до суду чи інших учасників процесу. Тому відсутні підстави для висновку, що подання представником позивача апеляційної скарги є умисним виявом очевидної неповаги до суду (судді) першої інстанції та, відповідно, зловживанням процесуальними правами. Колегія суддів уважає, що ступінь допущеної законним представником позивача критики на адресу суду першої інстанції не відповідає вжитим судом апеляційної інстанції заходам процесуального реагування, що полягають в позбавленні позивача передбаченого Конституцією України права на апеляційний перегляд судового рішення, а також накладенні на законного представника позивача штрафу в розмірі 2 640 грн., що значно перевищує встановлений законом мінімальний розмір штрафу. За таких обставин наявні підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

04жовтня 2023року ухвалоюВінницького апеляційногосуду вказануапеляційну скаргузалишено безруху,оскільки всуперечп.3ч.2ст.356ЦПК Українина вказанерішення судупершої інстанціїскаржник незазначив повненайменування відповідача(юридичноїособи)та ідентифікаційнийкод даноїюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України,а такожз тихпідстав,що утексті апеляційноїскарги скаржниквикористовує лексику,яка непритаманна длянаписання діловихдокументів (втому числіапеляційних скарг),зокрема віннегативно висловлюєтьсяпро розумовіздібності суддіпершої інстанціїта цитуєслова політичногодіяча ОСОБА_3 ,з якихвбачається зневажливеставлення щодосуддівта досудової гілкивлади загалом,що суперечитьосновним засадам(принципам)цивільного судочинства(п.п.2,11ч.3ст.2ЦПК України). Про такуухвалу повідомленоскаржниката наданойому строкдляподання апеляційної скарги у іншій редакції протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

16 жовтня 2023 року від законного представника ОСОБА_1 його опікуна ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга у новій редакції, у якій відсутні висловлювання про розумові здібності судді першої інстанції та цитування слова політичного діяча ОСОБА_3 , натомість наявні інші нові образливі висловлювання, які виходять за межі легітимної критики суду. Зокрема скаржник указує, що: «…суддя Іщук 13 березня 2023 року винесла завідомо неправосудне рішення, тим самим порушила ст. 129 Конституції України і повинна нести відповідальність відповідно до ст. 364, 367, 375 КК України, ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «всупереч здоровому глузду суддя діяла за принципом чим гірше для людей, тим ліпше для злодіїв та корупціонерів», «….чи судді думають, що війна все спише? У мене великий сумнів. Більше того, судді усвідомлено порушують Конситуцію України і Закони України, права і свободи людини» тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розглядівирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнанихабооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичних осіб,правтаінтересів юридичнихосіб,інтересівдержави .

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пунктами 2 та 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України передбачено, щоповага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.

Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19).

Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), застосовуючи п.п «а» п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

У ч. ч. 3, 4 ст. 44 ЦПК України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зважаючи нате,що ОСОБА_2 ,який дієв інтересах ОСОБА_1 ,подаючи апеляційнускаргу вновій редакції,повторно вжив лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (в тому числі апеляційних скарг) та з якої вбачається зневажливе ставлення щодо суддівта до судової гілки влади загалом, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства (п. п. 2, 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України), не звернув увагу на ухвалу апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року, якою його скаргу залишено без руху, зокрема із вказаної підстави, а тому така поведінка скаржника свідчить про зухвалість та явне небажання останнього подати належним чином оформлену апеляційну скаргу, зміст якої був би прийнятним та відповідав засадам цивільного судочинства, є виявом очевидної неповаги, не спрямоване на ефективний захист прав особи, яку він представляє, її свобод та інтересів, відтак використання у новій редакції апеляційної скарги некоректної лексики, яка має зневажливо-знущальний характер, свідчить про зловживання ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , своїми процесуальними правами.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів та не вказують на обставини, за яких ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , був позбавлений права подати апеляційну скаргу, у якій не містилося б образливих висловлювань щодо суддів та судової системи загалом, що суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (п. п. 2, 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України), натомість у суді касаційної інстанції на виконання ухвали про залишення його касаційної скарги без руху він подав виправлену касаційну скаргу, у якій таких висловлювань не містилось.

В ухвалівід 07липня 2023року усправі № 128/1550/23 Верховний Суд підсумував, що позивач повторно вжив у апеляційній скарзі лексику, яка не притаманна для написання ділових документів (в тому числі апеляційної скарги), а тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях позивача зловживання процесуальними правами та, врахувавши їх повторність, застосував до нього захід процесуального примусу - штраф в межах, передбачених ст. 148 ЦПК України, та повернув апеляційну скаргу.

Частиною 1ст. 143 ЦПК Українипередбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 148 ЦПК Українисуд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятоюстатті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання названих дій ОСОБА_2 зловживанням процесуальними правами та повернення йому апеляційної скарги на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України. Водночас, апеляційнийсудвважає, що з метою запобігання зловживанню в подальшому ОСОБА_2 його процесуальними правами необхідно застосувати до нього заходи процесуального примусу, зокрема стягнути з нього в дохід державного бюджету штраф в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що складає 1073,60 грн.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що з 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 грн.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що вимоги ухвали апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року скаржником не виконано також в частині зазначення повного найменування відповідача юридичної особи (п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 143, 148, 259, 260, 381 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати,що звернення ОСОБА_2 вінтересах ОСОБА_1 з апеляційноюскаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2023 року є діями, що суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ,подану вінтересах ОСОБА_1 ,на рішенняВінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від13березня 2023року повернути скаржнику.

Застосувати до ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 1073,60 грн. та стягнути з нього вказану суму в дохід Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання її повного тексту.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді : Т. Б. Сало

М. М. Якименко