Рішення

від 13.11.2023 по справі 642/251/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"13" листопада 2023 р.

Справа № 642/251/23

Провадження № 2/642/167/2023

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря Крамарової Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Дідик Олександра Любомирівна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 19.01.2023 до досягнення дитиною 23-років або до закінчення терміну навчання, в залежності від того, яка подія відбудеться раніше.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є її колишнім чоловіком, від шлюбу є двоє дітей, на утримання яких рішенням Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/4335/14 від 21.07.2014 були стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку. 26 серпня 2021 року їх донька вступила на денну форму навчання до Вільнюського університету на філологічний факультет, а в вересні 2022 року - на заочну форму навчання до Харківської державної академії фізичної культури за освітньою програмою «Тренерська діяльність в обраному виді спорту», на теперішній час донька не працює та потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу, оскільки осіб, які перебувають у нього на утриманні, не має, аліменти не сплачує. Позивач зазначила, що донька знаходиться повністю на її утриманні, навчається на контрактній формі навчання, вартість якого складає в гривневому еквіваленті 147 000,00грн. за рік в одному навчальному закладі та 13 900,00грн. відповідно в іншому, тому просить суд стягнути з відповідача аліменти в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Ухвалою суду від 01 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху.

18.04.2023 представником позивача вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху усунуті.

Ухвалою суду від 05 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 31 травня 2023 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - адвоката Дідик О.Л., про проведення судового засідання, яке було призначене на 31 травня 2023 року, та у всіх наступних судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач не надала доказів спроможності відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини, що продовжує навчання, а також зазначила, що відповідач є інвалідом 2 групи, потребує вартісного лікування, на теперішній час звільнений з лав ЗСУ за станом здоров*я.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст. 12 ЦПК України, та у відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 листопада 2003 року по 05 червня 2013 рік. Від даного шлюбу у них народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05 червня 2013 року по справі №642/3695/13 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Після розірвання шлюбу неповнолітні діти залишились мешкати з позивачем, однак відповідач припинив добровільно надавати будь-яку допомогу на утримання неповнолітніх дітей, приймати участь в їх вихованні, тобто приймати виконувати покладені на нього обов`язків батька.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/4335/14 від 21.07.2014 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 26.05.2004, що відповідач у справі є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час, донька відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повнолітня та навчається у Вільнюському Університеті на Філологічному факультеті за програмою «Німецька філологія» ( державний код 6121 NX017) на денній формі навчання.

Згідно з Довідкою Університету №9279 від 03 листопада 2022 року очікувана дата закінчення навчання - 30 червня 2025 року. Відповідно до Договору про навчання №21-205983 від 26 серпня 2021 року плата за навчання за навчальною програмою складає 13 704,00 євро, що у гривневому еквіваленті на момент звернення представника позивача з позовною заявою складала 590 000,00 грн., а вартість навчання у рік складає 3 426,00 євро, яка у гривневому еквіваленті складала 147 000,00 грн. по курсу, актуальному на момент подачі позовної заяви.

Крім того, судом встановлено, що додатково ОСОБА_3 вступила до Харківської державної академії фізичної культури (далі - Академія) за освітньою програмою «Тренерська діяльність в обраному виді спорту» на заочну форму навчання. Навчання платне. Вартість навчання на рік складає 13 900,00 грн. (Договір про навчання за кошти фізичних (юридичних) осіб № 168к/7463 від 23.09.2022 р. додається). Очікувана дата закінчення навчання відповідно умов Договір про навчання за кошти фізичних (юридичних) осіб № 168к/7463 від 23.09.2022 р. - 1 липня 2026 року.

Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умов, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Вказана норма закону розповсюджує обов`язок батьків надавати утримання повнолітнім дітям у випадках, коли дитина продовжує навчання та вимагає у зв`язку з цим матеріальної допомоги.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 також зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц, підстави для відступу від яких - відсутні.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Порядок виконання цього обов`язку визначений статтею 200 СК України у виді сплати одним з батьків, з ким не проживає дочка, син аліментів, розмір яких, у разі подання відповідного позову, визначає суд у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою КМУ від 26.02.1993 №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».

Відповідно правової позиції Верховного Суду (справа № 531/582/18 від 12.03.2020) при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Щодо існування можливості у відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суд зазначає таке.

Відповідно до положень статтей 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відтак, саме на позивача в даному випадку покладається обов`язок доведення того, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину.

Згідно відповіді Державної податкової служби від 09.02.2023 відповідач отримував стипендію в Харківському Національному автомобільно-дорожньому університеті та дохід з Харківської Міської Ради: 1-й квартал 2022 року - стипендія у розмірі 2 619,6 грн., дохід з Харківської Міської Ради у розмірі 10 660 грн.; 2-й квартал 2022 року - стипендія у розмірі 5640,4 грн.; 3-й квартал 2022 року - стипендія у розмірі 1485,62 грн.

Також встановлено, що 16 березня 2023 року державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження ВП № 67665640 на виконання рішення по справі № 642/4335/14-ц Ленінського районного суду м. Харкова від 21 липня 2014 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, відповідно до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи з 25.05.2014 року, була направлена вимога до Міністерства оборони України щодо отримання інформації про перебування відповідача на службі в ЗСУ та надання відомостей щодо грошового забезпечення та інших виплат.

З 08.03.2022 по 04.06.2022 відповідач проходив службу у в/ч НОМЕР_4 а починаючи з 04.06.2022 р. його було переведено до в/ч НОМЕР_5 , що підтверджується відповіддю Міністерства оборони України від 13 квітня 2023 року.

Згідно відповіді Державної податкової служби від 30.05.2023 відповідач отримував дохід у військовій частині НОМЕР_6 та військовій частині НОМЕР_7 , а саме: 2-й квартал 2022 року - дохід у розмірі 12 707 грн. у військовій частині НОМЕР_7 ; 3-й квартал 2022 року - дохід у розмірі 364 983,76 грн. у військовій частині НОМЕР_6 ; 4-й квартал 2022 року - дохід у розмірі 225 957,60 грн. з військова частина НОМЕР_6 ; 1-й квартал 2023 року - дохід у розмірі 178 870,57 грн. у військовій частині НОМЕР_6 .

Всі суми доходів відповідача були надані вже з урахуванням утриманого податку відповідно до відповідей Державної податкової служби.

Крім того, виходячи зі змісту додаткових пояснень представника позивача судом встановлено, що 22 червня 2023 державним виконавцем направлено вимогу до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо грошового забезпечення ОСОБА_2 та отримання ним допомоги на утримання на дітей. 19 липня 2023 р. до ВДВС надійшла відповідь Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області з довідкою про доходи боржника. Згідно відповіді Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області ,встановлено, що починаючи з вересня 2016 року по червень 2023 року, ОСОБА_2 отримав пенсію на загальну суму 691 297,18 грн. (з них надбавка на утриманців (дітей ОСОБА_2 , які перебувають на утриманні матері та проживають разом з нею протягом всього часу з моменту розлучення) та ОГД до 5 травня на загальну суму 112 987, 94 грн.).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 , останньому належать на праві власності ряд об`єктів нерухомого майна, а саме:

1. Трикімнатна квартира, загальною площею (кв.м): 88.9, житлова площа (кв.м): 61.8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Нежитлові приміщення підвалу №6-9, 9а, 11, 12 в літ. «А-5», загальною площею 96,4 кв.м., об`єкт житлової нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Земельна ділянка для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6325157900:01:003:0110, площею (га):

АДРЕСА_3 . Земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 6321782500:01:000:0923.

5. Земельна ділянка, площею кадастровий номер 6323385000:04:000:0052,

6. Земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 1,94 га.

Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Так, пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей не є безумовним, визначальним є саме матеріальна можливість батьків утримувати свою повнолітню дитину, що продовжує навчання. Суд вважає, що позивачем в повному обсязі доведена наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Доводи представника відповідача - адвоката Мозгової Оксани Анатоліївни що відповідач є інвалідом 2 групи та потребує вартісного лікування, а також звільнений з лав ЗСУ за станом здоров`я, що підтверджується військовим квитком; свідоцтвом про хворобу; довідкою МСЕК; посвідченням ветерана війни учасника бойових дій; посвідченням ветерана війни - інваліда війни спростовуються вищенаведеними дослідженими судом доказами щодо платоспроможності відповідача.

Крім того, представник відповідачав додаткових поясненнях, що були направлені в системі «Електронний суд» 08 листопада 2023 року, зазначила, що частинами 7,8 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що Держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти. Згідно підпункту 5 пункту 5 Порядку пільгового кредитування для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 р. № 673 у разі наявності однакових підстав (результатів вступних випробувань для вступників або результатів навчання для здобувачів освіти) переваги під час прийняття рішення щодо пільгового кредитування мають діти осіб, визнаних учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, постраждалими учасниками Революції Гідності, та особи, які до досягнення 18 років були віднесені до таких дітей, до закінчення навчання у закладі освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем, освітньо-професійним ступенем, ступенем вищої освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років. Також пунктом 23 Порядку пільгового кредитування для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти передбачено, що одержувач кредиту, який після закінчення закладу освіти працював безперервно за фахом не менше ніж п`ять років за основним місцем роботи у державному або комунальному закладі чи установі, що розташовані у сільській місцевості, кредит та відсотки за користування ним не повертає, що підтверджується щороку на момент оплати довідкою з місця роботи.

Представник відповідача, посилаючись в додаткових поясненнях на відсутність доказів зі сторони позивача щодо позбавлення права користування зазначеними вище пільгами, натомість не надав суду жодного підтвердження щодо обізнаності позивача про існування відповідного статусу учасника бойових дій та в зв`язку з цим наявності пільг, а також ініціювання зі сторони відповідача надання можливості власній дитині скористатись даними пільгами.

Зазначені вище обставини суд також не приймає до уваги, оскільки це є правом особи, якої стосується положення вказаного Закону, скористатися даними пільгами, а не обов`язком та не є підставою для звільнення від зобов`язання щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися та потребує матеріальної допомоги.

Держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти.

Згідно підпункту 1 пункту 3 Порядку і умов надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, затверджених Постановою №975 державна цільова підтримка надається у вигляді повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням відповідно до цих Порядку та умов, а також умов та правил прийому на навчання до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти на відповідний рік (далі - умови та правила прийому).

Отже, державна цільова підтримка учасникам бойових дій для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти надається лише тим особам, які зараховані на навчання за державним (регіональним) цільовим замовленням.

Тобто, враховуючи навчання ОСОБА_3 у Вільнюському Університеті на денній формі навчання, позивач фактично був позбавлений можливості скористатись зазначеними вище пільгами.

У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Тобто, в даному випадку аліменти на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, повинні стягуватися з метою покриття витрат, пов`язаних із навчанням, зокрема, вартість навчання, проїзд до місця навчання та проживання.

Враховуючи вищевикладене, поняття «пільги учасникам бойових дій учасникам бойових дій та їх дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання, для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти» не можна ототожнювати з поняттям «аліменти на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання», яке за своєю правовою природою включає в себе крім витрат на навчання, і витрати на утримання гуртожитку, придбання навчально-методичних посібників, потреб на харчування, одяг, засоби гігієни, засобів інтернет зв`язку, канцелярського приладдя тощо.

Суд враховує обставини, зазначені позивачем, що після розірвання шлюбу неповнолітні діти залишились мешкати з позивачем, однак відповідач припинив добровільно надавати будь-яку допомогу на утримання неповнолітніх дітей, приймати участь в їх вихованні, тобто приймати виконувати покладені на нього обов`язків батька. Враховуючи Розрахунок заборгованості по аліментах, що міститься в матеріалах справи, починаючи з травня 2014 року до травня 2023 року, незважаючи на матеріальний стан, в т.ч. наявність майна та розмір доходів, відповідачем не було здійснено жодних перерахувань грошових коштів на виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 липня 2014 року по справі № 642/4335/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У постанові Касаційного цивільного суду від 21.02.2018 року, справа № 208/3075/16 міститься правова позиція, відповідно до якої витрати на навчання дітей після досягнення ними повноліття покладаються на обох батьків незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років (висновок Верховного Суду в постанові від 13.04.2021 у справі № 308/4214/18).

Також Верховний Суд у постанові від 13.04.2021 у справі № 308/4214/18 зазначив, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Судом приймається до уваги те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається на денній формі навчання, факт потреби останньої у матеріальній допомозі є безумовним. Враховуючи щоденнну потребу людини в харчуванні, одязі, взутті, засобах гігієни, тому такі обставини доказуванню не підлягають. Крім цього, дочка позивача, як студентка, з метою навчання потребує найнеобхідніших канцелярського приладдя та навчальної літератури.

Необхідність отримання належної освіти позбавляє ОСОБА_3 можливості працевлаштуватися та заробляти кошти на власне утримання. Крім того, вона ще не закінчила відповідного навчального закладу, не має потрібного обсягу професійних знань та навичок, які необхідні для такого працевлаштування.

Із системного аналізу зазначених норм закону слідує висновок, що участь батька у вихованні дитини є його (батька) обов`язком, який реалізується з метою нормального розвитку дитини.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання, суд виходить з того, що спільна донька сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, ураховує обов`язок обох батьків у наданні матеріальної допомоги дитині на час її навчання.

Також суд вказує, що відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку, інших утриманців на утриманні не має, врахована інформація про доходи відповідача та наявність майна, а отже встановлено, що останній має можливість надавати допомогу на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Заявлений позивачем розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення дочкою навчання, є достатнім та справедливим. Тому такий розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини сторін слід стягувати з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, що відповідатиме вимогам закону та зможе забезпечувати частину потреб повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, а також не призведе до критичного погіршення забезпеченості відповідача. Визначаючи такий розмір аліментів, суд переконаний, що цієї суми, поряд з аналогічним обов`язком матері брати рівнозначну фінансову участь в утриманні дитини, буде достатнім для забезпечення належного матеріального становища повнолітньої дочки, яка навчається.

Щодо вирішення питання про сплату судового збору, то суд зазначає наступне.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір в дохід держави в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст.182, ч.1 ст.191, 199-201 СК України, керуючись ст.ст.5,12,13, 76, 81,141,259, 263-265,354,355,430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19.01.2023 до досягнення дитиною 23-років або до закінчення терміну навчання, в залежності від того, яка подія відбудеться раніше.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_4 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 13.11.2023

Головуючий Суддя В.Г.Пашнєв