Постанова

від 22.04.2024 по справі 642/251/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 642/251/23

Номер провадження 22-ц/818/581/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Мальованого Ю.М.,

суддів - Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2023 року в складі судді Пашнєва В.Г. у справі № 642/251/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в :

У січні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину.

Позов мотивовано тим, що відповідач є її колишнім чоловіком, від шлюбу у сторін є двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На утримання дітей рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 21 липня 2014 року у справі № 642/4335/14 з відповідача були стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку. 26 серпня 2021 року їх донька поступила на денну форму навчання до Вільнюського університету на філологічний факультет, а в вересні 2022 року - на заочну форму навчання до Харківської державної академії фізичної культури за освітньою програмою «Тренерська діяльність в обраному виді спорту». На теперішній час донька не працює та потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу, оскільки осіб, які перебувають у нього на утриманні він не має, аліменти не сплачує. Позивач зазначила, що донька знаходиться повністю на її утриманні, навчається на контрактній формі навчання, вартість якого складає в гривневому еквіваленті 147 000,00 грн за рік в одному навчальному закладі та 13 900,00 грн відповідно в іншому.

Посилаючись на вказане, позивачка просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 яка продовжує навчання в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до закінчення донькою навчання але не більше як до досягнення нею 23 років.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19 січня 2023 року до досягнення дитиною 23-років або до закінчення терміну навчання, в залежності від того, яка подія відбудеться раніше.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 , 60 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спільна донька сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання. Крім того, ОСОБА_1 є особою працездатного віку, інших осіб на своєму утриманні він не має, врахована інформація про доходи відповідача та наявність майна, а отже встановлено, що останній має можливість надавати допомогу на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

07 грудня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мозгову Оксану Володимирівну, подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи. Наразі стан здоров`я відповідача не дає можливості вести повноцінну трудову діяльність. Навпаки, відповідач потребує постійного дороговартісного лікування. Крім того, позивач не надав доказів працевлаштування та отримання доходів відповідачем на дату відкриття провадження та на дату ухвалення рішення. Представником позивача було долучено копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13 березня 2023 року № 85 та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22 березня 2023 року № 81 про звільнення з військової служби ОСОБА_1 . На факт звільнення відповідача з військової служби звертала увагу представник відповідача, суду надано копію військового квітку з відміткою про його звільнення. Також, необхідність витрат, пов`язаних з навчанням не є безумовним фактом, що не потребує доказування, оскільки європейські ВНЗ мають різноманітні цільові гранти, метою яких є допомога студентам отримання якісної освіти. Доказів додаткових витрат позивач не надала. Оскільки відповідач є особою з інвалідністю 2 групи держава забезпечила гарантії та пільги для дітей ветеранів війни, інвалідів війни, учасників бойових дій. Позивачем не надано жодного доказу, відповідно до якого він був позбавлений права користування зазначеними пільгами. У позивача був вибір скористатись пільгами, які надає Держава дітям учасників війни або не користуватись ними. При цьому, позивач не погоджував з відповідачем вибір навчального закладу, та не надавав інформації щодо умов навчання.

05 січня 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Дідик Олександра Любомірівна, подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права. Крім того, в свідоцтві про хворобу № 1345 від 22 грудня 2022 року міститься висновок госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю щодо ступеня придатності до військової служби. В даному свідоцтві відсутнє будь-яке посилання на неможливість відповідача вести повноцінну трудову діяльність, а також на необхідність дорого вартісного лікування. Крім того, доказів на підтвердження потреби в догляді, а також потреби в дороговартісному лікуванні відповідачем не надано. Зазначила, що посилання відповідача на неврахування судом отримання доходів на дату відкриття чи ухвалення рішення є безпідставним, так як судом прийнято рішення про стягнення з відповідача 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, що буде залежати від рівня доходів останнього.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 листопада 2003 року, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05 червня 2013 року по справі № 642/3695/13 (а.с. 10).

Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а.с. 21) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 21 липня 2014 року у справі № 642/4335/14 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у Вільнюському Університеті на Філологічному факультеті за програмою «Німецька філологія» ( державний код НОМЕР_2 ) на денній формі навчання.

Згідно з Довідкою Університету № 9279 від 03 листопада 2022 року очікувана дата закінчення навчання - 30 червня 2025 року (а.с. 12).

Відповідно до Договору про навчання № 21-205983 від 26 серпня 2021 року плата за навчання складає 13 704,00 євро, а вартість навчання у рік складає 3 426,00 євро (а.с. 22).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вересні 2022 року вступила до Харківської державної академії фізичної культури за освітньою програмою «Тренерська діяльність в обраному виді спорту» на заочну форму навчання. Навчання платне (а.с. 15).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26 лютого 2023 року ОСОБА_1 належать на праві власності ряд об`єктів нерухомого майна, а саме: трикімнатна квартира, загальною площею (кв.м): 88.9, житлова площа (кв.м): 61.8, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення підвалу № 6-9, 9а, 11, 12 в літ. «А-5», загальною площею 96,4 кв.м., об`єкт житлової нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6325157900:01:003:0110, площею (га): 0.12 , Харківська обл., Харківський р., сщ/рада. Пісочинська, земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 6321782500:01:000:0923, земельна ділянка, кадастровий номер 6323385000:04:000:0052, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 1,94 га. (а.с. 74-79).

Відповідно до довідки № 111 від 27 червня 2023 року Головного управління ПФУ в Харківській області про дохід пенсіонера по інвалідності, ОСОБА_1 в період з вересня 2016 року по червень 2023 року отримав пенсію в розмірі 691 297,18 грн (а.с. 144).

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії СМЕК № 326154, серія 12 ААВ від 13 вересня 2021 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи з 06 серпня 2021 року безстроково (а.с. 105).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 22 березня 2023 року капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), з 23 березня 2023 року виключено зі списків особового складу та знято зі всіх видів забезпечення (а.с. 146 зворот).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4303, ОСОБА_1 в період з 16 жовтня 2023 року по 31 жовтня 2023 року знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП ХОР «Обласний госпіталь ветеранів війни». Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерєва), центральна форма, швидкопрогресуючий перебіг зі значним порушенням всіх відділів хребта. ІХС, атерослеротичний кардіосклероз. СНІ ст. Гівертронічна хвороба 11 ст. 2 ст. Змішана дисциркуляторна енцефалопатія 1 ст. Хронічний холецистит. Хронічний панкреатит (а.с. 197-198).

Засадами сімейного законодавства України є у тому числі, принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (стаття 141 СК України). Брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них дитина проживає.

Нормами статті 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Так, в пункті 20 постанови від 15 травня 2003 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

При цьому, СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи донці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.

Задовольняючи позовні вимоги та ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно на весь період навчання доньки, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається на денному відділенні, у зв`язку з чим не в змозі працевлаштуватися. Крім того, матеріали справи не містять доказів які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти на період навчання доньки.

Оскільки домовленості щодо аліментів сторони не дійшли, суд першої інстанції відповідно до вимог статті 199 СК України обґрунтовано стягнув їх у судовому порядку.

Однак з висновком суду щодо визначення розміру аліментів погодитися не можна.

Визначаючи до стягнення аліменти у розмір 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, суд першої інстанції не врахував обставини на які посилається останній та докази якими вони підтверджуються, а також той факт, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю, стан якого постійно погіршується у зв`язку з чим у березні 2023 року він був звільнений з військової служби.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на вказані обставини які підтверджені належними та допустимими доказами.

При визначенні розміру аліментів судова колегія виходить із вимог статті 182 СК України, фактичних обставин справи, наданих сторонами письмових пояснень та керується засадами справедливості, добросовісності та розумності.

Враховуючи, що відповідач є інвалідом 2 групи, яка пов`язана із захистом Батьківщини, у власності має нерухоме майно та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує такої допомоги, колегія суддів вважає за доцільне визначити розмір аліментів у сумі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, який є обґрунтованим, достатнім та таким, що відповідатиме потребам дочки. При цьому, судом враховано, що відповідачем не надано об`єктивних доказів неможливості надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці до припинення навчання.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позов помилково поклав судові витрати на відповідача.

Враховуючи вказане, рішення суду слід скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору на корить держави.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2023 року- змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ,) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19 січня 2023 року до досягнення дитиною 23-років або до закінчення терміну навчання, в залежності від того, яка подія відбудеться раніше.

Рішення суду в частині стягнення судового збору з ОСОБА_1 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2024 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В. Бурлака

В.Б. Яцина