Ухвала

від 07.09.2023 по справі 369/14266/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14266/21

Провадження №2/369/922/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Волчко А.Я.,

при секретарі Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", Броварського відділення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача та відновлення становища, що існувало до порушення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", Броварського відділення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача та відновлення становища, що існувало до порушення.

У судове засідання позивач та його представник повторно не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

При цьому, 10.05.2023 року за вх.№22530 та 04.09.2023року за вх. №415616 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли клопотання, згідно з якими позивач просить суд розглядати цивільну справу за його позовом після закінчення війни. В обґрунтування клопотань вказує на постійні обстріли столиці України з боку Російської Федерації та перебування його представника ОСОБА_2 в зоні бойових дій. При цьому до клопотання у підтвердження викладених вище обставин не надає жодних доказів. Тому, враховуючи неодноразову повторність неявки позивача у судове засідання та надсилання до суду клопотань аналогічного змісту, які не підтверджені будь-якими доказами, суд не бере їх до уваги, оскільки поважність неявки позивача у судове засідання жодним чином не підтверджена та не заслуговує на увагу суду.

Представники відповідачів та третя особа з самостійними вимогами у судове засідання також не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялився належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку сторін фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 3 статті 131 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Вимогами ч. 5 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того аналіз норм ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13.

Також суд враховує, що вказана цивільна справа тривалий час перебуває провадженні суду а також те, що позивач, як найбільш зацікавлена особа в розгляді даної справи, мав право бути присутнім в судовому засіданні та забезпечити явку свого представника у судове засідання. При цьому, суд зауважує, що позивач чи його представник не надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, його представник неодноразово у судові засідання призначені на 22.02.2023року, 11.05.2023року та 07.09.2023 року не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, тому така неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи представника позивача до суду не надходило, а надані до суду клопотання позивача про розгляд цивільної справи за його позовом після закінчення в країні воєнного стану не передбачено чинним законодавством, відомості про перебування його представника у зоні бойових дій нічим не підтверджені, тому жодним чином не можуть впливати на стан розгляду справи.

Згідно п. 3 ст. 257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, оскільки позивач, його представник неодноразово в судове засідання не з`явилися, заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило, позовна заява повинна бути залишена без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини, ст. ст.131, 257 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", Броварського відділення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача та відновлення становища, що існувало до порушення - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів після оголошення її. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії стороною, яка не була присутня при оголошенні.

Суддя: Андрій ВОЛЧКО