Ухвала

від 13.11.2023 по справі 308/19571/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/19571/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, із середньою освітою, неодруженої, тимчасово не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешканки: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням у якому зазначає, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2023 за №12023070000000314. Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 жовтня 2023 року, виник злочинний умисел на протиправне збагачення шляхом організації незаконного переправлення осіб, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації через державний кордон України та сприяння їх вчиненню порадами та вказівками.

Так, ОСОБА_5 , мешканка с.Велика Добронь, Ужгородського району Закарпатської області достовірно знаючи, що з 24.02.2022, у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , вчинила злочинні дії щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.

Так, на початку листопада 2023 року громадянка ОСОБА_5 , запропонувала громадянину ОСОБА_8 , за грошову винагороду у розмірі 3800 (три тисячі вісімсот) доларів США для себе та інших, посприяти в незаконному переправленні його через державний кордон України, зокрема познайомити з особою, яка фактично організує таке його незаконне переправлення через державний кордон.

У свою чергу, ОСОБА_5 реалізуючи свої протиправні наміри, спрямовані на незаконне збагачення, з корисливих мотивів, 07 листопада 2023 року близько 13.30 год. в ході телефонної розмови з мобільного телефону НОМЕР_1 на мобільний телефон НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 , надала вказівку останньому прибути до м.Ужгорода для надання порад та обговорення всіх деталей подальших дій, пов`язаних з організацією незаконного його переправлення через державний кордон України.

09 листопада 2023 року, після прибуття ОСОБА_8 до м.Ужгород, о 12.17 год. в месенджері «WhatsApp» з мобільного телефону НОМЕР_1 ОСОБА_5 написала смс-повідомлення, про те, що остання їде для зустрічі з ним до м. Ужгород. В подальшому, ОСОБА_5 зателефонувала та призначила місце зустріч - стоянка готелю «Інтурист Закарпаття», що за адресою: пл. Кирила і Мефодія, 5 в м.Ужгороді.

Так, близько 13.30 год. зустрівшись в обумовленому місці, на яке прибула на транспортному засобі марки «Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_5 запропонувала пройти в кафе на 1 поверсі готелю та випити кави. У ході особистої зустрічі з ОСОБА_8 , ОСОБА_5 підтвердила дійсність своїх намірів - за грошові кошти в сумі 3800 доларів США сприяти у його переправленні через державний кордон України, поза пунктом пропуску, попередньо надавши інформацію про способи такого перетину.

В подальшому, 11 листопада 2023 року переслідуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне збагачення, шляхом сприяння незаконного переправлення осіб через кордон, ОСОБА_5 близько 11.30 год. через месенджер «WhatsApp» з мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонувала ОСОБА_8 на мобільний телефон НОМЕР_2 , підтвердивши факт готовності до переправлення останнього, повідомила прибути о 16.00. год. цього ж дня в с. Яноші, Берегівського району Закарпатської області. Приїхавши на вказане місце, ОСОБА_5 в телефонній розмові повідомила очікувати її біля готелю «Гелікон», що в с.Яноші, Берегівського району.

В подальшому, близько 16.20 год., на транспортному засобі марки «Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 на вказане місце приїхала за кермом ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , після чого надала вказівку ОСОБА_8 сісти в її автомобіль, на якому вони поїхали в напрямку лінії державного кордону.

В той же час, ОСОБА_7 , знаходячись в зазначеному вище автомобілі ОСОБА_5 , будучи обізнаним про спільну участі із останньою у вчиненні незаконного переправлення осіб через кордон, з метою конспірації та маскування протиправної діяльності, взяв мобільний телефон ОСОБА_8 , в якому по видаляв всю інформацію стосовно телефонних дзвінків та здійснив налаштування роумінгу оператора мобільного зв`язку Угорщини, при цьому уточнив, щоб останній зателефонував коли буде на території Угорщини.

Надалі, цього ж дня, тобто 11.11.2023 близько 17.16 год., ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_5 , зупинитись поза межами с. Чома, Берегівського району (на відстані близько 2000 метрів до лінії державного кордону), та пояснити ОСОБА_8 , в якому напрямку рухатись до лінії державного кордону України і Угорщини, в свою чергу ОСОБА_5 на виконання вказівки ОСОБА_7 , вийшовши разом із ОСОБА_8 із автомобіля, повідомила останньому, щоб він знаходився на даному місці, і через декілька хвилин до нього підійдуть особи, які проведуть його через лінію державного кордону України поза пунктом пропуску. В цей час, ОСОБА_8 знаходячись біля автомобіля марки «Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 , за вказівкою ОСОБА_5 передав їй грошові кошти в сумі 3800 доларів США за організацію незаконного переправлення його через державний кордон.

ОСОБА_5 , отримавши грошові кошти від ОСОБА_8 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, сіла за кермо автомобіля марки «Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 та разом із ОСОБА_7 попрямували в м.Берегово, Закарпатської області для очікування моменту переходу ОСОБА_8 лінії державного кордону України, однак по дорозі в рамках здійснення контролю за вчиненням злочину, протиправну діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_7 працівниками правоохоронних органів було викрито та затримано їх, що мало місце о 19.40 год. 11.11.2023 року в м.Берегово, проспект Геологів, 31, Закарпатської області.

За таких обставин, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Слідчий вказує що 12 листопада 2023 року стороною обвинувачення, відповідно до ст.ст. 278 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозруу вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_5 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:повідомленням про виявлення ознак кримінального правопорушення відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_4 прикордонному загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ДПС України № 16/4-225, допиту свідка ОСОБА_9 від 21.10.2023, відповіддю на виконання доручення № 16/4-226 відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_4 прикордонному загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки «Захід» ДПС України, відповіддю на виконання доручення №397/106/6/4-2023 ВМП ГУНП в Закарпатській області, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.10.2023, від 10.11.2023, від 11.11.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколами предявлення особи для впізнання за фотознімками, на якому було впізнано особу ОСОБА_5 , протоколами пред"явлення особи для впізнання за фотозніками, на якому було впізнано особу ОСОБА_7 , протоколом затримання ОСОБА_7 ,протоколом затримання ОСОБА_5 , протоколами огляду особи та вручення речей (грошей); протоколом огляду місця події від 11.11.2023, протоколом обшуку транспортного засобу марки «Volkswagen Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 , та іншими зібраними доказами у їх сукупності.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання слідчий зазначає, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів дсудового розслідування та суду, оскільки злочин, який їй інкримінується, є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також ОСОБА_5 будучи обізнаним про шляхи та способи незаконного переправлення осіб через державний кордон поза пунктами пропуску, може сама незаконно перетнути державний кордон України.

Також наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити спроби знищити, спотворити речі, що можуть мати доказове значення і якими на даний час не володіє сторона обвинувачення, а також незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні з метою зміни показань на її користь, оскільки підозрюваній добре відомо їх контактні мобільні телефони та будучи на волі вона зможе здійснити підкуп чи застосувати насильство до них, а також інших свідків, які на даний час не встановлені, однак здійснюються всі необхідні заходи з метою їх встановлення, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, ОСОБА_5 зможе впливати ще і на понятих, експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.

Також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб (п.4 ч. 1ст. 177 КПК України), з якими ОСОБА_5 діяла у змові, і знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані. Крім цього, може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для неї неправдиві показання у кримінальному провадженні.

А також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, вчинила злочин у сфері недоторканності державних кордонів, отже є підстави вважати, що в підозрюваної є достатньо рішучості для вчинення й інших кримінальних правопорушень.

Слідчий вказує, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 .

А тому на підставі вищенаведеного просить застосувати щодо підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваній та її захиснику вчасно.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив таке задовольнити, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та наявні достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, якими на даний час не володіє сторона обвинувачення; незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання. Також пояснила, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти внесеного клопотання, зазначивши, що зазначені в клопотанні ризики, є надуманими і прокурором в судовому засіданні не доведені. Зазначив, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнає і бажає співпрацювати з органом досудового розслідування. Його підзахисна не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вивчивши клопотання та надані сторонами кримінального провадження матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків передбачених ч.5 ст. 176 КПК України.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції».

За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Зокрема, згідно з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених матеріалах кримінального провадження, дає підстави вважати повідомлену ОСОБА_5 підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується і з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Що стосується ризиків, то такими у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду у разі визнання її винною.

Також слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, що з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, існує ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні.

Разом із тим, щодо інших ризиків передбачених ст. 177 КПК України, про наявність яких зазначає слідчий в клопотанні, а прокурор в судовому засіданні, слідчий суддя вважає, що існування таких ризиків матеріалами клопотання та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_5 , слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України також враховує наявність у підозрюваної міцних соціальних зв"язків, молодий вік підозрюваної та те, що остання є раніше не судимою.

При розгляді питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя бере до уваги вимоги національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, зокрема приписи, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», (п. 80) відповідно до якого при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов"язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (п. 29) відповідно до якого Європейський суд прийшов до висновку, що тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обгрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м"якого запобіжного заходу.

Згідно п. 62 рішення «Боротюк проти України» ЄСПЛ в частині правозастосування ст. 5 Конвенції зазначив: «При цьому існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів. До аналогічних висновків ЄСПЛ прийшов у рішеннях «Смірнова проти Росії», «Вренчев проти Сербії».

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що сама підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м"які запобіжні заходи можуть не забезпечити її належної поведінки та виконання нею процесуальних обов"язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання відносно неї найбільш суворої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, враховуючи, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за потрібне застосувати відносно ОСОБА_5 більш м"який запобіжний захід, а саме у виді цілодобового домашнього арешту, який на думку слідчого судді забезпечить дотримання підозрюваною ОСОБА_5 процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та подальшого судового розгляду кримінального провадження, та може забезпечити запобігання можливим ризикам, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий в заявленому клопотанні.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, із середньою освітою, неодруженої, тимчасово не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешканки: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України - запобіжний захід у виді домашнього арешту, та заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду - цілодобово.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - по 09 січня 2024 року включно.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Виконання даної ухвали доручити начальнику Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань. В разі невиконання вище вказаних зобов`язань відносно нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1