Ухвала

від 20.12.2023 по справі 308/19571/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/19571/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/639/23 за апеляційною скаргою прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2023.

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, а саме, до 09.01.2024, включно,щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, із середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, мешканки АДРЕСА_1 , несудимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 21.10.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023070000000314.

Цією ж ухвалою на підозрювану ОСОБА_6 покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З матеріалів судового провадження вбачається, що СУ ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 21.10.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023070000000314.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_9 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.10.2023, виник злочинний умисел на протиправне збагачення шляхом організації незаконного переправлення осіб, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації через державний кордон України та сприяння їх вчиненню порадами та вказівками.

-2-

ОСОБА_6 мешканка с. Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області, достовірно знаючи, що з 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 , вчинила злочинні дії щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України.

На початку листопада 2023 року громадянка ОСОБА_6 , запропонувала громадянину ОСОБА_10 за грошову винагороду у розмірі 3800 (три тисячі вісімсот) доларів США для себе та інших, посприяти в незаконному переправленні його через державний кордон України, зокрема познайомити з особою, яка фактично організує таке його незаконне переправлення через державний кордон.

У свою чергу, ОСОБА_6 реалізуючи свої протиправні наміри, спрямовані на незаконне збагачення, з корисливих мотивів, 07.11.2023 близько 13 год 30 хв, в ході телефонної розмови з мобільного телефону НОМЕР_1 на мобільний телефон НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_10 , надала вказівку останньому прибути до м. Ужгорода для надання порад та обговорення всіх деталей подальших дій, пов`язаних з організацією незаконного його переправлення через державний кордон України.

09.11.2023, після прибуття ОСОБА_10 до м. Ужгорода, о 12 год 17 хв в месенджері «WhatsApp» з мобільного телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_6 написала смс-повідомлення, про те, що остання їде для зустрічі з ним до м. Ужгорода. В подальшому, ОСОБА_6 зателефонувала та призначила місце зустріч - стоянка готелю «Інтурист Закарпаття», що за адресою: пл. Кирила і Мефодія, 5 в м. Ужгороді.

Близько 13 год 30 хв, зустрівшись в обумовленому місці, на яке прибула на транспортному засобі марки «Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_6 запропонувала пройти в кафе на 1 поверсі готелю та випити кави. У ході особистої зустрічі з ОСОБА_10 , ОСОБА_6 підтвердила дійсність своїх намірів - за грошові кошти в сумі 3800 доларів США сприяти у його переправленні через державний кордон України, поза пунктом пропуску, попередньо надавши інформацію про способи такого перетину.

У подальшому, 11.11.2023 переслідуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне збагачення, шляхом сприяння незаконного переправлення осіб через кордон, ОСОБА_6 близько 11 год 30 хв, через месенджер «WhatsApp» з мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонувала ОСОБА_10 на мобільний телефон НОМЕР_2 , підтвердивши факт готовності до переправлення останнього, повідомила прибути о 16 год цього ж дня в с. Яноші Берегівського району Закарпатської області. Приїхавши на вказане місце, ОСОБА_6 в телефонній розмові повідомила очікувати її біля готелю «Гелікон», що в с. Яноші Берегівського району.

Близько 16 год 20 хв, на транспортному засобі марки «Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 , на вказане місце приїхала за кермом ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 , після чого надала вказівку ОСОБА_10 сісти в її автомобіль, на якому вони поїхали в напрямку лінії державного кордону.

У той же час, ОСОБА_9 , знаходячись в зазначеному вище автомобілі ОСОБА_6 , будучи обізнаним про спільну участі із останньою у вчиненні незаконного переправлення осіб через кордон, з метою конспірації та маскування протиправної діяльності, взяв мобільний телефон ОСОБА_10 , в якому видалив всю інформацію стосовно телефонних дзвінків та здійснив налаштування роумінгу оператора мобільного зв`язку Угорщини, при цьому уточнив, щоб останній зателефонував коли буде на території Угорщини.

-3-

Надалі, цього ж дня, тобто 11.11.2023 близько 17 год 16 хв, ОСОБА_9 надав вказівку ОСОБА_6 зупинитись поза межами с. Чома Берегівського району (на відстані близько 2000 метрів до лінії державного кордону) та пояснити ОСОБА_10 , в якому напрямку рухатись до лінії державного кордону України і Угорщини, в свою чергу ОСОБА_6 на виконання вказівки ОСОБА_9 , вийшовши разом з ОСОБА_10 з автомобіля, повідомила останньому, щоб він знаходився на даному місці, і через декілька хвилин до нього підійдуть особи, які проведуть його через лінію державного кордону України поза пунктом пропуску. В цей час, ОСОБА_10 знаходячись біля автомобіля марки «Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 , за вказівкою ОСОБА_6 , передав їй грошові кошти в сумі 3800 доларів США за організацію незаконного переправлення його через державний кордон.

ОСОБА_6 , отримавши грошові кошти від ОСОБА_10 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, сіла за кермо автомобіля марки «Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 та разом із ОСОБА_9 попрямували в м. Берегово Закарпатської області для очікування моменту переходу ОСОБА_10 лінії державного кордону України, однак по дорозі в рамках здійснення контролю за вчиненням злочину, протиправну діяльність ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , працівниками правоохоронних органів було викрито та затримано їх, що мало місце о 19 год 40 хв 11.11.2023 в м. Берегово, проспект Геологів, 31, Закарпатської області.

За таких обставин, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

12.11.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Необхідність застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивував тим, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, а саме те, що ОСОБА_6 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити спроби знищити, спотворити речі, що можуть мати доказове значення і якими на даний час не володіє сторона обвинувачення, а також незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вказав на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується долученими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри. Також, слідчим суддею не встановлено, що є достатні підстави вважати, що існують наведені слідчим у клопотанні ризики, передбачені п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, в ході судового розгляду клопотання встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, молода за віком, несудима. У зв`язку з наведеним, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні - обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, обов`язкові для встановлення під час розгляду клопотання слідчим суддею, а тому слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, тому запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово є достатнім для запобігання наявним ризикам і забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

-4-

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді від 13.11.2023 та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб. У разі якщо суд дійде переконання про необхідність визначення застави до підозрюваної, то таку визначити відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. З ухвали вбачається, що слідчий суддя мотивуючи відмову в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, залишив поза увагою те, що підозрювана ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке є тяжким, також не враховано суспільний резонанс вчинення правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану, що вказує на існування ризиків в тому, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити спроби знищити, спотворити речі, що можуть мати доказове значення і якими на даний час не володіє сторона обвинувачення, а також незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тому не обрання такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов`язків, що в подальшому може призвести до невиконання кримінального судочинства. Сторона обвинувачення вважає, що домашній арешт буде недостатньо ефективним запобіжним заходом для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника-адвоката ОСОБА_7 на заперечення апеляційної скарги прокурора, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2023 відповідає.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 21.10.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023070000000314.

12.11.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

13.11.2023 ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, на строк до 09.01.2024.

-5-

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За приписами до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 КПК України.

У порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

-6-

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана ОСОБА_6 , вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки з огляду на недоведеність ризиків, передбачених п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КК Українита даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо останньої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, й свідчили б про недостатність застосування щодо неї більш м`яких запобіжних заходів, у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не може вважатись виключною підставою для попереднього її ув`язнення.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням обставини кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя поклав на ОСОБА_6 й певні обов`язки, які повинні забезпечити виконання нею процесуальних дій, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах справи. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.

На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та покладенням додаткових обов`язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваної, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваної ОСОБА_6 ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цієї підозрюваної особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останньої ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.

-7-

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваній ОСОБА_6 кримінального правопорушення та ймовірність призначення їй суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення її від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрювану обов`язків, цілодобовий домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.

При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї оскаржуваною ухвалою обов`язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі, були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв`язку з чим до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваної, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м`яким, не має.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні № 7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.

Також колегія суддів враховує, що згідно наданих стороною обвинувачення відомостей, підозрювана ОСОБА_11 позитивно характеризується та на виконання ухвали слідчого судді від 13.11.2023 здала на зберігання паспорт для виїзду за кордон.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

-8-

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2023 щодо ОСОБА_8 , - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді