Ухвала

від 14.12.2023 по справі 308/19571/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/19571/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/638/23 за апеляційною скаргою прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2023.

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 08.01.2024 включно з визначенням застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн, щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхній Коропець Мукачівського району Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 21.10.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023070000000314.

Цією ж ухвалою у разі внесення застави на ОСОБА_10 покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; не відлучатися з м. Іршави Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З клопотання вбачається, що СУ ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 21.10.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023070000000314.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 , спільно з ОСОБА_11 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.10.2023, виник злочинний умисел на протиправне збагачення шляхом організації незаконного переправлення осіб, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації через державний кордон України та сприяння їх вчиненню порадами та вказівками.

-2-

ОСОБА_10 , мешканець м. Іршава Закарпатської області, ніде непрацюючий, достовірно знаючи, що з 24.02.2022, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану, на період дії якого чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , вчинив злочинні дії щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_12 через державний кордон України. На початку листопада 2023 року громадянка ОСОБА_11 , запропонувала громадянину ОСОБА_12 за грошову винагороду у розмірі 3800 (три тисячі вісімсот) доларів США для себе та інших, посприяти в незаконному переправленні його через державний кордон України, зокрема познайомити з особою, яка фактично організує таке його незаконне переправлення через державний кордон.

У свою чергу, ОСОБА_11 реалізуючи свої протиправні наміри, спрямовані на незаконне збагачення, з корисливих мотивів, 07.11.2023 близько 13 год 30 хв, в ході телефонної розмови з мобільного телефону НОМЕР_1 на мобільний телефон НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_12 , надала вказівку останньому прибути до м. Ужгорода для надання порад та обговорення всіх деталей подальших дій, пов`язаних з організацією незаконного його переправлення через державний кордон України.

09.11.2023, після прибуття ОСОБА_12 до м. Ужгорода, о 12 год 17 хв в месенджері «WhatsApp» з мобільного телефону НОМЕР_1 , ОСОБА_11 написала смс-повідомлення, про те, що остання їде для зустрічі з ним до м. Ужгорода. В подальшому, ОСОБА_11 зателефонувала та призначила місце зустріч - стоянка готелю «Інтурист Закарпаття», що за адресою: пл. Кирила і Мефодія, 5 в м. Ужгороді.

Близько 13 год 30 хв, зустрівшись в обумовленому місці, на яке прибула на транспортному засобі марки «Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_11 запропонувала пройти в кафе на 1 поверсі готелю та випити кави. У ході особистої зустрічі з ОСОБА_12 , ОСОБА_11 підтвердила дійсність своїх намірів - за грошові кошти в сумі 3800 доларів США сприяти у його переправленні через державний кордон України, поза пунктом пропуску, попередньо надавши інформацію про способи такого перетину.

У подальшому, 11.11.2023 переслідуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне збагачення, шляхом сприяння незаконного переправлення осіб через кордон, ОСОБА_11 близько 11 год 30 хв, через месенджер «WhatsApp» з мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонувала ОСОБА_12 на мобільний телефон НОМЕР_2 , підтвердивши факт готовності до переправлення останнього, повідомила прибути о 16 год цього ж дня в с. Яноші Берегівського району Закарпатської області. Приїхавши на вказане місце, ОСОБА_11 в телефонній розмові повідомила очікувати її біля готелю «Гелікон», що в с. Яноші Берегівського району.

Близько 16 год 20 хв, на транспортному засобі марки «Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 , на вказане місце приїхала за кермом ОСОБА_11 разом з ОСОБА_10 , після чого надала вказівку ОСОБА_12 сісти в її автомобіль, на якому вони поїхали в напрямку лінії державного кордону.

У той же час, ОСОБА_10 , знаходячись в зазначеному вище автомобілі ОСОБА_11 , будучи обізнаним про спільну участі із останньою у вчиненні незаконного переправлення осіб через кордон, з метою конспірації та маскування протиправної діяльності, взяв мобільний телефон ОСОБА_12 , в якому видалив всю інформацію стосовно телефонних дзвінків та здійснив налаштування роумінгу оператора мобільного зв`язку Угорщини, при цьому уточнив, щоб останній зателефонував коли буде на території Угорщини.

-3-

Надалі, цього ж дня, тобто 11.11.2023 близько 17 год 16 хв, ОСОБА_10 надав вказівку ОСОБА_11 зупинитись поза межами с. Чома Берегівського району (на відстані близько 2000 метрів до лінії державного кордону) та пояснити ОСОБА_12 , в якому напрямку рухатись до лінії державного кордону України і Угорщини, в свою чергу ОСОБА_11 на виконання вказівки ОСОБА_10 , вийшовши разом з ОСОБА_12 з автомобіля, повідомила останньому, щоб він знаходився на даному місці, і через декілька хвилин до нього підійдуть особи, які проведуть його через лінію державного кордону України поза пунктом пропуску. В цей час, ОСОБА_12 знаходячись біля автомобіля марки «Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 , за вказівкою ОСОБА_11 , передав їй грошові кошти в сумі 3800 доларів США за організацію незаконного переправлення його через державний кордон.

ОСОБА_11 , отримавши грошові кошти від ОСОБА_12 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, сіла за кермо автомобіля марки «Skoda Superb», д.н. НОМЕР_3 та разом із ОСОБА_10 попрямували в м. Берегово Закарпатської області для очікування моменту переходу ОСОБА_12 лінії державного кордону України, однак по дорозі в рамках здійснення контролю за вчиненням злочину, протиправну діяльність ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , працівниками правоохоронних органів було викрито та затримано їх, що мало місце о 19 год 40 хв 11.11.2023 в м. Берегово, проспект Геологів, 31, Закарпатської області.

За таких обставин, ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

12.11.2023 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Необхідність застосування ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, а саме те, що ОСОБА_10 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити спроби знищити, спотворити речі, що можуть мати доказове значення і якими на даний час не володіє сторона обвинувачення, а також незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та існуванням ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_10 , з 2010 року є постійним мешканцем м. Іршава, одружений, разом з дружиною виховує трьох неповнолітніх дітей, на даний час тимчасово не працює, раніше займався підприємницькою діяльністю. При визначенні щодо ОСОБА_10 застави, слідчий суддя врахував положення ч. 5 ст. 183 КПК України, згідно яких розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тяжкість злочину в якому підозрюється ОСОБА_10 та прийшов до висновку про визначення підозрюваному застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка на його думку буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_10 покладених на нього обов`язків визначених КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді від 13.11.2023 скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_10 запобіжний

-4-

захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави - 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає про незаконність та невмотивованість ухвали слідчого судді щодо ОСОБА_10 у частині визначення розміру застави, оскільки її розмір не відповідає тяжкості та суспільній небезпечності кримінального правопорушення, в якому підозрюється останній. На думку сторони обвинувачення, визначений судом розмір застави, є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення підозрюваного ОСОБА_10 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , про безпідставність апеляційної скарги та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

В порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що

-5-

загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розглядаючи клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені в ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування підозрюваній особі запобіжного заходу.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 21.10.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023070000000314.

12.11.2023 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 13.11.2023 за клопотанням старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області щодо ОСОБА_10 обрано запобіжний захід - тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_10 відповідає фактичним обставинам

-6-

кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.

Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.

Як встановив слідчий суддя, і це підтверджується матеріалами судового провадження, ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років та яке відноситься до категорії тяжких, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно вливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, доведена прокурором та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованого йому кримінального правопорушення, мотив та спосіб його вчинення, існуючі в даному провадженні ризики, особу підозрюваного, апеляційний суд приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції була доведена неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, що у своїй ухвалі при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_10 найсуворішого запобіжного заходу обґрунтовано прийняв до уваги слідчий суддя.

Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора на предмет законності та вмотивованість ухвали слідчого судді щодо ОСОБА_10 у частині визначення розміру застави, колегія суддів звертає увагу на таке.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або

-7-

середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з ухвали, визначаючи щодо підозрюваного ОСОБА_10 розмір застави, слідчий суддя взяв до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 цього Кодексу та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Тому, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, його ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_10 , слідчий суддя прийшов до висновку, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання ОСОБА_10 покладених на нього обов`язків і такий розмір не буде завідомо непомірним для нього.

З вказаним висновком погоджується і колегія суддів. При цьому враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11. 2010, відповідно до якого розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_10 розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн, є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_10 , обставинами кримінального правопорушення, його тяжкістю та особливою суспільною небезпечністю, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним в ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно яких розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

Поряд з тим, викладені прокурором в апеляційній скарзі посилання щодо необхідності визначення підозрюваному ОСОБА_10 застави - 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, задоволенню не підлягають з таких підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що звертаючись до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ініціатор клопотання, за погодженням з прокурором, не вказував про необхідність визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_10 , як і не вказував про виключність випадку у розумінні положень ч. 5 ст. 182 КПК України. Разом з тим, в апеляційній скарзі прокурор вже зазначив про необхідність визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_10 у розмірі саме 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому прокурор не надав доказів на підтвердження майнового стану підозрюваного, який зумовлював би здатність останнього сплатити заставу саме у такому розмірі.

-8-

Проте, відповідно до вимог ч. 2 ст. 185 КПК України, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.

Відтак, при прийнятті рішення колегія суддів враховує, що передбачених ч. 2 ст. 185 КПК України доповнень, змін до клопотання, або заміну його новим клопотанням, матеріали провадження щодо ОСОБА_10 не містять, а наведені в апеляційній скарзі прокурором доводи, в тому числі тяжкість та особлива суспільна небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею.

Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді немає, а тому ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду, а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2023 щодо ОСОБА_13 , - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді