Постанова

від 20.11.2023 по справі 638/15098/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/15098/20 Номер провадження 22-ц/814/1018/23Головуючий у 1-й інстанції Штих Т.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Чемерис А.К.

учасники справи:

представник позивача адвокат Лащенко О.М.

представник відповідача адвокат Петруніна К.О.

переглянув у судовомузасіданні вм.Полтава цивільнусправу заапеляційною скаргоюпредставника Об`єднанняспіввласників багатоповерховогобудинку «Грінтаун» - адвоката Дідик Стапана Євгенійовича

на рішенняДзержинського районногосуду м.Харкова від18травня 2021року, ухвалене суддею Штих Т.В., повний текст рішення складено 19 травня 2021 року

у справіза позовомОб`єднанняспіввласників багатоповерховогобудинку «Грінтаун»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,третя особа: Фірма«Т.М.М.»-ТОВ,про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2020 року представник Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Грінтаун» - адвокат Дідик С.Є. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Фірма «Т.М.М.» - ТОВ, про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому (з урахуванням уточнених вимог від 14.01.2021 року (т.1 а.с. 174-177)) просив суд витребувати у ОСОБА_1 оригінали договорів купівліпродажу майнових прав №АХ3/02/підв-09-10 від 01.09.2020 року, №АХ3/03/підв-09-10, №АХ3/04/підв-09-10 від 01.09.2010 року, №АХ3/05/підв-09-10, №АХ3/10/підв-09-10 від 01.09.2010 року з додатковими угодами до них від 28.12.2010 року та актами приймання-передачі нерухомого майна 27.02.2020 року та 28.02.2020 року та договір дарування, серія та номер 6176, виданого 25.09.2020 року; висновок щодо технічної можливості виділу серія та номер 1237/2, виданий 22.06.2020 року ТОВ «Інвентарбюро» на об`єкти нерухомого майнанежитлові приміщення підвалу № ІІ, ІІб, ІІв, ІІг, ІІд, ІІе, ІІж, ІІз, ІІи, ІІк, ІІм, ІІн; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь власника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінтаун» наступні приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 : нежитлове приміщення підвалу №ІІ, ІІе, ІІи в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 24,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 2055274563101; нежитлове приміщення підвалу №ІІб в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 5,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 2116047463101; нежитлове приміщення підвалу №ІІв в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 5,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 2116054363101; нежитлове приміщення підвалу №ІІгв житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 10,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 2116071663101; нежитлове приміщення підвалу №ІІд в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 6,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 2116075863101; нежитлове приміщення підвалу №ІІж в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 6,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 2116078963101; нежитлове приміщення підвалу №ІІз в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 7,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 2116083463101; нежитлове приміщення підвалу №ІІкв житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 6,5кв.м., реєстраційний номер об`єкта 2116087163101; нежитлове приміщення підвалу №ІІм в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 8,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 2116091963101; нежитлове приміщення підвалу №ІІн в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 6,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 2116096163101; нежитлове приміщення підвалу №ІІІ в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 9,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 2055283063101; витребувати з чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 на користь позивача наступне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 : нежитлове приміщення підвалу №Х в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 22,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 2055263563101.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням 27 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.11.2004 року №191/04, 16 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.11.2007 року №240/07 та 38 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.11.2009 року №276/09 Фірмі «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю надано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_2 , загальною площею 1,3693 га для будівництва житлового комплексу. 28.12.2010 року на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області видано сертифікат відповідності №ХК 000071. Сертифікат відповідності №ХК 000071 від 28.12.2010 року засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта: «Житловий будинок АДРЕСА_3 з підземною парковкою, трансформаторною підстанцією, як перший пусковий комплекс будівництва житлового комплексу з об`єктами харчування, торгівлі, побутового обслуговування та підземною парковкою за адресою: АДРЕСА_1 , (мкр №337), Нове будівництво. Площа ТП 49,5 кв.м., загальна площа будинку 5 736,3 кв.м., в тому числі, загальна площа квартир 2 828,3 кв.м.». Генпроектувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю Комплексна майстерня «МИР», код ЄДРПОУ 25462629. 03.06.2011 року рішенням Харківської міської ради №428 присвоєно житловому будинку АДРЕСА_3 (мкр №337 ) поштову адресу: АДРЕСА_1 . 17.05.2016 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , створено Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Грінтаун». Установчими зборами Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 від 17.05.2016 року затверджено реєстр співвласників житлових та нежитлових приміщень будинку (на підставі інформації, наданої співвласниками особисто, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), копія реєстру додається. Так, відповідно до вказаного реєстру входить 31 співвласник на загальну площу 3 749,1 кв. м., з яких станом на 17.05.2016 року: 602,7 кв.м. (нежитлові приміщення 1-го поверху №1-10 (160,0 м2); №11-14 (198,2 м2), - усього - 358,2 м2; нежитлова будівля літ. Б-1 - 49,5 м2 (з 07.09.2017 належить AT «Харківобленерго»); парко-місця: 1, 6, 7, 8,14, 20, 21, 23, 25, 26, 27, 31, 34 - 195,0 м2) належить Фірма «ТММ» ТОВ; 315 м2 парко-місця (02-05, 09-13, 15-19, 22, 24, 28-30, 32,33) кожне площею 15 м2 двадцяти одній фізичній особі; 2831,4 м2 квартири АДРЕСА_4 - право власності належить двом фізичним особами та кв. АДРЕСА_5 - право власності належить двом фізичним особам). Згідно до наведеного переліку, ОСОБА_1 відсутня як співвласник будь-яких житлових або нежитлових приміщень. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів майно щодо суб`єкта позивачу стало відомо, що на частину приміщень будинку, що є допоміжними (нежитловими) приміщеннями, зареєстровано право власності за громадянкою ОСОБА_1 . Спірні нежитлові приміщення є допоміжними, призначеними для забезпечення експлуатації будинку, побутового обслуговування мешканці, а також дотримання санітарногігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир. Позивач вважає, що діями відповідача порушені права співвласників багатоквартирного будинку, укладені правочини є нікчемними.

14 січня 2021 року від представника позивача ОСББ «Грінтаун» - адвоката Дідик С.Є. до суду надійшло клопотанням про залучення у справі співвідповідача ОСОБА_2 , про уточнення позовних вимог, про витребування доказів (т.1 а.с. 174-177).

Рішенням Дзержинськогорайонного судум.Харкова від 18травня 2021року у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Грінтаун» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Фірма «Т.М.М.» - ТОВ, про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірні приміщення є нежитловими приміщеннями, не входять до житлового фонду та не є допоміжними приміщеннями, які можуть бути у спільній власності мешканців будинку, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСББ «Грінтаун». Доказів про те, що право власності на спірні нежитлові приміщення набуті відповідачами у справі неправомірно, суду першої інстанції не надано. Також суду першої інстанції не надано доказів передачі у власність або користування ОСББ «Грінтаун» співвласниками спірних нежитлових приміщень. За зазначених обставин у суду не має підстав вважати, що спірні приміщення вибули з володіння ОСББ «Грінтаун» не з його волі іншим шляхом. Таким чином, позивачем не доведено обставин відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В апеляційній скарзі представник Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Грінтаун» - адвокат Дідик С.Є., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовних вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у відповідності до вимог ст. 369 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Крім цього, власники квартир у цьому будинку відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», рішень Конституційного Суду є співвласникам допоміжних приміщень у будинку, у тому числі і підвальних приміщень, які віднесено до неподільного майна, що не може бути відчужено. Вказує, що позивачу не потрібно доводити право власності на ці приміщення, оскільки вони перебувають у спільній власності усіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону. Зазначає, що засновниками ОСББ «Грінтаун» є усі співввласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , тому дії щодо реалізації прав співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням, розпорядженням спільним майном вчиняє саме ОСББ «Грінтаун». Вказує, що аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.11.2018 року у справі №904/1040/18, якій суд першої інстанції не надав належної правової оцінки та прийшов до хибного висновку про відсутність підстав вважати, що спірні приміщення вибули з володіння ОСББ «Грінтаун» не з його волі іншим шляхом. Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 » - ТОВ права власності на спірні приміщення підвалу в житловому будинку не спростовує право власності власників квартир багатоквартирного будинку. Вказує, що позивачем належними засобами доказування доведено порушення з боку відповідачів законних та охоронюваних інтересів власників квартир багатоквартирного будинку, представником яких є ОСББ «Грінтаун», останнім правомірно обрано спосіб захисту порушеного права шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння в порядку віндикації. Щодо розмежування понять допоміжного та нежитлового приміщення зазначає, що нежиле приміщення це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №552/7636/14-ц). Допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності чи відсутності в них того чи іншого обладнання комунікацій, адже їх призначення є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо) залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, дійшов хибного висновку про те, що спірні приміщення є нежитловими приміщеннями, не входять до житлового фонду та не є допоміжними приміщеннями, які можуть бути у спільній власності мешканців будинку. Вказує, що суд першої інстанції не витребував у Фірми «Т.М.М.» - ТОВ та не оглянув в якості доказу оригінал технічного паспорту від 11.11.2010 року. Також вказує, що не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо висновків експертних будівельно-технічних досліджень №17917 від 23.11.2020 року та №2539 від 19.02.2021 року. Також посилається на те, що судом першої інстанції не надана правова оцінка доводам позивача щодо нікчемності договору дарування від 06.10.2020 року. Також вказує, що позивач просить суд стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. та припускає, що у подальшому у нього можуть виникнути непередбачувані судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, про що буде надано суду підтверджуючі документи.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.06.2021 року дана цивільна справа витребувана з Дзержинського районного суду м. Харкова (т.3 а.с. 219-220).

Ухвалами Харківського апеляційного суду від 25.06.2021 року у даній цивільній справі відкрите апеляційне провадження та справа призначена до апеляційного розгляду на 05.07.2021 року о 12-10 год., з повідомленням учасників справи (т.3 а.с. 224-225, 227).

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Харківського апеляційного суду 05.07.2021 року, представник ОСОБА_1 адвокат Федоров Л.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

З 03.08.2022 року дана цивільна справа перебуває у провадженні Полтавського апеляційного суду (т.3 а.с. 66).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15.08.2022 року справа призначена до апеляційного розгляду на 30.01.2023 року о 10-20 год., з повідомленням учасників справи (т.3 а.с. 67).

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що рішенням 27 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.11.2004 року №191/04, 16 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.11.2007 року №240/07 та 38 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.11.2009 року №276/09 Фірмі «Т.М.М.» - ТОВ надано в оренду земельну ділянку по вул Ахсарова (мкр №337) загальною площею 1,3693 га для будівництва житлового комплексу.

28.12.2010 року на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області видано сертифікат відповідності №ХК 000071.

Сертифікат відповідності №ХК 000071 від 28.12.2010 року засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта: «Житловий будинок №3 з підземною парковкою, трансформаторною підстанцією, як перший пусковий комплекс будівництва житлового комплексу з об`єктами харчування, торгівлі, побутового обслуговування та підземною парковкою за адресою: АДРЕСА_2 , Нове будівництво. Площа ТП 49.5 кв.м., загальна площа будинку 5 736,3 кв.м., в тому числі, загальна площа квартир 2 828,3 кв.м».

03.06.2011 року рішенням Харківської міської ради №428 присвоєно житловому будинку АДРЕСА_3 337) поштову адресу: АДРЕСА_1 .

17.05.2016 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінтаун».

Відповідно до договору №АХЗ/02/підв-09-10 купівлі-продажу майнових прав від 01.09.2010 року ОСОБА_1 , з одного боку, та Фірма «Т.М.М.» - ТОВ, з другого боку, ОСОБА_1 , як покупець, придбала майнові права на нежитлове приміщення, загальною площею 88,1 кв.м., поверх - підвал, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_6 (т.1 а.с. 149-155).

Відповідно до договору № АХЗ/03/підв-09-10 купівлі-продажу майнових прав від 01.09.2010 року ОСОБА_1 , з одного боку, та Фірма «Т.М.М.» - ТОВ, з другого боку, ОСОБА_1 , як покупець, придбала майнові права на нежитлове приміщення, загальною площею 9,2 кв.м., поверх - підвал, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_6 (т.1 а.с. 156-162).

Пункт 1.2. вказаних договорів визначає, що «приміщення» - означає нежитлове ізольоване приміщення № 02/підв (номер будівельний у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_6 .

На підставі висновку №1237/2 від 22.06.2020 року щодо технічної можливості виділу об`єкта нерухого майна, виданого власнику ОСОБА_1 ТОВ «Інвентарбюро», з нежитлового приміщення підвалу № II в літ. «А-8» загальною площею 88,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , виділені 9 новоутворених об`єктів нерухомого майна із зміною нумерації нежитлових приміщень: нежитлове приміщення підвалу № ІІб площею 5,3 кв. м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ;нежитлове приміщення підвалу № ІІв площею 5,8 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІг площею 10,8 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІд площею 6,1 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІж площею 6,7 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІз площею 7,6 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІк площею 6,5 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІм площею 8,1 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІн площею 6,6 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на нежитлове приміщення підвалу № III в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 9,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 12.03.2020 року за власником ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на майно за номером №35959731 приватним нотаріусом Куксіним Станіславом Юрійовичем на підставі договору купівлі-продажу майнових прав АХ3/03/підв-09-10, виданий 01.09.2010, додаткової угоди 1 виданий 28.12.2010, акту приймання-передачі нерухомого майна 27.02.2020, видавники ОСОБА_1 , Фірма «Т.М.М.» - ТОВ (т.1 а.с. 165).

Право власності на нежитлове приміщення підвалу № ІІб в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 5,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 06.07.2020 року за власником ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на майно за номером №37188127 приватним нотаріусом Куксіним Станіславом Юрійовичем на підставі висновку щодо технічної можливості виділу, серія та номер: 1237/2, виданий 22.06.2020, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентарбюро» (т.1 а.с. 166).

Право власності на нежитлове приміщення підвалу № ІІв в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 5,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 06.07.2020 року за власником ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером №37188231 приватним нотаріусом Куксіним Станіславом Юрійовичем на підставі висновку щодо технічної можливості виділу, серія та номер: 1237/2, виданий 22.06.2020, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентарбюро» (т.1 а.с. 167).

Право власності на нежитлове приміщення підвалу № ІІд в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 6,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 06.07.2020 року за власником ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером №37188577 приватним нотаріусом Куксіним Станіславом Юрійовичем на підставі висновку щодо технічної можливості виділу, серія та номер: 1237/2, виданий 22.06.2020, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентарбюро» (т.1 а.с. 168).

Право власності на нежитлове приміщення підвалу № ІІж в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 6,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 06.07.2020 року за власником ОСОБА_5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером №37188637 приватним нотаріусом Куксіним Станіславом Юрійовичем на підставі висновку щодо технічної можливості виділу, серія та номер: 1237/2, виданий 22.06.2020,видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентарбюро» (т.1 а.с. 169).

Право власності на нежитлове приміщення підвалу № ІІз в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 7,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 06.07.2020 року за власником ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером №37188697 приватним нотаріусом Куксіним Станіславом Юрійовичем на підставі висновку щодо технічної можливості виділу, серія та номер: 1237/2, виданий 22.06.2020, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентарбюро» (т.1 а.с. 170).

Право власності на нежитлове приміщення підвалу № ІІк в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 6,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 06.07.2020 року за власником ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером №37188762 приватним нотаріусом Куксіним Станіславом Юрійовичем на підставі висновку щодо технічної можливості виділу, серія та номер: 1237/2, виданий 22.06.2020, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентарбюро» (т.1 а.с. 171).

Право власності на нежитлове приміщення підвалу № ІІм в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 8,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 06.07.2020 року за власником ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на майно за номером №37188828 приватним нотаріусом Куксіним Станіславом Юрійовичем на підставі висновку щодо технічної можливості виділу, серія та номер: 1237/2, виданий 22.06.2020, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентарбюро» (т.1 а.с. 172).

Право власності на нежитлове приміщення підвалу № ІІн в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 6,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за власником ОСОБА_5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером №37188886 приватним нотаріусом Куксіним Станіславом Юрійовичем на підставі висновку щодо технічної можливості виділу, серія та номер: 1237/2, виданий 22.06.2020, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентарбюро» (т.1 а.с. 173).

ОСОБА_1 є власником перелічених нижче нежитлових приміщень в житловому будинку літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 : нежитлове приміщення підвалу № III в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 9,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІб, загальною площею площею 5,3 кв.м., в житловому будинку літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІв, загальною площею 5,8 кв.м., в житловому будинку літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІд, загальною площею 6,1 кв.м., в житловому будинку літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІж, загальною площею 6,7 кв.м., в житловому будинку літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІз загальною площею 7,6 кв.м., в житловому будинку літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІк, загальною площею 6,5 кв.м., в житловому будинку літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІм, загальною площею 8,1 кв. м., в житловому будинку літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІн, загальною площею 6,6 кв.м., в житловому будинку літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача надав суду першої інстанції експертний звіт про стан будівельних конструкцій та визнання можливості експлуатації багатоповерхового житлового будинку літ. «А-8», який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний ФОП ОСОБА_6 , згідно висновків якого нежитлові приміщення підвалу І-Х є допоміжними (технічними), які призначені для обслуговування та/або транспортування інженерних систем (комунікацій) та технічних пристроїв, забезпечують санітарногігієнічні умови та забезпечення безпечного експлуатації квартир та багатоповерхового житлового будинку (т.1 а.с. 193-202).

Представник відповідача ОСОБА_1 надав суду висновок експертного будівельно-технічного дослідження №17917 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 23.11.2020 року про те, що нежитлові приміщення підвалу № ІІб, ІІв, ІІд, ІІж, ІІз, ІІк, ІІм, ІІн, ІІІ, загальною площею 61,9 кв.м., житлового будинку літ. «А-8» по АДРЕСА_1 не відносяться до допоміжних приміщень, що призначені для забезпечення експлуатації й обслуговуванню будинку (т.1 а.с. 133-144).

Представник відповідача ОСОБА_2 надав суду висновок експертного будівельно-технічного дослідження №2539 Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 19.02.2021 року про те, що нежитлове приміщення підвалу №Х, загальною площею 22,1 кв.м., житлового будинку літ. «А-8» по АДРЕСА_1 не відноситься до допоміжних приміщень, що призначені для забезпечення експлуатації й обслуговуванню житлового будинку (т.2 а.с. 139-148).

Відповідно до статті 102ЦПК Українивисновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Дослідивши вказані висновки експертів, що надані учасниками справи, суд першої інстанції визнав, що висновки експертного будівельно-технічного дослідження №17917 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 23.11.2020 року та експертного будівельно-технічного дослідження №2539 Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 19.02.2021 року більш повно та об`єктивно відображають будівельно -технічний стан спірних нежитлових приміщень.

При вирішенні спору суд першої інстанції виходив з наступного.

Непорушність права власності закріплено у статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із частиною першою статті 319ЦК України власник володіє, користується та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другої статті 369ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 382ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, частина друга статті 382ЦК України визначає правовий режим допоміжних приміщень і приміщень загального користування житлового будинку у дво- або багатоквартирному будинку. Зокрема, за власниками квартир у таких будинках на праві спільної сумісної власності закріплюються приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше ніж одну квартиру. Ця норма спрямована на встановлення порядку користування мешканцями квартир зазначеними приміщеннями та обладнанням.

Усі зазначені об`єкти становлять єдине ціле з квартирами і житловим будинком, призначені вони для постійного обслуговування і забезпечення відповідної експлуатації всього будинку.

У той же час законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення.

Згідно зі статтею 1Закон України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири.У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно із частинами першою-другою статті 5Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Конституційний Суд України у рішенні від 02 березня 2004 року у справі№ 4-рп/2004 зазначив, що, аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші і т. ін.), Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Також у рішенні від09листопада 2011року усправі №14-рп/2011Конституційний СудУкраїни вказав, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям «мешканці» треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення. Крім того, таке функціональне призначення‚ як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку‚ має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво- або багатоквартирного будинку.

Нежилі приміщення, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4ЖК УРСР і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19).

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Предметом даного спору є витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінтаун» нежитлових приміщень: підвалу №ІІ, ІІе, ІІи в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 24,6 кв.м.; підвалу №ІІб загальною площею 5,3 кв.м.; підвалу №ІІв загальною площею 5,8 кв.м.; підвалу №ІІг загальною площею 10,8 кв.м.; підвалу №ІІд загальною площею 6,1 кв.м.; підвалу №ІІж загальною площею 6,7 кв.м.; підвалу №ІІз загальною площею 7,6 кв.м.; підвалу №ІІк загальною площею 6,5 кв.м.; підвалу №ІІм загальною площею 8,1 кв.м.; підвалу №ІІн загальною площею 6,6 кв.м.; підвалу №ІІІ загальною площею 9,2 кв.м. (всього 11 найменувань), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінтаун» нежитлового приміщення: підвалу №Х, загальною площею 22,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження існування зареєстрованого права власності за ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на вказані об`єкти нерухомого майна позивач надав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.19-42), з якої вбачається, що право приватної власності на нежитлове приміщення - підвал №ІІг, загальною площею 10,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта: 2116071663101, 06.10.2020 року зареєстровано за Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ на підставі договору дарування від 06.10.2020 року.

Пред`являючи даний позов до суду 03.11.2020 року, позивач вказав Фірму «Т.М.М.» - ТОВ третьою особою у справі, що виключає покладення будь-яких обов`язків на неї.

Відповідно до частини першої статті 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі статтею 387ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Цивільним кодексомУкраїни передбачено такий спосіб захисту порушених прав, як віндикація.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першоюстатті 388 ЦК України.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положення статті 388ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі.

При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Відтак особа, яка вважає, що договором дарування нерухомого майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту її порушеного права.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постановах: від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19), задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (подібний за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику як фактично, тобто у його фактичне володіння, так і у власність цієї особи, тобто шляхом відновлення відповідних записів у державних реєстрах.

Разом із тим, метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як правильно встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 на підставі цивільно-правових угод, укладених нею з Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ, а саме договору №АХ3/02/підв-09-10 купівлі-продажу майнових прав від 01.09.2020 року стала власником майнових прав нежитлового приміщення загальною площею 88,1 кв.м. в житловому будинку літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 , а також власником майнових прав нежитлового приміщення загальною площею 9,2 кв.м. на підставі договору №АХ3/03/підв-09-10 купівлі-продажу майнових прав від 01.09.2020 року, що підтверджується ксерокопіями вказаних договорів (т.1 а.с. 149-155,156).

Згідно пункту 2.1. цих договорів продавець Фірма «М.Т.Т.» -ТОВ продав, а покупець Черкес придбала майнові права на вказані у договорах приміщення в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_6 .

Згідно п.п.3.5., 3.6. цих договорів продавець за свій рахунок в з використанням своїх матеріалів здійснює вест комплекс робіт по будівництву будинку. Продавець отримав спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення будівельно-монтажних робіт.

Розділи 4 цих договорів визначають вартість майнових прав на дату укладення договорів та передбачають права та обов`язки покупця щодо внесення грошових коштів.

Згідно п.5.1. цих договорів передача приміщень у власність покупця здійснюється після введення будинку в експлуатацію по акту прийому-передачі приміщень, який підписується повноважними представниками сторін.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та з наданої робочої документації, замовником об`єкта будівництва «Житловий будинок АДРЕСА_3 з підземною парковкою, трансформаторною підстанцією, як перший пусковий комплекс будівництва житлового комплексу з об`єктами харчування, торгівлі, побутового обслуговування та підземною парковкою за адресою: АДРЕСА_1 , (мкр №337), Нове будівництво. Площа ТП 49,5 кв.м., загальна площа будинку 5 736,3 кв.м., в тому числі, загальна площа квартир 2 828,3 кв.м.» є саме Фірма «Т.М.М.» - ТОВ (т.1 а.с. 65-68).

Таким чином, нежитлові приміщення загальною площею 88,1 кв.м. та загальною площею 9,2 кв. в житловому будинку літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 є новоствореними у процесі будівництва вказаного житлового будинку.

Згідно Інформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно 12.03.2020рокуна підставі договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер:АХ3/03/підв-09-10, виданий 01.09.2010 року, видавник: продавець Фірма «Т.М.М.» - ТОВ, покупець ОСОБА_1 , за останньою зареєстровано право власності ненежитлове приміщення підвалу №ІІІ, загальною площею 9,2 кв.м. (т.1 а.с. 20 зворот).

На підставі висновку №1237/2 від 22.06.2020 року щодо технічної можливості виділу об`єкта нерухого майна, виданого власнику ОСОБА_1 ТОВ «Інвентарбюро», з нежитлового приміщення підвалу № II в літ. «А-8» загальною площею 88,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , виділені 9 новоутворених об`єктів нерухомого майна із зміною нумерації нежитлових приміщень: нежитлове приміщення підвалу № ІІб площею 5,3 кв. м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ;нежитлове приміщення підвалу № ІІв площею 5,8 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІг площею 10,8 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІд площею 6,1 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІж площею 6,7 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІз площею 7,6 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІк площею 6,5 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІм площею 8,1 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІн площею 6,6 кв.м. в літ. «А-8» за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 25.09.2020 року є власником нежитлового приміщення підвалу №Х в житловому будинку літ. «А-8», загальною площею 22,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав (т.1 а.с. 178).

Спірні нежитлові приміщення не були зареєстровані за ОСББ «Грінтаун», проте, останній, вважаючи себе їх законним власником, обрав спосіб захисту порушеного права шляхом витребування спірних приміщень з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь.

При цьому, в апеляційній скарзі представник позивача посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15травня 2019року усправі №522/7636/14-ц, вякій прокурор посилався на те, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння територіальної громади міста в особі міської ради без її згоди на підставі скасованого судового рішення, яким визнано право власності за особою на допоміжне приміщення загальною площею 106,8 кв. м., тому вказане майно має бути витребувано з незаконного володіння теперішнього власника - з виключенням відповідних записів з Державного реєстру. Крім цього, у даній справі судом встановлено, що згідно з переліком майна, визначеним у додатку N 2 до вказаного вище рішення, у власність міської ради перейшло, зокрема й право власності на житловий та нежитловий фонд місцевих Рад народних депутатів.

Отже, правовідносини у вказаній справі є відмінними у справі, яка є предметом апеляційного розгляду.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі №904/1040/18, на яку посилається представник позивача в апеляційній скарзі, судами встановлено, що до комунальної власності віднесено у тому числі, у житловому приміщенні будинку відповідне нежитлове приміщення, про що було внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна. У подальшому КВЖРЕП передало на баланс Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку будинок згідно з актом паспорт об`єкта (технічний паспорт).

Отже, правовідносини у вказаній справі також є відмінними у справі, яка є предметом апеляційного розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження №17917 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 23.11.2020 року, нежитлові приміщення підвалу № ІІб, ІІв, ІІд, ІІж, ІІз, ІІк, ІІм, ІІн, ІІІ, загальною площею 61,9 кв.м., житлового будинку літ. «А-8» по АДРЕСА_1 не відносяться до допоміжних приміщень, що призначені для забезпечення експлуатації й обслуговуванню будинку (т.1 а.с. 133-144).

Також згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження №2539 Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 19.02.2021 року, нежитлове приміщення підвалу №Х, загальною площею 22,1 кв.м., житлового будинку літ. «А-8» по АДРЕСА_1 не відноситься до допоміжних приміщень, що призначені для забезпечення експлуатації й обслуговуванню житлового будинку (т.2 а.с. 139-148).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30 січня 2023 року задоволено клопотання Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Грінтаун» про призначення у справі будівельно - технічної експертизи нежитлових приміщень. Призначено у справі №638/15098/20 будівельно - технічну експертизу нежитлових приміщень, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса (т.3 а.с. 96-101).

18 липня 2023 року до Полтавського апеляційного суду надійшло повідомлення про неможливість наданні висновку експерта №8304 від 13.07.2023 року та повернуто матеріали цивільної справи №638/15098/20 (т.4 а.с. 141-144).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право, зокрема, відповідно до законодавства та статуту захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання.

У статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зазначено, що багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Так, відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, частина друга статті 382 ЦК України визначає правовий режим допоміжних приміщень і приміщень загального користування житлового будинку у дво- або багатоквартирному будинку. Зокрема, за власниками квартир у таких будинках на праві спільної сумісної власності закріплюються приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше ніж одну квартиру. Ця норма спрямована на врегулювання порядку користування мешканцями квартир зазначеними приміщеннями та обладнанням.

Усі зазначені об`єкти становлять єдине ціле з квартирами і житловим будинком, призначені вони для постійного обслуговування і забезпечення відповідної експлуатації всього будинку.

Відповідно до частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно зі статтею 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Конституційного Суду України у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 вказано, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна (пункт 3 частини першої статті 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Тобто, в різних випадках одне і те ж приміщення може відноситись до житлового фонду і мати статус допоміжного або бути самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, у зв`язку з чим у власників квартир право власності на такі приміщення не виникає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №598/175/15-ц (провадження №14-363цс19) вказала, що для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити, як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Отже, нормами законодавства визначено, що допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому немає підстав стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.

Як зазначалося вище, нежитлове приміщення це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Натомість, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав.

ОСББ «Грінтаун» представляє інтереси саме співвласників багатоквартирного будинку, яким належать спірні приміщення на праві спільної сумісної власності в силу закону.

Спірні приміщення, в разі їх належності до допоміжних, можуть перебувати у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, але не у власності позивача.

При зверненні до суду з позовом позивач вказує, що об`єкти нерухомості повинні бути витребувані з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь власника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінтаун»,а нена користьспіввласників.

Судом першої інстанції правильно враховано правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19) та встановлено, що для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не доведено належними, достатніми та допустимим доказами, як це передбачено статтею 81 ЦПК України, те, що спірні приміщення є допоміжними приміщеннями. Навпаки, вище вказані висновки експертних будівельно-технічних досліджень доводять, що зазначені приміщення не відносяться до допоміжних приміщень, необхідних для забезпечення технічної експлуатації та обслуговування житлового будинку.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні приміщення не є допоміжним, а є нежилими приміщеннями, які не входить до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, а, відтак, не є у спільній сумісній власності мешканців даного будинку в особі позивача ОСББ «Грінтаун», та не порушує прав співвласників у багатоквартирному будинку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки ОСББ «Грінтаун», пред`явивши позов про витребування нежитлових приміщеннь із незаконного чужого володіння з огляду на порушення прав співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході розгляду справи не доведено належними та достатніми доказами факт належності йому спірного майна на праві власності на момент його відчуження, як і не доведено те, що відповідач на даний час володіє майном без достатньої правової підстави.

Не доведення позивачем наявності у нього речових прав на спірні приміщення свідчить про відсутність порушення його прав з боку відповідачів, що є самостійною підставою для відмови в позові про витребування майна з чужого незаконного володіння, який спрямований саме на захист права власності.

Аналогічний висновок містить у постанові Верховного Суду України від 12.04.2023 року у справі №№ 638/5304/21.

Наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження судом першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено докази, зроблені висновки відповідають обставинам справи, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Грінтаун» - адвоката Дідик Стапана Євгенійовича - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 травня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 листопада 2023 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов