УХВАЛА
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 638/15098/20
провадження № 61-18218ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Грінтаун» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Грінтаун» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю, про витребування майна з чужого незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2023 року Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Грінтаун» (далі - ОСББ «Грінтаун») звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що підставами касаційного оскарження є пункти 1, 4 частини другої статті 389, пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Підставу, визначену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України заявник обґрунтовує, проте в частині зазначених підстав оскарження передбачених пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України заявник конкретно не вказує які докази не досліджені судами попередніх інстанцій, та яке вони мають значення для вирішення справи, а також не зазначає, які обставини встановлені судом на підставі недопустимих доказів та чому такі докази є недопустимими.
Згідно з частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
До касаційної скарги долучено квитанцію про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 4 204,00 грн.
Розмір сплаченого судового збору представник заявника не обґрунтував.
Позивач звернувся з позовом у 2020 році, просив витребувати майно з чужого незаконного володіння, а саме нежитлові приміщення.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) встановлено, що за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.
Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.
Судові рішення у справі не містять відомостей про вартість нерухомого майна, яке просить витребувати позивач, тому заявник має зазначити його вартість та відповідно сплатити (доплатити) судовий збір (виходячи з 1,5 відсотка ціни позову, - вартості спірного майна, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
Враховуючи наведене, заявнику необхідно подати нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити та обґрунтувати зазначені підстави касаційного оскарження судових рішень, які визначені пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, та додати докази надсилання учасникам справи копії цієї касаційної скарги через систему «Електронний Суд» або листом з описом вкладення, надати докази про вартість майна, обґрунтувати сплачений розмір судового збору та у разі необхідності доплатити судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи наведене, касаційну каргу ОСББ «Грінтаун» необхідно залишити без руху.
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Грінтаун» залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку двадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2024 |
Оприлюднено | 19.01.2024 |
Номер документу | 116388657 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Олійник Алла Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні