Ухвала

від 24.11.2023 по справі 2-2234/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 4-с/759/97/23

ун. № 2-2234/11

24 листопада 2023 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., представника скаржника - адвоката Євсєєва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича у виконавчому провадженні НОМЕР_1, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2023 року скаржник звернувся до Святошинського районного суду міста Києва зі скаргою на дії Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича у виконавчому провадженні НОМЕР_1, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.11.2023 року скаргу ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича, у виконавчому провадженні НОМЕР_1, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», залишено без руху з наданням строку заявнику для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

13 листопада 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.

Скаргу обґрунтовано тим, що Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2011 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» на загальну суму 292 306,02 грн.

3 грудня 2012 року Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-2234/2011 на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва.

27 липня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жаботинським І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.

Однак, скаржник з такими діями приватного виконавця не погоджується, оскільки рішення Святошинського райсуду м. Києва від 16.03.2011 р. набуло законної сили 25.03.2011 р., а отже строк подання виконавчого документу до виконання сплинув 25.03.2012 р.

Таким чином, скаржник просив визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича від 27.07.2023 р. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, відкритого на виконання виконавчого листа №2-2234/2011, виданого Святошинським районним судом м. Києва 03.12.2012 р., про стягнення боргу у розмірі 292 306,02 грн.

У судовому засіданні представник скаржника адвокат Євсєєв В.В. підтримав вимоги скарги у повному обсязі з підстав викладених у ній.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2011 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» на загальну суму 292 306,02 грн. (а.с. 64-65).

3 грудня 2012 року Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-2234/2011 на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва (а.с. 74).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.12.2012 р. ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-2234/11 (а.с. 83-84).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.07.2018 року замінено стягувача у виконавчому провадженні НОМЕР_2 з примусового виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2011 р. у справі №2-2234/11 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, замінено ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (ЄДРПОУ 40696815) (а.с. 107-108).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6).

Як вбачається з оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.07.2023 р. (ВП НОМЕР_1), вона винесена на підставі виконавчого документу - виконавчий лист № 2-2234/2011 виданий 03.12.2012 р. Святошинським районним судом м. Києва.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2011 р. набуло законної сили 25.03.2011 р., а отже строк подання виконавчого документу до виконання сплинув 25.03.2012 р.

Виходячи з викладеного, вбачається, що станом на час звернення стягувача до Приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення ОСОБА_1 заборгованості по виконавчому листу № 2-2234/2011виданого Святошинським районним судом м. Києва 03.12.2012 р., строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - пропущено.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі №905/2084/14-908/4066/14 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до п. 2) ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, за змістом ст. 451 ЦПК України метою подання скарг на дії/бездіяльність службових і посадових осіб органів державної виконавчої влади, приватних виконавців під час судового контролю на стадії виконання кінцевого судового рішення у справі є ефективне і швидке поновлення порушених прав скаржника, яке відбувається, зокрема, шляхом визнання оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності неправомірними і зобов`язання державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Проаналізувавши надані заявником докази, керуючись вищенаведеним законодавством щодо регулювання порядку виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги, оскільки у судовому засіданні не здобуто доказів правомірності дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського І.В. при винесенні постанови 27.07.2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.

Керуючись нормами ст. 1, 2, 4, 13, 18, 26, 28, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 3, 12, 13, 76-79, 81, 260, 261, 263, 353, 354, 447, 449 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича у виконавчому провадженні НОМЕР_1, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича від 27.07.2023 р. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, відкритого на виконання виконавчого листа №2-2234/2011, виданого Святошинським районним судом м. Києва 03.12.2012 р., про стягнення боргу у розмірі 292 306,02 грн.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Ключник А.С.