Рішення

від 20.11.2023 по справі 922/4338/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2023м. ХарківСправа № 922/4338/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Свято-Духівська, 1) в інтересах держави, в особі Відділу освіти, молоді та спорту Валківської районної державної адміністрації Харківської області (63002, Харківська область, м. Валки, вул. Харківська, 7) до фізичної особи-підприємця Левченка Віктора Григоровича ( АДРЕСА_1 ) провизнання недійсними договору, акту та протоколу,за участю представників:

прокурора - не з`явився;

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави, в особі Відділу освіти, молоді та спорту Валківської районної державної адміністрації (далі позивач, Відділ) з позовом до фізичної особи-підприємця Левченка Віктора Григоровича (далі відповідач) про визнання недійсним договору від 19.01.2017 №19-01-17, протоколу погодження договірної ціни від 06.02.2017, акту виконаних робіт від 06.02.2017.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що в ході досудового розслідування процесуальним керівником встановлено, що у договорі та акті технічного обстеження від 19.01.2017, які складено в один день, проставлено печатки різних зразків від імені Відділу; у дефектному акті від 22.01.2017 та завданні на розробку кошторисної документації від 22.01.2017 проставлено від імені Відділу аналогічні печатки тій, що проставлена у акті технічного обстеження від 19.01.2017; у протоколі погодження договірної ціни від 06.02.2017 та акті виконаних робіт 06.02.2017 проставлена від імені Відділу аналогічні печатки тій, що проставлена у договорі;

- згідно з журналом обліку і видачі печаток і штампів Відділу встановлено, що печатка проставлена в дефектному акті від 22.01.2017, завданні на розробку кошторисної документації від 22.01.2017, акті технічного обстеження від 19.01.2017 введена в експлуатацію 19.03.2012 та використовувалась Відділом на момент підписання зазначених документів. Водночас, печатка проставлена у протоколі погодження договірної ціни від 06.02.2017, акті виконаних робіт від 06.02.2017, договорі була введена в експлуатацію та почала використовуватись Відділом лише з 25.12.2018, тобто через 1 рік та 10 місяців від дати складання документів, на яких стоїть відбиток, на підтвердження чого додано відповідь ФОП Зягун М.В. від 14.05.2021 на запит слідчого та копію журналу обліку і видачі печаток і штампів Відділу;

- печатка виготовлена 19.12.2018 проставлена на договорі, протоколі погодження договірної ціни від 06.02.2017, акті виконаних робіт від 06.02.2017, а тому договір не міг бути укладеним, з огляду на положення статей 203, 207, 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), пункту 7.1 договору, оскільки днем виготовлення печатки є 19.12.2018, такий договір є недійсним.

Прокурор у позові зазначає, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020221280000106 від 03.06.2020 слідчим встановлено, що у договорі від 19.01.2017 №19-01-17 та акті технічного обстеження від 19.01.2017, які складені в один день, проставлені печатки різних зразків від імені Відділу освіти Валківської РДА; у дефектному акті від 22.01.2017 та завданні на розробку кошторисної документації від 22.01.2017 проставлено від імені Відділу освіти Валківської РДА аналогічні печатки тій, що проставлена у акті технічного обстеження від 19.01.2017; у протоколі погодження договірної ціни від 06.02.2017 та акті виконаних робіт 06.02.2017 проставлена від імені Відділу освіти Валківської РДА аналогічні печатки тій, що проставлена у договорі №19-01-17 від 19.01.2017.

При цьому, до позовної заяви прокурором не було додано копії таких документів: дефектного акту від 22.01.2017, завдання на розробку кошторисної документації від 22.01.2017.

За твердженням прокурора, згідно з журналом обліку і видачі печаток і штампів Відділу освіти Валківської РДА встановлено, що печатка, проставлена в дефектному акті від 22.01.2017, завданні на розробку кошторисної документації від 22.01.2017, акті технічного обстеження від 19.01.2017, введена в експлуатацію 19.03.2012 та використовувалась Відділом освіти Валківської РДА на момент підписання зазначених документів. Водночас, печатка, проставлена у протоколі погодження договірної ціни від 06.02.2017, акті виконаних робіт від 06.02.2017, договорі від 19.01.2017 №19-01-17 була введена в експлуатацію та почала використовуватись Відділом освіти Валківської РДА лише з 25.12.2018, тобто через 1 рік та 10 місяців від дати складання документів, на яких стоїть відбиток, на підтвердження чого додано відповідь ФОП Зягун М.В. від 14.05.2021 на запит слідчого та копію журналу обліку і видачі печаток і штампів Відділу освіти Валківської РДА.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що печатка, виготовлена 19.12.2018 і проставлена на договорі від 19.01.2017 №19-01-17, протоколі погодження договірної ціни від 06.02.2017, акті виконаних робіт від 06.02.2017, а тому договір від 19.01.2017 №19-01-17 не міг бути укладеним, з огляду на положення статей 203, 207, 215 ЦК України, пункту 7.1 договору, оскільки днем виготовлення печатки є 19.12.2018 та такий договір є недійсним.

Підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із цим позовом прокурор зазначає те, що Відділом освіти, молоді та спорту Валківської районної державної адміністрації Харківської області, який є стороною спірного договору підряду, не вжито заходів щодо визнання вказаного договору недійсним та повідомлено прокурора про відсутність коштів для самостійного звернення до суду, тобто уповноваженим органом упродовж тривалого часу не здійснюється захист порушених інтересів держави, що на думку прокурора, є виключним випадком для представництва прокуратурою інтересів держави на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави прокурор вказує на необхідність відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у додержанні вимог законодавства до форми укладення правочину та повернення безпідставного сплачених коштів.

Тобто навів підстави для звернення з позовом до суду в інтересах держави та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Окрім того на підтвердження повідомлення позивача про таке звернення прокурором долучено до позову повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Заперечуючи проти позовних вимог прокурора відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№27905 від 25.11.2021) зазначив про те, що оспорюваний договір від 19.01.2017 №19-01-17 укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств; зі змісту правочину вбачається, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору; у відповідача не було обов`язку перевіряти справжність печатки Відділу освіти Валківської РДА, правильність її обліку, дату введення її в експлуатацію, тощо.

На думку відповідача, волевиявлення Відділу освіту Валківської РДА підтверджується не лише відтиском печатки, а також підписом начальника Відділу освіти Валківської РДА, при цьому підпис останнього не ставиться під сумнів прокурором.

Також, відповідач посилається на те, що під час вирішення господарської справи №922/20/20 Відділом освіти Валківської РДА не заперечувалось вільне волевиявлення при підписанні оспорюваного правочину, а тому наступне заперечення вільного волевиявлення при розгляді справи №922/4338/21 суперечить попередній поведінці Відділу освіти Валківської РДА.

Крім того, щодо належності доказів на підтвердження позовних вимог відповідач вказує на те, що підроблення документів є складом кримінального правопорушення та встановлення факту підробки можливе лише вироком суду, що набрав законної сили, тоді як досудове розслідування не завершено, а тому посилатись на встановлений факт підроблення документів не можна. При цьому, зазначає, що прокурором при зверненні з позовом взагалі не надано витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо наявності кримінального провадження №42020221280000106 від 03.06.2020 за фактом підроблення документів; не надано доказів щодо отримання копії журналу обліку і видачі печаток та штампів Відділу Валківської районної державної адміністрації в межах кримінального провадження, що ставить під сумнів допустимість такого доказу.

Також відповідач зазначає про неефективний спосіб захисту в цьому випадку, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 07.07.2021 у справі №905/1562/20.

У відповіді на відзив (вх. № 29409 від 14.12.2021) прокурор зазначив про те, що під час вчинення оспорюваного правочину не було додержано імперативну норму щодо скріплення договору печаткою, що є підставою для визнання правочину недійсним.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі №922/4338/21, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Прокурор не погодившись із вищевказаними рішеннями першої та другої інстанцій звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду від 20.06.2023 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі №922/4338/21 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 вказав, що рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:

- під час укладення спірного договору у підприємця не було обов`язку перевіряти справжність печатки замовника (Відділу);

- суду не надано доказів про наявність обмежень щодо представництва директора Новосел В.В. від імені Відділу та таких обставин не встановлено у межах спору у справі №922/20/20;

- у випадку визнання недійсним договору Відділ повинен буде компенсувати підприємцю вартість розроблення проектно-кошторисної документації, яка на дату відшкодування може бути навіть більшою а ніж на дату проведення тендеру, а тому державні інтереси не будуть захищені, а навпаки створюється ризик їх подальшого порушення;

- прокуратурою не доведено порушення, оспорення чи не визнання прав Відділу.

25.07.2023 справа №922/4338/21 надійшла до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023 для розгляду справи №922/4338/21 визначено суддю Ольшанченко В.І.

Ухвалою від 31.07.2023 Господарський суд Харківської області прийняв справу №922/4338/21 до розгляду у порядку загального позовного провадження. Також, вказаною ухвалою підготовче засідання призначено на 21.08.2023 о 17:00 год, про що повідомлено учасників справи.

У підготовче засідання 21.08.2023 прокурор та представники сторін не з`явилися, про причини не повідомили.

Протокольною ухвалою від 21.08.2023 суд відклав підготовче засідання на 05.09.2023 о 16:00 год, про що повідомив учасників справи.

04.09.2023 прокурор надав клопотання про витребування у відповідача оригіналів договору №19-01-17 від 19.01.2017, акту технічного обстеження від 19.01.2017, дефектного акту від 22.01.2017 та завдання на розробку кошторисної документації від 22.01.2017, протоколу погодження договірної ціни від 06.02.2017 та акту виконаних робіт від 06.02.2017, які знаходяться у володінні ФОП Левченка В.Г.

Також 04.09.2023 прокурор надав клопотання, в якому просить поновити строк виконання ухвали суду від 31.07.2023 та долучити до матеріалів справи засвідчені копії договору №19-01-17 від 19.01.2017, акту технічного обстеження від 19.01.2017, дефектних актів від 22.01.2017, завдання на розробку кошторисної документації від 06.02.2017, протоколу погодження договірної ціни від 06.02.2017, акту виконаних робіт від 06.02.2017 та документів, які підтверджують дату виготовлення печатки.

Протокольними ухвалами від 05.09.2023 суд відхилив клопотання прокурора про витребування оригіналів документів у відповідача та задовольнив клопотання прокурора про поновлення пропущеного строку на подання доказів, та приєднав їх до матеріалів справи, а також відклав підготовче засідання на 19.09.2023 о 16:00 год, про що повідомив учасників справи.

19.09.2023 прокурор надав письмові пояснення, які суд приєднав до матеріалів справи, окрім додатків (копій протоколів допиту свідка), оскільки вони подані після закінчення процесуального строку на їх подання без заяви про його поновлення.

Протокольною ухвалою від 19.09.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.10.2023 о 16:00 год, про що повідомив учасників справи.

28.09.2023 відповідач надав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 02.10.2023 о 16:00 год.

Протокольною ухвалою від 02.10.2023 суд задовольнив клопотання відповідача та оголосив перерву у судовому засіданні до 16.10.2023 о 15:00 год, про що повідомив учасників справи.

Судове засідання з розгляду справи по суті 16.10.2023 не відбулось через знаходження судді-доповідача на лікарняному.

Ухвалою від 07.11.2023 Господарський суд Харківської області призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 20.11.2023 о 16:00 год, про що повідомив учасників справи.

Представники учасників справи у судове засідання 20.11.2023 не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча учасники справи були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень.

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні та судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду зазначеної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.01.2017 між Відділом освіти Валківської районної державної адміністрації (далі - замовник), в особі директора Новосел В.В., та фізичною особою-підприємцем Левченком Віктором Григоровичем (далі підрядник) підписано попередній договір №19-01-17 на проведення проектно-кошторисних робіт (далі договір), за яким підрядник зобов`язався за плату розробити за завданням замовника та передати останньому проектно-кошторисну документацію на: Капітальний ремонт будівлі Шарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Центральна, 10, с. Шарівка Валківського району Харківської області (надалі іменується "документація"), в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Підписанню вказаного договору передувало проведення ФОП Левченком В.Г. технічного обстеження будівлі Шарівської ЗОШ І - ІІІ ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Центральна, 10, с. Шарівка Валківського району Харківської області.

На підставі цього обстеження було складено акт технічного обстеження від 19.01.2017, який був затверджений начальником відділу освіти Валківської РДА Новосел В.В.

Види і зміст робіт щодо розробки документації підрядником, вимоги щодо таких робіт визначаються дефектним актом з переліком необхідних робіт. Завершення виконання робіт щодо розробки документації та передача такої документації оформляється шляхом підписання акту виконаних робіт (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору замовник зобов`язується надати підряднику необхідні для виконання робіт щодо розробки документації вихідні дані, а саме: дефектний акт, в строк не пізніше 3-х діб з моменту підписання даного договору.

22.01.2017 складені дефектні акти та завдання на розробку кошторисної документації, які були затверджені начальником Відділу освіти Валківської РДА Новосел В.В.

Завдання замовника на розробку документації за цим договором готується підрядником на підставі вихідних даних, наданих замовником, і стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник підтверджує, що він має усі необхідні дозволи (сертифікати), які вимагаються чинним законодавством України для виконання ним своїх обов`язків за цим договором (пункти 1.4 - 1.5 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна ціна робіт щодо розробки документації підрядником включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконані ним роботи розраховується згідно чинних "Правил визначення вартості проектно-кошторисних робіт та експертизи проектної документації на будівництво ДСТУ Б Д. 1.1-7:2013" Зміна №1, 2 і становить: 376575,65 грн, у тому числі єдиний податок 5%. Протокол погодження договірної ціни на виконання робіт щодо проектно-кошторисної документації є невід`ємною частиною цього договору.

Згода сторін стосовно розміру договірної ціни на виконання робіт за договором підтверджується протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт щодо проектно-кошторисної документації на суму 376575,65 грн, що був підписаний та завірений печатками сторін.

Згідно з п. 4.1 договору за 3 календарних дні до закінчення строку передання документації підрядником замовнику, підрядник подає замовнику акт виконаних робіт та саму документацію у двох примірниках шляхом особистої передачі.

Замовник зобов`язаний прийняти подані підрядником відповідно до пункту 4.1 цього договору документацію та акт і протягом 3-х календарних днів з дня отримання акту виконаних робіт підписати його та в строк 3-х календарних днів повернути підряднику один примірник (п. 4.2 договору).

Пунктами 7.1 7.3 договору визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 7.1 цього договору та закінчується 31.02.2017. Цей договір має силу основного договору та не зобов`язує сторони укладати будь-які інші договори на проведення проектно-кошторисних робіт.

На виконання вимог пунктів 1.2 та 1.3 між замовником та підрядником був складений акт виконаних робіт від 06.02.2017, відповідно до якого підрядником у повному обсязі виконана та оформлена робота по виготовленню проектно-кошторисної документації на Капітальний ремонт будівлі Шарівської ЗОШ І - ІІІ ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Центральна, 10, с. Шарівка Валківського району Харківської області; загальна вартість робіт становить 376575,65 грн.

Таким чином сторони підтвердили повне виконання відповідачем договору.

Крім того, ця обставина підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області від 18.03.2020 у справі №922/20/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2020, яким позов фізичної особи-підприємця Левченка Віктора Григоровича до Відділу освіти, молоді та спорту Валківської районної державної адміністрації Харківської області задоволений повністю. Стягнуто з Відділу на користь Підприємця 1046215,96 грн, з яких: 376575,65 грн боргу за договором, 106118,84 грн інфляційних втрат, 108020,28 грн 10% річних, 342528,49 грн пені, 112972,70 грн штрафу.

Ця обставина є встановленою судом у справі №922/20/20 і відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складу Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 по справі №905/77/21 сформулювала уточнюючий висновок у співвідношенні з постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, щодо застосування норм частини третьої статті 215, частин першої, другої статті 216 ЦК України, а саме: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

Оскільки прокурором заявлено позов про визнання виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності, то такі вимоги не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача, а відтак є підставою для відмови у позові в цій частині.

Позовні вимоги про визнання протоколу від 06.02.2017 погодження договірної ціни на виконання робіт щодо проектно-кошторисної документації також не є ефективним способом захисту та не підлягають задоволенню, оскільки згідно з п. 2.1 договору протокол погодження договірної ціни на виконання робіт щодо проектно-кошторисної документації є невід`ємною частиною цього договору та відповідно до статей 844, 887 ЦК України є істотною умовою договору підряду на проведення проектних робіт.

Отже, якщо прокурор просить визнати недійсним договір повністю, то визнавати недійсним протокол погодження договірної ціни, який є невід`ємною його частиною, окремо від договору не потрібно.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Виходячи зі змісту спірного попереднього договору №19-01-17 на проведення проектно-кошторисних робіт від 19.01.2017, убачається, що він не є попереднім договором, а є договором підряду на проведення проектних робіт.

Правочин може бути визнаний недійсним з передбачених законом підстав, як загальних (ст. 215, 216 ЦК України), так і спеціальних (ст. 219 - 235 ЦК України).

Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин, стаття 215).

До того ж, відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 ГК України за попереднім договором суб`єкт господарювання зобов`язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

Частина 5 статі 182 ГК України визначає, що відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України в редакції, що діяла на момент вчинення спірного договору, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Обов`язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України в редакції, що діяла на момент вчинення спірного договору, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, якщо сторони визначили у договорі умову про те, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, то ця умова є обов`язковою для сторін, оскільки є істотною умовою договору. Не дотримання відповідної умови має наслідком визнання договору неукладеним.

Пунктом 7.1 договору сторонами визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Отже, навіть якщо припустити, що на момент підписання сторонами договору він не був скріплений печатками сторін, оскільки печатка Відділу, відбиток якої міститься на спірному договорі від 19.01.2017, була виготовлена лише 19.12.2018, то позовні вимоги про визнання цього договору недійсним все одно не підлягають задоволенню, оскільки в такому випадку договір є неукладеним, а неукладений договір не може бути визнаний недійсним.

Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 по справі №145/2047/16-ц (п. 7.34).

Крім того прокурор не надав достатні та вичерпні докази, мотивовані нормами права, які підтверджують законність та обґрунтованість позовних вимог до відповідача.

Так прокурор не надав вироку суду, який набрав законної сили та яким встановлений факт підробки спірних документів відповідачем.

Відтак посилання прокурора на те, що під час досудового розслідування слідчим шляхом встановлено факт підроблення документів є безпідставним. До того ж, прокурором при зверненні з позовом взагалі не надано витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо наявності кримінального провадження №42020221280000106 від 03.06.2020 за фактом підроблення документів, не надано доказів щодо отримання копії журналу обліку і видачі печаток та штампів Відділу Валківської районної державної адміністрації в межах кримінального провадження, що ставить під сумнів допустимість такого доказу.

Прокурор не надав належних та допустимих доказів існування у Відділу іншої печатки у січні 2018 року. Додані прокурором до позову копії окремих сторінок журналу обліку і видачі печаток та штампів Відділу Валківської районної державної адміністрації не можуть вважатися належним та допустимим доказом, оскільки вони не оформлені належним чином як витяг з журналу. До того ж, надана прокурором до матеріалів справи копія журналу обліку і видачі печаток і штампів Відділу не містить чітких відтисків печаток Відділу, зокрема введених в експлуатацію 25.12.2018.

Лист ФОП Зягуна М.В. від 14.05.2021 б/н містить лише посилання на виготовлення ним на замовлення Відділу печатки та двох штампів без зазначення дати їх виготовлення та доданих до цього листа копії макетів печатки та штампів. Наведене унеможливлює встановлення судом обставин щодо використання Відділом печатки, яка була виготовлена 19.12.2018 та введена в експлуатацію 25.12.2018.

Також суд вважає помилковими посилання прокурора на встановлення під час досудового розслідування того, що копії таких документів як договір, протокол погодження договірної ціни та акт виконаних робіт містять очевидні ознаки підробки, оскільки закріплена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Крім того, за положеннями частини шостої статті 75 ГПК України, якою передбачено підстави звільнення від доказування, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, сам факт проведення досудового розслідування за ознаками вчинення злочину щодо підроблення документів, у тому числі й договору підряду, не свідчить про спростування презумпції правомірності такого договору та не може бути підставою для не застосування його положень.

Прокурор не надав суду доказів ідентичності (тотожності, відповідності) відбитку печатки Відділу у договорі та виготовленої ФОП Зягуном М.В., висновку експерта щодо невідповідності (не ідентичності або не тотожності) відбитку печатки Відділу зразка 2012 року до відбитку печатки зразка 2018 року, а також доказів того, що на спірних документах (договорі, протоколі та акті) міститься відбиток саме тієї печатки, яка була отримана Відділом по накладній №Н247/18 від 19.12.2018.

Надані прокурором копії протоколів допиту свідків у кримінальному провадженні не можуть бути належними та допустимими доказами у господарському процесі, оскільки діючий ГПК України містить інститут свідка та передбачає порядок допиту свідків у господарському процесі.

Відтак прокурором не доведено порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача - Відділу.

Позовні вимоги про визнання недійсним акту виконаних робіт від 06.02.2017 не підлягають розгляду господарським судом відповідно до ст. 20 ГПК України, оскільки акт виконаних робіт від 06.02.2017 не є правочином або ненормативним актом індивідуальної дії.

Акт виконаних робіт належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції, відображає факт виконання робіт/надання послуг та конкретні види, може бути використаний у справі лише в якості доказу виконання або невиконання зобов`язання за договором та не є окремим правочином у розумінні статті 202 ЦК України, а отже визнання його недійсним за статтею 215 ЦК України, якою встановлено підстави недійсності правочину, не передбачено.

В зв`язку з чим провадження у справі в частині визнання недійсним акту виконаних робіт від 06.02.2017 підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Статтею 74 ГПУ України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне провадження у справі в частині визнання недійсним акту виконаних робіт від 06.02.2017 закрити, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а в решті - позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та непідлягаючими задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір належить покласти на прокурора.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07 від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Так, відповідно до ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Проте, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року (який продовжено на цей час).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно з Рекомендаціями, прийнятими Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного та у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, повітряні тривоги, відключення електроенергії, обстріли міста Харкова, наявною у зв`язку з цим загрозою життю, здоров`ю та безпеці працівників апарату суду, суддів, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого частиною 6 статті 233 ГПК України.

Керуючись ст. 182 ГК України, ст. 203, 204, 207, 215, 635, 638, 844, 887 ЦК України, ст. 14, 20, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 231, 233, 237, 238 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині визнання недійсним акту виконаних робіт від 06.02.2017.

2. В решті позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "23" листопада 2023 р.

СуддяВ.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.