УХВАЛА
29 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/4338/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р.- головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2023
постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024
у справі за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Валківської районної державної адміністрації Харківської області
до фізичної особи-підприємця Левченка Віктора Григоровича (далі - ФОП Левченко В.Г.)
про визнання недійсними договору, акту та протоколу,
В С Т А Н О В И В:
1. Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Валківської районної державної адміністрації (далі - Відділ) з позовом до ФОП Левченка В.Г. про визнання недійсним договору від 19.01.2017 №19-01-17 (далі - Договір), протоколу погодження договірної ціни від 06.02.2017, акту виконаних робіт від 06.02.2017.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що 1) у ході досудового розслідування процесуальним керівником встановлено, що у Договорі та акті технічного обстеження від 19.01.2017, які складено в один день, проставлено печатки різних зразків від імені Відділу; у дефектному акті від 22.01.2017 та завданні на розробку кошторисної документації від 22.01.2017 проставлено від імені Відділу аналогічні печатки тій, що проставлена у акті технічного обстеження від 19.01.2017; у протоколі погодження договірної ціни від 06.02.2017 та акті виконаних робіт від 06.02.2017 проставлена від імені Відділу аналогічні печатки тій, що проставлена у Договорі; 2) згідно з журналом обліку і видачі печаток і штампів Відділу встановлено, що печатка проставлена в дефектному акті від 22.01.2017, завданні на розробку кошторисної документації від 22.01.2017 року, акті технічного обстеження від 19.01.2017 введена в експлуатацію 19.03.2012 та використовувалась Відділом на момент підписання зазначених документів; водночас, печатка, проставлена у протоколі погодження договірної ціни від 06.02.2017, акті виконаних робіт від 06.02.2017, Договорі була введена в експлуатацію та почала використовуватись Відділом лише з 25.12.2018, тобто через 1 рік та 10 місяців від дати складання документів, на яких стоїть відбиток, на підтвердження чого додано відповідь ФОП Зягун М.В. від 14.05.2021 на запит слідчого та копію журналу обліку і видачі печаток і штампів Відділу; 3) печатка, виготовлена 19.12.2018, проставлена на Договорі, протоколі погодження договірної ціни від 06.02.2017, акті виконаних робіт від 06.02.2017, а тому Договір не міг бути укладеним; з огляду на положення статей 203, 207, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), п.7.1 Договору, оскільки днем виготовлення печатки є 19.12.2018, такий договір є недійсним.
3. Господарський суд Харківської області рішенням від 21.12.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2023, у задоволенні позову відмовив повністю.
4. Верховний Суд постановою від 20.06.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 скасував, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
5. Господарський суд Харківської області рішенням від 20.11.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, закрив провадження у справі в частині визнання недійсним акту виконаних робіт від 06.02.2017, а в решті позову відмовив.
6. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача (правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21);
- оскільки прокурор заявив позов про визнання виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності, то такі вимоги не є ефективним способом захисту, оскільки цей спосіб не призводить до поновлення майнових прав позивача, що є підставою для відмови у позові в цій частині;
- виходячи зі змісту спірного попереднього договору №19-01-17 на проведення проектно-кошторисних робіт від 19.01.2017, він не є попереднім договором, а є договором підряду на проведення проектних робіт; п.7.1 Договору сторони визначили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, отже, навіть якщо припустити, що на момент підписання сторонами Договору він не був скріплений печатками сторін, оскільки печатка Відділу, відбиток якої міститься на спірному договорі від 19.01.2017, була виготовлена лише 19.12.2018, то позовні вимоги про визнання цього договору недійсним все одно не підлягають задоволенню, оскільки в такому випадку договір є неукладеним, а неукладений договір не може бути визнаний недійсним (висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц);
- позовні вимоги про визнання протоколу від 06.02.2017 погодження договірної ціни на виконання робіт щодо проектно-кошторисної документації також не є ефективним способом захисту та не підлягають задоволенню, оскільки згідно з п.2.1 Договору протокол погодження договірної ціни на виконання робіт щодо проектно-кошторисної документації є невід`ємною частиною цього договору та відповідно до статей 844, 887 ЦК є істотною умовою договору підряду на проведення проектних робіт; отже, якщо прокурор просить визнати недійсним Договір повністю, то визнавати недійсним протокол погодження договірної ціни, який є невід`ємною його частиною, окремо від Договору не потрібно;
- позовні вимоги про визнання недійсним акту виконаних робіт від 06.02.2017 не підлягають розгляду господарським судом відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки акт виконаних робіт від 06.02.2017 не є правочином або ненормативним актом індивідуальної дії; акт виконаних робіт належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції, відображає факт виконання робіт/надання послуг та конкретні види, може бути використаний у справі лише в якості доказу виконання або невиконання зобов`язання за договором та не є окремим правочином у розумінні ст.202 ЦК, а отже визнання його недійсним за ст.215 ЦК, якою встановлено підстави недійсності правочину, не передбачено; провадження у справі в частині визнання недійсним акту виконаних робіт від 06.02.2017 підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК.
7. 27.02.2024 прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, в якій просить скасувати їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
8. Верховний Суд ухвалою від 22.03.2024 касаційну скаргу залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) як таку, що оформлена з порушенням вимог пунктів 2, 5 ч.2, п.2 ч.4 ст.290 ГПК.
9. 09.04.2024 від прокурора надійшла уточнена редакція касаційної скарги, у якій прокурор зазначив відомості про наявність електронного кабінету та до якої додано платіжну інструкцію від 28.03.2024 №745, якою підтверджується доплата судового збору у розмірі 9 080 грн.
10. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК прокурор посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.3 ч.2 ст.287 ГПК, та, зокрема, зазначає:
1) відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ч.1 ст.2, ч.2 ст.320 ГПК, ч.1 ст.203 ЦК, абз.3 ч.2 ст.207 ЦК (станом на 19.01.2017), ч.1 ст.215 ЦК щодо ефективності способу захисту в частині визнання виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності за відсутності об`єктивної можливості заявити позовну вимогу про застосування наслідків недійсності правочину;
2) відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування положень ч.1 ст.86, ч.2 ст.74, ч.1 ст.236 ГПК щодо законності та обґрунтованості судового рішення, винесеного судом без безпосереднього дослідження оригіналів документів, пов`язаних з укладенням та виконанням договору, за умови посилання учасника справи на невчинення сторонами належних дій щодо його укладення та виконання та заявлення стороною клопотання про витребування відповідних доказів.
11. Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього кодексу.
12. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам ст.290 ГПК, у зв`язку з чим відповідно до правил ст.294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Відкрити касаційне провадження у справі №922/4338/21 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури.
2. Призначити до розгляду справу за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 на 12 червня 2024 року о 15:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.
3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.05.2024.
4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.
5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
6. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
8. Витребувати з Господарського суду Харківської області та/або Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №922/4338/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді О. Кролевець
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2024 |
Оприлюднено | 02.05.2024 |
Номер документу | 118753804 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кібенко О. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні