Ухвала

від 27.11.2023 по справі 906/1051/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"27" листопада 2023 р. Справа № 906/1051/22

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Павлюк І.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариство "Укртелеком" на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.10.2023 у справі №906/1051/22 (ухвалене суддею Шніт А.В., повний текст складений 19.10.2023)

за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до 1) Акціонерного товариство "Укртелеком"

2) Виконавчого комітету Хорошівської селищної ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

- Департамент з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської обласної державної адміністрації;

- Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Житомирській області

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності та повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.10.2023 у справі №906/1051/22 позов задоволений частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Володарсько-Волинської селищної ради №113 від 19.05.2004 щодо оформлення права власності за ВАТ "Укртелеком" та видачі свідоцтва на право власності на частину нежитлового приміщення (протирадіаційного укриття №21840), розташованого в смт Володарськ-Волинський Житомирської області, по вул. Володарського, 1, площею 52м.кв.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 02.06.2004, видане ВАТ "Укртелеком" на об`єкт нерухомого майна, що розташований по вул. Володарського, 1 у смт Володарськ-Волинський Житомирської області, в частині, що стосується приміщення протирадіаційного укриття №21840 площею 52м.кв.

Скасовано державну реєстрацію права власності на частину виробничих приміщень по вул. Володарського, 1, смт Володарськ- Волинський Житомирського району Житомирської області, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 6107999, номер запису про право власності: 10401) у частині, що стосується приміщення протирадіаційного укриття №21840 площею 52м.кв., припинивши право приватної власності Акціонерного товариства "Укртелеком" на вказане нерухоме майно.

Зобов`язано Акціонерному товариству "Укртелеком" повернути державі в особі Фонду державного майна України захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №21840, площею 52 м. кв., що розташоване в будівлі вузла зв`язку, площею 402,5м.кв., по вул. Незалежності, 1, в смт Хорошів Житомирського району Житомирської області.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Укртелеком" поштовим зв`язком звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 10.10.2023 у справі №906/1051/22 та прийняти нове рішення, яким у позові керівнику Коростишівської окружної прокуратури відмовити. Всі судові витрати віднести на рахунок позивача.

Листом від 07.11.2023 справу витребувано із Господарського суду Житомирської області.

21.11.2023 матеріали справи №906/1051/22 надійшли до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України у 2022 році" визначено, що з 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2481,00 грн.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.10.2023 у справі №906/1051/22 позов задоволений частково щодо чотирьох позовних вимог немайнового характеру.

Скаржник оскаржує до апеляційної інстанції рішення повністю. Отже, предметом розгляду суду апеляційної інстанції є чотири немайнові вимоги.

З урахуванням викладеного, та беручи до уваги немайновий характер спору, при поданні апеляційної скарги мав бути сплачений судовий збір за чотири немайнові вимоги у сумі 14 886,00 грн (2481 грн х 4 х 150%).

Водночас, скаржником подане платіжне доручення №3228 від 27.10.2023 про сплату судового збору у розмірі 3721,50 грн.

Таким чином скаржнику необхідно доплатити 11 164,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Крім того, 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, серед іншого, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч. 4 ст. 6 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже у відповідності до ст. 6 ГПК України адвокат Власюк М.В. зобов`язаний зареєструвати Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Водночас, суд позбавлений можливості перевірити наявність Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС адвоката Власюка М.В. у зв`язку із відсутністю РНОКПП адвоката Власюк М.В.

Відповідно до абз. 3 ч. 6 ст. 6 ГПК України, якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п.2 ч. 3 статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариство "Укртелеком" на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.10.2023 у справі №906/1051/22 залишити без руху.

2. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази доплати 11 164,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги, та наявність чи відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС адвоката Власюк М.В., а у випадку відсутності здійснити його реєстрацію, на виконання вимог ст. 6 ГПК України.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Суддя Павлюк І.Ю.