Ухвала

від 04.12.2023 по справі 902/1468/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"04" грудня 2023 р. м. ВінницяCправа № 902/1468/23

Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши заяву (б/н від 30.11.2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ" про забезпечення позову в справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ", вул. Кудрявська, 13-19, м. Київ, 04053, код - 43334431

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС", вул. Коцюбинського, буд. 62, с. Павлівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22436, код - 44063342

про стягнення 2 009 211,46 грн

В С Т А Н О В И В :

30.11.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 30.11.2023 року) (вх. №1500/23 від 30.11.2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС" про стягнення 2 009 211,46 грн заборгованості, з яких 1 675 002,00 грн основного боргу, 76 396,82 грн інфляційних втрат, 49 011,02 грн 3% річних, 208 801,62 грн пені за договором купівлі-продажу природного газу № ПГ/22/4005 від 29.11.2022 року. Зазначену позовну заяву заявником сформовано в системі "Електронний суд".

Також, до позовної заяви позивачем долучено заяву (б/н від 30.11.2023 року) (вх. № 01-48/67/23 від 30.11.2023 року) про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС", в межах суми стягнення в розмірі 2 009 211,46 грн та накладення арешту на майно - газ в об`ємі 50 000 куб.м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС".

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.ст. 76-78 ГПК України).

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначає, що 29.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС" укладено договір купівлі-продажу природного газу № ПГ/22/4005.

Позивачем передано відповідачу газ у кількості 50 000 куб. м загальною вартістю 1 675 002,00 грн.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС" за отриманий природного газ не провело розрахунок.

З метою захисту своїх прав позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС" про стягнення 1 675 002,00 грн основного боргу, 76 396,82 грн інфляційних втрат, 49 011,02 грн 3% річних, 208 801,62 грн пені за договором купівлі-продажу природного газу № ПГ/22/4005 від 29.11.2022 року.

За твердженнями позивача захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно в межах ціни позову у розмірі 2 009 211,46 грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС" є обґрунтованим, адекватним та співрозмірним із заявленими вимогами.

Невжиття зазначених заходів, на думку позивача, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених майнових прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Надавши оцінку доказам, долученим до заяви про забезпечення позову в їх сукупності, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства зазначає, що посилання заявника на можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду мотивовані наведеними вище обставинами безумовно та переконливо не свідчить про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову.

Суд виходить з того, що засоби забезпечення позову, підстави та мета їх застосування повинні перебувати у прямому причинно-наслідковому зв`язку з предметом позовних вимог.

Саме на заявника покладено обов`язок доведення належними доказами підстав та необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Однак, доводи позивача в силу вимог ст. ст. 73, 74, 77-80 ГПК України не обґрунтовано достатніми засобами доказування.

Суду не надано первинних документів, які підтверджували б намір реалізувати активи відповідачем (грошові кошти, нерухоме майно, тощо).

Самі лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання майбутнього судового рішення без наведення відповідного обґрунтування підтвердженого доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При оцінці доводів позивача суд враховує матеріали справи та зміст позовних вимог, які ґрунтуються на договірних відносинах.

Зокрема, не вчасний розрахунок зі сторони контрагента віднесено до звичайного ризику господарської діяльності (ст. 42 ГК України).

Сам факт наявності заборгованості, її розмір, термін прострочення виконання грошових зобов`язань не може бути достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю правовою сутністю заява про забезпечення позову направлена на оцінку судом доказів на стадії відкриття провадження у справі.

Однак, така позиція суперечить процесуальному порядку вирішення справи.

Оцінка наданих позивачем доказів буде надана при вирішенні спору по суті, вчинення даних процесуальних дій при вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову є передчасним.

Таким чином, заяву про вжиття заходів забезпечення позову не обґрунтовано належним чином, суду не надано достатніх доказів на підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому у разі невжиття таких заходів.

З приводу наявності достаніх підстав для накладення арешту на майно - газ в об`ємі 50 000 куб.м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС", суд зазначає наступне.

Предметом спору є вимоги щодо стягнення грошових коштів. Вирішення питання про звернення стягнення на індивідуально визначене майно не входить до меж, підстав та предмету позову.

Відповідно до висновків, викладених у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 910/16505/19 від 11.09.2020 року, обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (Постанови Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19).

На підтвердження обставин належності відповідачу газу природного у обсязі 50 000 куб.м. позивачем надано Лист АТ "Укртрансгаз" від 26.06.2023 року.

Однак, суд зауважує, що будь - які докази зі спливом певного проміжку часу втрачають свою достовірність (п. 116 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Темченко проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 30579/10).

Позивачем не надано відомостей щодо наявності у власності відповідача природного газу протягом періоду, наближеного до дати звернення до суду (листопад 2023 року) та його перебування на зберіганні АТ "Укртансгаз".

Необґрунтоване актуальними та достовірними доказами накладення арешту на майно, яке перебуває на зберіганні третьої особи, котра не є учасником спору, може вплинути на господарську діяльність останньої.

Крім того, пред`явивши позов про стягнення вартості поставленого газу, позивач одночасно просить накласти арешт на відповідне майно, не вимагаючи при цьому розірвання договору.

Тому, заява (б/н від 30.11.2023 року) (вх. № 01-48/67/23 від 30.11.2023 року) ТОВ "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ" про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви (б/н від 30.11.2023 року) (вх. № 01-48/67/23 від 30.11.2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС", в межах суми стягнення в розмірі 2 009 211,46 грн та накладення арешту на майно - газ в об`ємі 50 000 куб.м, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛВІНТЕКС".

2. Примірник ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - office@pwreng.com.ua, представнику позивача адвокату Мужику Л.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - info@ovx.com.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 04.12.2023 року.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Кудрявська, 13-19, м. Київ, 04053)

3 - відповідачу (вул. Коцюбинського, буд. 62, с. Павлівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22436)