УХВАЛА
04 грудня 2023 року
м. Київ
справа №240/22062/20
адміністративне провадження №К/9901/33164/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Коваленко Н.В.
розглянувши заяви про самовідвід у справі №240/22062/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форватер Плюс" до Державної служби геології та надр України, третя особа: Обухівська районна рада Київської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в :
В грудні 2020 року ТОВ "Форватер Плюс" звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття рішення у формі наказу, у строк, визначений пунктом 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Форватер Плюс" спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування піску ділянки Західна родовища Конча-Заспа руслових пісків, що знаходиться в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища в затоці Чапашка на південь від острова Дикий, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форватер Плюс" від 17.05.2019 №18, зареєстрованою Державною службою геології та надр України за вхідним номером №10868/02/12-19 від 20.05.2019;
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Форватер Плюс" право з урахуванням принципу мовчазної згоди без отримання спеціального дозволу на користування надрами через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами (яким є 12.08.2019), тобто починаючи з 27.08.2019 здійснювати господарську діяльність з користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин місцевого значення - піску ділянки Західна родовища Конча-Заспа руслових пісків, що знаходиться в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища в затоці Чапашка на південь від острова Дикий, строком на 20 років з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами - 12.08.2019 до 12.08.2039;
- зобов`язати Державну службу геології та надр України прийняти рішення у формі наказу про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Форватер Плюс" спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин місцевого значення - піску ділянки Західна родовища Конча-Заспа руслових пісків, що знаходиться в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища в затоці Чапашка на південь від острова Дикий, строком на 20 років з 12.08.2019 до 12.08.2039, відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Форватер Плюс" від 17.05.2019 №18, зареєстрованою Державною службою геології та надр України за вхідним номером №10868/02/12-19 від 20.05.2019;
- зобов`язати Державну службу геології та надр України надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Форватер Плюс" спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин місцевого значення - піску ділянки Західна родовища Конча-Заспа руслових пісків, що знаходиться в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища в затоці Чапашка на південь від острова Дикий, строком на 20 років з 12.08.2019 до 12.08.2039, відповідно до за заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Форватер Плюс" від 17.05.2019 №18, зареєстрованою Державною службою геології та надр України за вхідним номером №10868/02/12-19 від 20.05.2019.
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Державної служби геології та надр України подати звіт про його виконання до Житомирського окружного адміністративного суду у строк п`ятнадцять днів з дня набрання чинності рішенням суду по даній справі.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 позов задоволено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форватер Плюс" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі: доповідач - Стародуб О.П., судді - Коваленко Н.В., Кравчук В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2023 справу призначено до касаційного розгляду в письмовому провадженні.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
У частині другій статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, пункт 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, пункт 45).
Як зазначає ЄСПЛ у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. На думку Суду, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява №11/1987/134/188, § 46, 48)).
Також у рішенні «Газета Україна-центр» проти України» від 15 липня 2010 року (заява №16695/04) ЄСПЛ наголошував, що згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
Таким чином, аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб`єктивного та/або об`єктивного критеріїв.
Відповідно до сформованої практики Верховного Суду з врахуванням висновків міжнародних судових установ, юрисдикція яких визнана Україною, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У липні 2023 року із засобів масової інфомації стало відомо, що голові Державної судової адміністрації України повідомлено про підозру за підбурювання у наданні неправомірної вигоди суддям Верховного Суду за прийняття рішення у цій справі.
В рамках зазначеного кримінального провадження суддів Стародуба О.П., Коваленко Н.В., Кравчука В.М. допитано як свідків.
Суддею Кравчуком В.М. подано заяву про самовідвід на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, яка обґрунтована тим, що попри відсутність суб?єктивних причин, які б впливали на його неупередженість у справі, у стороннього спостерігача можуть бути сумніви в об?єктивності складу суду.
Суддею Коваленко Н.В. подано заяву про самовідвід на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, яка обґрунтована тим, що попри відсутність суб?єктивних причин, які б впливали на її неупередженість у справі, у стороннього спостерігача можуть бути сумніви в об?єктивності складу суду.
Суддею Стародубом О.П. подано заяву про самовідвід від розгляду цієї справи на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, який обґрунтований необхідністю уникнення сумнівів у його об`єктивності.
Враховуючи наведені обставини, заяви про самовідвід суддів підлягають задоволенню на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.
Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Задовольнити заяви суддів Верховного Суду Стародуба О.П., Кравчука В.М., Коваленко Н.В. про самовідвід від участі у розгляді справи №240/22062/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форватер Плюс" до Державної служби геології та надр України, третя особа: Обухівська районна рада Київської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Відвести суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М., Коваленко Н.В. від розгляду справи №240/22062/20.
Передати справу №240/22062/20 для повторного автоматизованого розподілу з метою визначення складу колегії суддів для розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2023 |
Оприлюднено | 05.12.2023 |
Номер документу | 115386018 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Шуляк Любов Анатоліївна
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стародуб О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні