Постанова

від 20.12.2023 по справі 240/22062/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа №240/22062/20

адміністративне провадження № К/9901/33164/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №240/22062/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Форватер Плюс» до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Обухівська районна рада Київської області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ТОВ «Форватер Плюс»

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Полотнянка Ю.П., суддів: Ватаманюка Р.В., Драчук Т.О.,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. В грудні 2020 ТОВ «Форватер Плюс» звернулось до суду з позовом, у якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Держгеонадра щодо прийняття рішення у формі наказу, у строк, визначений пунктом 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (далі - Порядок №615), про надання ТОВ «Форватер Плюс» спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування піску ділянки «Західна» родовища «Конча-Заспа» руслових пісків, що знаходиться в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища в затоці Чапашка на південь від острова Дикий, відповідно до заяви ТОВ «Форватер Плюс» від 17.05.2019 №18, зареєстрованої Держгеонадра 20.05.2019 за вхідним номером №10868/02/12-19;

визнати за ТОВ «Форватер Плюс» право, з урахуванням принципу мовчазної згоди, без отримання спеціального дозволу на користування надрами через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами (яким є 12.08.2019), тобто починаючи з 27.08.2019, здійснювати господарську діяльність з користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин місцевого значення - піску ділянки «Західна» родовища «Конча-Заспа» руслових пісків, що знаходиться в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища в затоці Чапашка на південь від острова Дикий, строком на 20 років з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами - з 12.08.2019 до 12.08.2039;

зобов`язати Держгеонадра прийняти рішення у формі наказу про надання ТОВ »Форватер Плюс» спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин місцевого значення - піску ділянки «Західна» родовища «Конча-Заспа» руслових пісків, що знаходиться в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища в затоці Чапашка на південь від острова Дикий, строком на 20 років з 12.08.2019 до 12.08.2039 відповідно до заяви ТОВ «Форватер Плюс» від 17.05.2019 №18;

зобов`язати Держгеонадра надати ТОВ «Форватер Плюс» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин місцевого значення - піску ділянки «Західна» родовища «Конча-Заспа» руслових пісків, що знаходиться в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища в затоці Чапашка на південь від острова Дикий, строком на 20 років з 12.08.2019 до 12.08.2039 відповідно до за заяви ТОВ «Форватер Плюс» від 17.05.2019 №18;

встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Держгеонадра подати звіт про його виконання до Житомирського окружного адміністративного суду у строк п`ятнадцять днів з дня набрання чинності рішенням суду в цій справі.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Форватер Плюс» зазначило, що відповідач, повернувши йому листом заяву від 17.05.2019 №18 про видачу спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, без прийняття відповідного рішення у формі наказу, діяв всупереч вимог Порядку №615 та допустив протиправну бездіяльність, що свідчить про те, що товариство набуло право на користування надрами без отримання дозволу за принципом мовчазної згоди.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 позов задоволено (за винятком вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі).

3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

4. 03.09.2021 ТОВ «Форватер Плюс» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2021.

5. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Стародуб О.П. - головуючий суддя, судді: Коваленко Н.В., Кравчук В.М.

6. Верховний Суд ухвалою від 27.09.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

7. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05.12.2023 №1994/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з постановленням Верховним Судом ухвали від 04.12.2023 про самовідвід суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М., Коваленко Н.В.

8. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

9. Ухвалою судді Верховного Суду від 06.12.2023 прийнято справу до свого провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Форватер Плюс» здійснює господарську діяльність у сфері надрокористування, основним видом економічної діяльності товариства є добування піску, гравію, глин і каоліну.

17.05.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою №18 (зареєстрована в Держгеонадра 20.05.2019 за №10868/02/12-19), в якій було висловлено прохання надати дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування піску ділянки «Західна» родовища «Конча-Заспа» руслових пісків, що знаходиться в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища в затоці Чапашка на південь від острова Дикий, загальною площею 0,2954 км2 (29,54 га), на підставі положень підпункту 1 пункту 8 Порядку №615.

Листом від 24.05.2019 №9507/03/12-19, керуючись пунктом 9 Порядку № 615, відповідач направив пакет документів позивача на опрацювання до Міністерства екології та природних ресурсів України та до Обухівської районної ради.

Міністерство екології та природних ресурсів України листом від 06.06.2019 повідомило відповідача, що листом від 03.08.2018 №2145/01/12-19 було надіслано пропозицію про надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що всупереч вимог пункту 9 Порядку 615 Обухівська районна рада розглянула клопотання Держгеонадра про надання позивачеві спеціального дозволу на користування надрами у строк понад сорок п`ять днів з моменту отримання відповідного клопотання (27.05.2019), а саме 26.07.2019 рішенням Обухівської районної ради №1049.41 було відмовлено у погодженні надання вищезазначеного спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Форватер Плюс».

Листом від 14.08.2019 №16759/01/12-19 Держгеонадра, з посиланням на пункт 19 Порядку №615, повернула позивачу його заяву від 17.05.2019 №18 з доданими до неї документами у зв`язку з тим, що Обухівська районна рада рішенням від 26.07.2019 №1049.41 відмовила ТОВ «Форватер Плюс» в погодженні щодо надання спеціального дозволу на користування надрами.

ТОВ «Форватер Плюс», вважаючи, що Держгеонадра, не прийнявши рішення у формі наказу щодо надання йому спеціального дозволу на користування надрами за результатом розгляду заяви позивача від 17.05.2019 №18 допустила протиправну бездіяльність та порушила його права, звернулось до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідачем, у визначений Порядком №615 строк не прийнято відповідного рішення у формі наказу щодо видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Форватер Плюс», то позивач, відповідно до вимог частини шостої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу (яким є 12.08.2019 ), тобто починаючи з 27.08.2019, фактично набув право без отримання спеціального дозволу на користування надрами.

12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем не було допущено бездіяльності щодо розгляду заяви позивача, оскільки Держгеонадра хоч і не прийняло відповідного рішення у формі наказу, проте вчинила певні дії щодо розгляду зазначеної заяви, зокрема, відповідач повернув заяву ТОВ «Форватер Плюс» з доданими до неї документами у зв`язку з її невідповідністю вимогам Порядку №615.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що заявник за власні кошти геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин не здійснював, відтак права на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону він не набув.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

13. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові неправильно застосував положення пункту 25 Порядку №615 та частини шостої статті 4-1 Закону України від 06.09.2005 №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806-IV), оскільки не врахував, що лист відповідача від 14.08.2019 №16759/01/12-19, яким заяву ТОВ «Форватер Плюс» від 17.05.2019 разом з доданими до неї документами повернуто позивачу не є рішенням суб`єкта владних повноважень про відмову у видачі спеціального дозволу на користування надрами, яке відповідач мав прийняти у формі наказу, відтак, на думку скаржника, відсутність відповідного рішення свідчить про те, що він набув право на користування надрами за принципом мовчазної згоди.

Крім того, позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, вийшов за межі наданих йому повноважень та втрутився в управлінські функції Держгеонадра, яка є органом державної влади, уповноваженим на прийняття відповідного рішення про надання чи відмову в наданні спеціального дозволу на користування надрами.

14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на її необґрунтованість, у зв`язку із чим просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване ТОВ «Форватер Плюс» судове рішення - без змін.

15. Позивачем подано письмові пояснення, в яких він додатково наголосив на тому, що долучені до його заяви від 17.05.2019 №18 документи свідчать про дотримання ТОВ «Форватер Плюс» вимог підпункту 1 пункту 8 Положення №615 і про наявність у товариства права на отримання спеціального дозволу на користування надрами.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

17. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

18. Згідно із статтею 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

19. Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

20. Згідно зі статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).

21. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).

22. Згідно з пунктом 1 Положення №1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

23. Відповідно до пункту 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадр є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

24. Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (підпункт 9 пункту 4 Положення № 1174).

25. Згідно із пунктом 9 цього Положення, Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

26. Порядком № 615 врегульовано питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначено процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами (пункт 1).

27. Відповідно до пункту 2 Порядку № 615 (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

28. Згідно із пунктом 8 Порядку №615 надання дозволів у випадках, передбачених підпунктами 1-14 цього пункту, здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу.

29. З аналізу норм Положення № 1174 та Порядку № 615 видно, що до повноважень Держгеонадра відноситься прийняття рішення про надання суб`єктам господарювання спеціальних дозволів на користування надрами.

30. Підпунктом 1 пункту 8 Порядку № 615 передбачено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

31. Абзацами 1 та 3 пункту 9 Порядку №615 визначено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції та у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, погоджується з відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення.

32. Крім того, приписами пункту 9 Порядку №615 встановлено, що видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.

Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.

33. За змістом пункту 19 Порядку №615 підставою для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу, зокрема, є: невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку; відмова органів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування.

34. Про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження (абзац 1 пункту 25 Порядку).

35. Наказ органу з питань надання дозволу та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання дозволу, рішення про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку (абзац 17 пункту 25 Порядку №615).

36. Отже, Порядок № 615 визначає чіткий алгоритм дій Держгеонадра при розгляді питання щодо надання спеціального дозволу на користування надрами. Зокрема, за результатами розгляду відповідної заяви Держгеонадра, за наявності передбачених підстав, зобов`язана прийняти рішення про відмову у наданні спеціального дозволу, а за відсутності таких підстав - рішення про надання дозволу. Водночас, рішення приймається у формі наказу, який може бути оскаржений в установленому законодавством порядку.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.05.2019 ТОВ «Форватер Плюс» звернулось до Держгеонадра із заявою та відповідними додатками щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615.

38. Держгеонадра листом від 14.08.2019 №16759/01/12-19, з посиланням на пункт 19 Порядку №615, повернула позивачу заяву з доданими документами, мотивуючи такі дії тим, що Обухівська районна рада рішенням від 26.07.2019 №1049.41 відмовила ТОВ «Форватер Плюс» в погодженні щодо надання спеціального дозволу на користування надрами.

39. Колегія суддів зазначає, що повернення позивачу листом його заяви від 17.05.2019 з доданими до неї документами не свідчить про належний розгляд відповідачем питання щодо надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, оскільки Держгеонадра не прийняла рішення у формі наказу відповідно до вимог Порядку №615.

40. За такого правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів не може погодитись із висновками суду апеляційної інстанції, що відповідач не допустив бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення відповідно до вимог Порядку №615 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами або про відмову у його наданні.

41. Щодо можливості застосування у спірних правовідносинах принципу мовчазної згоди, колегія суддів враховує правовий висновок, викладений у пункті 64 постанови Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №826/9746/17, згідно з яким принцип мовчазної згоди може бути застосовано за умови, якщо суб`єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а у суб`єкта владних повноважень відсутня альтернатива у прийнятті або не прийнятті позитивного рішення за зверненням такого суб`єкта господарювання.

42. Як було зазначено вище, неприйняття рішення належним дозвільним органом відповідно до Порядку №615 саме у формі наказу свідчить про його протиправну бездіяльність.

43. Водночас сама лише бездіяльність (неприйняття рішення у встановлений строк) не є достатньою підставою для застосування принципу мовчазної згоди, оскільки Порядок №615 наділяє відповідача повноваженнями на прийняття різних за змістом управлінських рішень в залежності від певних обставин, зокрема: повернення документів в разі їх невідповідності вимогам цього Порядку, ухвалення позитивного чи негативного рішення про надання дозволу за наявності для цього підстав.

44. При цьому, колегія суддів зазначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

45. Враховуючи той факт, що Обухівська районна рада, хоча й поза межами строку, визначеного пунктом 9 Порядку №615, однак відмовила в погодженні у наданні надр у користування, а протиправність пасивної поведінки Держгеонадра за встановленими у справі обставинами полягає лише у неприйнятті рішення у відповідній формі - наказу, а також те, що судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання відповідності вимогам Порядку №615 документів для отримання дозволу на користування надрами без проведення аукціону, поданих позивачем, колегія суддів вважає, що встановлені в цій справі обставини, не свідчить про безальтернативність обов`язку відповідача прийняти саме позитивне рішення відносно виявленого позивачем бажання отримати такий дозвіл, а відтак приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування в цьому випадку принципу мовчазної згоди.

46. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що в контексті правовідносин, що склалися в цій справі належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо прийняття рішення у формі наказу, за результатами розгляду заяви позивача від 17.05.2019 №18 та зобов`язання Держгеонадра повторно розглянути заяву ТОВ «Форватер Плюс» від 17.05.2019 №18 про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону із прийняттям за наслідками такого розгляду рішення відповідно до вимог Порядку №615.

47. Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

48. Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

49. Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

50. Аналіз викладених норм дає змогу дійти висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

51. За наслідками розгляду цієї справи колегія суддів не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки позивач не наводить обґрунтованих доводів та не надав доказів на підтвердження того, що виконання судового рішення в цій справі без встановлення судового контролю буде неможливим.

52. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

53. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

54. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

55. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат колегія суддів виходить із того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

56. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

57. Частиною шостою статті 139 КАС України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

58. Враховуючи результат розгляду справи (позов задоволено частково), за рахунок бюджетних асигнувань Держгеонадра на користь позивача слід відшкодувати судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

59. Позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви 8408,00 грн, касаційної скарги 16816,00 грн, всього 25224,00 грн. Отже, відшкодуванню на користь ТОВ «Форватер Плюс» за рахунок бюджетних асигнувань Держгеонадра підлягає - 6306,00 грн.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форватер Плюс» задовольнити частково.

Скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі № 240/22062/20.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо прийняття рішення у формі наказу за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Форватер Плюс» від 17.05.2019 №18 про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування піску ділянки «Західна» родовища «Конча-Заспа» руслових пісків, що знаходиться в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища в затоці Чапашка на південь від острова Дикий.

Зобов`язати Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Форватер Плюс» від 17.05.2019 №18 про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування піску ділянки «Західна» родовища «Конча-Заспа» руслових пісків, що знаходиться в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища в затоці Чапашка на південь від острова Дикий із прийняттям за наслідками такого розгляду рішення відповідно до вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форватер Плюс» (13101, Житомирська обл., Любарський район, смт. Любар, вулиця Миру, 26, кв. 4, код ЄДРПОУ 42046409) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) понесені ним витрати по сплаті судового збору на загальну суму 6306 (шість тисяч триста шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.І. Рибачуксудді Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій