Ухвала

від 07.12.2023 по справі 303/11836/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

7 грудня 2023 року м. Мукачево Справа №303/11836/23

2/303/1854/23

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1

відповідачів: (1) ОСОБА_2 ;

(2) Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДЕШ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3

про визнання права власності та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України (частина четверта) передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правовими приписами пункту 3 частини другої ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Фактичний аналіз позовних матеріалів свідчить про те, що у поданому позивачем позові об`єднано дві вимоги майнового характеру (визнання права власності та витребування майна).

По відношенню до цього слід зазначити, що згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати» від 17 жовтня 2014 року №10 якщо впозовній заявіоб`єднано кількасамостійних вимогмайнового характеру,пов`язаних міжсобою,то,враховуючи,що об`єктомсправляння судовогозбору єпозовна заява,максимальний розмірсудового зборумає відповідатизагальній сумівсіх вимог.При цьомусудовий збірможе бутисплачено окремоза кожноювимогою абозагальною сумоюза всімапозовними вимогами.При цьому,якщо впозовній заявіоб`єднанокілька самостійнихвимог майновогохарактеру,пов`язанихміж собою,то,враховуючи,що об`єктомсправляння судовогозбору єпозовна заява,максимальний розмірсудового зборумає відповідатизагальній сумівсіх вимог. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

В свою чергу, у позовах про право визнання права власності на майно або його витребування, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю майна, у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог загальною сумою всіх вимог.

Незважаючи на це, у позовних матеріалах відсутні дані щодо вартості спірного нерухомого майна (адміністративна будівля та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 ) на момент звернення до суду, з метою визначення реальної ціни позову для сплати судового збору за розгляд такої позовної заяви.

При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Незважаючи на вищевказане, позивачем до позовної заяви не подано квитанцію про сплату судового збору за вимоги майнового характеру, а зазначена ціна позову (500000,00 гривень) визначена без надання доказів, які підтверджують, що така ціна позову є дійсною вартістю майна.

При цьому частиною другою статті 176 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічна норма міститься і в Законі України «Про судовий збір» (частина друга статті 6).

Таким чином, враховуючи те, що даний позов підлягає грошовій оцінці, позивачем в порушенняст. 175 Цивільного процесуального кодексу Українине зазначено дійсну вартість на день подання позову, тому суд попередньо визначає судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 13420,00гривень (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб),або ж у разі обґрунтованих підстав для визначення ціни позову в іншому розмірі позивачу слід надати суду документи, підтверджуючі дійсну вартість вказаної об`єкту нерухосоті на день подання позову.

Відповідно дочастин другоїта п`ятоїст.95Цивільного процесуальногокодексу Україниписьмові доказиподаються воригіналі абов належнимчином засвідченійкопії,якщо іншене передбаченоцим Кодексом.Учасник справи,який подаєписьмові доказив копіях(електроннихкопіях),повинен зазначитипро наявністьу ньогоабо іншоїособи оригіналуписьмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч вищевказаним приписам, позивачем додано до позовної заяви письмові докази у вигляді ксерокопій, які не є належним чином засвідченими власноручним підписом позивача.

Зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

3. Копію даної ухвали надіслати позивачу.

4. Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Кость