Постанова

від 29.09.2010 по справі 35/104

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 р. № 35/104

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Головуючого судді: Дунаєвської Н.Г.,

суддів: Мележик Н.І.,

Владимиренко С.В. - доповід ач,

розглянув

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислов о-комерційної фірми "Титан"

на постанову Донецького апеляційног о господарського суду від 08.06.20 10р.

у справі №35/104 господарського суду Донецької області

за позовом Відкритого акціонерног о товариства "Херсонський су днобудівний завод"

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю Промислово-к омерційної фірми "Титан"

про стягнення 10663грн.,

Представники сторін в су дове засідання не з' явились , про час та місце проведення з асідання повідомлені належн им чином.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2004р. Відкрите акц іонерне товариство "Херсонсь кий суднобудівний завод" зве рнулося до господарського су ду Донецької області з позов ом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислов о-комерційної фірми "Титан" пр о стягнення заборгованості в сумі 10663грн.

Під час розгляду справи поз ивач надав уточнення позовни х вимог у порядку ст.22 ГПК Укра їни, в якому просив стягнути з відповідача суму попередньо ї оплати в розмірі 10663грн. В обґ рунтування позовних вимог по зивач послався на те, що в пері од з травня 2002р. по травень 2003р. б уло здійснено попередню опла ту мобільних терміналів на з агальну суму 10663грн., які відпов ідачем фактично не були пере дані позивачу, а відпущення т овару за накладними від 06.06.2002р. №232 та від 30.09.2003р. №1352 не є належним и доказами фактичної передач і, оскільки термінали переда вались не уповноваженій особ і, без довіреностей на отрима ння матеріальних цінностей, ці накладні виписані з істот ними порушеннями чинного зак онодавства та не можуть фікс увати факти здійснення госпо дарських операцій, а також фа ктично мобільні термінали за вказаними накладними не над ійшли до підприємства та не о бліковані на його балансі.

Справа розглядалась судам и неодноразово.

Рішенням господарського с уду Донецької області від 08.04.20 10р. у справі №35/104 (суддя Левшина Г.В.) позовні вимоги Відкритог о акціонерного товариства "Х ерсонський суднобудівний за вод" до Товариства з обмежено ю відповідальністю Промисло во-комерційна фірма "Тітан" пр о стягнення попередньої опла ти в сумі 10663грн. задоволено пов ністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальніст ю Промислово-комерційна фірм а "Тітан" на користь Відкритог о акціонерного товариства "Х ерсонський суднобудівний за вод" попередню оплату в сумі 10 663грн., витрати по сплаті держа вного мита в сумі 106,63грн., витра ти на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су в сумі 118грн.

Постановою Донецького апе ляційного господарського су ду від 08.06.2010р. у справі №35/104 (колег ія суддів у складі головуючо го судді Скакуна О.А., суддів К олядка Т.М., Новікової Р.Г.) ріше нням господарського суду Дон ецької області від 08.04.2010р. у спр аві №35/104 залишено без змін, а ап еляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційної фірм и "Титан" - без задоволення.

Не погодившись з прийнято ю у справі постановою суду ап еляційної інстанції, відпові дач звернувся до Вищого го сподарського суду України з касаційною скаргою, в якій, по силаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та проце суального права, просить ска сувати постанову Донецького апеляційного господарськог о суду від 08.06.2010р. у справі №35/104 по вністю і прийняти нове рішен ня, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали спр ави, касаційну скаргу, заслух авши суддю-доповідача, проан алізувавши на підставі встан овлених фактичних обставин с прави правильність застосув ання судами попередніх інста нцій норм матеріального та п роцесуального права, колегія суддів Вищого господарськог о суду України дійшла виснов ку, що касаційна скарга не під лягає задоволенню з наступни х підстав.

Як вірно зазначено поперед німи судовими інстанціями, п редметом спору у даній справ і є стягнення з відповідача п опередньої оплати на суму 10663г рн.

Пославшись на приписи ст.ст .4, 151 Цивільного кодексу УРСР, с удами попередніх інстанцій з ' ясовано, що 25.04.2002р. відповідач ем виставлено позивачу рахун ок №246 на оплату мобільних тер міналів Nokia-8210 в кількості 1 од. та мобільного терміналу Siemens A40 в к ількості 1 од. на загальну суму 2250грн. 04.09.2002р. відповідачем було виставлено рахунок №890 на опл ату мобільного терміналу Alcatel-3 10 в кількості 2 од. на загальну с уму 2465грн. 14.03.2003р. відповідачем б уло виставлено позивачу раху нок №346 на оплату мобільних те рміналів Nokia 8850 в кількості 1 од., A lkatel 302A в кількості 1 од., Nokia 8210 в кільк ості 1од., Siemens A 40 в кількості 1 од., Nok ia 3210 в кількості 1 од., а всього на загальну суму 5948грн.

При цьому, судами попередні х інстанцій з' ясовано, що по зивач платіжним дорученням № 1000 від 31.05.2002р. сплатив відповідач у 2250грн. за рахунком №246 від 25.04.2002р ., а платіжними дорученнями №83 від 24.09.2002р. та 30.05.2003р. (із відповідн им призначенням платежу - поп ередня оплата за мобільні те рмінали) здійснив попередню оплату на загальну суму 10663грн . вищевказаних мобільних тер міналів на підставі виставле них рахунків №890 від 04.09.2002р., №346 ві д 14.03.2002р

Врахував вищевикладене, пр иписи ст.ст.4, 151 Цивільного коде ксу УРСР, місцевий господарс ький суд, з яким підставно пог одився суд апеляційної інста нції дійшов правильного висн овку про виникнення у відпов ідача зобов' язання постави ти вказані вище мобільні тер мінали позивачу за сплаченим и ним виставленими відповіда чем рахунками.

Пославшись на приписи ст.165 Ц ивільного кодексу УРСР, суди попередніх інстанцій з'ясув али, що 22.09.2003р. позивач звернувс я до відповідача з претензіє ю №759/70-2717 щодо невиконання відпо відачем своїх зобов' язань з постачання мобільних термін алів.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що всупере ч вимог ст.ст.161, 165 Цивільного ко дексу УРСР відповідач не вик онав свої зобов' язання щодо поставки позивачу мобільних терміналів Nokia-8210 в кількості 1 о д., Siemens A40 в кількості 1 од., Alcatel-310 в кі лькості 2 од., Nokia 8850 в кількості 1 о д., Alkatel 302A в кількості 1 од., Nokia 8210 в кіл ькості 1 од., Siemens A 40 в кількості 1 од ., Nokia 3210 в кількості 1 од.

Водночас в обґрунтування н алежного виконання своїх зоб ов' язань перед позивачем з постачання мобільних термін алів відповідач надав суду н акладні №232 від 06.06.2002р. та №1352 від 30. 09.2003р., в яких вказано про переда чу відповідачем позивачу за накладною №232 від 06.06.2002р. мобільн і термінали на загальну суму 2250грн.: Nokia 8210 в кількості 1 од.; Siemens A 40 в кількості 1 од.; а за накладною №1352 від 30.09.2003р. - мобільні терміна ли на загальні суму 8413грн.: Nokia 8850 в кількості 1 од.; Alkatel 302A в кількост і 1 од.; Alkatel в кількості 2 од.; Nokia 8210 в к ількості 1 од.; Siemens A 40 в кількості 1 од.; Nokia 3210 в кількості 1 од. Тоді я к позивач згідно наданих до с прави документів заперечує о тримання товару за вказаними накладними.

Врахував приписи ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітніст ь в Україні", місцевий та апеля ційний господарські суди вір но встановили, що вказані нак ладні містять, зокрема, печат ку підприємства позивача та певні підписи, але всупереч п риписів вказаної норми у цих накладних в графі "Отримано" н е зазначено посади, прізвища , ім' я та по-батькові особи, я ка їх підписала від імені поз ивача.

При цьому, керуючись припис ами Інструкції про порядок р еєстрації виданих, повернути х і використаних довіреносте й на одержання цінностей, зат верджених наказом Міністерс тва фінансів України від 16.05.1996р . №99, судами попередніх інстан цій з' ясовано, що довіреніс тю серії БАГ №840766 від 06.06.2002р., заре єстрованою у журналі №6 "Реєст рація довіреностей за 2001-2003р.р." зі строком до 16.06.2002р., позивач уп овноважив Глущенко Л.І. отрим ати у відповідача мобільні т ермінали у кількості 3 одиниц і.

Водночас, з пояснень відпов ідача, викладених у заяві від 06.09.2004р. №76-юр, відносно чого пози вач не заперечував, суди попе редніх інстанцій вказали, що за накладною №232 від 06.06.2002р., №1352 ві д 30.09.2003р. мобільні термінали бул и відпущені позивачу через ОСОБА_2., внаслідок чого ді йшли вірного висновку, що осо ба, уповноважена довіреністю на отримання мобільних терм іналів у кількості 3 од., їх не о тримувала.

Врахував приписи 29 Цивільно го кодексу УРСР, умови ст.6 ста туту Державного підприємств а "Херсонський суднобудівний завод" (в редакції, яка діяла н а момент складання накладних ), п.3.3 Положення про заступника генерального директора з ко мерційних питань, затверджен ого наказом генерального дир ектора від 26.11.1998р. №1046К, суди попе редніх інстанцій дійшли прав ильного висновку, що вказани м Положенням про заступника генерального директора з ком ерційних питань, затверджено го наказом генерального дире ктора від 26.11.1998р. №1046К, не було пер едбачено право заступника ге нерального директора з комер ційних питань отримувати від імені підприємства товарно- матеріальні цінності за відс утності відповідної довірен ості генерального директора заводу.

При цьому, судами зазначено , що позивач в судовому засіда нні 11.03.2010р. вказав про відсутніс ть довіреності, виданої на ім ' я ОСОБА_2., щодо надання о станньому повноважень на під писання документів на отрима ння товарно-матеріальних цін ностей в Україні, що підтверд жується наявними у матеріала х справи витягами з журналу № 6 реєстрації довіреностей за 2001-2003р.р.

Поряд з цим, суди з' ясували , що наказом позивача від 02.06.2003р . №229к звільнено генерального директора Державного підпри ємства "Херсонський суднобуд івний завод" ОСОБА_2. за в ласним бажанням з 09.06.2003р., а нака зом позивача від 06.06.2003р. №238к вико нуючим обов' язки генеральн ого директора Державного під приємства "Херсонський судно будівний завод" змінено п.3 нак азу №229к від 02.06.2003р. звільнено О СОБА_2. з заводу за переводом з 09.06.2003р.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що на м омент оформлення накладної в ід 30.09.2003р. №1352 ОСОБА_2 взагалі не був генеральним директоро м Державного підприємства "Х ерсонський суднобудівний за вод" з комерційних питань.

При цьому, попередніми судо вими інстанціями вірно зазна чено, що наявність відтиску п ечатки позивача на накладних №232 від 06.06.2002р. та №1352 від 30.09.2003р. не мо же свідчити про схвалення по зивачем у відповідності до с т.241 Цивільного кодексу Україн и господарської операції з о тримання мобільних термінал ів за вказаними накладними, о скільки наявність відтиску п ечатки позивача не є діями, що свідчать про прийняття прав очину до виконання у розумін ні приписів ч.1 ст.241 Цивільного кодексу України.

Поряд з цим, врахував припис и п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 За кону України "Про податок на д одану вартість", суди поперед ніх інстанцій з'ясували, що у к низі обліку придбання товарі в (робіт, послуг) позивача за 2002 р. відсутні відомості щодо от римання від відповідача 06.06.2002р . та 30.09.2003р. мобільних терміналі в, податкових накладних відп овідача №1578/1 від 30.09.2003р., №520/1 від 06.06.2 002р.

Водночас з довідки від 08.04.2008р . №687, підписаної генеральним д иректором та виконуючим обов ' язки головного бухгалтера ВАТ "Херсонський суднобудів ний завод" станом на 07.04.2008р., суда ми попередніх інстанцій зазн ачено, що мобільні термінали за накладними №232 від 06.06.2002р. та № 1352 від 30.09.2003р. в складському та бу хгалтерському обліку підпри ємства не отримані та не опри бутковані.

При цьому, посилання відпов ідача на податкові накладні №1578/1 від 30.09.2003р. на суму 8413грн. та №520 /1 від 06.06.2002р. на суму 2250грн. суд пер шої інстанції до уваги не при йняв, із зазначенням, що веден ня бухгалтерського обліку та фінансової звітності є само стійною справою відповідача , а відображення відповідаче м у своїй податковій звітнос ті певної господарської опер ації не може бути належним св ідченням здійснення цієї опе рації позивачем, та не може св ідчити про отримання позивач ем від відповідача певних ма теріальних цінностей.

Врахував вищевикладене, вк азав про ненадання відповіда чем належних доказів врученн я позивачу мобільних терміна лів, керуючись приписами ст.с т.15, 16, 693 Цивільного кодексу Укра їни, ст.1 Господарського проце суального кодексу України, м ісцевий господарський суд, з яким підставно погодився су д апеляційної інстанції, вір но вказав про відсутність на лежних доказів виконання від повідачем своїх зобов' язан ь перед позивачем щодо поста вки товару, дійшов правильно го висновку про задоволення позовних вимог щодо стягненн я з відповідача попередньої оплати на суму 10663грн.

У відповідності до ст.1117 Госп одарського процесуального к одексу України перегляд у ка саційному порядку судового р ішення здійснюється касацій ною інстанцією на підставі в становлених фактичних обста вин справи, зі здійсненням пе ревірки застосування попере дніми судовими інстанціями н орм матеріального і процесуа льного права. Касаційна інст анція не має права встановлю вати або вважати доведеними обставини, що не були встанов лені у рішенні або постанові господарського суду чи відх илені ним, вирішувати питанн я про достовірність того чи і ншого доказу, про перевагу од них доказів над іншими, збира ти нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені скаржником довод и в касаційній скарзі зводят ься до переоцінки встановлен их судами попередніх інстанц ій обставин справи, що не вход ить до компетенції суду каса ційної інстанції у відповідн ості до положень ст.ст.1115, 1117 Гос подарського процесуального кодексу України, натомість о бґрунтованих доводів про пор ушення судами попередніх інс танцій норм процесуального т а/або матеріального права ск аржником суду касаційної інс танції не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого госпо дарського суду України вважа є, що постанова апеляційного господарського суду, якою за лишено без змін рішення місц евого господарського суду у даній справі, відповідає нор мам матеріального та процесу ального права, доводи касаці йної скарги не спростовують правильних висновків суду ап еляційної інстанції, у зв'язк у з чим відсутні підстави для скасування оскарженого судо вого акту.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Гос подарського процесуального кодексу України, Вищий госпо дарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю Промислово-комерцій ної фірми "Титан" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апел яційного господарського суд у від 08.06.2010р. у справі №35/104 залишит и без змін.

Головуючий суддя: Н. Дунаєвська

Судді: Н. Мележик

С. Владимиренко