Рішення

від 04.12.2023 по справі 990/49/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 грудня 2023 року

м. Київ

справа №990/49/23

адміністративне провадження № П/990/49/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Шарапи В.М., Єзерова А.А., Тацій Л.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Приходько Н.І.,

представника позивача - Шупені В.М.,

представника відповідача - Байдаченко О.І.,

представника третьої особи - Харченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державної міграційної служби України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 08 вересня 2022 року № 638/2022 в частині припинення громадянства України у відношенні громадянина ОСОБА_1 , -

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 28 березня 2023 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), подана представником - адвокатом Шупенею В.М., про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 08 вересня 2022 року № 638/2022 в частині припинення громадянства України у відношенні громадянина ОСОБА_1 .

2. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що Указ Президента України від 08 вересня 2022 року № 638/2022 «Про припинення громадянства», відносно ОСОБА_1 , є незаконним та протиправним, прийнятим з порушенням норм Конституції України.

В позовній заяві зазначено, що стаття 19 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III (далі - Закон № 2235-III) визначаючи підстави для втрати громадянства України суперечить нормам статті 25 Конституції України, відповідно до яких громадянин України не може бути позбавлений громадянства України і права змінити громадянство.

Представник позивача вважає, що положення статті 19 Закону № 2235-III установлюють санкції/покарання за те, що особа/громадянин користується своїм правом на набуття громадянства іншої держави.

Також представник позивача наполягає на відсутності чітко регламентованої процедури виявлення територіальними підрозділами ДМС України факту наявності у громадянина України громадянства/підданства іншої країни, а тому оскаржуваний Указ є протиправним та незаконним.

3. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 березня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Шарапи В.М., Єзерова А.А., Тацій Л.В.

4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Витребувано у Офісу Президента України належним чином засвідчену копію Указу Президента України від 08 вересня 2022 року № 638/2022 в частині припинення громадянства України у відношенні громадянина ОСОБА_1 та у Державної міграційної служби України належним чином засвідчені копії документів, додатки до Подання про втрату громадянства України від 07 вересня 2022 року № 19/20-6/1900, а саме: 1)заяву про видачу паспорта громадянина України НОМЕР_1 виданого 16 лютого 2012 року Глибоцьким РВ УМВС України в Чернівецькій області; 2) заяви-анкети на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 оформленого 04 вересня 2015 року, орган видачі 7301 та № FJ 292632 оформленого 19 жовтня 2017 року, орган видачі 7301; 3) лист ДПГПР ДМС України від 07 вересня 2022 року № 6.4/2585-22 з доданим листом СБ України від 06 вересня 2022 року № 5/6/4-13456 з додатками до нього.

5. 24 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшли, належним чином засвідчені копії документів, витребувані у Державної міграційної служби України.

6. 26 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив Президента України на позовну заяву. Відповідач зазначив, що оскаржуваний Указ Президента України від 08 вересня 2022 року № 638/2022 в частині припинення громадянства України ОСОБА_1 прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (а.с. 86-103).

7. 04 травня 2023 року від представника відповідача до Верховного Суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Державну міграційну службу України (далі - третя особа, ДМС України).

8. 08 травня 2023 року до Верховного Суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що спірний Указ прийнятий за відсутності для цього законних підстав, з порушенням процедури позбавлення громадянства та всупереч положень статті 25 Конституції України, за якої громадянин України не може бути позбавлений громадянства.

9. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року задоволено клопотання представника Президента України та залучено до участі у справі № 9901/49/23 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ДМС України.

10. 30 травня 2023 року від третьої особи до Верховного Суду надійшли пояснення про надходження до ДМС України листа Служби безпеки України від 06 вересня 2022 року та довідки «Щодо подвійного громадянства окремих громадян України», а саме що ОСОБА_1 у 2017 році набув громадянство Румунії та має відповідний паспорт № НОМЕР_3 .

З урахуванням зазначеної інформації було підготовлено та надіслано до Комісії при Президентові України з питань громадянства відповідне подання про втрату ОСОБА_1 громадянства України.

ДМС України вважає, що вчинені нею дії щодо підготовки та надіслання подання відповідають нормам статей 17, 19 Закону № 2235-III та Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215.

11. 23 жовтня 2023 року представником відповідача подано до Верховного Суду копії матеріалів з питань громадянства України, на підставі яких Президентом України прийнято рішення про припинення громадянства України ОСОБА_1 .

12. У судовому засіданні представники сторін та третьої особи дали відповідні пояснення на підтримку доводів, викладених у позовній заяві та запереченнях на неї, письмових поясненнях.

Представник позивача підтримав доводи та підстави, наведені в позові, додатково наголосив, що копія наданого відповідачем та третьою особою паспорту громадянина Румунії на ім`я позивача не може бути належним доказом у справі та свідчити про добровільне набуття ОСОБА_1 громадянства цієї держави. Зазначив, що ОСОБА_1 не повідомляв його, чи він дійсно має громадянство іншої країни чи ні.

Представник відповідача наголосив, що документи, щодо набуття ОСОБА_1 громадянства Румунії, підтверджують законність оскаржуваного Указу.

Представник третьої особи зазначив, що з документів, які надійшли від Служби безпеки України, аналізу законодавства Румунії начальником Управління ДМС України в Чернівецькій області зроблено обґрунтований висновок щодо добровільного набуття позивачем румунського громадянства.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у позовній заяві, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.

Згідно інформації, зазначеної в копіях паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та подання про втрату громадянства України, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Старий Вовчинець, Глибоцького району Чернівецької області та належав до громадянства України з 24 серпня 1991 року на підставі пункту 1 статті 3 Закону України «Про громадянство України».

07 вересня 2022 року за вхідним номером 3039-22 до ДМСУ надійшов лист Служби безпеки України від 06 вересня 2022 року № 5/6/4-13456 «Щодо подвійного громадянства громадян України» із додатками, серед яких копія паспорта громадянина Румунії № НОМЕР_3 на ім`я позивача.

07 вересня 2022 року Головою Державної міграційної служби України затверджено подання про втрату громадянства України ОСОБА_1 у зв`язку з добровільним набуттям останнім громадянства держави Румунії. У якості нормативного обґрунтування подання зазначено пункт 1 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України».

Затвердженню подання передував висновок т.в.о. начальника Чернівецького відділу Управління ДМС України в Чернівецькій області щодо наявності підстав для втрати громадянства України на підставі інформації, викладеної у листі Служби безпеки України № 5/6/4-13456 від 06 вересня 2022 року, згідно із якою ОСОБА_1 у 2017 році добровільно набув громадянство Румунії та має паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_3 .

Згідно із інформацією, зазначеною в протоколі № 5, 07 вересня 2022 року Комісія при Президентові України з питань громадянства ухвалила внести на розгляд Президента України пропозицію про задоволення подання про втрату громадянства України та вважати таким, що втратив громадянство України ОСОБА_1

8 вересня 2022 року із посиланням на пункт 26 статті 106 Конституції України, статті 17, 19 Закону України «Про громадянство України» Президент України видав Указ № 638/2022, яким постановив вважати такими, що втратили громадянство України у тому числі (…) ОСОБА_1 , 1969 року народження, уродженця та жителя Чернівецької області.

Не погодившись правомірністю цього Указу, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з позовом за захистом своїх прав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Статтею 4 Конституції України встановлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство (частина перша статті 25 Конституції України).

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні.

За частиною третьою статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235-ІІІ).

Відповідно до статті 17 Закону № 2235-ІІІ громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Згідно з частиною першою статті 19 цього Закону підставами для втрати громадянства України є :

1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:

а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;

б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;

в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;

г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;

2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;

3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов`язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

Отже, припинення громадянства України внаслідок його втрати через активні дії повнолітньої людини, спрямовані на набуття громадянства іншої держави, не є позбавленням громадянства України. Можливість змінити громадянство України є гарантованою (частина перша статті 25 Конституції України, пункт 4 частини першої статті 2 Закону № 2235-ІІІ).

Втім у даній справі не встановлені випадки, які не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства, зазначені в абзаці 3 пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України», та сторони не надавали докази про їх наявність.

15. Пунктом 3 частини першої статті 24 Закону України «Про громадянство України» визначено, що повноваження щодо підготовки подань про втрату особами громадянства України і разом із необхідними документами надсилання їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 Закону України № 2235-ІІІ Президент України приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України.

Отже, Президент України має право видавати акти про прийняття до громадянства України та про припинення громадянства України.

Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок).

Порядок закріплює процедуру провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень; порядок розгляду Державною міграційною службою України, її територіальними органами та територіальними підрозділами заяв і подань з питань громадянства України, рішення за якими приймає Президент України; порядок розгляду заяв і подань з питань громадянства Комісією при Президентові України з питань громадянства.

Відповідно до пункту 87 Порядку для припинення громадянства України внаслідок його втрати територіальні органи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України готують та подають у тому числі (…):

а) подання про втрату громадянства України;

б) документ, що підтверджує перебування особи у громадянстві України;

в) один із таких документів:

- документ, що підтверджує добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, разом із документом, який підтверджує, що на момент такого набуття громадянин України досяг повноліття (у випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 19 Закону).

Згідно з пунктом 104 Порядку про виявлення підстави для втрати громадянства України особою, яка проживає на території України, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України за місцем проживання особи повідомляє територіальний орган Державної міграційної служби України.

Територіальний орган Державної міграційної служби України перевіряє наявність підстави для втрати громадянства України.

У разі необхідності територіальний орган Державної міграційної служби України може звернутися до органів Служби безпеки України для перевірки у межах їх компетенції наявності підстави для втрати громадянства України. Про результати перевірки органи Служби безпеки України повідомляють територіальний орган Державної міграційної служби України не пізніш як у двомісячний строк з дня одержання звернення.

У разі підтвердження наявності підстави для втрати громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України готує подання про втрату особою громадянства України та надсилає його разом із документами, передбаченими підпунктами "б" і "в" статті 87 цього Порядку, до Державної міграційної служби України.

Згідно із частиною восьмою статті 18 Закону України «Про національну безпеку України», пунктом 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 № 360, саме Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Державна міграційна служба України розглядає подання про втрату громадянства України та подані разом із ним документи.

У разі підтвердження наявності підстави для втрати громадянства України Державна міграційна служба України затверджує подання про втрату громадянства України та надсилає його разом із поданими документами до Комісії при Президентові України з питань громадянства.

Пунктом 110 Порядку передбачено, що попереднє опрацювання та підготовку матеріалів з питань громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства здійснює відповідний структурний підрозділ Офісу Президента України.

Згідно з пунктом 111 Порядку Комісія при Президентові України з питань громадянства перевіряє:

- відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України;

- підтвердження документами виконання умов прийняття особи до громадянства України та виходу особи з громадянства України, а також наявності підстав для втрати особою громадянства України;

- відсутність підстав, за наявності яких прийняття особи до громадянства України або припинення особою громадянства України не допускається.

За результатами розгляду Комісія при Президентові України з питань громадянства приймає рішення про внесення пропозицій Президентові України щодо задоволення заяв про прийняття до громадянства України, про вихід з громадянства України, подань про втрату громадянства України та документів про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

16. В позовній заяві, обґрунтовуючи незаконність Указу Президента України від 08 вересня 2022 року № 638/2022 у частині втрати громадянства України ОСОБА_1 , представник позивача вказує, що серед документів доданих до подання у відповідності до вимог п. 87 Порядку, немає жодного офіційного документу від компетентних органів Румунії який би свідчив як про юридичний факт наявності у позивача громадянства такої держави так і про добровільний характер його набуття. Відсутній факт виконання належної процедури стосовно реалізації положень статті 19 Закону № 2235-ІІІ.

З даного приводу колегія суддів КАС ВС зазначає про таке.

Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, 07 вересня 2022 року Президенту України було внесено подання Чернівецького МВ Управління ДМС України в Чернівецькій області, погоджене т.в.о. начальника Управління ДМС України в Чернівецькій області та затверджене головою ДМС України, про втрату громадянства України ОСОБА_1 .

Подання підготовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 19

Закону № 2235-ІІІ, у зв`язку з добровільним набуттям ОСОБА_1 громадянства Республіки Румунії. У поданні зазначено, що наявність підстав для втрати громадянства України підтверджено документально (інформація, викладена в листі Служби безпеки України від 06 вересня 2022 року № 5/6/4-13456, про те, що ОСОБА_1 у 2017 році добровільно набув громадянство Румунії та має паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_3 ).

07 вересня 2022 року Комісія при Президентові України з питань громадянства на своєму засіданні розглянула зазначене подання щодо втрати громадянства позивачем з доданими документами, за результатами якого ухвалено внести на розгляд Президента України пропозицію - задовольнити подання про втрату громадянства України та вважати таким, що втратив громадянство України - ОСОБА_1 .

Вказане рішення оформлене протоколом № 5 засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства від 07 вересня 2022 року.

За результатами розгляду зазначеної пропозиції Комісії, Президент України 08 вересня 2022 року видав оскаржуваний Указ.

Як уже зазначалося, відповідачу для прийняття рішення щодо подання та для видання Указу було подано документи, визначені пунктом 87 Порядку.

Підставою для видання Указу № 638/2022 стало добровільне набуття позивачем громадянства іншої держави.

У матеріалах справи наявні копії матеріалів з питань громадянства України, за якими Президентом України було прийнято рішення про припинення громадянства України ОСОБА_1 , серед яких є копія паспорта громадянина Республіки Румунії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_3 , виданого 22 березня 2017 року, що свідчить про те, що цей паспорт був отриманий ОСОБА_1 у повнолітньому віці, тобто за його добровільним зверненням до іншої держави. Позивачем та його представником не надано суду заперечень щодо належності цього паспорта позивачу.

Тобто, у розпорядженні як органів, що готували та погоджували подання, так і Комісії при Президентові України з питань громадянства були документи, які у своїй сукупності доводили факт добровільного набуття позивачем громадянства Республіки Румунії.

Отже, наявність підстав для втрати позивачем громадянства України підтверджено належними та допустимими доказами.

У зв`язку з чим, колегія суддів відхиляє доводи представника позивача про відсутність документа Республіки Румунії, який би свідчив про добровільне набуття позивачем громадянства цієї держави.

17. Згідно з пунктом 104 Порядку у разі необхідності територіальний орган ДМСУ може звернутися до органів Служби безпеки України для перевірки у межах їх компетенції наявності підстави для втрати громадянства України. Проте, це не означає, що до отримання такого звернення Служба безпеки України неповноважна виконувати визначені Законом України «Про Службу безпеки України» її завдання та обов`язки, спрямовані на захист національної безпеки та запобігання злочинам. Під час яких Службою безпеки України можуть бути встановлені різні обставини, у тому числі, і щодо набуття громадянами України громадянства інших держав.

Тому, у разі якщо орган ДМСУ отримав від Служби безпеки України відповідні дані, що підтверджують наявність підстави для втрати громадянства України, надалі у зверненні до цієї служби може не бути необхідності.

18. Згідно із частиною другою статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, однак слід враховувати і вимоги частини першої статті 77 цього Кодексу, згідно із якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вимог таких принципів адміністративного судочинства, як змагальність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, позивач мав можливість обґрунтовано заперечити проти доводів та доказів відповідача і надати свої докази та довести їх переконливість перед судом, зокрема, у частині відсутності у нього громадянства Республіки Румунії або його припинення на дату прийняття Указу № 638/2022. Проте позивач таких доказів не надав, тоді як відповідач свій обов`язок доказування правомірності оскаржуваного Указу належно виконав.

Вимоги законодавства щодо припинення громадянства України внаслідок його втрати через добровільне набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави були доступними, чіткими та передбачуваними для позивача. У разі необхідності він міг з`ясувати зміст відповідних приписів, які регламентують припинення громадянства України внаслідок його втрати, в осіб, які надають професійну правничу допомогу. Твердження представника позивача про очевидні суперечності у приписах законодавства України про громадянство є безпідставними.

Указ № 638/2022 в частині, що стосується позивача, видавався відповідно до статей 17, 19 Закону № 2235-ІІІ, Порядку, тобто відповідно до закону, який регулює вирішення вказаних питань. Норми цього закону надають позивачу можливість передбачити наслідки своїх дій, щодо добровільного набуття громадянства Республіки Румунії будучи громадянином України. За встановлених обставин, втрата позивачем громадянства України відбулась з підстав встановлених в законі, а тому оскаржуваний у вказаній частині Указ не є свавільним.

Підстав вважати виданий Указ № 638/2022 у частині, що стосується позивача, таким, що порушив принцип законності, немає.

Отже, обставини справи, підтверджені наданими документальними доказами, свідчать про те, що, видаючи відповідний Указ у частині позивача, Президент України діяв в межах повноважень, визначених пунктом 26 частини першої статті 106 Конституції України, пунктом 1 частини першої статті 22 Закону № 2235-ІІІ та з урахуванням подання та пропозицій відповідних компетентних органів, спрямованих відповідно до Конституції України, Законів України, рішень Ради національної безпеки і оборони на досягнення легітимних цілей захисту інтересів національної безпеки та запобігання злочинам.

19. Слід зазначити, що законодавство України є досить ліберальним щодо поновлення у громадянстві після його втрати. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 6 Закону № 2235-ІІІ громадянство України набувається внаслідок поновлення громадянства, порядок якого визначено статтею 10, і позивач може цим ефективним юридичним засобом скористатись.

20. Колегія суддів звертає увагу, що не знайшли свого підтвердження і доводи представника позивача про порушення прав позивача, передбачених статтею 25 Конституції України як норми прямої дії, оскільки він як громадянин України не міг бути позбавлений громадянства України всупереч його волі. Відповідач не вчинив дій, спрямованих на позбавлення позивача громадянства України, тоді як позивач вчинив дії, спрямовані на втрату громадянства України, оскільки у повнолітньому віці добровільно набув громадянство іншої держави.

Правові гарантії, встановлені статтею 25 Конституції України та пунктом 3 частини першої статті 2 Закону № 2235-ІІІ, щодо позивача, порушені не були, оскільки його не було позбавлено громадянства України і внаслідок видання Указу № 638/2022 він не став апатридом, тобто особою без громадянства. Оскаржуваний Указ не є санкцією (покаранням), не має наслідком видворення позивача та не створює для нього ситуації невизначеності стосовно перебування в Україні.

Отже, оскаржуваний Указ у частині, яка стосується позивача, є пропорційним переслідуваній легітимній меті. А тому відсутні підстави стверджувати про те, що у випадку позивача держава порушила гарантії статті 8 Конвенції.

З огляду на надані сторонами докази суд встановив, що дії відповідача не були протиправними, а також такими, які можна було б назвати свавільними.

Позивач втратив громадянство внаслідок добровільного набуття громадянства іншої держави, факт припинення якого ним станом на 08 вересня 2022 року судом не встановлено. Це свідчить про відсутність порушення статті 7 Європейської конвенції про громадянство та статті 8 Конвенції про скорочення безгромадянства, які ратифіковані Верховною Радою України.

У Звіті Комітету експертів з питань громадянства для Ради Європи «Стосовно умов набуття та втрати громадянства» від 14 січня 2003 року (CJ-NA (2002) 1) Комітет, досліджуючи достатність стандартів набуття і втрати громадянства, звернув увагу на те, що «автоматична втрата громадянства зазвичай стосується випадків добровільного набуття іншого громадянства».

Ураховуючи наведене, дії відповідача щодо видання Указу № 638/2022 у частині припинення громадянства України ОСОБА_1 не були свавільними та нераціональними, оскільки ґрунтувались на вимогах законодавства, були підтверджені доказами та в будь-якому випадку не були помилковими щодо фактів, зокрема факту добровільного набуття позивачем громадянства Румунії та перебування у такому і, як наслідок, наявності підстав для видання зазначеного Указу.

Колегія суддів враховує межі судового контролю за повноваженнями відповідача згідно з частиною третьою статті 2 КАС України, відповідно до якої суди при перевірці обґрунтованості адміністративних актів повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки щодо обставин у справі довільними та непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.

Отже, оскаржуваний Указ Президента України видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, він відповідає критеріям, які визначені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241- 246, 250, 266, 295 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 08 вересня 2022 року № 638/2022 в частині припинення громадянства України у відношенні громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити повністю.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено протягом п`яти днів.

Головуючий суддя Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Шарапа В.М.

Єзеров А.А.

Тацій Л.В.