Окрема думка

від 30.05.2024 по справі 990/49/23

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка суддів К. Пількова та Ю. Власова до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2024 у справі № 990/49/23

Велика Палата Верховного Суду постановою від 30.05.2024 залишила без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.12.2023, саме рішення суду першої інстанції залишила без змін. Цим рішенням суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Президента України (далі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна міграційна служба України (далі - ДМС України), про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 08.09.2022 № 638/2022 «Про припинення громадянства» (далі - Указ № 638/2022) в частині припинення громадянства України позивача.

З цим рішенням та висновками Великої Палати, на яких воно ґрунтується, не погоджуємось як з передчасними та суперечливими.

Велика Палата засновувала своє рішення та констатації пасивної процесуальної поведінки позивача, а також виклала ряд суперечливих висновків стосовно застосованого у цій справі стандарту доведення та покладення тягаря доведення на сторони.

Зазначивши про важливість стандартів доведення (§ 79 постанови), Велика Палата далі вказала на пасивну процесуальну поведінку позивача, яка «не сприяла судові у встановленні об`єктивної істини» (§ 84). Велика Палата не врахувала, що категорія об`єктивної істини взагалі протистоїть ідеї стандартів доведення і є несумісною з нею. Адже концепція об`єктивної істини у теорії судового доведення ґрунтувалась на визнанні принципової можливості для суду встановити об`єктивну істину, тобто зі стовідсотковою певністю з`ясувати дійсні обставини справи. Натомість категорія стандарту доведення ґрунтується на прямо протилежній ідеї недосяжності цілковитої певності і, отже, необхідності для суду задовольнятись певним рівнем ймовірності. Назвавши далі у § 85 постанови «встановлення об`єктивної істини» стандартом доказування, Велика Палата зробила свої висновки, на яких ґрунтується рішення у цій справі, ще більш суперечливими.

Замість цих висновків Велика Палата для того, щоб мати підстави висновувати про те, що видання Указу № 638/2022 у частині припинення громадянства України позивача не було свавільним (§102 постанови), мала врахувати таке.

Велика Палата у цій категорії справ неодноразово звертала увагу на важливість недопущення порушення статті 7 Європейської конвенції про громадянство та статті 8 Конвенції про скорочення безгромадянства (постанови від 15.09.2022 у справі № 9901/166/21, від 23.03.2023 року у справі № 9901/276/21).

Велика Палата мала зважити на те, що згідно з пунктами 6, 8 та 9 частини першої статті 24 Закону України «Про громадянство» ДМС України, яка брала участь у цій справі, здійснює повноваження щодо:

- виконання рішень Президента України з питань громадянства;

- вилучення в осіб, громадянство яких припинено, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України;

- ведення обліку осіб, які припинили громадянство України.

Маючи повноваження суду апеляційної інстанції у цій справі та керуючись принципом офіційного з`ясування обставин у справі, перевіряючи висновки суду першої інстанції про те, що оскаржений Указ не мав стосовно позивача свавільний характер і не призводив до безгромадянства, Велика Палата мала з`ясувати, які заходи ДМС України вжила в межах наведених вище повноважень на виконання Указу № 638/2022, а також який статус позивача за даними обліку ДМС України осіб, які припинили громадянство України. Не з`ясувавши ці обставини, Велика Палата Верховного Суду ухвалила передчасне рішення, з яким не погоджуємось.

Судді К. М. Пільков

Ю. Л. Власов