Рішення

від 08.12.2023 по справі 635/1382/23

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Харківський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року

смт Покотилівка Харківської області

Справа № 635/1382/23

Провадження № 2-а /635/11/2023

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карасави І.О.,

секретаря судового засідання Чирко Н.М.,

позивача- ОСОБА_1 ,

представника позивача- Смиковської А.М.

за участю представника відповідача- Садієва Н.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 , в інтересах якого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги діє представникадвокат Смиковська А.М. до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. У позові просить визнати протиправною та скасувати постанову №199/20-40-07-30 від 03 березня 2023 року про накладення адміністративного стягнення, про притягнення його до адміністративної відповідальності застаттею 166-6 КУпАПу вигляді штрафу у розмірі 2 550,00 гривень; стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000,00 гривень та розподілити судові витрати понесені у зв`язку з поданням адміністративного позову.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_2 зазначає, що з 13.01.2023 р. Головним управлінням ДПС у Харківської області на підставі наказу №71-п від 11.01.2023 р. проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» (Код ЄДРПОУ: 38252567), за результатами якої 26.01.2023 р. складено Акт №1520/20-40-07-07-05/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» (код за ЄДРПОУ 38252567).

Перевірка проводилась за період з 01.01.2017 р. по 12.01.2023 р. Також, постановою №199/20-40-07-30 від 03.03.2023 року Головного управління ДПС у Харківській області було накладено адміністративне стягнення ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було притягнуто до відповідальності за порушення ст. 166-6 КУпАП, за те, що ліквідатором ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» за період з 01.01.2017 по 12.01.2023 року до перевірки не надано: первинні документи, облікових та інших регістрів, бухгалтерський облік та інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів.

ОСОБА_2 , не погоджуючись з Постановою №199/20-40-07-30 від 03.03.2023 року про накладення адміністративного стягнення, вважаючи Постанову протиправною та незаконною; такою, що винесена без встановлення складу адміністративного правопорушення та обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, без дослідження доказів, з грубим порушенням приписів Податкового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших нормативно-правових актів, у зв`язку з чим, звернувся з вказаним адміністративним позовом до суду.

23.03.2023 року від представника відповідача Головного управління ДПС у Харківській області - Гуда К.П. надійшов відзив на позовну заяву із викладенням заперечень разом з додатками на 238 аркушах.

Представник відповідачау судовому засіданнізаперечував протизадоволення позовнихвимог вповному обсязіта надаваналогічні аргументі,які зазначеніу відзивіна позов.Наголосив,що підставидля задоволенняадміністративного позовувідсутні,оскаржувана постанова №199/20-40-07-30від 03.03.2023року є правомірною та винесеною у повній відповідності до норм чинного законодавства та в межах компетенції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказануадміністративну справу передано в провадження судді Карасави І.О.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 березня 2023 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та навів аналогічні аргументі, які зазначені у відзиві на позов. Вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, оскаржувана постанова є правомірною та винесеною у повній відповідності до норм чинного законодавства та в межах компетенції.

Встановлені фактичні обставини справи, застосовані норми права та мотиви суду

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені статтею 286 КАС України.

Так, згідно пункту 3 частини 1 статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, і районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Судом встановлено, що з 13.01.2023 року Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі наказу №71-п від 11.01.2023 р.(а.с.41) проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» (Код ЄДРПОУ: 38252567), за результатами якої 26.01.2023 р. складено Акт №1520/20-40-07-07-05/38252567 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ»(а.с.46-93).

Вбачається, що перевірка проводилась з 13.01.2023 по 19.01.2023 року за період з 01.01.2017 р. по 12.01.2023 рік.

Листом Відповідача за вих. №5129/6/20/40-07-07-11 від 02.02.2023 року ліквідатора Мухітдінова Р.Д. запрошено для ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 166-6 КУпАП в зручний для ліквідатора час 16.02.2023 року з 08:00 до 17:00 за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 30.

В даному запрошені зазначено, що ліквідатором було порушено норми статті 166-6 КУпАП, відповідно до якої зазначено про відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку проведення інвентаризації майна, порушення порядку проведення оцінки майна, складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу), розподільчого балансу, передавального акта під час припинення юридичної особи, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, що тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п`ятдесяти неподаткових мінімумів доходів громадян.

16.02.2023 р. Відповідачем було складено протокол №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 року про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та притягнення його до відповідальності за статтею 166-6 КУпАП(а.с.183-184), а саме за ненаданням до перевірки первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерський облік та інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів.

Як вбачається зі змісту вказаного протоколу 16.02.2023 року до нього представником Позивача були додані письмові пояснення(а.с.185-192) та зауваження щодо змісту протоколу(а.с.193-196) з обґрунтуванням причини невідповідності обставин.

При цьому, Відповідачем 17.02.2023 року було складено Акт вих. №671/20-40-07-07-05 «Про неможливість підписання протоколу про адміністративне правопорушення за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» "АГРОТЕХМОЛТОРГ"(а.с.197-198) відповідно до якого вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 від підписання протоколу про адміністративне правопорушення №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 року відмовився. Даний акт було отримано Позивачем засобами поштового зв`язку 27.02.2023 року.

Разом з тим, Позивач в судовому засіданні зазначив, що не відмовлявся від підписання даного протоколу, ним не було лише поставлено підпис у графі, що йому було роз`яснено його права та обов`язки. До протоколу, були надані пояснення та зауваження, про що в протоколі і в даних поясненнях та зауваженнях були поставлені відповідні підписи на підтвердження отримання даних документів.

Пунктом 10 розділу ІІ Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення" від 02.07.2016 року № 566(далі Інструкція №566), встановлено, що у разі відмови особи, щодо якої складається Протокол, від підписання Протоколу посадова особа податкового органу робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності.

Судом встановлено, що в порушення вищевказаних вимог Інструкція №566, у відповідній графі протоколу №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 року відсутній запис посадова особи податкового органу щодо відмови ОСОБА_2 від підписання протоколу, який би був засвідчений своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності.

Натомість, Відповідачем було складено Акт вих. №671/20-40-07-07-05 «Про неможливість підписання протоколу про адміністративне правопорушення за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» (код за ЄДРПОУ 38252567).

Під час розгляду справи встановлено, та дане не спростовувалося самими сторонами, що 16.02.2023 року було складено в приміщенні офісу ліквідатора ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» Мухітдінова Р. Д. та отримано ним особисто протокол про адміністративне правопорушення №132/20-40-07-30.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 566, передбачено, що відповідно до частини першої статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи податкових органів мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтями 51-2, 155-1, 162-1, 163-1-163-4, 163-12, частинами другою та третьою статті 163-17, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2 КУпАП.

Пунктом 2.4.1. розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом ДПС України Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків № 470 від 04.09.2020 року, передбачено, що працівник підрозділу податкового аудиту, який здійснював (очолював) перевірку та виявив адміністративне правопорушення, у визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) терміни складає протоколи про адміністративне правопорушення (далі - Протокол), готує матеріали у справі для вирішення питання про притягнення платника податків (посадових осіб платника податків) до адміністративної відповідальності

Зі змісту акту №1520/20-40-07-07-05/38252567 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» (код за ЄДРПОУ 38252567) від 26.01.2023 р. Слідує, що Головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області Волобуєвою Олександрою не підписувався даний акт на підставі якого було винесено оскаржувану постанову, оскільки вона перебувала у відпустці, про, що вказано в даному акті.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_3 не є особою податкового органу, яка виявила адміністративне правопорушення, і саме з даних причин ця особа не мала права складати протокол про адміністративне правопорушення №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 року.

Відповідно, даний протокол було складено не уповноваженою на те особою.

Відповідно до встановленого Інструкцією № 566 бланку протоколу про адміністративне правопорушення, слідує, що обовязково має вказуватися не лише стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до якої притягається особа до відповідальності, але повинна зазначатись також частина статті даного кодексу.

Однак, зі змісту протоколу №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 року вбачається, у відповідній графі вказана лише стаття 166-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, без зазначення частини даної статті. Відповідно, встановити за якою частиною статті кодексу було притягнуто особу до відповідальності з даного протоколу неможливо, що в свою чергу вказує, що податковим органом не було дотримано порядку та форми складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції № 566, передбачається, що при складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі.

З аналізу змісту протоколу№132/20-40-07-30 від 16.02.2023 року вбачається, що при складанні протоколу посадовою особою Головного управління ДПС у Харківській області, не було роз`яснено ОСОБА_2 його права й обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП та не було повідомлено про те, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що свідчить відсутність підпису у відповідній графі.

Відповідачем було порушено строки встановлені статтею 254 КУпАП на складення протоколу №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 року про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.

Суд не приймається до уваги аргумент позивача про те, що в протоколі №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 року про вчинення адміністративного правопорушення були вказані як свідки посадові особи Головного управління ДПС у Харківській області, з огляду на те, що в якості свідка в протоколі вказана одна особа - ОСОБА_4 , докази того, що свідок є посадовою особою Головного управління ДПС у Харківській області, який має юридичну зацікавленость у вирішенні справи, позивачем та його представником не надані. Інші особи, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначені в якості понятих, а не свідків.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що при складанні протоколу №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 року про адміністративне правопорушення працівниками податкового органу не було дотримано порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення і як наслідок даний протокол є недопустимим джерелом доказів.

У свою чергу, постанова №199/20-40-07-30 від 03.03.2023 року Головного управління ДПС у Харківській області, якою було накладено адміністративне стягнення є похідним після протоколу документом, оскільки протокол повинен бути фіксуючим доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно постанови №199/20-40-07-30 від 03.03.2023 року(а.с.39-40), було накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та притягнуто до відповідальності за порушення статті 166-6 КУпАП, за те, що ліквідатором ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ» за період з 01.01.2017 по 12.01.2023 року до перевірки не надано первинні документи, облікових та інших регістрів, бухгалтерський облік та інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів, та накладено штраф в сумі 2 550,00 грн.

Оскільки в протоколі не було вказано точну дату та час розгляду адміністративного правопорушення, ліквідатором було отримано лист вих. №7531/6/20-40-07-07-11 від 17.02.2023 року, яким було запрошено на розгляд адміністративної справи по протоколу №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 року про адміністративне правопорушення за ст. 166-6 КУПАП, яке відбудеться 03.03.2023 року в приміщенні Головного управління ДПС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 30, без вказання конкретного часу розгляду даного протоколу.

03.03.2023 року для розгляду адміністративної справи по протоколу №132/20-40-07-30 від 16.02.2023 року про адміністративне правопорушення за ст. 166-6 КУПАП до Головного управління ДПС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 30, прибув представник ліквідатора адвокат.

03.03.2023 року уповноваженою особою податкового органу було відмовлено у врученні оскаржуваної постанови №199/20-40-07-30 від 03.03.2023 року про накладення адміністративного стягнення, в день її винесення оскільки вона без печатки Головного управління ДПС у Харківській області, тому дану постанову було вручено представнику Позивача лише 06.03.2023 року.

Судом враховано, що відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальност; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу; з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вказані положення гарантують право ліквідатора Мухітдінова Р. Д., як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності скористатися встановленими положеннями КУпАП для захисту своїх прав і законних інтересів.

Ліквідатор належним чином про час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення повідомлений не був, оскільки, у протоколі відсутня дата і час засідання, а у листі вих. №5129/6/20/40-07-07-11 від 02.02.2023 року не вказано часу розгляду справи.

Відповідно до встановленого Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення" від 02.07.2016 року № 566 бланку постанови про накладення адміністративного стягнення, де вказується норма Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до якої притягається особа до відповідальності, там повинна зазначатись частина і стаття даного кодексу.

Також зі змісту оскаржуваної постанови №199/20-40-07-30 від 03.03.2023 року, в порушення вимог Інструкцією № 566 вбачається, що у відповідній графі вказана лише стаття 166-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, без зазначення частини даної статті. Відповідно, встановити за якою частиною статті кодексу було притягнуто особу до відповідальності з даного протоколу неможливо, що в свою чергу вказує, що податковим органом не було дотримано порядку та форми складення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Підсумовуючи викладені обставини, Головним управлінням ДПС у Харківській області було порушено порядок повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; порушено порядок та форму складання протоколу про адміністративне правопорушення; не здійснено розгляд справи податковим органом у встановлений КУпАП спосіб, а саме без встановлення складу адміністративного правопорушення; порушено порядок та форму складання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Так, у Постанові про накладення адміністративного стягнення Головним управлінням ДПС у Харківській області встановлено, що до перевірки не надано документи ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ», первинні документи, облікових та інших регістрів, бухгалтерський облік та інші документи з питань обчислення і сплати податків та зборів.

У зв`язку з чим було постановлено притягти ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 2 550,00 грн. за порушення:

ст. 166-6 КУпАП, неподання, несвоєчасне подання або подання не в повному обсязі на вимогу податкових органів або Пенсійного фонду України для проведення позапланових перевірок первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності та інших документів, що пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, інших сум, що пов`язані із такими зобов`язаннями, дотриманням вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на зазначені органи та фонди, несвоєчасне, неповне або з порушенням встановленого порядку проведення на вимогу податкового органу інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів під час припинення юридичної особи;

- п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності;

- п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Таким чином, ненадання для проведення позапланових перевірок первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності та інших документів, що пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, інших сум, що пов`язані із такими зобов`язаннями, дотриманням вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на зазначені органи та фонди, несвоєчасне, неповне або з порушенням встановленого порядку проведення на вимогу податкового органу інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів під час припинення юридичної особи.

Суд зауважує, що при винесенні Постанови, посадовою особою Головного управління ДПС у Харківській області не враховано, такі обставини:

23.11.2022 року постановою Господарського суду Харківської області по справі №922/5231/21 було визнано ТОВ «ТК «АГРОТЕХМОЛТОРГ» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором Мухітдінова Р. Д.

01.12.2022 року було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури від 23.11.2022 р. по справі №922/5231/21.

В судовому засіданні позивач пояснив, що після отримання повного тексту постанови та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ліквідацію підприємства та призначення позивача ліквідатором, з метою виявлення майна банкрута на початку грудня 2022 року, він подав до державних органів запити, які в свою чергу мають місячний термін для надання відповіді (відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»), отримав довідки від державних органів та звернувся до банківських установ для переоформлення та закриття рахунків і отримання банківських виписок.

В подальшому ліквідатор звертався з вимогою до колишнього керівництва підприємства щодо передання всієї документації підприємства, однак дані вимоги ними не отримувались та відповідна документація ліквідатору не передавалась.

Таким чином, у розпорядженні ліквідатора Мухітдінова Р. Д. (з 23.11.2022 року) повинні бути наявні лише ті документи, які повинні були бути передані попереднім керівництвом ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ», у зв`язку з тим, що ліквідатору взагалі не було передано будь-якої документації підприємства від попереднього керівництва, ним були надані в повному обсязі документи, які були ним отримані в ході проведення процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури (запити та відповіді на запити від державних органів, витяги з державних реєстрів, інформаційні довідки, відомості про рух грошових коштів), інші документи у ліквідатора відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором Мухітдіновим Р. Д. стосовно запитуваних податковою документів було надано податковій разом з запереченням від 29.12.2022 року на Акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням ТОВ "МУСТАНГ ТМ" (Код ЄДРПОУ: 41492158) від 20.12.2022 року вих. № 1522/20-40-07-07-05/41492158, а також Акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням ТОВ "ЕНЕРГОПРОМСТРОЙ" (Код ЄДРПОУ: 40490888) від 22.12.2022 року вих. № 1580/20-40-07-07-05/40490888, зведена інформація по більшості підприємств, в тому числі і про підприємство ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АГРОТЕХМОЛТОРГ», де повідомлялось, про заходи, які ним виживались для отримання від керівництва підприємства бухгалтерської документації, були надані відповідні докази цьому, а також повідомлено про те, що будь-якої первинної бухгалтерської документації у нього не має тому і надати таку документацію до перевірки не має можливості.

Також, було надано разом відповідями від 16.01.2023 р., 17.01.2023 р. всі наявні у ліквідатора документи по підприємству, заперечення на Акт про ненадання документів до позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Торгівельна компанія "Агротехмолторг" (Код ЄДРПОУ: 38252567) від 17.01.2023 року вих. №181/20-40-07-07-05/38252567, письмові пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення від 16.02.2023 року, зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 16.02.2023 року.

Таким чином судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ліквідатор Мухітдінов Р. Д. у грудні 2022 року повідомив податкову про відсутність у нього первинної документації підприємства та вже під час проведення перевірки надав усі наявні у нього документи.

Згідно висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, який висвітлений в постанові від 09.10.2019 року по справі №337/3816/16-а, в якому зазначено: Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона. Адміністративне правопорушення може мати місце лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.

За змістом статей 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Враховуючи положення статей 7, 9, 245, 251, 280 КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Водночас важливим є дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності, установленого КУпАП.

Під час розгляду справи, зокрема щодо правомірності рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути перевірено чи були вчинені відповідні дії, що стали підставою для прийняття такого рішення, та чи є підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Дотримання посадовою особою порядку притягнення до адміністративної відповідальності є важливою складовою дотримання прав особи, яка притягається до відповідальності, а тому також має бути враховано.

Натомість, як видно із матеріалів, ліквідатор ОСОБА_2 не вчинив протиправної винної дії чи бездіяльності, що зокрема підтверджується вимогами, які направлялись керівництву ТОВ «ТК «АГРОТЕХМОЛТОРГ» щодо отримання інформації, відомостей та документів від колишнього керівництва.

Відповідно до вимог частини 2статті 62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

З огляду на вищевикладене, рішення щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 166-6 КУпАП підлягає скасуванню у зв`язку з відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення(порушення порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, а саме: відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, несвоєчасне, неповне або з порушенням установленого порядку проведення інвентаризації майна, порушення порядку проведення оцінки майна, складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу), розподільчого балансу, передавального акта під час припинення юридичної особи).

Європейський суд з прав людини у п. 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Згідно пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю.

Таким чином, з урахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, встановлених обставин по справі суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

За таких обставин, оскаржувана постанова №199/20-40-07-30 від 03.03.2023 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди

За приписами частин першої-третьої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами і доповненнями) під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, під моральною шкодою законодавець розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17.

Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49).

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (п. 57).

В обґрунтування факту спричинення моральної шкоди представник позивача зазначила, що оскаржувана постанова №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023 року, суттєво впливає на ділову репутацію позивача та створює негативний професійний образ для залучення потенційних клієнтів, що призводить до його моральних страждань та переживань.

Позивач зазначає, що у зв`язку зі створенням додаткового робочого навантаження, він був змушений працювати в позаробочий час, та хвилюватись щодо виконання його обов`язків по іншим робочим справам.

Однак, враховуючи те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань, завдання шкоди ділової репутації або втрат немайнового характеру, а також підтвердження причинного зв`язку між протиправними діями відповідача і завданням позивачеві від цього моральної шкоди, вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Щодо відшкодуваннясудових витратта витрат на професійну правничу допомогу

Суд дійшов висновку, що оскільки адміністративний позов було задоволено частково, то відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України необхідно розподілити судові витрати.

Так, за визначенням частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 611,00 грн., що підтверджується квитанцією 32528798800006475835 від 13.03.2023 року.

Судом також встановлено, що позовна заява складається з зокрема з таких позовних вимог, щодо скасування постанови №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023 року та щодо стягнення з ГУ ДПС у Харківській області відшкодування моральної шкоди в розмірі - 50 000 грн.

Судовий збір за подання даної позовної заяви з вимогою про скасування постанови №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023 року становив - 536,80 грн.

Судовий збір за подання позовної заяви з вимогою про стягнення з ГУ ДПС у Харківській області відшкодування моральної шкоди в розмірі - 50 000 грн. становив 1 073,60 грн.

Оскільки даним рішенням було частково задоволено вимоги Позивача та відмовлено в частині задоволення позовних вимог відшкодування моральної шкоди, то відповідно до вимог статті 139 КАС України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позову підлягають частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківської на користь ОСОБА_2 у розмірі 536 гривень 80 копійок.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134Кодексу адміністративногосудочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Щодо підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_2 надано:

- договір про надання професійної правничої допомоги №1118313 від 14.02.2023 року, укладеного між ОСОБА_2 (клієнт) та адвокатом Смиковською А.М.;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, пов`язаних з підготовкою та поданням позовної заяви про скасування постанови №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023 року;

- акт №2 про виконану професійну правничу допомогу від 13.06.2023 року до договору №11118313 від 14.02.2023 року на загальну суму 30 866,00 грн., відповідно до якого, адвокатом було витрачено 23 години на надання професійної правничої допомоги та надано Клієнту такі послуги: з попереднього опрацювання матеріалів, надання правового висновку та консультації, підготовка та написання письмових пояснень та зауважень щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 166-6 КУпАП від 16.02.2023 року складеного щодо клієнта, представництво інтересів клієнта перед представниками Головного управління ДПС у Харківській області за адресою офісу клієнта: м. Харків, вул. Сумська, буд. 116, кв. 3, щодо розгляду протоколу від 16.02.2023 №132/20-40-07-30 про адміністративне правопорушення за ст. 166-6 КУАП, представництво інтересів клієнта в Головному управлінні ДПС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 30, щодо розгляду адміністративної справи по протоколу від 16.02.2023 №132/20-40-07-30 про адміністративне правопорушення за ст. 166-6 КУАП, підготовка позовної заяви про скасування постанови №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023 року, подання через сервіс «Електронний суд» позовної заяви про скасування постанови №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023 року, з урахуванням часу, необхідного на сканування копій документів, представництво інтересів клієнта в Харківському районному суді Харківської області щодо розгляду позовної заяви про скасування постанови №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023 року, консультування клієнта за весь час здійснення розгляду справи судом (після подачі позовної заяви до суду).

З аналізу акту №2 про виконану професійну правничу допомогу від 13.06.2023 року до договору №11118313 від 14.02.2023 року судом встановлено, що надана правнича допомога, яка зазначена у пунктах 1-4 зазначеного акту, ураховуючи вимоги частини 3 статті 134 КАС України не відноситься до цілей розрахунку судових витрат та не приймається до уваги.

Також суд зазначає, що зазначена у п 6 акту №2 правова допомога, подання через сервіс «Електронний суд» позовної заяви про скасування постанови №199/20-40-07-30 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2023 року, з урахуванням часу, необхідного на сканування копій документів судом(1 год 30 хв) не приймається, оскільки не відноситься, до самостійного виду адвокатської послуги, є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «підготовки позовної заяви» та є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги, як наслідок має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.

Відповідно до п.п. 4.3. п. 4 Договору, клієнт має сплатити адвокату - 30 866, 00 грн. (50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати - 1342,00 грн. * 23 години).

Суд зазначає, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, з даного акту встановлено, що адвокатом було витрачено в загальній кількості 11 годин часу на надання професійної правничої допомоги клієнту по даній справі.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першоїЗакону України"Проадвокатуру таадвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складання позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 23.04.2019 по справі №826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи, та пропорційності до розміру задоволених позовних вимог.

Оцінюючи співмірність послуг категоріям складності справи, ціни позову, обсягом наданих послуг, суд враховує, що розгляд вказаної справи, згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області про відкриття провадження у справі здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки була віднесена до справ незначної складності; позивач ОСОБА_2 є ліквідатором (арбітражним керуючим) та адвокатом; відповідачем по справі є Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, а стягнення відбувається за рахунок бюджетних асигнувань; предметом позову є вимога, зокрема щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, на ОСОБА_2 про притягнуто до відповідальності за порушення статті 166-6 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 2550,00грн.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновкуц, що сума в розмірі 30 866, 00 грн. в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в Харківському районному суді Харківської області, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог не є пропорційною.

Суд зазначає, що сума в розмірі 14 762,00 грн. в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в Харківському районному суді Харківської області, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, буде відповідати пропорційності розміру задоволених позовних вимог, є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (11 годин); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо необхідності стягнення на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 14 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Керуючись статтями 8, 9, 19,25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295, пп.15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови №199/20-40-07-30 від 03.03.2023 року про накладення адміністративного стягнення, якою було притягнуто до відповідальності за порушення ст. 166-6 КУпАП ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову №199/20-40-07-30 від 03.03.2023 року про накладення адміністративного стягнення, якою було притягнуто до відповідальності за порушення ст. 166-6 КУпАП ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (Код ЄДРПОУ: 43983495, місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати щодо сплати судового збору в сумі 536,80 грн. та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 14 762, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, код ЄДРПОУ: 43983495, місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46.

Повний текст рішення складено 08.12.2023 року.

СуддяІ.О.КАРАСАВА