Рішення

від 06.12.2023 по справі 386/78/23

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/78/23

Провадження № 2/386/84/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Розкішна» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною,

встановив:

ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Розкішна», про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, шляхом направлення позову поштою 12.01.2023, який надійшов до суду 16.01.2023.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі заповіту вступила в спадщину та 05.10.2022 набула права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521481300:02:000:0147, розташовану на території Ємилівської сільської ради Голованівського району площею 3,9077 га.

Позивач достовірно знаючи, що за життя ОСОБА_5 після закінчення договору оренди землі, який мав закінчитися у 2020-2021 році, про який відомо всім членам родини, інших правочинів щодо її оренди укладати наміру не мала, так як хотіла надати можливість родині самостійно обробляти земельну ділянку. Позивач, після набуття права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування, з повідомлення представника відповідача, яка надала пустий бланк договору та запропонувала підписати з твердженням, що для неї нічого не зміниться до 2030 року та з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку дізналася, що на неї зареєстровано обтяження - оренда строком до 31.12.2030 з орендарем відповідачем. ОСОБА_1 з моменту набуття права власності на земельну ділянку набула правомочність, тобто можливість діяти певним чином при здійсненні належних їх прав власника в праві володіти, користуватися й розпоряджатися майном у межах, встановлених законом. Так, 23.06.2009 укладено договір оренди землі між ОСОБА_5 та відповідачем, згідно якого орендодавець передав в оренду строком на 10 років належну їй земельну ділянку площею 3,91 га відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ КР №012147. Вказаний договір зареєстрований в Голованівському відділенні Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.03.2010 №04:10:368:00077. 23.09.2015 між ОСОБА_5 та відповідачем укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі, згідно якої внесено зміни в п. 1 Договору - кадастровий номер 3521481300:02:000:0147; п. 8 Договору - строк дії цього Договору починається із дня його державної реєстрації та триває до 31.12.2030 року; п. 9 Договору розмір орендної плати, не може бути меншим ніж 3% від нормативної грошової оцінки об`єкта оренди, визначеної відповідно до чинного законодавства України; доповнити п. 13-1, а саме розмір орендної плати переглядається за згодою сторін. Орендна плата може виплачуватися достроково. У разі дострокової виплати, розмір сплаченої орендної плати в подальшому не переглядається та індексації не підлягає. Вважає, що дана додаткова угода є недійсною, так як не відповідає вимогам закону щодо істотних умов договору, з таких підстав: розмір орендної плати у відсотковому значенні чітко не визначений; невизначеність відсотку орендної плати не дає можливості визначити розмір інфляції; невизначеність в угоді чіткого процентного розміру орендної плати унеможливлює обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції, визначення її розміру та відповідної виплати. Представник позивача зазначає, що правова поведінка позивача грунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин. Позивач за життя ОСОБА_5 постійно спілкувалася з нею та останні 5 років у зв`яку з погіршенням самопочуття останньої доглядала за нею. Позивачу було відомо про укладення у 2009 році ОСОБА_5 договору оренди землі з відповідачем строком на 10 років, остання будь яких правочинів не укладала щодо оренди спірної земельної ділянки, так як родина мала намір самостійно займатися обробітком даної земельної ділянки. Позивач поважаючи волевиявлення ОСОБА_5 та умови договору оренди землі від 23.06.2009 у реалізації прав та обов`язків сторін договору не втручалася, достовірно знаючи, що у 2020 термін дії закінчується. Однак, після набуття права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521481300:02:000:0147 на підставі свідоцтва про спадщину в кінці 2021 року позивач дізналася від представника відповідача, що вищевказаний договір діє нібито не до 2020 року, а до 2030 року та їй було надано два чистих бланки договорів оренди землі з вимогою підписати та повернути. В подальшому позивач отримала Витяг з Державного земельного кадастру про вказану земельну ділянку з якого їй стало відомо про зареєстроване 08.12.2016 право оренди на дану земельну ділянку за відповідачем, що на думку позивача було неможливим так як її мати на той час будучи інвалідом ІІ групи, перебувала в хворобливому стані та жодних правочинів не укладала, а тим більше через свій фізіологічний стан не могла усвідомлювати повноту їх змісту. Ознайомившись із договором оренди землі та додатків до нього позивач вважає, що вірогідність виконання підписів у вказаному договорі не ОСОБА_5 , а сторонніми особами від її імені.

В позові просить визнати недійсною додаткову угоду від 23.09.2015 до договору оренди землі від 23.09.2009 на земельну ділянку площею 3,91 га за кадастровим номером 3521481300:02:000:0147, укладену між відповідачем та ОСОБА_5 , речове право якого зареєстровано державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області 08.12.2016, номер запису про інше речове право 18755438, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 33612370 від 29.01.2017 та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у сумі 1090 грн.72 коп.

Ухвалою судувід 16.01.2023було залишенобез руху.

Ухвалою суду від 01 лютого 2023 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Представник відповідач 03.03.2023 надав суду відзив на позовну заяву, який прийнятий судом.

26.04.2023 постановлено ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову в зазначеній цивільній справі.

04.04.2023 представник позивача надав суду відповідь на відзив, який прийнято судом. У відзиві представник відповідача вказав, що позовні вимоги необгрунтовані і такі, що не підлягають задоволенню з таких підстав. З приводу розміру орендної плати, розмір якої визначено п.п.1.3. п. 1 Додаткової угоди, зазначив, що дозволяється вибирати будь-який розмір і формат орендної плати. У Додатковій угоді зазначається, що розмір додаткової угоди не може бути менший ніж 3% від нормативної грошової оцінки, тобто 3% є фіксована плата за користування земельною ділянкою і її розмір не може бути меншим. Про цю істотну умову договору оренди землі сторони домовились, таке формулювання не заборонено жодним нормативно-правовим актом законодавства України. З приводу не підписання ОСОБА_5 . Договору оренди землі від 23.06.2009 та Додаткової угоди до договору оренди землі від 23.09.2015, вказав, що сторони договірних відносин належним чином виконувати свої договірні зобов`язання і претензій щодо виконання Договору оренди землі у сторін не було. Вважає безпідставним твердження позивача щодо не підписання її покійною матір`ю Додаткової угоди, оскільки ОСОБА_5 і її донька- позивачка ОСОБА_1 знали про наявність такої Додаткової угоди. Просить відмовити у задоволенні позову та прийняти відзив.

04.05.2023 представник позивача надала відповідь на відзив, в якому вказала, що твердження представника відповідача про обізнаність позивача щодо існування додаткової угоди від 23.09.2015 до договору оренди землі від 23.09.2009 є припущенням. Позивач поважаючи волевиявлення покійної ОСОБА_5 та умови договору оренди від 23.09.2009 у реалізацію прав та обов`язків сторін договору не втручалася достовірно знаючи, що у 2020-2021 році термін дії цього договору закінчується. Позивач дізналася від представника відповідача що договір діє нібито не до 2020 року, а до 2030 року та її представником було надано два чистих бланки договорів оренди землі з вимогою підписати та повернути так як для позивача нічого не зміниться, що спонукало позивача в подальшому отримати витяг з Державного земельного кадастру про зазначену земельну ділянку, відповідно до якого їй стало відомо про зареєстроване 08.12.2016 право оренди на дану земельну ділянку за відповідачем, що на думку позивача було неможливим, так як її мати ОСОБА_5 на той час будучи інвалідом ІІ групи, перебувала в хоробливому стані та жодних правочинів не укладала, а тим більше через свій фізіологічний стан не могла усвідомлювати повноту їх змісту. Щодо твердження представником відповідача про визначеність і конкретність розміру орендної плати за договором, яка обумовлена твердження не більше 3%, вважає, що дана ознака є ознакою невизначеності та допускає множинне трактування, якраз множинність такого трактування чітко наведена у відзиві на позов, що не дає підстав дійти розуміння такої істотної умови, як розмір орендної плати. Невизначеність відсотку орендної плати не дає можливості визначити розмір інфляції та порушує права власника земельної ділянки, що є підставою для визнання цієї угоди недійсною. Просить твердження представника відповідача викладені у відзиві на позов такими, що не ґрунтуються на нормах права та фактичних обставинах справи виходячи з наведеного, відповідь на відзив долучити до матеріалів справи та врахувати під час прийняття рішення. Відповідь на відзив прийнята судом.

04.05.2023 представник відповідача ОСОБА_3 надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів документів, а саме: оригіналу договору оренди землі від 23.06.2009, укладений між ОСОБА_5 та відповідачем, з додатками на 9 арк. та оригінал додаткової угоди від 23.09.2015 про внесення змін до договору договору оренди землі від 23.06.2009, укладений між ОСОБА_5 та відповідачем, на 2 арк.

29.05.2023 ухвалою суду закрито підготовче провадженнята призначеносправу досудового розглядупо суті,за клопотаннямпозивача тайого представника клопотання про призначення експертизи залишено без розгляду та виключено ізсправи третіхосіб,а саме:Голованівську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав вказаних в позовній заяві та просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав вказаних в у відзиві, тому просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали заяви, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст.3ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 1 ст.4ЦПК України наголошує, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ч. 1 ст.5ЦПК України законодавець закріпив, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом спору в даній справі є правовідносини щодо договірних зобов`язань, які регулюються Законом України «Про оренду землі», Земельним КодексомУкраїни та Цивільним Кодексом України.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.91 т. 1).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.10.2022 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,91 га за кадастровим номером 3521481300:02:000:0147, яка розташована на території Ємилівської сільської ради, яка належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_5 ( а.с. 92, 93 т.1).

23.06.2009 між ОСОБА_5 та ТОВ «Розкішна» було укладено договір оренди земельної ділянки без номеру для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі проведено 24.03.2010 у Голованівським відділенням Кіровоградської регіональної філії ДП «ЦДЗК» за №04110 .Зазначений договір відповідно до п. 8 укладено терміном на десять років (а.с.76-82 т. 1).

23 вересня 2015 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Розкішна» було укладено додаткову угоду до договору оренди від 23.06.2009, зокрема, в пункт 8 внести зміни, а саме строк дії договору до 31.12.2030; внесено зміни до п. 9, а саме викласти в наступній редакції: «орендна плата нараховується та вноситься орендарем у грошовій формі-сільськогосподарською продукцією , в асортименті, кількості і якості, що визначені в додатку № 1 до Договору, що є його невід`ємною частиною. Розмір орендної плати не може бути меншим ніж 3% від нормативної грошової оцінки об`єкта оренди, визначеної відповідно до чинного законодавства України. В разі виплати орендної плати в натуральній формі, орендар залишає за собою право змінювати асортимент сільськогосподарської продукції в односторонньому порядку, зміна асортименту сільськогосподарської продукції (зернових культур) може здійснюватися в межах їх загальної кількості передбаченої Додатком 1»; доповнено п. 13-1 та п. 30. Також п. 1.6. додаткової угоди зазначено, що сторони домовились викласти Додаток №1 до Договору в новій редакції (додається). Додаткова угода зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 08.12.2016, номер запису про інше речове право 18755438 (а.с 83-86 т. 1).

Згідно копії консультативного висновку від 03.02.2003 ОСОБА_5 хворіла з діагнозом Аортальний порок з переважним недостатнім (помірним), рекомендовано проти ревматичне лікування стаціонарне або амбулаторне весною та восени (а.с. 94 т. 1).

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 є інвалідом ІІ групи довічно (а.с.95 т. 1 ).

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач після смерті спадкодавця, тобто після 27.11.2021 до дня подачі позовної заяви до суду, зверталась до відповідача про те, що вона бажає обробляти земельну ділянку самостійно.

Разом з цим, позивачем до позовної заяви додано екземпляр договору оренди землі від 07.10.2022, який не підписаний сторонами, однак зазначено, що договір укладається між позивачем та відповідачем, та в якому зазначено умови укладення договору (а.с.104-106 т. 1)

Позивач та її представник в підготовчому засіданні заявили клопотання про залишення клопотанняпро призначенняекспертизи,яке булоподане разомз позовноюзаявою,без розгляду;виключити ізсправи третіхосіб,а саме:Голованівську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, оскільки рішення у справі не може вплинути на їх права або обов`язки щодо однією зі сторін, які були задоволені.

Згідно ч. 1 ст.15Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст.16Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст.202Цивільного кодексуУкраїни правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі - ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 Цивільного кодексу України, так і у статтях 229-233 Цивільного кодексу України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч. 1 ст.205Цивільного кодексуУкраїни правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207Цивільного кодексуУкраїни встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627Цивільного кодексуУкраїни і відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди - ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.14Закону України«Про орендуземлі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.15Закону України«Про орендуземлі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.

Договір оренди земельної ділянки під полезахисною лісовою смугою має також містити умови щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функції агролісотехнічної меліорації.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним - стаття 204 Цивільного кодексу України. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначено, що: «такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом з цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. В даному позові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що слід відмовити не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності, а з підстав неналежно обраного способу захисту, яким, на думку суддів є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном. Оскільки така вимога останнім не пред`являлася у позові належить відмовити. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено».

При зверненні із позовом представник позивачки просила визнати недійсною додаткову угоду від 23.09.2015 до договору оренди земельної ділянки від 23.06.2009, посилаючись на те, що вказану додаткову угоду мати позивачки не підписувала, умови їхні не погоджувала, а також вона вважає, що п. 9 Додаткової угоди, в частині розміру орендної плати, є ознакою невизначеності та допускає множинне трактування, що не дає підстав дійти розуміння такої істотної умови, як розмір орендної плати.

Оскільки позивачкою оспорюється факт укладання правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а при вирішенні спору про захист права, яке позивачка вважала порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у описовій та резолютивній частині позову та порушенням істотної умови договору в частині розміру орендної плати.

Враховуючи підстави позову, зміст і характер відносин між учасниками справи, судом не встановлені обставини справи, які б підтверджували, що спірну додаткову угоду ОСОБА_5 не підписувала та відповідно, з істотними умовами цього договору не погоджувалась.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивачка як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки та скасування її державної реєстрації. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97).

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що: «реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Реєстрація права оренди на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди особа фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

За таких обставин, враховуючи вмотивоване, суд приходить до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачкою обрано невірний спосіб захисту цивільних прав.

Понесені позивачкою витрати слід віднести за її рахунок.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 202, 203, 204, 205, 207, 215, 627, 638 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5, 30, 263 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Розкішна» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною.

Судові витрати покласти на позивача.

Місце проживанняпозивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .РНОКПП НОМЕР_3 .

Місце знаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Розкішна»:вул.Соборна,буд.№37,смт.Голованівськ Голованівськогорайону Кіровоградськоїобласті,поштовий індекс26500.ЄДРПОУ 30077905.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 14 грудня 2023 року.

Суддя: Гут Ю. О.