ПОСТАНОВА
Іменем України
02 квітня 2024 року м. Кропивницький
справа № 386/78/23
провадження № 22-ц/4809/537/24
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дуковського О.Л.
суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.
з участю секретаря: Демешко Л.В.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Заболотній Павло Леонідович;
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Розкішна», інтереси якого представляє адвокат Ковтонюк Олександр Володимирович.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Заболотній Павло Леонідович на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 06 грудня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Розкішна» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, -
в с т а н о в и в:
У січні 2023 року ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Розкішна», про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною.
В обґрунтування позову зазначала, що після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняла спадщину за заповітом, а саме земельну ділянку кадастровий номер 3521481300:02:000:0147, розташовану на території Ємилівської сільської ради Голованівського району площею 3,9077 га.
Вказувала, що 23.06.2009 було укладено договір оренди землі між ОСОБА_2 та відповідачем, згідно якого орендодавець передав в оренду строком на 10 років належну їй земельну ділянку площею 3,91 га відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ КР №012147. Вказаний договір зареєстрований в Голованівському відділенні Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.03.2010 №04:10:368:00077.
23.09.2015 між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі, згідно якої внесено зміни в п. 1 Договору - кадастровий номер 3521481300:02:000:0147; п. 8 Договору - строк дії цього Договору починається із дня його державної реєстрації та триває до 31.12.2030.
Позивач зазначала, що за життя ОСОБА_2 після закінчення строку дії договору оренди землі, який мав закінчитися у 2020-2021 році, не мала наміру передавати в оренду земельну ділянку .
Вважала, що додаткова угода є недійсною, так як не відповідає вимогам закону щодо істотних умов договору, з таких підстав: розмір орендної плати у відсотковому значенні чітко не визначений; невизначеність відсотку орендної плати не дає можливості визначити розмір інфляції; невизначеність в угоді чіткого процентного розміру орендної плати унеможливлює обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції, визначення її розміру та відповідної виплати.
Позивачка посилалася на те, що їй було відомо про укладення у 2009 році ОСОБА_2 договору оренди землі з відповідачем строком на 10 років.
Проте, після набуття права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521481300:02:000:0147 на підставі свідоцтва про спадщину в кінці 2021 року дізналася, що вищевказаний договір діє не до 2020 року, а до 2030 року.
Вказувала, що її мати була інвалідом ІІ групи, перебувала в хворобливому стані та жодних правочинів не укладала, та не могла усвідомлювати повноту та зміст цих правочинів.
Ознайомившись із договором оренди землі та додатків до нього позивач вважає, що вірогідність виконання підписів у вказаному договорі не ОСОБА_2 , а сторонніми особами від її імені.
Крім того, позивачка вказувала, що її мати бажала, щоб земельну ділянку обробляли самостійно її родичі, після закінчення терміну дії договору оренди землі.
Просила:
визнати недійсною додаткову угоду від 23.09.2015 до договору оренди землі від 23.09.2009 на земельну ділянку площею 3,91 га за кадастровим номером 3521481300:02:000:0147, укладену між відповідачем та ОСОБА_2 , речове право якого зареєстровано державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області 08.12.2016, номер запису про інше речове право 18755438, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 33612370 від 29.01.2017;
стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у сумі 1090,72 грн.
Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 06 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Вважає, що додаткова угода є недійсною, оскільки вона не відповідає вимогам закону щодо істотних умов договору, з посиланням на ст..ст. 204,215 ЦК України.
Представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Вважає необґрунтованими доводи позивача, та не доведеними належними та допустимими доказами.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване рішення відповідає зазначеним вимогам процесуального законодавства.
Згідно ч. 1ст. 15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1ст. 16 Цивільного кодексу Українивизначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4ст. 202 Цивільного кодексу Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі - ч. 3ст. 203 Цивільного кодексу України.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першійстатті 215 Цивільного кодексу України, так і устаттях 229-233 Цивільного кодексу України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За ч. 1ст. 205 Цивільного кодексу Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 Цивільного кодексу Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із частиною першоюстатті 627 Цивільного кодексу Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди - ч. 1ст. 638 Цивільного кодексу України.
Частиною 1ст. 14 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно дост. 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним -стаття 204 Цивільного кодексу України. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третійстатті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є не вчиненими.
Суд першої інстанції правильно вказав, про відсутність доказів, які б підтверджували, що спірну додаткову угоду ОСОБА_2 не підписувала та відповідно, з істотними умовами цього договору не погоджувалась.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.91 том 1).
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.10.2022 ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,91 га за кадастровим номером 3521481300:02:000:0147, яка розташована на території Ємилівської сільської ради, яка належала на праві власності спадкодавці - ОСОБА_2 ( а.с. 92, 93 том 1).
23.06.2009 між ОСОБА_2 та ТОВ «Розкішна» було укладено договір оренди земельної ділянки без номеру для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі проведено 24.03.2010 у Голованівським відділенням Кіровоградської регіональної філії ДП «ЦДЗК» за №04110.
Зазначений договір відповідно до п. 8 укладено терміном на десять років (а.с.76-82 том 1).
23 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Розкішна» було укладено додаткову угоду до договору оренди від 23.06.2009.
Пунктом 8 внесено зміни, а саме строк дії договору до 31.12.2030.
Крім того, внесено зміни до п. 9, та викладено в наступній редакції: «орендна плата нараховується та вноситься орендарем у грошовій формі-сільськогосподарською продукцією, в асортименті, кількості і якості, що визначені в додатку № 1 до договору, що є його невід?ємною частиною. Розмір орендної плати не може бути меншим ніж 3% від нормативної грошової оцінки об`єкта оренди, визначеної відповідно до чинного законодавства України. В разі виплати орендної плати в натуральній формі, орендар залишає за собою право змінювати асортимент сільськогосподарської продукції в односторонньому порядку, зміна асортименту сільськогосподарської продукції (зернових культур) може здійснюватися в межах їх загальної кількості передбаченої Додатком 1»; доповнено п. 13-1 та п. 30.
Також п. 1.6. додаткової угоди зазначено, що сторони домовились викласти Додаток №1 до Договору в новій редакції (додається).
Зазначена додаткова угода зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 08.12.2016, номер запису про інше речове право 18755438 (а.с 83-86 том 1).
Звернувшисьі із позовом позивачка вказувала, що її мати - ОСОБА_2 хворіла з діагнозом аортальний порок з переважним недостатнім (помірним), рекомендовано проти ревматичне лікування стаціонарне або амбулаторне весною та восени (а.с. 94 том 1).
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи довічно (а.с.95 том 1 ).
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач після смерті спадкодавця, тобто після 27.11.2021 до дня подачі позовної заяви до суду, зверталась до відповідача про те, що вона бажає обробляти земельну ділянку самостійно.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що спірна додаткова угода є дійсною (укладеною), оскільки позивачка знала про існування даної угоди, так само як і її покійна мати - ОСОБА_2 ,яка підписала дану угоду, погодившись з її усіма істотними умовами, що узгоджується із ст. 638 ЦК України
Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Заболотній Павло Леонідович залишити без задоволення.
Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 06 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набираєзаконноїсили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягомтридцятиднів з дня складенняповного судового рішення.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді Л.М. Дьомич
О.А.Письменний
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2024 |
Оприлюднено | 25.04.2024 |
Номер документу | 118582071 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Кропивницький апеляційний суд
Дуковський О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні