Ухвала

від 19.12.2023 по справі 579/1083/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №579/1083/22

Провадження №11-кп/818/1473/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2023 року м.Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на ухвалу Кролевецького районного суду Сумської області від 21 серпня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченої ОСОБА_3 від посади,-

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою Кролевецького районного суду Сумської області від 21 серпня 2023 року задоволено клопотання прокурора Кролевецького відділу Конотопської окружної прокуратури про відсторонення обвинуваченої ОСОБА_3 від посади директора Кролевецького ліцею №2 Кролевецької міської ради (Кролевецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім. М.О. Лукаша Кролевецької міської ради) на строк 2 місяці, тобто до 20 жовтня 2023 року.

Не погоджуючисьз вказаноюухвалою суду,захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необґрунтованість, просить скасувати ухвалу Кролевецького районного суду Сумської області від 21 серпня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про відсторонення ОСОБА_3 від посади.

Перевіривши матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 , приходжу до висновку, що за даною апеляційною скаргою необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження, виходячи з наступного.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження суддя-доповідач окрім додержання апелянтом вимог, передбачених ст.ст.395, 396 КПК України, перевіряє наявність правових підстав щодо фактичної можливості перегляду в апеляційному порядку ухвали суду, передбачених ст.392 КПК України, практики Європейського суду з прав людини і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Відповідно до Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих йому Конституцією або законом (ст.8).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду: (п.8 ст.129 Конституції України).

Згідно ст.14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду,та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора і слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яку він викладає у своїх рішеннях. Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення. Так, у справі Delcourt v. Belgium ЄСПЛ зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак ЄСПЛ повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою ( Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульованийКримінальним процесуальним кодексом України.

Системний аналіз правових норм, що містяться у ст.392 КПК України,дозволяє зробитивисновок татлумачити їхтаким чином,що в апеляційному порядку судові рішення, які ухвалені під час судового провадження і не є остаточними, тобто не вирішують справу по суті, можуть бути оскаржені лише ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою (ч.4 ст.392, ч.4 ст.331 КПК України).

І цей перелік таких рішень є вичерпний.

Як вбачається з апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 та наданих до неї матеріалів, апелянтом оскаржується ухвала про відсторонення відпосади.

Відповідно до ч.4ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим.

Враховуючи, що апеляційна скарга захисника подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня у разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя і порушенням прав особи, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Керуючись ч.4ст.399 КПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на ухвалу Кролевецького районного суду Сумської області від 21 серпня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченої ОСОБА_3 від посади директора Кролевецького ліцею №2 Кролевецької міської ради (Кролевецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім. М.О. Лукаша Кролевецької міської ради) на строк 2 місяці, тобто до 20 жовтня 2023 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Суддя Харківського

апеляційного суду ОСОБА_1