Постанова

від 18.12.2023 по справі 911/3400/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р. Справа№ 911/3400/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.

представників сторін:

від позивача: Бордунова Н.О.;

від відповідача: Кулішова О.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Л.Д.Сервіс"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2023 (оприлюднено 17.11.2023)

у справі №911/3400/23 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Приватного підприємства «Л.Д.Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роботенкс"

про розірвання договору поставки та стягнення 1 209 497, 95 грн заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства «Л.Д.Сервіс» про забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що позивачем не зазначено достатніх обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватне підприємство "Л.Д.Сервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі № 911/3400/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Приватного підприємства "Л.Д.Сервіс" про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Скаржник стверджує, що відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань за договором. Також посилається на надання ряду взаємоузгоджених письмових доказів стосовно того, що сама по собі суб`єктивна поведінка відповідача свідчить про існування реальної можливості ухилитись від виконання рішення суду, що підтверджується тривалістю невиконання зобов`язання, відсутністю жодних ініціатив, як сторони, яка спричиняє порушення, у зв`язку з чим, у заявника є підстави побоюватись, що невиконання відповідачем зобов`язання може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, ТОВ «Роботенкс» у своєму відзиві, наданому до суду 11.12.2023, зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін.

Також, відповідач вказує, що за контекстом договору об`єктом виготовлення та передачі є дві одиниці контейнерних автозаправних станцій, за кожну з них передбачена сплата позивачем авансового платежу. Строк виконання зобов`язань відповідачем пов`язаний зі сплатою повної суми передплати, яку скаржник не сплатив у повному обсязі, тобто, як зазначає відповідач, прострочення платежу наявне саме з боку позивача, а кошти, які сплачені позивачем використані на виготовлення вищезазначених станцій, тому відповідач наголошує, що твердження апелянта про неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань, не має жодних підстав. Отже, відповідач заперечує наявність у нього обов`язку з повернення позивачу коштів, а не ухиляється від виконання цього обов`язку, як зазначає апелянт, що під час вирішення питання про забезпечення позову не досліджується.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 справу № 911/3400/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 у відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Л.Д.Сервіс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/3400/23 та призначено розгляд справи на 18.12.2023.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 18.12.2023 наполягала на задоволенні апеляційної скарги, з підстав, викладених у неї, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу, якою заяву Приватного підприємства «Л.Д.Сервіс» про забезпезпечення позову задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 18.12.2023 заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила її відхилити, а оскаржувану ухалу залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У листопаді 2023 року Приватне підприємство «Л.Д.Сервіс» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роботенкс" про розірвання договору поставки та стягнення 1 209 497, 95 грн заборгованості, з яких 1 100 000,00 грн - авансовий платіж, 109 497,95 грн - штраф.

Одночасно з позовною заявою позивач звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Роботенкс» в межах суми позовних вимог 1 209 497,95 грн.

Заява обгрунтована тим, що відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань тривалий час, самостійно. жодного разу не ініціював звернень до позивача з приводу внесення змін до договору поставки з метою реального його виконання. При цьому відповідач вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання свого обов`язку щодо повернення авансового платежу, перерахованого йому позивачем, у зв`язку з чим, у заявника є підстави побоюватись, що вказана позиція відповідача може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №911/3400/23 у задоволенні заяви Приватне підприємство «Л.Д.Сервіс» про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що позивачем не зазначено достатніх обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на заявника.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, колегія суддів зазначає, що вказана заява не містить обґрунтованих доводів та реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про можливість невиконання судового рішення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що посилання заявника на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки, що у свою чергу заперечується відповідачем, не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову, його обґрунтованість та у конкретному випадку допущення прострочення по договору, сума заборгованості, виконання чи невиконання обов`язків, передбачених умовами договору, наявність підстав для повернення грошових коштів не досліджуються, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог та доведеності обставин, на яких вони ґрунтуються, є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Таким чином, з урахуванням встановлених у даній справі обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки заявником не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій з метою унеможливлення в майбутньому виконання судового рішення у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного підприємства "Л.Д.Сервіс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/3400/23 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/3400/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 136-139, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Л.Д.Сервіс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/3400/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.11.2023 у справі №911/3400/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали оскарження ухвали у справі № 911/3400/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови підписано 19.12.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім