Ухвала

від 21.12.2023 по справі 909/415/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/415/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Случа О.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова компанія»

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 (у складі колегії суддів: Матущак О.І. (головуючий), Орищин Г.В., Скрипчук О.С.) про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова компанія» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022

у справі № 909/415/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамантбудсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова компанія»

про стягнення заборгованості в сумі 507 984,59 грн,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова компанія» (далі - ТОВ «Франчайзингова компанія») засобами поштового зв`язку подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі № 909/415/22.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ «Франчайзингова компанія», а також виконання скаржником вимог частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 909/415/22, зважаючи на таке.

У справі №909/415/22 Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамантбудсервіс» (далі - ТОВ «Діамантбудсервіс») пред`явило позов до ТОВ «Франчайзингова компанія» про стягнення заборгованості у сумі 507 984,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Діамантбудсервіс» зазначило, що в результаті досягнутих усних домовленостей між ним та ТОВ «Франчайзингова компанія» виникли відносини з метою здійснення поставки товару на підставі договору, укладеного в спрощений спосіб.

На підставі виставлених відповідачем рахунків позивач здійснив оплату товару на суму 398 000,00 грн, однак не отримав його, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 507 984,59 грн, з яких: 398 000,00 грн - основна заборгованість, 91 897,89 грн - інфляційні втрати, 18 086,70 грн - 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.07.2022 у задоволенні позову у справі №909/415/22 відмовлено у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі №909/415/22 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.07.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ТОВ «Франчайзингова компанія» на користь ТОВ «Діамантбудсервіс» 240 191,42 грн, з яких: 200 000,00 грн - основна заборгованість, 35 835,26 грн - інфляційні втрати та 4 356,16 грн - 3 % річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції дослідив видаткові накладні від 30.11.2020 №331, від 26.11.2020 № 328, від 03.07.2020 № 131 та встановив, що вони підписані лише представником відповідача (продавця) та скріплені його печаткою, але не містять ані підпису представника позивача, як покупця товару, ані його печатки, ані будь-яких інших відомостей про особу, яка отримала товар. Установлені в оформленні вищезазначених первинних документів недоліки апеляційний суд визнав такими, що не можуть вважатися неістотними, оскільки не лише перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від позивача, а і не дають можливості стверджувати факт здійснення поставки товару відповідачем.

У серпні 2023 року ТОВ «Франчайзингова компанія» подало до апеляційного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі № 909/415/22 з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК.

У поданій заяві ТОВ «Франчайзингова компанія» зазначає, що 13.07.2023 під час ознайомлення з матеріалами іншої справи № 909/591/23 йому стало відомо, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області 30.06.2023 у цій справі суд витребував у Головного управління ДПС в Івано-Франківській області копії податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Діамантбудсервіс» із нарахованими у них сумами податкового кредиту згідно виписаних постачальником ТОВ «Франчайзингова компанія» податкових накладних (від 03.07.2020 №118, від 24.11.2020 №311, від 25.11.2020 №313). ТОВ «Франчайзингова компанія» вважає, що податкова звітність ТОВ «Діамантбудсервіс» підтверджує формування ТОВ «Франчайзингова компанія» податкового кредиту у зв`язку із проведенням ним у липні та листопаді 2020 року господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «Франчайзингова компанія» і відповідно спростовує доводи про невиконання відповідачем умов договору поставки у справі № 909/415/22.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у задоволенні заяви ТОВ «Франчайзингова компанія» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі №909/415/22 відмовлено, постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі №909/415/22 залишено без змін.

04.12.2023 ТОВ «Франчайзингова компанія» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, а також скасувати за нововиявленими обставинами постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі №909/415/22 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «Франчайзингова компанія» зазначає, що суд апеляційної інстанції не з`ясував обставини, на які посилався заявник у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі №909/415/22, та не здійснив оцінку поданих ТОВ «Франчайзингова компанія» доказів в їх сукупності. Заявник акцентує, що надана ним як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами податкова звітність ТОВ «Діамантбудсервіс» апеляційним судом не досліджувалася і не оцінювалася.

Постановляючи оскаржену ухвалу від 09.11.2023 про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Франчайзингова компанія» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі №909/415/22, суд апеляційної інстанції виходив із того, що надані ТОВ «Франчайзингова компанія» на підтвердження наявності нововиявлених обставин докази не можуть бути визнані судом підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні частини четвертої статті 320 ГПК.

Такий висновок апеляційного суду є очевидно правильним і не викликає розумних сумнівів у суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 320 ГПК рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 320 ГПК однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У частині четвертій цієї статті зазначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

До нововиявлених обставин у розумінні процесуального законодавства відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні частини першої статті 320 ГПК є одночасна наявність таких чотирьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені; по-третє, ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-четверте, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

При цьому є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 325 ГПК за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Постановляючи оскаржену ухвалу від 09.11.2023 про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Франчайзингова компанія» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у справі №909/415/22, суд апеляційної інстанції виходив із того, що надані ТОВ «Франчайзингова компанія» на підтвердження наявності нововиявлених обставин податкові декларації (податкова звітність) є доказами, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, та спрямовані на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, і не можуть бути визнані підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зважаючи на імперативні приписи частини четвертої статті 320 ГПК.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правильності застосування норм процесуального права під час винесення оскаржуваної ухвали.

За змістом частини другої статті 293 ГПК у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку визнання касаційної скарги ТОВ «Франчайзингова компанія» необґрунтованою і про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №909/415/22.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, відмовляючи у відкритті касаційного провадження у справах: № 914/2092/19 (ухвала від 16.09.2021), №904/1224/18 (ухвала від 05.10.2020), № 904/7469/14 (ухвала від 17.08.2020), від № 11/177-07 (ухвала від 23.10.2019) та ін.

Керуючись статтями 234, 235, частиною другою статті 293 ГПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 909/415/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Франчайзингова компанія» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023.

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги разом із доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

О. В. Случ