Ухвала

від 21.12.2023 по справі 640/3395/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 грудня 2023 року № 640/3395/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення компенсації втрати частини доходів, середнього заробітку та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани;

- визнати протиправним та скасувати наказ директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України від 28.10.2021 №210/ОС/ДСК;

- зобов`язати Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України внести зміни до наказу в частині виплати премії ОСОБА_1 у зменшеному на 20% розмірі у зв`язку з накладеною доганою;

- зобов`язати Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утриману премію, яка була зменшена на підставі наказу директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України від 28.10.2021 №210-ОС/ДСК;

- зобов`язати Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України виплатити ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби у сумі 462375,00 грн.;

- зобов`язати Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України здійснити перерахунок та виплату недонарахованої у зв`язку зі зменшенням розміру премії одноразової грошової допомоги у разі звільнення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України виплатити ОСОБА_1 обов`язкове для всіх військовослужбовців Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України преміювання у виді подвійного посадового окладу (9160,00 грн.), що складає 18321,00 грн.;

- стягнути з Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати;

- стягнути з Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань середній заробіток за затримку розрахунку за весь час такої затримки;

- стягнути з Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань моральну шкоду у розмірі 69480,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

21.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподіл були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани та докази поважності причин пропуску такого строку.

При постановленні цієї ухвали суд виходив з того, що предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про оскарження наказу директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

У позовній заяві позивач зазначив, що зі спірним наказом його не було ознайомлено, а про факт застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани йому стало відомо у день його звільнення зі служби на підставі наказу ІСТЕ СБУ від 24.12.2021 №249-ОС/ДСК.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ним не видавався письмовий наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, оскільки такий обов`язок для командира не передбачений чинним законодавством.

Так, позивачу було оголошено догану на підставі рапорту від 20.10.2021, зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомлений 20.10.2021.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 ознайомився зі змістом рапорту про оголошення йому догани 20.10.2021, про що свідчить його підпис про ознайомлення на вказаному рапорті. Даний факт свідчить, що позивач був обізнаний про застосування до нього дисциплінарного стягнення 20.10.2021.

З вказаного слідує, що звернувшись 24.01.2022 до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани, позивач пропустив місячний строк.

04.09.2023 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду.

У вказаній заяві позивач зазначив, що Розділом «Порядок накладення дисциплінарних стягнень» Дисциплінарного Статуту ЗСУ не визначено, яким саме документом оголошується/накладається дисциплінарне стягнення. У той же час Кодексом Законів про працю визначено, що догана оголошується у наказі (розпорядженні) роботодавця та доводиться до відома працівника під підпис.

Позивач зауважив, що його до теперішнього часу не ознайомлено з наказом про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а лише було ознайомлено з Рапортом заступника директора ІСТЕ СБ України Андрія Падалки від 20.10.2021 на ім?я Т.в.о. директора ІСТЕ СБ України Павла Кавешнікова, в якому А.Падалка повідомляє керівника Інституту про оголошення догани Позивачу. При цьому не зазначено дати такого оголошення та форми (усно чи письмово) або реквізитів документу, яким така догана накладена/оголошена.

Як зазначив Відповідач, наказ щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності в ІСТЕ СБУ не видавався, а притягнутий до дисциплінарної відповідальності Позивач був на підставі рапорту заступника директора. Однак сам рапорт про накладення/оголошення дисциплиплінарного стягнення у виді догани відносно ОСОБА_1 до теперішнього часу ні Позивачу, ні суду Відповідачем не надано.

Більш того, позивач стверджує, що рапорт не є тим видом документу, яким оформлюється рішення про накладення дисциплінарного стягнення, є видом службового документу, аналогом заяви, формою звернення військовослужбовця до вищого по посаді чи з званню з викладом питань службового чи особистого характеру.

Таким чином Позивач зазначає, що він позбавлений можливості зазначити форму і точну дату рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді догани, яке він оскаржує, у зв?язку з чим в позовних вимогах було абстрактно зазначено про вимогу визнати протиправним та скасувати наказ директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани, без позначення дати та номеру такого наказу.

Позивач зауважує, що матеріали його особової справи є документами з обмеженим доступом через гриф «ДСК» і були витребувані Окружним адміністративним судом м.Києва у Відповідача на підставі ухвали суду, проте через ліквідацію ОАСК та тривалий процес передачі справи до КОАС Позивач та/або його представник були позбавлені можливості ознайомитись з матеріалами справи, які Відповідач надіслав до суду, в тому числі з метою уточнення позовних вимог.

За викладених обставин позивач стверджує, що він з поважних причин пропустив строк на оскарження рішення відповідача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Розглянувши матеріали справи та подану позивачем заяву, суд зауважує, що право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

У контексті наведеного суд вважає за доцільне зазначити, що усталеною є практика Верховного Суду про те, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Суд зазначає, що розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (рішення ЄСПЛ від 27 червня 2000 року у справі Ільхан проти Туреччини (Ilhan v. Turkey), рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України (заява № 3236/03), рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України (заяви № 23759/03 та № 37943/06)).

У рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду, у зв`язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Слід зазначити, що при оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує:

1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки;

2) поведінку заявника;

3) поведінку державних органів;

4) перевантаження судової системи;

5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи «Бочан проти України», «Смірнова проти України», «Федіна проти України», «Матіка проти Румунії» та інші).

Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Отже, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Верховний Суд у постанові від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а (ЄДРСРУ № 97806556) зазначив, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є, зокрема, оскарження розпорядчого документа директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз служби безпеки України про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Позивач зазначає, що відповідний вид дисциплінарного стягнення підлягає накладенню шляхом прийняття наказу, з яким його ознайомлено не було, внаслідок чого у позовній заяві окремим пунктом було викладено клопотання про витребування матеріалів особової справи та, зокрема, копії оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Відповідач у відзиві стверджує, що такий наказ ним не приймався, а догана була оголошена позивачу шляхом складання рапорту, з яким позивача було ознайомлено 20.10.2021.

Позивач стверджує, що копію рапорту йому надано не було, а сам рапорт не є тим документом, яким має оформлюватися догана.

Враховуючи наведене, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки подаючи відповідний позов ОСОБА_1 був переконаний, що рапорт від 20.10.2021 не є тим єдиним документом, яким було накладено дисциплінарне стягнення, а має існувати наказ, клопотання про витребування якого було заявлено безпосередньо у самій позовній заяві.

Інформація про відсутність такого наказу була викладена відповідачем у відзиві на позовну заяву, до отримання якого позивач фактично не міг бути обізнаний з такими обставинами.

Таким чином, наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, у зв`язку з чим заява позивача про поновлення строку звернення до суду є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 171, 243, 248, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом у цій справі та поновити пропущений строк звернення до суду.

2. Продовжити розгляд адміністративної справи.

3. Витребувати від відповідача:

- належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 .

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) сторонам (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.