Ухвала

від 28.12.2023 по справі 756/8788/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 756/8788/22 Головуючий у суді першої інстанції - Майбоженко А.М.

Номер провадження № 22-з/824/1633/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

У Х В А Л А

іменем України

28 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер»- Прохоренка В.П. про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року позов ТОВ «Юридичний провайдер» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юридичний провайдер» заборгованість за період прострочення виконання грошових зобов`язань за договором про переведення боргу від 03 березня 2021 року в розмірі: 1 164 210,80 грн, та 160 606,76 грн в якості трьох процентів річних.

Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 листопада 2023 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юридичний провайдер» заборгованість за період прострочення виконання грошових зобов`язань за договором про переведення боргу від 03 березня 2021 року в розмірі: 232 191,32 грн - інфляційні витрати, 17 349,49 грн - три проценти річних. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юридичний провайдер» судовий збір у розмірі по 12427,95 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу 08 листопада 2023 року.

19 грудня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від директора ТОВ «Юридичний провайдер»- Прохоренка В.П. про забезпечення позову, яка мотивована тим, що загальний розмір заборгованості відповідачів перед позивачем становить 1 599 214,27 грн, що присуджені судом першої інстанції на користь ТОВ «Юридичний провайдер» оскаржуваним рішенням та додатковим рішенням.

Заявник вказує, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року було накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача ОСОБА_2 та згідно листа приватного виконавця Гненного Д.А. №5842 від 22 грудня 2022 року залишок грошових коштів на рахунку відповідача-2 у АТ «Універсал Банк» складає 176 099,82 грн та 1 587,66 грн на рахунку в АТ «ПриватБанк». Тобто, грошових коштів, на які накладено арешт недостатньо для виконання вимог позивача у повному обсязі.

Так, заявник звертався до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 грудня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.

Зазначає, що в подальшому відповідачі вчинили недобросовісні дії з метою уникнення виконання зобов`язання щодо сплати грошових коштів шляхом укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, що належить відповідачем як подружжю на праві спільної власності, а саме вказаної вище квартири на користь ОСОБА_4 22 листопада 2023 року. Тобто відчужили майно вже після прийняття оскаржуваного рішення, що вказує на недобросовісність їх дій та ризик невиконання відповідачами судового рішення.

Позивач також вказує, що у власності відповідачів наявне інше нерухоме майно - нежитлове приміщення НОМЕР_3, загальної площею 13,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якого складає 266 630 грн.

Відтак, позивач вважає, що застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно сприятиме виконанню судового рішення та нівелює подальші спроби відповідачів уникнути стягнення коштів, а можливе відчуження належного їм нерухомого майна призведе до унеможливлення виконання судового рішення в майбутньому, тому просить апеляційний суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , а саме на нежитлове приміщення НОМЕР_3, загальною площею 13,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , оціночною вартістю 266 630 грн.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз`яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Передумовою застосування заходів забезпечення виконання рішення компетентного суду є те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення компетентного суду. Отже, ціль цих забезпечувальних заходів полягає у забезпеченні виконання рішення компетентного суду шляхом гарантування збереження активів, за рахунок яких таке рішення може бути виконано.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що звертаючись до суду із позовом ТОВ «Юридичний провайдер» просило стягнути розмір відповідальності відповідачів за порушення виконання грошового зобов`язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги станом на 31 серпня 2022 року у розмірі 1 324 817,76 грн, в тому числі 1 164 210,80 грн - інфляційні витрати, 160 606,76 грн - три проценти річних.

Ухвалою Оболонського районного суду від 05 жовтня 2022 року про забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти в межах ціни позову в сумі 1 324 817, 76 грн, що належать ОСОБА_2 .

Крім того, із поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник просить забезпечити позов лише на суму, що перебуває в межах суми заборгованості, тобто в межах суми 1 324 817,76 грн.

Метою забезпечення є хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що заявлені заходи забезпечення позову, про які просить позивач ТОВ «Юридичний провайдер» є співмірними із заявленими позовними вимогами та будуть сприяти належному виконанню судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Крім того, слід зазначити, що при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб правового захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Отже, встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, у разі задоволення позову ТОВ «Юридичний провайдер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу у розмірі 1 324 817,76 грн, Київський апеляційний суд доходить висновку про задоволення поданої заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення НОМЕР_3, загальною площею 13,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , оціночною вартістю 266 630 грн.

Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Забезпечення позову у цій справі є пропорційним та відповідатиме меті застосування заходів забезпечення і свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін спору.

Частинами 1-6 статті 154 ЦПК України визначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

З огляду на положення статті 154 ЦПК України відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення, оскільки обставин, визначених пунктом 1 частини 3, не установлено та доказів, визначених пунктом 2 частини третьої, не надано.

Керуючись ст. 149, 150, 154, 389 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення НОМЕР_3, загальної площею 13,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якого складає 266 630 грн.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - три роки.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер», місцезнаходження - 04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, офіс 301, код ЄДРПОУ - 41223269.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_3 , РНОКПП. - НОМЕР_2 .

Суддя-доповідач: М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв