Постанова

від 23.11.2023 по справі 910/2050/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. Справа№ 910/2050/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 23.11.2023,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022

у справі №910/2050/22 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд»

до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромтехнологія»;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Есмола»;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоксар»;

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Карінда»;

5) Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітелла»;

6) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інторно»;

7) Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал Гарант»;

8) Товариство з обмеженою відповідальністю «Імріс»;

9) Товариство з обмеженою відповідальністю «Дортекс»;

10) Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарстен»;

11) Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмолоко»;

12) Товариство з обмеженою відповідальністю «Салтіз»;

13) Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбела»;

14) Товариство з обмеженою відповідальністю «Метриком»;

15) Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастейн»;

16) Національний банк України

про визнання недійсним одностороннього правочину,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» (далі, позивач або ТОВ «Боранд Трейд») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі, відповідач або Банк) про визнання недійсним одностороннього правочину, оформленого письмовим повідомленням Банку за вих. №Е.65.о.о.о/3-106695 від 07.09.2017, про одностороннє розірвання з 25.09.2017 Кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016 з ТОВ «Боранд Трейд».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у жовтні 2016 року позивач брав участь в розробленому і координованому Національним банком України (НБУ) процесі трансформації (реструктуризації) частини кредитного корпоративного пакету клієнтів Банку, а саме в погашенні кредитної заборгованості третіх осіб 1-15 (первісних позичальників) із наміром отримання прав на заставне майно за кредитами первісних позичальників після виконання позивачем його зобов`язань перед Банком, у зв`язку із чим між позивачем та Банком було укладено Кредитний договір №4Б16091Г від 20.10.2016 на суму 4 800 000 000,00 грн (із урахуванням додаткової угоди до договору) та ряд договорів поруки від 20.10.2016 на забезпечення виконання зобов`язань позичальників (третіх осіб 1-15) за первісними кредитними договорами; позивач як поручитель за договорами поруки погасив заборгованість первісних позичальників (третіх осіб 1-15) перед Банком в сумі 4 637 608 327,62 грн та набув права кредитора у цих зобов`язаннях, однак Банк ухиляється від передачі позивачу документів, які посвідчують права вимоги до боржників, внаслідок чого у позивача почались труднощі з погашенням заборгованості за Кредитним договором №4Б16091Г від 20.10.2016; Приватбанк також звернувся до Високого суду Англії та Уельсу із позовом №BL-207-000665 проти ОСОБА_1., ОСОБА_2. та інших про стягнення збитків і вказує про нікчемність укладених договорів за участю позивача і Банку; оспорюваним письмовим повідомленням Банк розірвав Кредитний договір №4Б16091Г від 20.10.2016, однак вказаний односторонній правочин про розірвання договору вчинено як із порушенням умов Кредитного договору, так і з порушенням положень законодавства, тому він підлягає визнанню недійсним.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22 позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним односторонній правочин, оформлений письмовим повідомленням Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» за вих. №Е.65.0.0.0/3-106695 від 07.09.2017 про одностороннє розірвання з 25.09.2017 Кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд».

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» 2 481,00 грн судового збору.

Приймаючи вказане рішення про задоволення позову, суд дійшов наступних висновків:

- Кредитний договір №4Б16091Г від 20.10.2016 був укладений сторонами під час програми реструктуризації (трансформації) кредитного портфелю Банку, що була ініційована, організована та контрольована Національним банком України;

- на момент направлення позивачем повідомлення №Е.65.о.о.о/3-106695 від 07.09.2017 Кредитний договір №4Б16091Г від 20.10.2016 був чинним, не визнавався судом недійсним або припиненим;

- факт прострочення виконання зобов`язання позивачем станом на дату вчинення відповідачем оспореного правочину суду не доведено жодним доказом, у тому числі не доведено і факт наявності простроченої більш як на 30 днів заборгованості. У той же час, позивачем додано до позовної заяви платіжні доручення на сплату грошових коштів протягом 2017-2021 років на виконання Кредитного договору, прийняття яких Банком не оспорювалось;

- матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснено погашення заборгованості за діючими кредитними договорами, укладеними відповідачем із первинними боржниками, внаслідок чого зазначені вище кредити є погашеними, а кредитні зобов`язання є виконаними в повному обсязі. Вказані обставини свідчать про відсутність заборгованості за первинними кредитами, укладеними з первинними боржниками перед відповідачем, та про перехід до позивача, як поручителя, який здійснив погашення зобов`язання боржників, всіх прав кредитора за вказаними кредитними зобов`язаннями на підставі статті 512 ЦК України;

- односторонній правочин, оформлений повідомленням від 07.09.2017 №Е.65.о.о.о/3-106695 про одностороннє розірвання Кредитного договору, вчинено з порушенням умов Кредитного договору, без належних фактичних підстав у розумінні статті 561 ЦК України та з порушенням встановленого статтею 188 ГК України порядку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 15.08.2022 (про що свідчить ідентифікатор поштового відправлення Укрпошти на конверті) Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

15.12.2022 Банк через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду подав письмові пояснення щодо меж апеляційного перегляду, в яких уточнив, що оскаржуване рішення підлягає апеляційному перегляду та скасуванню виключно з підстав та доводів, викладених у розділах 3.2. (в частині неправильного застосування статті 188 Господарського кодексу України), 3.3., зокрема, 3.3.2. та 3.3.3., та 4 апеляційної скарги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача (із урахуванням зазначених пояснень), зводяться до наступного:

- посилання позивача на можливе порушення Банком при вчиненні спірного одностороннього правочину вимог частин 2-3 статті 188 Господарського кодексу України є некоректними та неспроможним у контексті одностороннього розірвання договору, адже вказані норми законодавства встановлюють порядок розірвання договору за взаємною згодою сторін;

- судом першої інстанції покладено в основу оскаржуваного рішення обставину невідповідності оспорюваного правочину вимогам частини 1 статті 188 Господарського кодексу України, яка передбачає, що одностороння зміна та розірвання господарських договорів не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Однак такі висновки зроблені судом першої інстанції за обставин виходу суду за межі підстав поданого позову та предмету доказування у справі, а також в цілому не відповідають дійсним обставинам справи;

- суд вийшов за межі доказування у даній справі, надавши оцінку відносинам, пов`язаним із кредитами «старих позичальників» і угодами забезпечення їх зобов`язань;

- у межах даної справи як Банк, так і позивач (у розділі 9.2 позовної заяви, арк. 53) визнають обставину наявності вказаного Банком у спірному повідомленні прострочення здійснення оплати за кредитним договором, що і стало підставою для одностороннього його розірвання Банком. Суд, у свою чергу, не дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов безпідставного висновку про нібито відсутності у Банку права на одностороннє розірвання кредитного договору;

- судом при постановленні рішення порушені правила допустимості доказів. Так, позивачем додано до позову ряд доказів, які містять охоронювану законом банківську таємницю, при цьому відсутня інформація про законність та джерело їх отримання позивачем. Позивач не належить до суб`єктів, які могли отримати їх у законний спосіб, тому вони підлягали визнанню судом недопустимими і не могли покладатися в основу оскаржуваного рішення.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

28.09.2022 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Банку, в якому позивач просив суд відмовити у її задоволенні, оскаржене рішення суду залишити без змін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу наголосив на тому, що право ТОВ «Боранд Трейд» на даний позов обгрунтовано порушенням прав, виходячи з того, що первісні позичальники отримали кредити від Банку, які були забезпечення різними видами майна та майнових прав в обсязі, що перевищував обсяг відповідних кредитів. ТОВ «Боранд Трейд», у свою чергу, під контролем та наглядом НБУ здійснило погашення кредитів первісних позичальників, а тому до нього перейшло право вимоги за кредитними договорами, а також права на майно, якими забезпечувались первісні кредити. Банк в межах Англійського провадження заперечує дійсність первісних кредитів, договорів, які забезпечували їх виконання, а також кредиту ТОВ «Боранд Трейд» та відповідних договорів поруки, на підставі яких погашались первісні кредити. Своїми діями щодо визнання нікчемними кредитного договору з ТОВ «Боранд Трейд» та договорів поруки за кредитами первісних позичальників Банк фактично позбавляє ТОВ «Боранд Трейд» права на стягнення коштів за кредитами з первісних позичальників (в порядку права регресу) або/та набуття прав на заставне майно за первісними кредитами (в порядку права суброгації). Більше того, ТОВ «Боранд Трейд» фактично звинувачується у привласненні коштів Банку, що не відповідає дійсності.

Стосовно застосування положень статті 188 Господарського кодексу України, то всупереч доводам скаржника в кредитному договорі встановлюється умова, що його одностороннє розірвання банком може відбуватися виключно з дотриманням положень статті 188 Господарського кодексу України, однак відповідачем такий порядок, встановлений частинами 2, 3 статті 188 Господарського кодексу України, було порушено.

Стосовно предмету доказування позивач наголосив на тому, що обставини трансформації (реструктуризації) кредитного портфелю Банку є обставинами, якими позивач обґрунтує позовні вимоги, оскільки порушення зобов`язань за кредитним договором сталося з вини Банку, а не з вини позивача, тому вони входять у предмет доказування. У відповідності до наданого Плану трансформації позивач, як новий позичальник, мав погасити заборгованість первісних позичальників - третіх осіб 1-15 у справі, він виконав це зобов`язання та мав намір звернути стягнення на активи боржників для погашення заборгованості за кредитним договором, проте відповідач не передав йому передбачені документи.

Відповідач, як наголошує позивач у відзиві, не надав жодного доказу, який би спростовував інформацію, яка підтверджується наданими позивачем доказами, які Банк вважає недопустимими.

13.11.2023 від Національного банку України (залученого до участі у справі третьою особою 16) через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду до суду надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги Банку в даній справі.

НБУ у письмових поясненнях підтримав доводи апеляційної скарги Банку, просив суд її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

НБУ наголошує на тому, що в межах предмету доказування у даній справі суд першої інстанції мав дослідити питання стосовно того, чи є підстави для односторонньої відмови від договору, передбачені договором та законом. Разом із цим, з аналізу оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд першої інстанції незаконно, серед іншого, обґрунтував рішення тим, що нібито спірний кредитний договір укладений між сторонами у зв`язку та в ході так званої реструктуризації (трансформації) кредитного портфелю банку, що була ініційована, організована та контрольована Національним банком України.

Однак, за доводами НБУ, до предмету доказування в даній справі не входить оцінка діяльності НБУ щодо проведення банківського нагляду за Приватбанком, а отже суд у своєму рішенні вийшов за межі заявлених позовних вимог. Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про те, що Кредитний договір був укладений між сторонами у зв`язку та в ході так званої реструктуризації (трансформації) кредитного портфелю Банку, що була ініційована, організована та контрольована Національним банком України. Постанови правління НБУ та листування з Банком, на які суд посилається в оскаржуваному рішенні, не містять жодного посилання на укладення кредитного договору між Банком та ТОВ «Боранд Трейд». Крім того, такі докази є недопустимими, оскільки позивачем не надано доказів їх отримання у спосіб, передбачений законодавством.

НБУ наголошує, що не здійснював погодження та не брав участі в укладенні Кредитного договору між Банком та ТОВ «Боранд Трейд». Також НБУ у письмових поясненнях звернуло увагу на висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №910/18029/21.

Треті особи 1-15 письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, остання була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2050/22, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі № 910/2050/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

31.08.2022 матеріали справи №910/2050/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 28.09.2022.

28.09.2022 розгляд справи №910/2050/22 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. на лікарняному.

Після виходу судді Чорногуза М.Г. з лікарняного, головуючого судді Мальченко А.О. та судді Агрикової О.В. з відпусток ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі № 910/2050/22 на 09.11.2022.

04.11.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» Смолія Б.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2022 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» Смолія Б.В. про участь у судовому засіданні 09.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON у справі №910/2050/22.

09.11.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку зі знеструмленням електромережі суду згідно графіку ДТЕК Київські електромережі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22 на 21.11.2022.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 21.11.2022 представниками позивача та відповідача надано усні пояснення у справі.

Разом із тим, у судовому засіданні 21.11.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» заявлено усне клопотання про участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 оголошено перерву у розгляді справи №910/2050/22 до 21.12.2022, задоволено усне клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» Смолія Б.В. про участь у судовому засіданні 21.12.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

19.12.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Мальченко А.О., суддів: Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. від розгляду справи №910/2050/22.

21.12.2022 розгляд справи №910/2050/22 та одночасно розгляд вищевказаної заяви про відвід колегії суддів не було здійснено у зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному з 14.12.2022.

Після виходу судді Агрикової О.В. з лікарняного ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. від розгляду справи №910/2050/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22 на 01.02.2023 в режимі відеоконференції.

30.01.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» надійшла заява про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №910/17401/21.

01.02.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника позивача у кримінальному провадженні.

У судове засідання 01.02.2023 позивач не з`явився, свого уповноваженого представника не направив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22 відкладено на 22.02.2023.

22.02.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення проти клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

У судове засідання 22.02.2023 представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

22.02.2023 у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 22.02.2023 після нарадчої кімнати головуючий суддя оголосив про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про зупинення провадження у справі до розгляду касаційним судом справи №910/17401/21, що відображено у протоколі судового засідання від 22.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22 відкладено на 05.04.2023.

31.03.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо зупинення провадження у справі №910/2050/22.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 05.04.2023 представниками позивача та відповідача надано усні пояснення у справі.

У судовому засіданні 05.04.2023 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» заявлено усне клопотання про участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у розгляді справи №910/2050/22 оголошено перерву до 26.04.2023, задоволено усне клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» Смолія Б.В. про участь у судовому засіданні 26.04.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

18.04.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» надійшла заява про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 у справі №910/18029/21.

20.04.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» надійшла заява про відвід колегії суддів від розгляду справи №910/2050/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» строк для подачі заяви про відвід колегії суддів. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Чорногуза М.Г., Агрикової О.В. визнано необґрунтованою. Матеріали справи №910/2050/22 передано для визначення складу суду для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Чорногуза М.Г., Агрикової О.В. у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Чорногуза М.Г., Агрикової О.В. у справі №910/2050/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді - Шаптала Є.Ю., суддів: Яковлєва М.Л., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Чорногуза М.Г., Агрикової О.В. від розгляду справи №910/2050/22. Справу №910/2050/22 повернуто на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Чорногуза М.Г., Агрикової О.В.

26.04.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» надійшла чергова заява про відвід колегії суддів від розгляду справи №910/2050/22.

26.04.2023 колегією суддів у складі Мальченко А.О., Чорногуза М.Г. та Агрикової О.В. заявлено самовідвід від участі у розгляді справи №910/2050/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Чорногуза М.Г. та Агрикової О.В., поданої у межах розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22 відмовлено; заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Мальченко А.О., Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. про самовідвід від розгляду справи №910/2050/22 задоволено; матеріали справи №910/2050/22 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 №09.1-07/366/23 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2050/22 на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023, якою заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Мальченко А.О., Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. про самовідвід від розгляду справи №910/2050/22 задоволено.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу від 01.05.2023 справу №910/2050/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М., розгляд справи №910/2050/22 призначено на 13.06.2023.

12.06.2023 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» надійшла заява про зупинення провадження у справі №910/2050/22 до закінчення перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі №904/9691/21; рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі №910/17401/21.

Також, 12.06.2023 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» надійшла заява про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

13.06.2023 від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» надійшли додаткові пояснення щодо постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №910/18029/21. У поданих поясненнях Банк наголосив на тому, що вказаною постановою підтверджено правильність доводів апеляційної скарги Банку в частині безпідставності висновків суду першої інстанції стосовно обставин, які не входять до предмету доказування в ній.

У судове засідання, призначене на 13.06.2023, з`явились представники Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, враховуючи те, що представники Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» не отримували заяви позивача про зупинення провадження та заяви про залучення до участі у справі третіх осіб, які до суду апеляційної інстанції надійшли 12.06.2023, розгляд справи відкладено на 11.07.2023.

29.06.2023 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» надійшло клопотання про участь його представника Смолія Б.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

У судове засідання, призначене на 11.07.2023, з`явились представники Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд».

У судовому засіданні суд перейшов до розгляду клопотання позивача від 12.06.2023 про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору та заслухав пояснення представників сторін з цього приводу.

Щодо заявлених раніше позивачем клопотань про зупинення провадження у справі, у судовому засіданні 11.07.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду касаційним судом справи №910/18029/21 не підтримав як таке, що втратило на даний час свою актуальність.

Щодо клопотання позивача про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі №904/9691/21 суд встановив, що касаційний розгляд справи №904/9691/21 наразі завершений прийняттям ухвали від 20.06.2023 про закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алонза» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у справі №904/9691/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у розгляді справи №910/2050/22 оголошено перерву до 17.07.2023.

У судове засідання, призначене на 17.07.2023, з`явились представники Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд».

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» подав письмове клопотання про зупинення провадження у справі №910/2050/22 до закінчення перегляду Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в касаційному порядку рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №826/3676/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 розгляд справи №910/2050/22 відкладено на 15.08.2023 для надання представнику Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» можливості ознайомитися із поданим позивачем клопотанням про зупинення провадження у справі.

14.08.2023 від позивача електронною поштою на адресу суду надійшла заява про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №918/1043/21.

19.09.2023 від відповідача електронною поштою на адресу суду надійшли заперечення проти заяви ТОВ «Боранд Трейд» про зупинення провадження у справі до розгляду судом касаційної інстанції справи №826/3676/18.

Також 19.09.2023 від відповідача електронною поштою на адресу суду надійшли додаткові пояснення щодо постанови Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/17401/21. У поданих поясненнях Банк, зокрема, закцентував увагу на тому, що однією із підстав касаційного оскарження Банком судових рішень у справі №910/17401/21, як і в даній справі, являлося те, що при первинному розгляді справи судами були прийняті до уваги недопустимі докази, які містять гриф «банківська таємниця», без дослідження та встановлення джерел, з яких вони здобуті позивачем.

У зв`язку з перебуванням членів колегії суддів Скрипки І.М. з 31.07.2023 по 18.08.2023, Тищенко А.І. з 31.07.2023 по 18.08.2023 у відпустці судове засідання за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22, призначене на 15.08.2023, не відбулося.

Після виходу членів колегії суддів Скрипки І.М. та Тищенко А.І. з відпусток, оцінюючи розумність тривалості строку розгляду у даній справі, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22 на 19.09.2023.

У судове засідання, призначене на 19.09.2023, з`явився представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» у судове засідання не з`явився, 19.09.2023 подав електронною поштою до суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване його зайнятістю в іншому судовому процесі у справі №583/765/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи №910/2050/22 відкладено на 17.10.2023.

16.10.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М.

16.10.2023 від адвоката Богдана Смолія на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшло повідомлення про припинення між ним як адвокатом та ТОВ «Боранд Трейд» як клієнтом відносин із представництва.

16.10.2023 від директора ТОВ «Боранд Трейд» на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для пошуку та оформлення повноважень іншого представника у справі.

У судове засідання, призначене на 17.10.2023, з`явився представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тищенко А.І., Скрипки І.М. від розгляду справи №910/2050/22.

Також суд у судовому засіданні 17.10.2023 дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про відкладення розгляду справи, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, зокрема, доказів на підтвердження припинення угоди про представництво інтересів позивача в даній справі адвокатом Богданом Смолієм.

У судовому засіданні суд перейшов до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» від 12.06.2023 вих.№12/06/23/1 про залучення до участі у справі третіх осіб, а саме: ТОВ «Агропромтехнологія», ТОВ «Есмола», ТОВ «Фоксар», ТОВ «Карінда», ТОВ «Вітелла», ТОВ «Інторно», ТОВ «Індастріал Гарант», ТОВ «Імріс», ТОВ «Дортекс», ТОВ «Дарстен», ТОВ «Трансмолоко», ТОВ «Салтіз», ТОВ «Орбела», ТОВ «Метриком», ТОВ «Мастейн» та Національного банку України.

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у судовому засіданні 17.10.2023 не заперечував проти задоволення вказаного клопотання та залучення до участі у справі вказаних позивачем третіх осіб.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 (із урахуванням ухвали про виправлення описок від 24.10.2023) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про залучення до участі у справі третіх осіб, залучено до участі у справі №910/2050/22 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромтехнологія» (третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Есмола» (третя особа-2), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоксар» (третя особа-3), Товариство з обмеженою відповідальністю «Карінда» (третя особа-4), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітелла» (третя особа-5), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інторно» (третя особа-6), Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал Гарант» (третя особа-7), Товариство з обмеженою відповідальністю «Імріс» (третя особа-8), Товариство з обмеженою відповідальністю «Дортекс» (третя особа-9), Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарстен» (третя особа-10), Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмолоко» (третя особа-11), Товариство з обмеженою відповідальністю «Салтіз» (третя особа-12), Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбела» (третя особа-13), Товариство з обмеженою відповідальністю «Метриком» (третя особа-14), Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастейн» (третя особа-15), Національний банк України (третя особа-16); розгляд справи відкладено на 23.11.2023.

02.11.2023 від відповідача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження направлення залученим до участі у справі третім особам копій відзиву на позовну заяву з додатками, апеляційної скарги з додатками та письмових пояснень щодо меж апеляційного перегляду даної справи.

23.11.2023 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №917/1173/22.

У судовому засіданні 23.11.2023 суд розглянув клопотання позивача про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом справ №826/3676/18, №918/1043/21, №917/1173/22.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотань позивача про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом справ №826/3676/18, №918/1043/21, №917/1173/22.

За результатами проведеного у справі 23.11.2023 судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 23.11.2023 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-16 (НБУ).

Представники третіх осіб 1-15 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів вчинення судом усіх належних дій задля повідомлення третіх осіб 1-15 про розгляд апеляційної скарги на їх юридичні адреси (список розсилки поштової кореспонденції, поштові повернення), колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті без участі представників учасників справи, що не з`явились у судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив її відхилити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.

Представники відповідача та третьої особи-16 у судовому засіданні підтримували доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», просили її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Обставини справи, встановлені судом у даній справі

20.10.2016 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд», як позичальником, та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», як Банком, укладено Кредитний договір №4Б16091Г (далі, Кредитний договір), відповідно до пункту 1.1. якого Банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 4 800 000 000,00 грн для фінансування поточної діяльності в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди у визначені цим договором терміни (в редакції Додаткової угоди) (додаток 13 до справи, а.с. 16-31).

Відповідно до пункту 2.2.1. Кредитного договору позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, зазначені у пункті 1.1. Договору.

Пунктом 2.2.2. Кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до пунктів 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. цього договору.

Також згідно пункту 2.2.3. Кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит в строки/терміни, встановлені пунктами 1.2., 2.3.2., 2.2.14. У разі, якщо заборгованість за кредитом перевищує суму встановленого поточного ліміту відповідно до Графіка зменшення поточного ліміту (підп. А.2.1.) для поточного періоду користування кредитом, позичальник зобов`язується погасити різницю в день її виникнення.

За змістом пункту А.3 Кредитного договору термін повернення кредиту - 06.10.2026.

Відповідно до пункту А.6 Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує відсотки за фіксованою ставкою в розмірі 10,5 % річних.

Пунктом А.7 Кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань погашення/повернення кредиту, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом за фіксованою ставкою в розмірі 21 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно пункту А.8 Кредитного договору сплата відсотків здійснюється позичальником щоквартально (у грудні, березні, червні, вересні), а так само в дату встановлення нульового поточного ліміту, зазначену в підп. А.2.1. При несплаті відсотків у зазначені строки/терміни, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно пункту 2.3.2.).

Відповідно до підпункту «в» пункту 2.3.2. Кредитного договору відповідач має право у разі настання будь-якої з наступних подій, зокрема, в разі порушення позивачем будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами Кредитного договору, в т.ч. при порушені цільового використання кредиту; у разі прострочення позичальником зобов`язань з погашення/повернення боргу за будь-яким кредитом, укладеним між позичальником і банком, понад 30 календарних днів, на свій розсуд згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити однобічне розірвання Кредитного договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Однобічна відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань.

Договір укладено/підписано з використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа акредитованого центру сертифікації ключів Банку у порядку, передбаченому Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Законом України «Про електронний цифровий підпис», а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 03.03.2016, укладеної сторонами (пункт 7.9. Кредитного договору).

Позичальником одержано від Банку за Кредитним договором 4 637 608 327,61 грн кредитних коштів, що сторонами не заперечується.

На забезпечення Кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір застави №Г.21.1.2.0/5-1989 (додаток 13 до справи, а.с. 40-48), предметом якого є надання заставодавцем в заставу майнових прав за наступними договорами поставки:

- Договір поставки ПТ16-186 від 13.10.2016, укладений ТОВ «Боранд Трейд» з ТОВ «ТД «Авіас» на постачання 150 000 тон бензину автомобільного А-95-Євро4-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropour Energy концерну BASF);

- Договір поставки ПТ16-57/ПГ від 03.10.2016 року, укладений ТОВ «Боранд Трейд» з ТОВ «Пром Гарант Плюс», на постачання палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки F виду ІІ;

Відповідно до пункту 3 Договору застави №Г.21.1.2.0/5-1989 максимальний розмір вимоги, яка забезпечувалася заставою за цим договором, складала 8 000 000 000 гривень.

Пунктом 8 Договору застави № Г.21.1.2.0/5-1989 в редакції додаткової угоди від 26.10.2016 сторони визначили, що вартість предмету застави складає 5 820 790 000,00 грн.

Також, 20.10.2016 між позивачем, як поручителем, та відповідачем, як кредитором, укладено низку договорів поруки, а саме:

- Договір поруки №4А14127И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Агропромтехнологія» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4А14127И від 19.02.2014, №4А14147И від 20.02.2014, №4А14368И від 11.12.2014;

- Договір поруки №4Е14105И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Есмола» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4Е14105И від 12.02.2014, №4Е14121И від 19.02.2014;

- Договір поруки №4Ф13555И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Фоксар» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4Ф13555И від 11.09.2013, №44Ф13556И від 12.09.2013, №4Ф13765И від 25.11.2013, №4Ф14143И від 17.02.2014;

- Договір поруки №4К13749Д/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Карінда» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4К13749Д від 20.11.2013, №4К13761Д від 21.11.2013, №4К14035И від 21.01.2014, №4К14295И від 02.09.2014;

- Договір поруки №4В13339И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Вітелла» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4В13339И від 05.06.2013, №4В13341И від 06.06.2013, №4В14140И від 17.02.2014;

- Договір поруки №4И14070И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Інторно» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4И14070И від 14.02.2014, №4И14259И від 29.07.2014;

- Договір поруки №4И14193И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Індастріал Гарант» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4И14193И від 19.02.2014, №4И14108И від 19.02.2014, №4И14156И від 10.04.2014, 4И15060И від 20.02.2015;

- Договір поруки №4И14074Д/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Імріс» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4И14074Д від 19.02.2014, №4И14076И від 20.02.2014, №4И14075Д від 25.02.2014;

- Договір поруки №4Д14270И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Дортекс» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4Д14270И від 19.08.2014, №4Д14272И від 21.08.2014;

- Договір поруки №4Д14024И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Дарстен» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4Д14024И від 21.01.2014, №4Д14118И від 11.02.2014, №4Д14243И від 27.06.2014;

- Договір поруки №4Т13377Д/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Трансмолоко» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4Т13377Д від 17.06.2013, №4Т14005Д від 11.01.2014, №4Т14319И від 19.09.2014;

- Договір поруки №44С13774Д/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Салтіз» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4С13774Д від 03.12.2013, №4С13775Д від 04.12.2013, №4С13773И від 09.12.2013, №4С14334И від 03.11.2014;

- Договір поруки №4О13741Д/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Орбела» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4О13741Д від 20.11.2013, №4О13748И від 21.11.2013, №4О14029И від 21.01.2014;

- Договір поруки №4М14102И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Метриком» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4М14102И від 07.02.2014, №4М14085Д від 19.02.2014, №4М14090Д від 25.02.2014;

- Договір поруки №4М14186И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ «Мастейн» своїх зобов`язань за кредитними договорами: №4М14186И від 11.02.2014, №4М14187И від 20.02.2014.

Позивач зазначає, що ТОВ «Боранд Трейд», як поручитель, виконав свої зобов`язання за вказаними договорами поруки, сплативши Банку згідно платіжних доручень від 21.10.2016 №№ 2349, 2350, 2306, 2307, 2308, 2310, 2311, 2309, 2313, 2312, 2314, 2315, 2367, 2316, 2368, 2317, 2318, 2319, 2321, 2322, 2320, 2323, 2324, 2325, 2327, 2328, 2329, 2326, 2330, 2331, 2332, 2333, 2334, 2335, 2336, 2337, 2338, 2339, 2340, 2341, 2348, 2347, 2346, 2345, 2343, 2344, 2342 загальну суму 4 637 608 327,19 грн.

Також позивач вказує, що у період з 2016 по 2021 роки ним було перераховано відповідачу 107 002 822,32 грн, з яких в рахунок погашення відсотків за Кредитним договором 98 525 032,26 грн та як погашення заборгованості по кредиту - 8 477 789,96 грн.

07.09.2017 Банк направив позичальнику письмове повідомлення №Е.65.о.о.о/3-106695 про одностороннє розірвання з 25.09.2017 Кредитного договору у зв`язку з порушенням позичальником своїх зобов`язань в частині сплати відсотків за користування грошовими коштами.

Як вбачається з письмового повідомлення вих. №Е.65.0.0.0/3-106695 від 07.09.2017, відповідач, розриваючи в односторонньому порядку Кредитний договір, виходив з порушення позивачем підпункту «в» пункту 2.3.2. Кредитного договору, а саме простроченням зобов`язань щодо своєчасної сплати відсотків.

Позивач вважає, що вчинений відповідачем односторонній правочин про розірвання договору є неправомірним, у зв`язку з чим і звернувся до суду з позовом у даній справі.

В обґрунтування позову в даній справі позивач посилається на те, що у жовтні 2016 року він брав участь в розробленому і координованому Національним банком України (НБУ) процесі трансформації (реструктуризації) частини кредитного корпоративного пакету клієнтів Банку, а саме в погашенні кредитної заборгованості третіх осіб 1-15 (первісних позичальників) із наміром отримання прав на заставне майно за кредитами первісних позичальників після виконання позивачем його зобов`язань перед Банком, у зв`язку із чим між позивачем та Банком і було укладено Кредитний договір №4Б16091Г від 20.10.2016 на суму 4 800 000 000,00 грн (із урахуванням додаткової угоди до договору) та ряд договорів поруки від 20.10.2016 на забезпечення виконання зобов`язань позичальників (третіх осіб 1-15) за первісними кредитними договорами; позивач як поручитель за договорами поруки погасив заборгованість первісних позичальників (третіх осіб 1-15) перед Банком в сумі 4 637 608 327,62 грн та набув права кредитора у цих зобов`язаннях, однак останній ухиляється від передачі позивачу документів, які посвідчують права вимоги до боржників, внаслідок чого у позивача почались труднощі з погашенням заборгованості за Кредитним договором №4Б16091Г від 20.10.2016, а Приватбанк, натомість, звернувся до Високого суду Англії та Уельсу із позовом №BL-207-000665 проти ОСОБА_1., ОСОБА_2. та інших про стягнення збитків і вказує про нікчемність укладених договорів за участю позивача і Банку.

На підтвердження того, що Кредитний договір був укладений сторонами під час програми реструктуризації (трансформації) кредитного портфелю Банку, що була ініційована, організована та контрольована Національним банком України, позивачем, зокрема, надані суду копії постанов правління НБУ №561/БТ від 11.09.2014, №162а від 12.09.2014, №24-од від 13.02.2015, №260 від 15.04.2015, №8/БТ від 14.01.2016, №103/БТ від 23.02.2016, №323-рш/БТ від 05.10.2016, копії відповідного листування Приватбанку та Національного банку України, які мають відмітку «Банківська таємниця», а також копія позову №BL-207-000665 до Високого суду Англії та Уельсу.

Позивач наголошує, що право ТОВ «Боранд Трейд» на даний позов обумовлено тим, що Банк своїми діями щодо визнання нікчемними кредитного договору з ТОВ «Боранд Трейд» та договорів поруки за кредитами первісних позичальників, фактично позбавляє ТОВ «Боранд Трейд» права стягнення коштів за кредитами з первісних позичальників (в порядку права регресу) або/та набуття права на заставне майно за первісними кредитами (в порядку права суброгації), більш того, ТОВ «Боранд Трейд» фактично звинувачується у привласненні коштів Банку, що не відповідає дійсності. За таких обставин, права ТОВ «Боранд Трейд» є порушеними зі сторони Банку.

Оспорюваним письмовим повідомленням №Е.65.о.о.о/3-106695 від 07.09.2017 Банк розірвав Кредитний договір №4Б16091Г від 20.10.2016, завадивши позивачу здійснити стягнення на активи, що забезпечували виконання зобов`язань первісних позичальників за кредитними договорами, однак вказаний односторонній правочин про розірвання договору вчинено як із порушенням умов Кредитного договору, так і з порушенням положень законодавства (порушення зобов`язань за кредитним договором відбулося не з вини ТОВ «Боранд Трейд»; Банком порушено процедуру розірвання Кредитного договору), а тому він підлягає визнанню недійсним.

Відповідач, у свою чергу, заперечуючи проти позову, посилався на те, що ТОВ «Боранд Трейд» не брало участі у процедурі трансформації (реструктуризації) частини кредитного корпоративного пакету клієнтів Приватбанку, ним було порушено умови Кредитного договору щодо своєчасної і повної сплати відсотків за користування кредитом, що є підставою для одностороннього розірвання Кредитного договору і Банком було дотримано встановлену процедуру розірвання договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та пояснень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами 20.10.2016 договір №4Б16091Г за своєю правовою природою є Кредитним договором.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до частин 1-3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній станом на дату укладення Кредитного договору) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно погоджених сторонами умов пунктів А.6, А.8 Кредитного договору, за користування кредитом позивач сплачує відсотки за фіксованою ставкою в розмірі 10,5% річних, які сплачуються щоквартально (у грудні, березні, червні, вересні), а так само в дату встановлення нульового поточного ліміту, зазначену в підп. А.2.1.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що станом на 07.09.2017, тобто на дату повідомлення Банком позивача про одностороннє розірвання договору, позивач сплатив відповідачу в якості погашення відсотків за кредитом 1 109 082,96 грн згідно платіжного доручення №3675 від 22.12.2016, 7 254 700,00 грн згідно платіжного доручення №152 від 26.12.2016, 26 637 090,53 грн згідно платіжного доручення №154 від 27.12.2016, 716 800,00 грн згідно платіжного доручення №153 від 27.12.2016, 5 063 100,00 грн згідно платіжного доручення №156 від 28.12.2016, 47 140 551,05 грн згідно платіжного доручення №157 від 28.12.2016, 5 001 218,61 грн згідно платіжного доручення №607 від 31.03.2017, 366 000,00 грн згідно платіжного доручення №656 від 28.04.2017, 400 000,00 грн згідно платіжного доручення №716 від 31.05.2017, 553 400,00 грн згідно платіжного доручення №752 від 30.06.2017, 530 000,00 грн згідно платіжного доручення №753 від 30.06.2017 (проведеного Банком 03.07.2017), 553 400,00 грн згідно платіжного доручення №778 від 28.07.2017, 102 376,00 грн згідно платіжного доручення №824 від 30.08.2017 (проведеного Банком 31.08.2017), 444 000,00 грн згідно платіжного доручення №825 від 30.08.2017 (проведеного Банком 31.08.2017) (додаток 13 до справи, а.с. 65-75).

Отже, сплачені позивачем у період з дати укладення Кредитного договору по 07.09.2017 суми відсотків за кредитом менше встановленого Кредитним договором розміру, який мав бути сплачений у погоджені Кредитним договором строки.

У матеріалах справи міститься також банківська виписка відповідача за період з 20.10.2016 по 07.09.2017 за рахунком ТОВ «Боранд Трейд» №20697057128411 (том 3, а.с. 73), з якої також вбачається, що зобов`язання зі сплати відсотків за умовами Кредитного договору було обліковане на момент направлення повідомлення про розірвання як несплачене та прострочене.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що сам позивач у позовній заяві (зокрема, на сторінках 52, 53 позову) не заперечує факту прострочення зобов`язань зі сплати платежів за Кредитним договором.

Місцевий господарський суд на вказані обставини уваги не звернув, помилково вказавши, що факт прострочення виконання зобов`язання позивачем станом на дату вчинення відповідачем оспореного правочину суду не доведено жодним доказом.

Виходячи зі змісту статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Отже, розірвання договору є одним із правових наслідків порушення зобов`язань.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (частина 4 статті 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі, ТОВ «Боранд Трейд» доводить, що порушення виконання зобов`язань за Кредитним договором сталось у зв`язку з тим, що позивач брав участь в розробленому і координованому Національним банком України процесі трансформації (реструктуризації) частини кредитного корпоративного пакету клієнтів Приватбанку, однак після завершення процесу переоформлення боргів за рішенням Національного банку України у грудні 2016 року АТ КБ «Приватбанк» перейшло у власність держави та не виконало зобов`язань по передачі поручителю (позивачу) документів, що посвідчували права заставодержателя на активи, якими забезпечені зобов`язання боржників, у зв`язку із чим він не зміг виконувати у повному обсязі свої зобов`язання за Кредитним договором.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов у даній справі, погодився із доводами позивача про те, що первинні кредити, за якими позивачем було здійснено погашення заборгованості за рахунок коштів, отриманих за Кредитним договором, а також договори поруки, на підставі яких Товариством здійснювалось вищевказане погашення, були укладені в межах здійснення процедури трансформації (реструктуризації) кредитного портфеля АТ КБ «Приватбанк».

Колегія суддів, однак, не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, оскільки сам Кредитний договір, протокол №5 від 13.10.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Боранд Трейд», протокол техніко-економічного обґрунтування повернення кредитних коштів від 18.10.2016, заявка ТОВ «Боранд Трейд» на отримання кредиту від 18.10.2016 (додаток 13 до справи, а.с. 32-34; 39) не містять жодних посилань/згадувань/рішень в частині необхідності укладення кредитного договору/договору поруки з метою отримання прибутку у вигляді продажу/отримання у власність позивачем майна, переданого як забезпечення за «старими» кредитами, так само, як в них і не міститься будь-яких згадок і даних щодо такого майна (його оцінки, наявності тощо) та взагалі щодо так званої трансформації кредитного портфелю Банку.

Так, згідно протоколу №5 від 13.10.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Боранд Трейд» по першому питанню порядку денного вирішено отримати в Банку кредит у розмірі 4 800 000 000,00 грн на фінансування поточної діяльності Товариства.

Відповідно до техніко-економічного обґрунтування повернення кредитних коштів та заявки на отримання кредиту від 18.10.2016, що були надані позивачем на адресу Банку, метою кредитування самим позивачем зазначено - фінансування поточної діяльності.

Положеннями Кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016 передбачено, що кредитні кошти надаються позивачу саме для фінансування його поточної діяльності.

Так, згідно пункту А.2. Кредитного договору сторони погодили ціль кредитування: фінансування поточної діяльності позивача.

Згідно протоколу Кредитного комітету Приватбанку від 19.10.2016 (додаток 13 до справи, а.с. 35-36) було вирішено надати Товариству кредит в розмірі 4 800 000 000 грн у формі відновлювальної кредитної лінії із щоквартальною сплатою відсотків у розмірі 10,5%, згідно експертного висновку від 19.10.2016, складеного Бізнесом обслуговування клієнтів Приватбанку, кредит Товариству надається з метою фінансування поточної діяльності підприємства.

Тобто, як обґрунтовано зазначає скаржник, Кредитний договір було укладено виключно для фінансування поточної діяльності товариства позивача, а не з метою отримання прибутку від реалізації активів, що передані в забезпечення зобов`язань за кредитами боржників.

Вказані документи також не містять жодних посилань на те, що позивач є учасником процесу трансформації (реструктуризації) частини кредитного корпоративного пакету клієнтів Банку.

Одночасно позивачем не доведено укладення для вищевказаних цілей договорів поруки, які також не містить відомостей щодо їх укладення позивачем у взаємозв`язку та на виконання Кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що у 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсним на підставі статті 230 Цивільного кодексу України Кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016 (господарська справа №910/18553/19).

В обґрунтування позову у справі №910/18553/19 ТОВ «Боранд Трейд» також посилалося на те, що Приватбанк, володіючи повною фінансовою інформацією щодо позивача, усвідомлюючи високі економічні показники діяльності, висунув останньому пропозицію щодо можливості участі позивача у процедурі «трансформації» кредитного портфеля Приватбанку, яка була, зі слів співробітників банку, ініційована Національним Банком України, але у зв`язку з тривалим невиконанням Приватбанком умов пунктів 8, 20 договорів поруки, позивач вважав, що Приватбанк не мав на меті передати Товариству документи, що підтверджували наявність забезпечення зобов`язань боржників у вигляді цінних для позивача активів, а лише використовував інформацію про такі активи для спонукання позивача укласти кредитний договір та договори поруки з метою реалізації плану «трансформації» (на виконання вимог НБУ), чим ввів позивача в оману щодо істотних умов договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 у справі №910/18553/19, у задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведення ТОВ «Боранд Трейд» підстав для визнання оспорюваного Кредитного договору недійсним.

Відмовляючи у задоволенні вказаного позову, суди у справі №910/18553/19 виходили з того, що Кредитний договір, протокол №5 від 13.10.2016 загальних зборів учасників ТОВ «Боранд Трейд», протокол техніко-економічного обґрунтування повернення кредитних коштів від 18.10.2016, не містять жодних посилань/згадувань/рішень в частині необхідності укладення кредитного договору/договорів поруки з метою отримання прибутку у вигляді продажу/отримання у власність позивачем майна, переданого як забезпечення за «старими» кредитами; так само, як і не міститься будь-яких згадок і даних щодо такого майна (його оцінки, наявності тощо) та взагалі щодо так званої трансформації кредитного портфелю Банку; отримання кредиту позивачем відбулося для фінансування його поточної діяльності, а укладення договорів поруки позивачем відбулося не внаслідок отримання ним кредиту, а внаслідок його вільного волевиявлення.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №910/18553/19 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 у справі Господарського суду міста Києва №910/18853/19 в частині касаційного оскарження з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито; в іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд», подану з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020 у цій частині залишено без змін.

Тобто, питання щодо цілей укладення кредитного договору також було предметом дослідження у межах справи №910/18553/19 про визнання недійсним Кредитного договору, де суди також відхилили доводи ТОВ «Боранд Трейд» щодо його укладення в межах так званої процедури трансформації кредитного портфелю Банку.

Стосовно посилань ТОВ «Боранд Трейд» та суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні як на докази на копії постанов правління НБУ №561/БТ від 11.09.2014, №162а від 12.09.2014, №24-од від 13.02.2015, №260 від 15.04.2015, №8/БТ від 14.01.2016, №103/БТ від 23.02.2016, №323-рш/БТ від 05.10.2016 та на листування Приватбанку і Національного банку України, які мають відмітку «Банківська таємниця», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №904/3860/19, від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19, від 20.04.2023 у справі №910/18029/21.

Банк в апеляційній скарзі вказує, що позивач не належить до суб`єктів, які могли отримати їх у законний спосіб, тому, з огляду на відсутність інформації про будь-яке законне джерело, з якого вони могли бути отримані позивачем, такі докази мали бути визнані судом недопустимими і не могли бути покладені в основу оскаржуваного судового рішення.

Частиною 2 статті 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що банківською таємницею, зокрема, є, зокрема, інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; інформація про банки чи клієнтів банків, що збирається від банків під час здійснення банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; інформація про банки чи клієнтів банків, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави; рішення Національного банку України про застосування заходів впливу, крім рішень про накладення штрафів, про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно частин 2-4 статті 61 Закону України «Про банки та банківську діяльність» керівники та службовці банку, Національного банку України при вступі на посаду підписують зобов`язання щодо збереження банківської таємниці. Керівники та службовці банків, Національного банку України зобов`язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб інформацію, що становить банківську таємницю, яка стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що становить банківську таємницю, зобов`язані забезпечувати збереження такої інформації, не розголошувати її та не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання інформації, що становить банківську таємницю, несуть кримінальну та іншу відповідальність згідно з законом.

Позивачем в якості додатків до позовної заяви надані документи, які охороняються банківською таємницею, однак, як вірно наголошує відповідач, ТОВ «Боранд Трейд» не належить до суб`єктів, який міг їх отримати у законний спосіб. Позивачем не надано інформації про законність та джерело їх отримання, що помилково не врахував суд першої інстанції, тому апеляційним господарським судом визнаються недопустимими та не приймаються надані позивачем докази, які мають позначку «Банківська таємниця».

Виходячи із вищевикладеного у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено відсутності своєї вини у порушенні зобов`язань за Кредитним договором (зокрема, щодо сплати відсотків за користування кредитом), а також не доведено, що прострочення виконання зобов`язань сталось внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з підпунктом «в» пункту 2.3.2. Кредитного договору відповідач має право у разі настання будь-якої з наступних подій, зокрема, в разі порушення позивачем будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами Кредитного договору, в т.ч. при порушені цільового використання кредиту; у разі прострочення позичальником зобов`язань з погашення/повернення боргу за будь-яким кредитом, укладеним між позичальником і банком, понад 30 календарних днів, на свій розсуд згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити однобічне розірвання Кредитного договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Однобічна відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань.

Так, 07.09.2017 відповідачем було надано позивачу письмове повідомлення за вих. №Е.65.о.о.о/3-106695 (додаток 13 до справи, а.с. 59-60), у відповідності до якого відповідач повідомив позивача про одностороннє розірвання з 25.09.2017 Кредитного договору у зв`язку з порушенням останнім зобов`язань щодо сплати відсотків за користування кредитом, у зв`язку із чим виникла заборгованість з прострочених відсотків в розмірі 238 673 314,12 грн (аналогічна заборгованість по відсоткам, до речі, відображена у вже згаданій вище банківській виписці відповідача за період з 20.10.2016 по 07.09.2017 за рахунком ТОВ «Боранд Трейд» №20697057128411).

Банк у повідомленні вказав, що станом на 04.09.2017 загальна заборгованість за Кредитним договором становить 4 990 278 090,89 грн, що складається з наступного:

- тіло кредиту - 4 637 164 327,61 грн;

- нараховані відсотки - 334 709 935,24 грн;

- пеня - 18 403 828,04 грн.

Предметом заявленого у даній справі позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання недійсним вказаного одностороннього правочину, оформленого письмовим повідомленням АТ КБ «Приватбанк» за вих. №Е.65.0.0.0/3-106757 від 07.09.2017.

Отже, спір у даній справі стосується законності одностороннього розірвання Кредитного договору за ініціативою АТ КБ «Приватбанк».

Так, частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частин 1, 3 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Частиною 5 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Так, за своїм змістом та наслідками письмове повідомлення АТ КБ «Приватбанк» за вих. №Е.65.0.0.0/3-106757 від 07.09.2017 є одностороннім правочином про розірвання Кредитного договору, а відтак, при його вчиненні мають бути дотриманні встановлені законодавством вимоги, необхідні для чинності такого правочину.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статтею 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас, недодержання особою при вчиненні правочину (в т.ч. одностороннього) наведених вимог в силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України є правовою підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

У даному випадку оскаржуваний правочин, оформлений повідомленням АТ КБ «Приватбанк» за вих. №Е.65.0.0.0/3-106757 від 07.09.2017, стосується одностороннього розірвання Кредитного договору з підстав порушення його умов контрагентом, а отже має відповідати насамперед приписам пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість одностороннього розірвання договору, якщо це встановлено договором або законом, у разі порушення іншою особою взятих на себе зобов`язання за таким договором.

У разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №910/11397/18.

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Аналіз норм цивільного законодавства дає підстави для висновку, що вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з`ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов`язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом).

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №910/18029/21, від 15.06.2023 у справі №910/17401/21, прийнятих у спорах з аналогічних правовідносин.

Тобто, досліджуючи питання законності вчинення одностороннього правочину про розірвання договору насамперед слід встановити, чи передбачено у конкретному випадку право односторонньої відмови від договору в позасудовому порядку та чи має місце порушення контрагентом договірного зобов`язання, яке тягне за собою правові наслідки у такому вигляді.

Так, умовами Кредитного договору передбачено, що позивач, як позичальник, зобов`язаний щоквартально (у грудні, березні, червні, вересні) сплачувати відсотки за фіксованою ставкою в розмірі 10,5 % річних, однак вказані зобов`язання, як встановлено судом апеляційної інстанції, ним у повному обсязі не виконувались, а причини невиконання зобов`язань, на які посилався позивач, судом визнані необґрунтованими і недоведеними.

Також умовами Кредитного договору (пункт 2.3.2.) встановлено право Банку на одностороннє розірвання договору, у тому числі, у разі прострочення позичальником будь-яких із зобов`язань, передбачених умовами цього договору.

З огляду на вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що відповідач, маючи усі для цього підстави, правомірно послався у спірному правочині на порушення позивачем умов пунктів 2.2.2., 4.3., А.8 Кредитного договору у зв`язку із несплатою Товариством відсотків по кредиту у встановлені договором розмірі та строки, що є підставою для одностороннього розірвання Кредитного договору згідно пункту 2.3.2. останнього.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем порядку розірвання Договору, встановленого частинами 2, 3 статті 188 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

У статті 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1). Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3). У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4). Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5).

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в ухвалі від 29.03.2023 у справі №910/17401/21, встановлення судом недодержання стороною вимог законодавства на момент вчинення одностороннього розірвання договору здійснюється у кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи, а саме умов кожного конкретного договору, та на підставі здійсненої судами правової оцінки доказів, наданих учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень.

У постанові від 12.02.2019 у справі №914/2649/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, зокрема, що: «зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України)».

Таким чином виходячи зі змісту положень статті 188 Господарського кодексу України, порядок, встановлений у частині 3 цієї статті підлягає застосуванню у відносинах про розірвання договору за взаємною згодою сторін, а не шляхом односторонньої відмови від договору, як це відбулося у даному спірному випадку.

При цьому положення вказаної статті не передбачають обов`язкового застосування двадцятиденного строку у разі вчинення дій з одностороннього розірвання договору на підставі права, встановленого у договорі та яке не потребує повторної згоди іншої сторони.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що спірний односторонній правочин був оформлений з порушенням встановленого статтею 188 Господарського кодексу України порядку, як і доводи позивача з приводу цього, є помилковими та ґрунтуються на хибному тлумаченні вищезазначених правових норм.

Судом встановлено, що правочин відповідача щодо одностороннього розірвання Кредитного договору не суперечить положенням статей 203, 611 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України та приписам пункту 2.3.2. Кредитного договору. Підстави для визнання його недійсним в силу норми статті 215 Цивільного кодексу України відсутні.

З огляду на зазначене, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» про визнання недійсним одностороннього правочину, оформленого письмовим повідомленням Банку за вих. №Е.65.о.о.о/3-106695 від 07.09.2017, про одностороннє розірвання з 25.09.2017 Кредитного договору №4Б16091Г від 20.10.2016 з ТОВ «Боранд Трейд», є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» такою, що підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у даній справі таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі №910/2050/22 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боранд Трейд» (ідентифікаційний код 39642190; 10003, м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 9) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код 14360570; 01001, м. Київ., вул. Грушевського, 1-Д) 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн 50 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва згідно вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/2050/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.01.2024 після виходу членів колегії суддів з відпусток.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка