Ухвала

від 08.01.2024 по справі 755/20006/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/20006/23

У Х В А Л А

08.01.2024 Дніпровський районний суд м. Києва (далі Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 одноособово перевіривши виконання вимог ст.131-132, 170-171 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України за клопотанням прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_2 про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 грудня 2023 року за №12023100040004096, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив :

до цього місцевого суду надійшло зазначене клопотання прокурора, яке обґрунтоване тим, що майно вказане у клопотанні, а саме вилучене під час ОМП 06 січня 2024 року за адресою м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 93-А, слід арештувати, у порядку ч.1 ст.170 КПК в редакції Закону №1019-VIIIвід 18лютого 2016 року, оскільки воно відповідають критеріям ст.98 вказаного Кодексу.

Слідчий суддя перевіривши виконання вимог ст.131-132, 170-171 КПК за цим клопотанням, приходить до наступного.

Згідно ч.3 ст.172 КПК, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цьогоКодексу,повертає йогопрокурору,цивільному позивачута встановлюєстрок всімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Статтею 171 вказаного Кодексу визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, у цьому випадку, установлено, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 КПК.

Так,у клопотанні про арешт майна не зазначено підстави арешту відповідно до положень ст.170 цього Кодексу із змінами, внесеними згідно із Законом №720-IXвід 17червня 2020 року.

Заявник вмотивовує своє звернення з посиланням на положення ч.1 ст.170 КПК у редакції Закону №1019-VIII від 18.02.2016,а неу редакції Закону № 720-IX від 17.06.2020, тобто обґрунтовує нормою права, яка не є чинною, на момент його розгляду.

З рішення ВСУу справі№5-205кс15витікає,що кримінальнимпроцесуальним закономУкраїни визначаєтьсяпорядок провадженняв кримінальнихсправах,тобто порядоквчинення процесуальнихдій іприйняття кримінальнихпроцесуальних рішень. Адже, на відміну від кримінального матеріального закону, кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.

Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе, адже процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст.5 КПК).

Ба більше, неправильно обрана форма закону - застосована не та частина статті закону, чи редакція статті, яка не була чинною на момент злочину, абож недавала підставдля застосуванняїї зворотноїдії вчасі,то такезастосування законупро кримінальнувідповідальність єнезаконним (див. позицію Верховного Суду України у постанові від 19 травня 2016 року в справі №5-389 кс15).

Процесуальна діяпроводиться,а процесуальнерішення приймаєтьсязгідно зположеннями Кодексу,чинними намомент початкувиконання такоїдії,апріорі,зРішення КонституційногоСуду Україниу справі№1-рп/99від 09лютого 1999рокуубачається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому у світлі положень ст.58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Більш того,доклопотання додані копії документів та інших матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, котрі незавірені, водночас Верховний Суд у справі №160/7887/18 указав, що для аналізу питання завірення документів у копіях слід брати до уваги, що серед іншого, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Отже, не засвідчення документів є рівноцінним їх ненаданню та, як наслідок, вказує на невиконанню абз. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України.

За таких умов слідчий суддя приходить до однозначного висновку, що клопотання не відповідає вимогам ст.171 КПК, у зв`язку з чим підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години.

На підставі викладеного та керуючись ст.170-173,369-372,376КПК України,Суд постановив:

клопотання прокурора Дніпровськоїокружної прокуратурим.Києва ОСОБА_2 про арештмайна умежах кримінальногопровадження внесеногодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 06грудня 2023року за№12023100040004096,за ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ч.4ст.191КК України, повернути прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання цього судового рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя Оксана БІРСА