Постанова

від 08.01.2024 по справі 904/4715/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4715/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2023 року у справі № 904/4715/22 (суддя Назаренко Н.Г., повний текст рішення складений 14.07.2023 року)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод", м.Марганець, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу в розмірі 212 363,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись з позовом до господарського суду Дніпропетровської області, просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог), заборгованість за договором розподілу природного газу № 094205СGТВР016 від 01.01.2016 року в розмірі 212 363, 56 грн., з яких: 155 764, 72 грн. - основний борг; 37 211, 45 грн. - пеня; 17 075, 31 грн. - інфляційні втрати; 2 312, 08 грн. - 3 % річних.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов Типового договору з розподілу природного газу в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг за період квітень-травень 2022 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2023 року у задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідач набув право зменшення величини замовленої річної потужності на 2022 рік, оскільки листом №1/964 від 27.09.2021 року подав оператору ГРМ відповідну заявку у порядку п.2 гл.6 розд.6 Кодексу газорозподільних систем.

Суд вважав, що позивачем не доведено належними доказами наявність заборгованості відповідача у сумі 155 764,72 грн. та, відповідно, відсутні підстави для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат за порушення грошових зобов`язань зі сплати вказаної заборгованості.

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2023 року у справі №904/4715/22, в якій, з посиланням на неповноту встановлення судом обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- відповідач не подавав позивачеві уточнену заявку на величину річної замовленої потужності на 2022 календарний рік, тому така потужність була визначена йому за підсумками попереднього газового року в порядку абз.7 п.2 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ;

- долучена відповідачем копія листа №1/964/1 від 27.09.2021 року є підробленою, оскільки станом на дату його складення зазначеного у ній обсягу газу не існувало; інформація про обсяги споживання природного газу за попередній газовий рік може існувати в об`єктивній дійсності лише після 30 вересня, при цьому відповідачем не надані належні докази направлення цього листа на адресу позивача;

- попередня поведінка відповідача свідчить про те, що ніякої уточненої заявки у 2021 році ним не подавалося, зокрема, його звернення у травні 2022 року з позовом про внесення змін до типового договору з розподілу природного газу, здійснення АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" перерахунку вартості фактично наданих послуг та стягнення на користь заводу надлишково сплачених коштів з розподілу природного газу за лютий-квітень 2022;

- відповідачем не подано до суду жодного належного та допустимого доказу, тому висновок суду про більшу вірогідність саме доказів, поданих відповідачем, є помилковим;

- надана відповідачем копія листа №1/964/1 датована 27.09.2021 року, тобто, до закінчення попереднього газового року, у зв`язку з чим абз.2 гл.6 розд. Кодексу ГРМ не підлягав застосуванню до спірних правовідносин; також не підлягав застосуванню і п.3 гл.6 розд.6 Кодексу, тому застосувавши їх, суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права;

- у акті приймання-передачі природного газу №ДГП0049805 від 30.09.2021 року, у тому числі, встановлена річна потужність у розмірі 56 788,83м3, який підписаний сторонами без зауважень, отже сторони погодили річну (і місячну) замовлену потужність на 2022 рік, виходячи з якої позивач зобов`язаний оплачувати відповідачеві послуги з розподілу природного газу;

За переконанням скаржника, не застосувавши до спірних правовідносин норми, які підлягають застосуванню, господарський суд припустився неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору .

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що серед частково пошкоджених внаслідок обстрілів документів вдалося знайти рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 0500071988735 щодо отримання АТ "Дніпропетровськгаз" 01.10.2021 року уточненої заявки на величину річної потужності. При цьому вказаний доказ не міг бути наданий ним при розгляді справи у суді першої інстанції, оскільки його неможливо було віднайти.

Відповідач посилається на те, що самі представники позивача підказали ПрАТ "Марганецький рудоремонтний завод" взяти орієнтовний обсяг споживання послуг з розподілу газу за 2021 рік по показам лічильника та оформити заявку на величину річної потужності на наступний рік. Розмір величин був визначений Електроремонтним цехом за допомогою розрахунків по об`єму споживання газу.

Відповідач у відзиві звернув увагу, що уточнену заявку можливо направляти до 20 жовтня календарного року, і ніхто не забороняє у будь-який час до цієї дати подати таку заявку або визначити довільний об`єм, або взяти свої ж обсяги за минулий рік і подати їх оператору ГРМ на підставі абз.10 п.2 гл.6 Кодексу. На думку відповідача безпідставними є твердження скаржника про відсутність станом на 27.09.2021 року відомостей про обсяги величини об`єму спожитого газу за минулий рік, оскільки таку величину можливо вирахувати взявши показники лічильника природного газу, додавши до них орієнтовний обсяг за 3 дні та віднявши потім значення показників лічильника станом на 01.10.2020 року.

Крім того, у відзиві йдеться про те, що послуги, за які позивач бажає отримати оплату, нероздільно пов`язані з самим фактом та обсягом постачання природного газу. Твердження скаржника про підроблення листа №1/964/1 від 27.09.2021 року, за переконанням відповідача, є голослівним та таким, що порушує презумпцію невинуватості особи. При цьому, поштове повідомлення про вручення цього листа з відбитком штемпеля поштового зв`язку є належним доказом направлення зазначеного листа позивачу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк 10 днів на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26.09.2023 року, у зв`язку з усуненням недоліків скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та Приватним акціонерним товариством "Марганецький рудоремонтний завод" укладено Типовий договір розподілу природного газу, текст якого затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1384/27829.

Споживачу був присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу (ЕІС код) 56ХО00005CGAT002.

На виконання умов Типового договору позивач у період з квітня по травень 2022 року надав відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 171 729,44 грн.

На підтвердження надання відповідачу зазначених послуг позивач надав підписані та скріплений печатками акт № ДГП82008014 від 30.04.2022 року на суму 85 864,72 грн., а також підписаний в односторонньому порядку акт наданих послуг № ДГП82009489 від 31.05.2022 року на суму 85 864,72 грн. (т.1 а.с.25,28).

Зазначені акти разом із рахунком на оплату цих послуг направлений позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (копіями рекомендованого повідомлення, описами внутрішнього вмісту відправлень) (т.1, а.с. 31).

Відповідач повної та своєчасної оплати наданих послуг не здійснив, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість за надані протягом квітня-травня 2022 року послуги розподілу природного газу у сумі 155 764,72 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач на підставі п. 8.2 договору нарахував відповідачу пеню у сумі 37 211,45 грн. за період з 11.05.2022 року по 06.12.2022 року.

Крім того, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував 3% річних в сумі 2 312,08 грн. за період з 11.05.2022 року по 06.12.2022 року та інфляційні втрати у розмірі 17 075,31 грн. за період з травня по жовтень 2022 року.

Несплата відповідачем вказаних вище сум основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат стали підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення та відмовляючи у позові, послався на вірогідність доказів, поданих відповідачем на підтвердження своєї позиції, на недоведеність позивачем наявності у відповідача основної заборгованості та, у цьому зв`язку, відсутності підстав для стягнення з останнього пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне:

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, зокрема, щодо умов забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу, визначається Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 року (надалі - Кодекс ГРС).

У відповідності до п.3 гл. 1 розд.1 Кодексу ГРС дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

За умовами Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу; замовник фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, яка на підставі відповідного договору замовляє у оператора газорозподільної системи послугу з приєднання до газорозподільної системи та/або розподілу природного газу; заява-приєднання складена за встановленою формою письмова заява споживача, що засвідчує його волевиявлення на приєднання до договору розподілу природного газу та містить персоніфіковані дані споживача та його об`єкта.

Відповідно до п. 2 гл. 2 розд. 1 Кодексу оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

За приписами п. 1 гл. 1 розд. VI Кодексу суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2016 року між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та Приватним акціонерним товариством "Марганецький рудоремонтний завод" укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви - приєднання №094205CGATBP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Згідно з п. 1.1 цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2494 (п. 1.2 Типового Договору).

Відповідно до п. 1.2 цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк.

За цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1 Типового договору).

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1 Типового договору).

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п. 6. 2 Типового договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 6.4 Типового договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України (п. 8.1 Типового Договору).

У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 8.2 Типового Договору).

Як передбачено ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 1, 2 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Згідно з п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об`єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

За приписами п. 5 гл. 1 розд. VI Кодексу для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об`єкта річна замовлена потужність споживача (його об`єкта) визначається споживачем за його заявою, але не менше обсягів, визначених абзацом четвертим пункту 4 цієї глави.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Основними функціями Оператора ГРМ є, зокрема, забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів; забезпечення оперативно - диспетчерського управління ГРМ та планово-профілактичних і аварійно-відновлювальних робіт на об`єктах ГРМ з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки; забезпечення максимальної економічності, оптимальних режимів та надійності роботи ГРМ розробка оптимальних технологічних режимів роботи ГРМ для безперебійного безаварійного газопостачання споживачів; забезпечення контролю якості фізико-хімічних характеристик та показників природного газу, який передається до/з ГРМ.

Пунктом 1 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ передбачено що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Отже, за змістом наведених норм, послуга з розподілу природного газу включає в себе комплекс робіт і послуг, що здійснюються Оператором ГРМ для забезпечення надійної та безпечної експлуатацію, підтримання у належному стані та розвитку газорозподільної системи, що забезпечує цілодобовий доступ об`єктів споживачів до неї із певними технічним характеристиками, зокрема тиском, а також фізико- хімічними показниками, і вартість цієї послуги не залежить від об`єму спожитого природного газу в поточному газовому році, натомість оплачується виключно як плата за річну замовлену потужність. Таким чином, фактичний обсяг споживання відповідачем природного газу у квітні - травні 2022 року не має правового значення для визначення заборгованості за послуги розподілу природного газу за вказаний період у даній справі.

Відповідно до п. 6.1 розд. VI Типового договору розподілу природного газу оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік.

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

Судом встановлено, що на виконання вказаних приписів Кодексу сторонами був складений та підписаний без зауважень акт приймання-передачі природного газу № ДГП0049805 від 30.09.2021 року, в якому зафіксовано обсяги спожитого природного газу за газовий рік та встановлена річна замовлена потужність на 2022 рік у розмірі - 681 465,98 м3 та, відповідно, місячна замовлена потужність у розмірі - 56 788,83 м3.

Отже, сторони погодили річну (і місячну) замовлену потужність на 2022 рік, виходячи з якої позивач зобов`язаний оплачувати відповідачу вартість послуг з розподілу природного газу.

Відповідно до абз. 1 п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Газовим роком відповідно до абз. 7 п. 4 гл. 1 розд. І Кодексу ГРМ, є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Згідно з абз. 2 п. 5 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність нового споживача, що не є побутовим, та/або його об`єкта визначається за його заявою, яка визначає річну замовлену потужність окремо на перший (поточний) та другий (наступний) календарні роки.

Оскільки відповідач не подавав позивачеві заявки на величину річної замовленої потужності на 2022 календарний рік, то така йому була визначена за підсумками попереднього газового року - в порядку, передбаченому абз. 7 п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу - виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

При цьому колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що долучена відповідачем копія листа вих. № 1/964/1 від 27.09.2021 року не є належним доказом подання відповідачем уточненої заявки, оскільки докази направлення вказаного листа на адресу позивача і його одержання останнім під час розгляду справи у суді першої інстанції не надавалися.

Копія опису вкладення до цінного листа №0500071988735 в матеріалах справи відсутня. Додана до відзиву на апеляційну скаргу копія повідомлення про вручення поштового відправлення 0500071981735 не може бути прийнята до розгляду та врахована апеляційним судом під час апеляційного перегляду справи з огляду на наступне:

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Отже, докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена учасником справи суду та належним чином обґрунтована.

У ч.8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

До того ж, з вказаного вище повідомлення про вручення поштового відправлення неможливо встановити, який саме документ був направлений адресату.

При цьому акти службового розслідування від 07.10.2022 року та від 25.07.2023 року по факту втрати документів на підтвердження відправки листа №1/964/1, не являються належним доказом неможливості подання копій повідомлення та опису у суді першої інстанції, оскільки наведені у актах обставини зводяться до внутрішньої організації роботи товариства, тобто, мають суб`єктивний характер і не свідчать про об`єктивну неможливість для відповідача вчинити відповідну процесуальну дію у межах встановлених законом строків.

Посилання відповідача на пошкодження приміщень та техніки товариства внаслідок обстрілів не доводять, що ці пошкодження призвели до втрати зазначених документів та не підтверджують факт неможливості для відповідача вчасно подати відповідний доказ суду.

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що листом вих.№1/396 від 29.08.2022 року Приватне акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод" звернулося до Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз", в якому згідно з п.6 гл. 6 розд. VІ Кодексу ГРМ просило відкоригувати величину замовленої річної потужності на 2022 рік за місяцями.

У цьому зв`язку слід зазначити, що за приписами ч. 3 п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу у разі здійснення споживачем, що не є побутовим, замовлення річної потужності відповідно до абзацу 10 п. 2 або абзацу 2 п.5 цієї глави споживач, що не є побутовим, має право одноразово з 10 липня по 15 вересня розрахункового календарного року подати Оператору ГРМ заявку на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на поточний календарний рік.

У такому випадку, Оператор ГРМ здійснює перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу відповідно до п. 1 цієї глави за весь календарний рік.

Заявки на коригування, подані раніше/пізніше встановленого терміну, Оператором ГРМ не розглядаються та вважаються не поданими споживачем.

При зменшенні величини замовленої річної потужності переплата, яка утворилася внаслідок перерахунку вартості послуг з розподілу природного газу за період з початку поточного календарного року до місяця, у якому здійснюється уточнення величини замовленої річної потужності (включно), з урахуванням тарифів на розподіл природного газу відповідних періодів зараховується Оператором ГРМ у рахунок майбутніх платежів споживача, що не є побутовим, або на письмову вимогу цього споживача протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги грошові кошти повертаються споживачу.

Перерахунок вартості послуги з розподілу природного газу за період з початку поточного календарного року до місяця, у якому здійснюється уточнення (зменшення) величини замовленої річної потужності, відображається у періоді нарахування за послуги розподілу природного газу поточного календарного місяця.

Навіть подання Оператору ГРМ заявки на уточнення (збільшення/зменшення) величини замовленої річної потужності в порядку, передбаченому ч. 3 п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу, само по собі автоматично не звільняє споживача від обов`язку сплачувати послуги з розподілу природного газу в порядку, на умовах та строки, що визначені в договорі розподілу природного газу, до здійснення Оператором ГРМ перерахунку.

Оскільки, як вище встановлено судом, відповідач не здійснював замовлення річної потужності ані відповідно до абз. 10 п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу, ані відповідно до абз. 2 п. 5 цієї глави (не є новим споживачем), то він не має права на проведення перерахунку місячної вартості послуги розподілу природного газу, а п. 3 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.

Отже, висновки суду першої інстанції про наявність у позивача обов`язку з перерахунку місячної вартості послуги з розподілу газу за весь календарний рік відповідно до п.1 гл.6 розд.6 Кодексу ГРС, є помилковими.

Також суд враховує, що спір між сторонами виник саме внаслідок невиконання відповідачем свого договірного обов`язку зі сплати наданих йому позивачем послуг.

У випадку, якщо відповідач вважав, що позивач безпідставно ухиляється від здійснення перерахунку, він мав право, зокрема, заявити зустрічний позов з відповідними вимогами про зобов`язання здійснити перерахунок фактично наданих послуг, або ж звернутися з окремою позовною заявою.

Доказів неправомірного нарахування або невідповідності розрахунків за надані послуги з розподілу природного газу відповідачем не надано, зустрічний позов у справі №904/4715/22 ним не подавався, з вимогами про зобов`язання позивача здійснити перерахунок вартості послуг з розподілу природного газу зокрема за травень 2022 року відповідач до суду не звертався.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одночасно, згідно зі ст.ст 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів зауважує, що укладений між сторонами договір розподілу природного газу №094205CGATBP016 від 01.01.2016 року є чинним, не розірваним у судовому порядку та не визнаний судом недійсним, а отже є обов`язковим до виконання сторонами.

Умовами договору визначено обов`язок відповідача прийняти та оплатити надані йому позивачем послуги з розподілу газу за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ.

Матеріалами справи підтверджено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на 2022 рік постановою від 22.12.2021 року № 2745 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для AT "Дніпропетровськгаз"" встановила позивачу тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи ненадання відповідачем доказів оплати позивачу у повному обсязі за надані у квітні-травні 2022 року послуги по розподілу природного газу, що свідчить про порушення ним договірних зобов`язань з оплати цих послуг, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 155 764, 72 грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даній справі позивачем нараховано до стягнення з відповідача 17 075, 31 грн. інфляційних втрат за період з травня по жовтень 2022 року та 2 312, 08 грн. 3 % річних за період з 11.05.2022 року по 06.12.2022 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних втрат, колегія суддів вважає, що розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. Типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 37 211, 45 грн. за період з 11.05.2022 року по 06.12.2022 року.

Встановивши факт порушення відповідачем зобов`язання за спірним договором, здійснивши перерахунок пені, апеляційний суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені у вказаній вище сумі.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд послався, у тому числі, на те, що ним приймається в якості належного доказу відправки листа №1/964/1 від 27.09.2021 року копія опису вкладення до цінного листа №0500071988735, яка засвідчена прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра.

Між тим, зазначений доказ у матеріалах справи №904/4715/22 виявився відсутнім, що позбавило апеляційний суд можливості оцінити його на предмет належності та відповідності у розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, слід зазначити, що в інших справах, на які посилався відповідач, і в яких опис вкладення у цінний лист №0500071988735 був наявний (зокрема справа №904/1149/22), судами також не досліджувалися обставини щодо належності цього опису як доказу направлення позивачу листа №1/964/1 .

При цьому копія поштового повідомлення про вручення цього відправлення, також не досліджувалася господарським судом та, як зазначено вище, була подана лише під час апеляційного перегляду даної справи.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо доведення відповідачем факту направлення спірного листа на адресу позивача та отримання його останнім є передчасними.

За приписами п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з п.п.1, 4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за неналежної оцінки доказів, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.269, 275, 277, 282 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2023 року у справі № 904/4715/22 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" 155 764,72 грн. основного боргу, 37 211,45 грн. пені, 17 075,31грн. інфляційних втрат, 2 312,08 грн. трьох процентів річних та 3 185,45 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви. Видати наказ.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" 4 778,18 грн. судового збору, сплаченого за апеляційною скаргою. Видати наказ.

Видачу наказів, з урахуванням відповідних реквізитів, доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя О.Г.Іванов