Ухвала

від 08.01.2024 по справі 522/2670/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/50/24

Справа № 522/2670/23 1-кс/522/6972/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку письмового апеляційного провадження, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ «ПРІОРАТА» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2023 рокув кримінальному провадженні №22022160000000369 від 17.11.2022 року,

встановив:

оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 22022160000000369 від 17.11.2022, а саме предмети, які були вилучені 03.11.2023 року в ході проведення обшуку житлового приміщення, яким користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: документ № Р-02239-01/2012/, який прошито та скріплено печаткою, на 17 арк.; документ № 52963, який прошито та скріплено печаткою, на 22 арк.; документ № 52963, який прошито та скріплено печаткою, на 2 арк.; документ № Р-02230-01/2012/, на 4 арк.; документ № Р-32312-12-13, який прошито та скріплено та скріплено печаткою, на 9 арк.; документ № 52963, який прошито та скріплено печаткою, на 22 арк.; документ № 52963, який прошито та скріплено печаткою, на 12 арк.; документ з назвою « Общие правила проведения сделок» у скріпленому вигляді, на 11 арк.; документ № Р-08936-03-14, який прошитому вигляді та скріплений печаткою, на 18 арк.; документ Р-04839/02/2017, який прошито та скріплено печаткою, на 7 арк.; документ з назвою «Протокол № 1 Загальних зборів Учасників ТОВ «Саута», на 1 арк.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що органом досудового розслідування надано достатньо доказів для висновку, що зазначені у клопотанні речі містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді директор ТОВ «ПРІОРАТА» ОСОБА_5 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначає, що слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власника майна, а також порушив строки розгляду клопотання. Апелянт також звертає увагу, що в клопотанні не зазначено мети накладення арешту на майно, а також відомостей стосовно того, яким саме критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, відповідає вилучене майно. До клопотання прокурора не додано доказів того, що вилучене майно використовувалось ОСОБА_7 , оскільки приміщення, з якого вилучене майно, належить ТОВ «ПРІОРАТА», а ОСОБА_5 є його керівником та має 100% частки статутного капіталу. Крім того апелянт стверджує, що ТОА «ПРІОРАТА» не має відношення до кримінального провадження.

В судове засідання апеляційного суду власник майна та прокурор не з`явились. Однак від представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_9 надійшли заяви, в яких вони просили розглядати апеляційну скаргу за їх відсутності, що дає підстави колегії суддів здійснити апеляційний розгляд у письмовому провадженні, відповідно до вимог ч.1 ст.406 КПК.

Заслухавши суддю-доповідача; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.

Положення ст. 2 КПК визначають завдання кримінального судочинства, а саме: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безпосередній процес; право на безперервний процес; право на оскарження.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Приписами ст. 3 КПК передбачено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які приймають участь в кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження по справі на стадії досудового розслідування. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінально-процесуальної функції, а саме: забезпечення законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження.

При розгляді даної апеляційної скарги колегія суддів, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положення зазначеної вище норми КПК узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Стаття 172 КПК встановлює порядок розгляду клопотання про арешт майна, зокрема, частина 1 зазначеної статті передбачає, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання за умови їх належного сповіщення.

При цьому, розгляд такого клопотання без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК, можливе виключно щодо майна, яке не було тимчасово вилученим та якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.167 КПК тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.

Тимчасове вилучення майна відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

З матеріалів судового провадження вбачається, що майном, на яке просив накласти арешт прокурор, є майно, вилучене 03.11.2023 року, під час проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, слід констатувати, що вказане майно, з урахуванням приписів ч.1 ст.167, ч.2 ст.168 КПК, є тимчасово вилученим.

За наведених обставин, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК, розгляд клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно не могло відбуватись без повідомлення власника вилученого майна.

Матеріали судового провадження містять наступну хронологію розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

06.11.2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні №22022160000000369 від 17.11.2022 року, яке того ж дня розподілене на слідчого суддю ОСОБА_1 (а.п. 1-40).

В матеріалах судової справи, після протоколу автоматизованого розподілу справи між слідчими суддями від 06.11.2023 року, відсутні відомості про повідомлення власника майна про розгляд клопотання прокурора. Крім того, в матеріалах судового провадження міститься клопотання адвоката ОСОБА_8 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та про перенесення розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно (а.п. 41-45, 47-52), а також заява прокурора ОСОБА_10 про здійснення судового розгляду клопотання прокурора ОСОБА_6 за відсутності прокурора (а.п. 53). Наступним документом слідує журнал судових засідань від 14.11.2023 року та ухвала слідчого судді від 14.11.2023 року.

Крім того, апеляційний суд зауважує на тому, що розгляд клопотання слідчим суддею здійснено 14.11.2023 року, тобто з недотриманням процесуального строку, оскільки клопотання надійшло до місцевого суду 06.11.2023 року.

Таким чином, наведені обставини свідчать про недотримання слідчим суддею загальних засад кримінального провадження, а саме: рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень , змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Апеляційний суд наголошує, що виконання вимог кримінального процесуального закону забезпечуються дотриманням кримінальної процесуальної форми, тобто пов`язана із дотриманням гарантій прав і свобод учасників кримінального провадження щодо будь-яких дій та рішень владних суб`єктів кримінального провадження, зокрема: щодо гарантій оскарження та можливості перевірки законності таких рішень, перевірки безсторонності та об`єктивності владних суб`єктів.

Колегія суддів звертає увагу, що недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції права на справедливий суд.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя під час підготовки до судового розгляду клопотання прокурора, судового розгляду клопотання та постановлені оскарженої ухвали допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема всупереч вимогам ч. 1 ст. 172 КПК України, розглянув клопотання прокурора без участі власника майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Встановлені апеляційним судом порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону призвели до безпідставного обмеження прав власника майна, а тому є істотними та такими, що з урахуванням вимог ч.1 ст.172, ст.ст. 412, 415 КПК, тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді та призначення нового розгляду клопотання про накладення арешту на майно в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.

Оскільки апеляційним судом встановлені істотні порушення кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не розглядає інші доводи апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 409 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про існування підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали слідчого судді та призначення нового судового розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.

Під час нового розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчому судді слід перевірити клопотання на відповідність вимогам ст.171 КПК, здійснити належний виклик учасників процесу, а за результатами розгляду клопотання прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Крім того, враховуючи встановлені колегією суддів істотні порушення вимог КПК, допущені слідчим суддею місцевого суду під час розгляду клопотання, які наведені вище, з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати ККС у складі Верховного Суду від 14.06.2021 року (справа №686/9636/18), апеляційний суд, керуючись положеннями ст.ст. 369, 418 КПК, вважає за необхідне звернути увагу голови місцевого суду на встановлені факти порушення вимог кримінального процесуального закону, для вжиття належних та дієвих заходів реагування, з метою неприпустимості аналогічних порушень вимог КПК під час судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 132, 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «ПРІОРАТА» ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2023 року, якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 22022160000000369 від 17.11.2022, на предмети, які були вилучені 03.11.2023 в ході проведення обшуку житлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , перелік якого міститься в мотивувальній частині ухвали - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про накладення арешту майно, вилучене 03.11.2023 року під час проведення обушку за адресою:АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні №22022160000000369 від 17.11.2022 року, в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.

Довести до відома голови Приморського районного суду м. Одеси про допущені слідчим суддею ОСОБА_1 порушення вимог КПК під час розгляду клопотання прокурора щодо забезпечення заходів забезпечення кримінального провадження.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4