Постанова

від 21.12.2023 по справі 297/2875/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 297/2875/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 грудня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Мацунича М.В. і Фазикош Г.В.,

з участю секретаря Сливки С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на рішення Берегівського районного суду від 12 квітня 2019 року (у складі судді Гецка Ю.Ю.) за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області до Берегівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання недійсним і скасування розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації і витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Берегівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області звернулася до суду з позовом у грудні 2017 р. (т.1 а.с.2-15).

Просила:

-визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації № 79 від 14.03.2014 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність « ОСОБА_1 »;

-витребувати земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:001:0264, площею 0,0715 га, вартістю 91000 грн., яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_5 на користь держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області;

-визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації № 84 від 14.03.2014 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 »;

-витребувати земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:001:0275, площею 0,0715 га, вартістю 154000 грн., яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_8 на користь держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області;

-визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації № 90 від 14.03.2014 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 »;

-витребувати земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:001:0276, площею 0,0761 га, вартістю 162000 грн., яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_6 на користь держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області;

-визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації № 89 від 14.03.2014 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 »;

-витребувати земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:001:0277, площею 0,0765 га, вартістю 149000 грн., яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_7 на користь держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області;

-вирішити питання розподілу судових витрат.

На обґрунтування позовних вимог указала, що розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14 березня 2014 р. № 90 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:001:0265, площею 0,0764 га, яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту урочища «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , та передано її у приватну власність ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва.

Також, розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14 березня 2014 року № 79 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2110200000:03:001:0264, площею 0,0715 га, яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , та передано її у приватну власність ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва.

Крім цього, розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14 березня 2014 року № 84 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2110200000:03:001:0275, площею 0,0715 га, яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , та передано її у приватну власність ОСОБА_4 для індивідуального дачного будівництва.

Розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14 березня 2014 року № 89 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2110200000:03:001:0277, площею 0,0765 га, яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , та передано її у приватну власність ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва.

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 5393, укладеного 16 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , останній набув право власності на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0264, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 грудня 2017 р.

Також, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 9607, укладеного 01 липня 2017 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , останній набув право власності на оскаржувану земельну ділянку № 2110200000:03:001:0275 площею 0,0715 га, про що свідчить інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 грудня 2017 року.

ОСОБА_9 у подальшому відчужив її згідно з договором купівлі-продажу від 04 квітня 2017 року за № 954, укладеним із ОСОБА_8 .

Крім того, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування № 5742, укладеного 25 листопада 2015 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , останній набув право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:001:0276, площею 0,0761 га, про що свідчить інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 грудня 2017 року.

На підставі нотаріально посвідченого договору дарування № 6074, укладеного 21 грудня 2015 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_7 земельну ділянку, а остання набула право власності на оскаржувану земельну ділянку № 2110200000:03:001:0277 площею 0,0765 га, про що свідчить інформаційна довідка від 16 грудня 2017 року за № 106358111.

Прокурор вважав, що оспорювані розпорядження видані всупереч вимогам статей 116, 149 ЗК України, оскільки спірні земельні ділянки на момент передачі їх у власність відповідачам перебували в постійному користуванні публічного акціонерного товариства «Берегово-Тиса» (далі ПАТ «Берегово-Тиса») на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000444 від 06 липня 1995 року, яке є правонаступником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегівське» (далі СТОВ «Берегівське») та державного підприємства «Радгосп-завод «Берегівський» (далі ДП «Радгосп-завод «Берегівський»).

Рішенням Берегівського районного суду від 12 квітня 2019 р. (т.2. а.с.165-169) у задоволенні позову було відмовлено.

Закарпатська обласна прокуратура просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Доводить про порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

-законність приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Радгосп-заводу «Берегівський», який передано в оренду СТОВ «Берегівське», ніким не оспорювалася;

-ПАТ «Берегово-Тиса» є єдиним (цілісним) майновим комплексом, що разом із земельною ділянкою використовується підприємством для здійснення підприємницької діяльності;

-висновок суду першої інстанції про те, що ПАТ «Берегово-Тиса» не є правонаступником ДП «Радгосп-завод «Берегівський», є необґрунтованим, оскільки приватизацію ніхто не оспорював, а за результатами приватизації в наказі Фонду державного майна України від 20.08.2014 р. № 2179 зазначено, що ПАТ «Берегово-Тиса» є правонаступником цілісного майнового комплексу ДП «Радгосп-завод «Берегівський», переданого в оренду СТОВ «Берегівське».

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Доводи заперечення зводяться до необґрунтованості та безпідставності доводів апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури належить задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з таких мотивів.

Суд виходив із того, що відповідачі отримали спірні земельні ділянки за рахунок земель, які були надані в постійне користування саме ДП «Радгосп-завод «Берегівський».

ПАТ «Берегово-Тиса» не могло бути створене шляхом приватизації єдиного майнового комплексу колишнього ДП «Радгосп-завод «Берегівський», переданого в оренду СТОВ «Берегівське», а тому не є правонаступником ДП «Радгосп-завод «Берегівський» та користувачем спірних земельних ділянок.

При цьому суд установив, що розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14 березня 2014 року № 90 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:001:0265, площею 0,0764 га, яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту урочища «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , та передано її у приватну власність ОСОБА_2 для індивідуального дачного будівництва (а.с.90, т.1).

Розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14 березня 2014 року № 79 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:001:0264, площею 0,0715 га, яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , та передано її у приватну власність ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва (а.с.17, т.1).

Розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14 березня 2014 року № 84 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:001:0275, площею 0,0715 га, яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , та передано її у приватну власність ОСОБА_4 для індивідуального дачного будівництва (а.с.84,т. 1).

Розпорядженням голови Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 14 березня 2014 року № 89 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:001:0277, площею 0,0765 га, яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , та передано її у приватну власність ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва (а.с.18, т.1).

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 5393, укладеного 16 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , останній набув право власності на земельну ділянку площею 0,0715 га за кадастровим номером 2110200000:03:001:0264, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 грудня 2017 року (а.с.56-57, т. 1).

Також, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 9607, укладеного 01 липня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , останній набув право власності на оскаржувану земельну ділянку № 2110200000:03:001:0275 площею 0,0715 га, про що свідчить інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 грудня 2017 року. ОСОБА_9 у подальшому відчужив її згідно з договором купівлі-продажу від 04 квітня 2017 року за № 954, укладеним із ОСОБА_8 (а.с.58-59, т.1).

На підставі нотаріально посвідченого договору дарування № 5742, укладеного 25 листопада 2015 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , останній набув право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:03:001:0276, площею 0,0761 га, про що свідчить інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 грудня 2017 року (а.с.60-61, т.1).

На підставі нотаріально посвідченого договору дарування № 6074, укладеного 21 грудня 2015 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_7 земельну ділянку, а остання набула право власності на оскаржувану земельну ділянку № 2110200000:03:001:0277 площею 0,0765 га, про що свідчить інформаційна довідка від 16 грудня 2017 року за № 106358111 (а.с.62-63, т.1).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частинами першою, другою статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з підпунктом 4.32 пункту 4 положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 травня 2012 року № 258, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Із огляду на це розпорядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в Закарпатській області згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України була держава в особі Головного управління Держземагентства в Закарпатській області, яке станом на момент розгляду справи реорганізовано в Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Статтею 141 ЗК України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема й добровільну відмову від такого права.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Матеріалами справи встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що спірні земельні ділянки належали до земель сільськогосподарського призначення державної власності, відтак Берегівською РДА оспорювані розпорядження прийняті із перевищенням своїх повноважень, оскільки повноваження щодо передачі таких земельних ділянок належали Головному управлінню Держземагентства в Закарпатській області.

Також необхідно звернути увагу, на те, що земельні ділянки передані у приватну власність фізичних осіб без згоди на їх вилучення із постійного користування землекористувача, яким є ПАТ «Берегово-Тиса», та без дотримання порядку щодо зміни цільового призначення земельних ділянок.

Розташування спірних земельних ділянок у межах земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в постійному користуванні ПАТ «Берегово-Тиса», підтверджено висновком експерта № 08/17 від 05 липня 2017 року, складеного за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи.

Відтак, оспорювані розпорядження Берегівської РДА прийняті з порушенням вимог закону, що призвели до вибуття спірних земельних ділянок із власності держави поза її волею.

Відповідно до приписів статті 388 ЦК України спірні земельні ділянки повинні бути витребувані на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

У спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження.

Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

Про порушення земельного законодавства прокурору стало відомо у березні 2015 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно посадових осіб Берегівської РДА та Управління Держземагенства у Берегівському районі Закарпатської області, внаслідок протиправних дій яких відбулась передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність фізичних осіб, відтак прокурор не пропустив строк на звернення до суду за захистом порушених прав держави.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У контексті наведеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням у справі нового рішення про задоволення позову.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури задовольнити. 2.Рішення Берегівського районного суду від 12 квітня 2019 року скасувати. 3.Позов Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області задовольнити. 3.1.Визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації № 79 від 14.03.2014 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність « ОСОБА_1 »; 3.2.Витребувати земельну ділянку кадастровий номер 2110200000:03:001:0264, площею 0,0715 га, вартістю 91000 грн., яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_5 на користь держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області; 3.3.Визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації № 84 від 14.03.2014 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 »; 3.4.Витребувати земельну ділянку кадастровий номер 2110200000:03:001:0275, площею 0,0715 га, вартістю 154000 грн., яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_8 на користь держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області; 3.5.Визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації № 90 від 14.03.2014 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 »; 3.6.Витребувати земельну ділянку кадастровий номер 2110200000:03:001:0276, площею 0,0761 га, вартістю 162000 грн., яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_6 на користь держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області; 3.7.Визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації № 89 від 14.03.2014 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 »; 3.8.Витребувати земельну ділянку кадастровий номер 2110200000:03:001:0277, площею 0,0765 га, вартістю 149000 грн., яка розташована на території Берегівської міської ради за межами населеного пункту, урочище «Чопівська гора» в районі АДРЕСА_1 , із незаконного володіння ОСОБА_7 на користь держави в особі Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області. 4.Стягнути з Берегівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь Закарпатської обласної прокуратури з кожного по 1637 (одна тисяча шістсот тридцять сім) гривень 77 (сімдесят сім) копійок у відшкодування судового збору за подачу позовної заяви. 5.Стягнути з Берегівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь Закарпатської обласної прокуратури з кожного по 2456 (дві тисячі чотириста п`ятдесят шість) гривень 66 (шістдесят шість) копійок у відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Берегівського районного суду від 12 квітня 2019 року. 6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 7.Повне судове рішення складено 11 січня 2024 р.

Судді: