УХВАЛА
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 297/2875/17
провадження № 61-3434ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Берегово-Тиса», підписану Балегою Юрієм Андрійовичем, як головою комісії з припинення Публічного акціонерного товариства «Берегово-Тиса», на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру
в Закарпатській області до Берегівської районної державної адміністрації,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсними та скасування розпоряджень голови Берегівської районної державної адміністрації та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
07 березня 2024 року від ПАТ «Берегово-Тиса» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, яка підписана Балегою Ю. А., як головою комісії з припинення ПАТ «Берегово-Тиса», на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у вищевказаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом
та підлягає поверненню з таких підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися
до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно
до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК України).
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом
її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону,
або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору
у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21).
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському
й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд
із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти
за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 25), Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21).
Балега Ю. А., як голова комісії з припинення ПАТ «Берегово-Тиса» зазначив,
що є головою комісії з припинення ПАТ «Берегово-Тиса».
На підтвердження права підпису ОСОБА_9 , як голова комісії з припинення
ПАТ «Берегово-Тиса», до касаційної скарги додав протокол № 3 Загальних зборів ПАТ «Берегово-Тиса» від 26 березня 2015 року та протокол комісії з припинення ПАТ «Берегово-Тиса» від 26 березня 2015 року.
Разом з цим, як зазначено у додатках до касаційної скарги, витяг з ЄДРЮОФОП скаржником не додано, про що складено Верховним Судом акт від 19 березня
2024 року № 303.
З доданих до касаційної скарги протоколу № 3 Загальних зборів ПАТ
«Берегово-Тиса» від 26 березня 2015 року та протоколу комісії з припинення ПАТ «Берегово-Тиса» від 26 березня 2015 року не вбачається, що ОСОБА_9 ,
як голова комісії з припинення ПАТ «Берегово-Тиса», має право представляти інтереси ПАТ «Берегово-Тиса» в суді (діяти за правилами його самопредставництва).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої
не зазначено.
Оскільки до касаційної скарги, підписаної ОСОБА_9 , як головою комісії
з припинення ПАТ «Берегово-Тиса», в порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України не додано документів, що підтверджують повноваження Балеги Ю. А., як голови комісії з припинення ПАТ «Берегово-Тиса», представляти інтереси
ПАТ «Берегово-Тиса» у суді касаційної інстанції, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, відповідно вона підлягає поверненню заявникові.
Керуючись статтями 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Берегово-Тиса», підписану Балегою Юрієм Андрійовичем, як головою комісії з припинення Публічного акціонерного товариства «Берегово-Тиса», на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру
в Закарпатській області до Берегівської районної державної адміністрації,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсними та скасування розпоряджень голови Берегівської районної державної адміністрації та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі,
яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2024 |
Оприлюднено | 21.03.2024 |
Номер документу | 117788771 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сердюк Валентин Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні