Ухвала

від 22.04.2024 по справі 297/2875/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 297/2875/17

провадження № 61-5502ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Берегово-Тиса»на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави,

в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, до Берегівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсним і скасування розпорядження районної державної адміністрації, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Берегівська окружна прокуратура в інтересах держави,

в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, звернулася до суду з позовом до Берегівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсним і скасування розпорядження районної державної адміністрації, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 12 квітня

2019 року у задоволенні позовних вимог Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, відмовлено.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, Закарпатська обласна прокуратура та ПАТ «Берегово-Тиса», яке не брало участі у розгляді справи, подали апеляційні скарги.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Берегово-Тиса»на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 12 квітня 2019 року у цій цивільній справі закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 12 квітня 2019 року не вирішувалося питання про права, інтереси та обов`язки ПАТ «Берегово-Тиса», що згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для закриття апеляційного провадження.

09 квітня 2024 року ПАТ «Берегово-Тиса» звернулосядо Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, справу передати для розгляду до суду апеляційної інстанції. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права з посиланням на те, що наявність висновку, викладеного в рішенніБерегівського районного суду Закарпатської області від 12 квітня 2019 року про відсутність правонаступництва ПАТ «Берегово-Тиса» прав ДП «Радгосп-завод «Берегівський» може привести до зловживання з боку інших осіб, які намагаються здійснити незаконне вилучення земельної ділянки з постійного користування заявника.

Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.

ПАТ «Берегово-Тиса» просить поновити строк на касаційне оскарженняухвалиЗакарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року (повний текст якої складено 11 січня 2024 року), посилаючись на те, що товариством раніше було подано касаційні скарги на оскаржуване судове рішення, які ухвалами Верховного Суду від 21 лютого 2024 року та від 20 березня 2024 року повернуто.

Оскільки причини пропуску процесуального строку є поважними, строк на касаційне оскарження на підставі частини третьої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України підлягає поновленню.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Згідно зі статтею 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 362 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі

№ 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі

№ 911/2635/17.

У цій справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави, визначив орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками. ПАТ «Берегово-Тиса»позовних вимог з метою захисту його права користування земельними ділянками не заявляло.

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права.

В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження

№ 14-104цс19)).

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні

особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді юридичних осіб (постанова Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 676/6112/19, провадження № 61-2827св23).

Слід також взяти до уваги, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року скасовано рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 12 квітня 2019 року, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, задоволено в повному обсязі.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції скасовано, відсутні підстави для висновку про те, що суд першої інстанції вирішив питання про права й обов`язки ПАТ «Берегово-Тиса».

Таким чином, суд апеляційної інстанціїдійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції діяв у межах своїх повноважень та у визначений процесуальним законом спосіб.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні процесуального питання не викликає розумних сумнівів.

Таким чином, за результатами оцінки доводів касаційної скарги ПАТ «Берегово-Тиса» та змісту ухвали суду апеляційної інстанції (яка не відноситься до переліку ухвал, якими закінчено розгляд справи) колегія суддів дійшла висновку,

що касаційна скарга на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року є необґрунтованою.

Керуючись частиною другою статті 390, частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання публічного акціонерного товариства «Берегово-Тиса» про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішеннязадовольнити.

Поновити публічному акціонерному товариству «Берегово-Тиса» строк на касаційне оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Берегово-Тиса» на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, до Берегівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсним і скасування розпорядження районної державної адміністрації, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович