Рішення

від 16.01.2024 по справі 947/17213/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/17213/23

Провадження № 2-др/947/12/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024 року

Київський районний суд м.Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Солтановської Ю.О.,

представника відповідача Хлєбнікової Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі № 947/17213/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2023 року заявниця звернулась до суду з заявою, в якій просила постановити додаткове рішення по справі, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 37500 гривень.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням суду від 14.12.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису та стягнення аліментів було задоволено частково. Проте, в рішенні суду не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Заявниця стверджує, що у зв`язку з судовим розглядом сторона позивача понесла судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані з прибуттям до судового засідання та інші, у зв`язку з чим просила стягнути з відповідача вказані витрати.

27 грудня 2023 року представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 надала до суду заперечення на заяву, в яких просила у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник заявника/позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Відповідач по справі ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, його представник ОСОБА_4 надіслаладо суду заяву про проведення судового засідання без участі відповідача та представника.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 31 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила: встановити, що ОСОБА_3 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є батьком малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов`язати Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 3794б529, внести зміни до актового Запису про народження ОСОБА_5 №186 від 16.02.2023 року, а саме: В графі «відомості про Дитину» змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 »; В графі «відомості про батька» змінити прізвище батька дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». В іншій частині актовий запис про народження № 186 від 16.02.2023 року залишити без змін. Стягувати з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 150 000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягувати з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , в розмірі 75 000трн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду до досягнення ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 3-річного віку, а саме до 17.01:2026 року. Вказаний розмір аліментів щорічно підлягає індексації. Рішення в частині стягнення аліментів за і місяць підлягає негайному виконанню. Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати на правову допомогу в розмірі 15000 грн., сплачений судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп. та витрати що будуть сплачені за проведення судово-медичної (молекулярно- генетичної) експертизи.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано ОСОБА_3 ,громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,що зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_2 , батькоммалолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначено, що дане рішення є підставою для внесення змін до актовогоЗапису пронародження ОСОБА_5 № 186від 16.02.2023року,а саме:в графі«відомості проДитину» змінитипрізвище дитиниз « ОСОБА_6 »на « ОСОБА_7 »;в графі«відомості пробатька» змінитипрізвище батькадитини з« ОСОБА_6 » на« ОСОБА_7 ».В іншійчастині актовийзапис пронародження №186від 16.02.2023року залишитибез змін. Стягнуто з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,аліменти наутримання дитини- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в розмірі6500,00грн.щомісячно,починаючи здня подачіпозову досуду,з 31.05.2023року,та додосягнення дитиноюповноліття,а саме,до ІНФОРМАЦІЯ_4 .Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,аліменти наутримання ОСОБА_1 ,в розмірі2000,00гривень,щомісячно,починаючи здня подачіпозову досуду,з 31.05.2023року,та додосягнення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,3-річноговіку,а самедо ІНФОРМАЦІЯ_5 . Стягнуто з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,на користьна користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,сплачений судовийзбір врозмірі 1073грн.60коп. Стягнуто з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у сумі 1073,60 гривень. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали доказі і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми/ присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що закріплено ч.4 ст.62 ЦПК України.

Поняття терміну адвокат врегульоване п.1 ч.І ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Положенням ч.ч. 1, 4 ст.17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 року по праві № 820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з Іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи 13.05.2023 року між Адвокатом Хлєбниковою Наталею Анатоліївною та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до детального опису робіт виконаних адвокатом вбачається, що всього витрати понесені позивачкою у зв`язку із отриманням правової допомоги становлять 37 500 грн. (ознайомлення з документами та формування правової позиції по справі - 1500 грн., підготовка позовної заяви, виготовлення необхідної кількості додатків, направлення до суду - 7500 грн., ознайомлення з відзивом, написання відповіді на відзив - 4500 грн., участь у 4-х судових засідання - 6000 грн., підготовка та направлення клопотання про витребування доказів та призначення експертизи - 1500 грн., підготовка та направлення письмових пояснень - 9000 грн., аналіз банківських виписок відповідача - 6000 грн., ознайомлення з документами матеріалів справи, отримання ухвал, направлення кореспонденції - 1500 грн.)

Вирішуючи питання по суті, суд бере до уваги висновки КГС ВС від 30 січня 2023 року у справі № 910/7032/17, при цьому суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегія суддів касаційної інстанції враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)), та зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" ("Iatridis v. Greece", заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" ("Pakdemirli v. Turkey", заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлена представником позивача до стягнення з позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 37500 гривень, є непропорційною обсягу задоволених позовних вимог.

При визначенні розміру витрат, суд враховує те, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 була задоволена частково, у зв`язку з чим, враховуючи виконані роботи, складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 23000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до загального розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133,137,261,270 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі № 947/17213/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису та стягнення аліментів задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі № 947/17213/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису та стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 - витрати на правничу допомогу у сумі 23000,00 гривень.

В іншій частині заяви відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення додаткового судового рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же термін з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Куриленко О. М.