Ухвала

від 17.01.2024 по справі 909/992/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 909/992/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 (колегія суддів у складі: Кравчук Н.М. - головуючий, Гриців В.М., Зварич О.В.)

та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2023 (суддя Неверовська Л.М.)

та додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2023 (суддя Неверовська Л.М.)

за скаргою Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО"

на дії та бездіяльність приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича

у справі № 909/992/19

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"

про стягнення страхового відшкодування в сумі 4844,19 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" 26.12.2023 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2023, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2023 про відмову у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" на дії та бездіяльність приватного виконавця та додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2023, якою стягнуто з Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" на користь Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частині 4 статті 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 встановлений у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до пункту 7 частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому у даному випадку Верховний Суд враховує правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15, відповідно до якої підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Отже, Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" повинно було надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 2684,00 грн.

Однак до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Згідно частиною перша та третя статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Подана касаційна скарга підписана представником Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" Нестерцем Ю.П., який діє на підставі довіреності № 237 від 03.11.2023, копія якої додана до касаційної скарги. Вказана довіреність підписана Головою Правління Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" Гордієнко І.С. Також серед додатків до касаційної скарги міститься витяг зі Статуту скаржника щодо повноважень Голови Правління Товариства та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за змістом якої Гордієнко І.С. має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (самопредставництво у судах з усіма правами учасника справи (зокрема, засвідчення копій документів), крім визнання, відмови, відкликання позовних вимог, заяв, скарг, підписання мирової угоди, заяви про примирення сторін) - представник.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника).Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 ухвали).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 56 ГПК України.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25 ухвали).

Відповідно до статті 56 ГПК України передбачено за правилами самопредставництва можливість участі юридичної особи у справі через її працівника. Однак він має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом). Проте, до касаційної скарги не надано суду ніяких підтверджень того, що коло його трудових (посадових) обов`язків охоплювало можливість діяти від імені акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" у суді за правилами самопредставництва.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що для визнання особи (Нестерця Ю.П.) такою, що діє в інтересах акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО", необхідно, щоб у відповідному положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи.

Проте матеріали касаційної скарги не містять належних доказів, у розумінні статті 56 ГПК України, наявності повноважень Нестерця Ю.П. на підписання та подання касаційної скарги від імені Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО".

Вимогами частини другої статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 2684,00 грн та надання належних доказів на підтвердження повноважень Нестерця Ю.П. на право підпису від імені Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" касаційної скарги та подання її до Верховного Суду.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2023, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2023 та додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2023 у справі № 909/992/19 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере